Ухвала суду № 138896169, 24.07.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/8702/26

1-кс/296/3283/26

УХВАЛА

Іменем України

(повний текст)

24 липня 2026 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Довбиш, Баранівського р-ну, Житомирської обл., громадянина України, одруженого, з повною вищою освітою, зареєстрованого та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 Кримінального кодексу України, у кримінальному провадженні №12024060000000529 від 18.07.2024,-

встановив:

Старший слідчий СУ ГУНП в Житомирській області майор поліції ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира із клопотанням, погодженим прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 , відповідно до змісту якого просить:

1. застосувати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця смт. Довбиш Баранівського району Житомирської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, строком на п`ятдесят днів.

2. Визначити необхідність виконання ОСОБА_5 наступних обов`язків, передбачених п.п. 1, 2, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України:

- не залишати (не покидати) місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , протягом часу дії даної ухвали з 23.00 год. по 05.00 год. наступного дня, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- не спілкуватись із свідками та потерпілими у кримінальному провадженні №12024060000000529 з приводу обставин вчинення інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення;

- прибувати до слідчого, прокурора, що здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні, за першим викликом на визначений ним час та до суду за кожною вимогою.

- у разі наявності здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В обґрунтування поданого клопотання слідчий ОСОБА_4 зазначає, що СУ ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024060000000529 від 18.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 Кримінального кодексу України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 28.12.2009 створено ТОВ «Житлолюкс Плюс» (юридична адреса: вул. Коцюбинського, 7, оф. 3, м. Київ, код ЄДРПОУ 36856859, здійснює свою діяльність за КВЕД, серед яких: 43.29 Інші будівельно монтажні роботи; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи).

Генеральним директором ТОВ «Житлолюкс Плюс» є ОСОБА_8 . Виконання функцій служби охорони праці у ТОВ «Житлолюкс Плюс» покладено за сумісництвом на інженера з охорони праці ОСОБА_9

11.07.2023 між ТОВ «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ» (генеральний підрядник) та ТОВ «Житлолюкс Плюс» (підрядник) укладено договір підряду № БМР 11/07/23-РЕП, відповідно до якого ТОВ «Житлолюкс Плюс» зобов`язується на свій ризик власними та (або) залученими силами та засобами у відповідності до Проектної документації, умов цього Договору, чинних будівельних норм і правил, в обумовлений Договором строк, виконати комплекс робіт по влаштуванню монолітного каркасу на Об`єкті «Реконструкція електричної підстанції ПС 330 кВ «Житомирська» із будівництвом фортифікаційних споруд та встановлення обладнання, Житомирська область» (п.п. 1.1.7, 2.1. Договору)

Наказом генерального директора ТОВ «Житлолюкс Плюс» №15-К/тр від 27.10.2023 ОСОБА_5 прийнято на посаду начальника дільниці, Дільниця будівельно-монтажних робіт з 30.10.2023.

Наказом генерального директора ТОВ «Житлолюкс Плюс» №32-ВН від 27.10.2023 ОСОБА_5 призначено відповідальним за цілодобове і безпечне виконання та вимог з охорони праці та техніки безпеки, пожежної та техногенної безпеки та цивільного захисту, санітарного та гігієнічного забезпечення при виконанні монолітних робіт на об`єкті «Реконструкція електричної підстанції ПС 330 кВ «Житомирська» із будівництвом фортифікаційних споруд та встановлення обладнання, Житомирська область»

Начальник дільниці ТОВ «Житлолюкс Плюс» ОСОБА_5 не забезпечив організацію робочих міст згідно з вимогами правил з охорони праці, не організував виконання робіт на об`єкті згідно з технологічною документацією, будівельними нормами та правилами, не здійснював контроль стану та правильної експлуатації риштування, помостів, як то передбачено його посадовою інструкцією.

Порушення ОСОБА_5 нормативних актів в сфері охорони праці та посадової інструкції зумовили настання нещасного випадку на виробництві під час виконання особливо небезпечних робіт при наступних обставинах.

18.07.2024, близько 15.00 год., ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , на об`єкті будівництва в м. Житомир, вул. Коростишівська, 41, виконували роботи з підвищеної небезпеки, перебуваючи на двох металевих підвісних консолях помостах на висоті 7 м 20 см, де влаштовували опалубки стін СтТ-6.

Від сильного навантаження, створеного нижнім кінцем стійки на помості відбувся його перекіс, що призвело до виходу лівої сторони помості з посадочного місця на анкері, яке було неналежно зафіксоване крановою скобою, внаслідок чого сталося переміщення правого помості з горизонтального у вертикальне положення, а ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які виконували роботи без застосування запобіжних поясів та касок, впали донизу з будівельного помосту на бетону підлогу з висоти 7 м 20 см.

