Рішення № 138896116, 10.08.2026, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/1123/26

Провадження по справі №2/276/867/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року селище Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Збаражського А.М., з участю секретаря судового засідання Ігнатенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

ТОВ «ФК «Венера Фінанс» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивує тим, що 27.06.2025 між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №285224 про надання коштів на умовах фінансового кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору.

Згідно умов кредитного договору, товариство надало 27.06.2025 клієнту фінансовий кредит в сумі 4000 гривень на строк 90 днів, а клієнт зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Станом на 20.02.2026 загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 5331,69 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 3941,07 грн; простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 1390,62 грн.

19.12.2025 між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «Фінансова Компанія «Венера Фінанс» укладено договір факторингу №19122025/1, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «Фінансова Компанія «Венера Фінанс» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 19 грудня 2025 року до договору факторингу №19122025/1, ТОВ Фінансова Компанія «Венера Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

На підставі викладеного вище, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 285224 від 27.06.2025 в розмірі 5331,69 грн, понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн; понесені витрати на правову допомогу у розмірі 15500,00 грн.

Ухвалою суду від 30 червня 2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

02.07.2026 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому ОСОБА_1 визнала позов у повному обсязі, підтвердивши факт укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів та наявність заборгованості у розмірі, зазначеному позивачем. Однак, заперечила щодо стягнення з неї витрат на правничу допомогу в сумі 15500 грн, оскільки такий розмір явно завищений, необгрунтований та неспівмірний зі складністю справи.

У зв`язку із здійсненням судом розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

27 червня 2025 року між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №285224.

Відповідно до умов договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається строком на 90 днів, тобто до 24.09.2025. Договір діє до повного його виконання сторонами. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 262,8 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 0,72 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки фіксована. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 14 днів. За послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням кредиту, юридичне оформлення клієнт сплачує товариству 25% від суми фінансового кредиту. Протягом строку дії договору, комісія зазначена в цьому пункті, залишається незмінною. Договір підписаний електронним підписом ОСОБА_1 .

До договору долучено графік розрахунків, відповідно до якого загальна вартість кредиту 7592,00 грн, яка складається з: суми кредиту за договором 4000,00 грн; проценти за користування кредиту 2592,00 грн. Кількість днів у розрахунковому періоді 90.

Довідка про ідентифікацію вказує, що ОСОБА_1 була ідентифікована ТОВ «Клай Інвест», з якою укладено договір №285224 від 27.06.2025.

Інформаційна довідка ТОВ «ПрофітГід» підтверджує, що ТОВ «ПрофітГід» було здійснено 27.06.2025 успішний переказ грошових коштів 4000,00 грн, на рахунок отримувача, платіжна картка НОМЕР_1 , призначення переказу: видача кредиту #285224.

19 грудня 2025 року між ТОВ «Клай Інвест» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» (Фактор) укладено договір факторингу №19122025/1.

Факт переходу права вимоги до боржника ОСОБА_1 від ТОВ «Клай Інвест» до ТВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» підтверджується: витягом з реєстру боржників до договору факторингу №19122025/1 та випискою з особового рахунка за кредитним договором № 285224, відповідно до яких заборгованість ОСОБА_1 за договором № 285224 від 27.06.2025 становить 5331,69 грн, яка складається: тіло кредиту 3941,07 грн; борг за відсотками 1390,62,00 грн; платіжною інструкцією від 22.01.2026 №212 про оплату послуг згідно договору факторингу № 19122025/1 від 19.12.2025.

17 березня 2026 року ТОВ «Венера Фінанс» направило ОСОБА_1 вимогу про виконання зобов`язання за кредитним договором № 285224 від 27.06.2025 в сумі 5331,69 грн.

За правилом частини статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Зобов`язання, згідно із ст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦКУ встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Частиною 2 ст.1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 2 ст.1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частинами 1 та 2 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до ст.ст.1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Відповідно до ст.514, ч.1 ст.516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У відповідності до положень ч.3 ст.12 та ч.1 ст.82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, якщо відповідач заперечує проти позову, то саме на нього покладається обов`язок доводити такі заперечення відповідними доказами.

Проте, відповідач позовні вимоги визнала повністю, підтвердивши факт укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів та наявність заборгованості у розмірі, зазначеному позивачем.

За таких обставин суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «Венера Фінанс» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором № 285224 від 27.06.2025 року в розмірі 5331,69 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 3941,07 грн; простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 1390,62 грн.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 1 статті 142 ЦПК України визначено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 гривень.

Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, а відповідач визнала позовні вимоги, тому суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1331,20 грн (50%), а решта сплаченого судового збору - 1331,20 грн підлягає поверненню з державного бюджету.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 15500,00 грн, суд дійшов наступного висновку.

Частинами першою - четвертою статті 137 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З акту про отримання правової допомоги від 27.07.2026 слідує, що адвокатом Пархомчуком С.В. були надані ТОВ «ФК «Венера Фінанс» такі послуги: зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла між ТОВ «ФК «Венера Фінанс» та відповідачем в рамках кредитного договору № 285224 від 27.06.2025 року 1500,00 грн; складення та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг аналіз судової практики 9000,00 грн; інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи 4500,00 грн; канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції 500,00 грн, усього вартістю 15500,00 грн.

Відповідач заперечила щодо стягнення з неї витрат на правничу допомогу в сумі 15500 грн, оскільки такий розмір явно завищений, необгрунтований та неспівмірний зі складністю справи.

Визначаючи розмір витрат ТОВ «ФК «Венера Фінанс» на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, суд враховує, що справа є типовою, а тому має незначну складність, зважаючи на ціну позову 5331,69 грн, справа не має суттєвої значимості для ТОВ «ФК «Венера Фінанс», адвокатом Пархомчуком С.В. були надані ТОВ «ФК «Венера Фінанс» такі послуги: зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла між ТОВ «ФК «Венера Фінанс» та відповідачем в рамках кредитного договору; складення та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг аналіз судової практики; інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи; канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції що, враховуючи типовість справи, не потребувало значної кількості часу.

Приймаючи до уваги