Внаслідок падіння ОСОБА_10 помер, а ОСОБА_11 отримав тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя.

17.07.2026 ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 КК України.

Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчий та прокурор обґрунтовують тим, що наявні ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України:

- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, про що свідчить тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, у зв`язку з чим існують обґрунтовані ризики, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину (п.1 ч.1 ст.177 КПК України);

- підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджанню всебічного, повного та неупередженого встановлення обставин вчиненого злочину, може вчиняти спроби протиправного впливу на свідків кримінального провадження будь яким шляхом для зміни (відмови) від показів останніх. Також, у зв`язку із тим, що свідки в судовому засіданні ще не допитувались, а їх анкетні дані відомі підозрюваному, з метою уникнення кримінальної відповідальності, здійснюватиме незаконний вплив на вищевказаних осіб (п.3 ч.1 ст.177 КПК України);

- підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення (п.5 ч.1 ст.177 КПК України).

Слідчий ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні подане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у клопотанні.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання. Вважає, що підозра є необгрунтованою, а ризики, зазначені в клопотанні безпідставними. Немає доказів ризику переховування від слідства. Домашній арешт є занадто суворим запобіжним заходом. Просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.

Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши учасників судового засідання, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.181 КПК України, домашній арешт, як запобіжний захід, полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим; вік та стан здоров`я; міцність соціальних зв`язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Щодо наявності обґрунтованої підозри.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», а тому в оцінці цього питання слідчому судді належить керуватись практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати неупередженого спостерігача в тому, що відповідна особа можливо вчинила злочин. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи. Обґрунтована підозра повинна бути заснована на об`єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що надані слідчим та прокурором докази у їх сукупності переконали б неупередженого спостерігача, що ОСОБА_5 , можливо, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.272 Кримінального кодексу України, що підтверджується, зокрема: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань; рапортом; протоколом огляду місця події від 18.07.2024; висновками експерта від 16.10.2024, 22.10.2024, 09.06.2026; протоколами допиту свідка від 18.07.2024, 19.07.2024, 02.08.2024, 16.09.2024, 16.09.2024, 16.09.2024; протоколами допиту потерпілого від 23.07.2024, 10.10.2025; листом від 15.06.2026; повідомленням про підозру від 17.07.2026.

Щодо наявності ризиків та можливості обрання більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на строк до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Враховуючи тяжкість покарання, існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, яке йому загрожує.

Суд також не виключає наявності ризику незаконного впливу підозрюваного на свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою зміни або відмови ними від показань, оскільки особи свідків відомоі підозрюваному, зокрема ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , які єабо були працівниками ТОВ "Житлолюкс Плюс".

Разом з тим, недоведеним є ризик, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

При обранні запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, має міцні соціальні зв`язки, раніше не судимий.

З огляду на ст.2 КПК України завданням кримінального провадження є, в тому числі, забезпечення балансу між правами і інтересами окремої особи (підозрюваного) та суспільними інтересами (захист особи суспільства і держави), а також застосування належної правової процедури.

При цьому, необхідно також враховувати, що метою застосування запобіжного заходу є, в тому числі, забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Наведені вище обставини у своїй сукупності, на думку слідчого судді, дають підстави вважати, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у визначений період доби наразі буде співмірним з існуючими ризиками, відповідатиме особі підозрюваного ОСОБА_5 і зможе забезпечити належне виконання останнім процесуальних обов`язків, покладених слідчим суддею.

Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до ОСОБА_5 підлягає задоволенню, з покладенням на підозрюваного процесуальних обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, та встановленням строку дії ухвали в межах строку досудового розслідування, тобто до 11 вересня 2026 року.

Керуючись статтями 176-179, 181, 193-194, 196 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до ОСОБА_5 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у визначений період доби за місцем проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 11 вересня 2026 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- заборонити підозрюваному без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження, залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 23 години 00 хвилин до 05 години 00 хвилин наступного дня, за виключенням часу перебування в укритті на випадок оголошення повітряної тривоги чи іншого загрозливого для життя стану;

- прибувати до слідчого, прокурора, що здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні, за першим викликом на визначений ними час та до суду за кожною вимогою;

- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні №12024060000000529 від 18.07.2024, коло яких має повідомити підозрюваному слідчий, з приводу обставин вчинення інкримінованого кримінального правопорушення;

- у разі наявності здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали та обов`язків встановити - до 11 вересня 2026 року.

Контроль за виконанням запобіжного заходу покласти на органи Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Роз`яснити підозрюваному, що згідно ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків можливе застосування більш жорсткого запобіжного заходу та накладення грошового стягнення.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст ухвали складено 29 липня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1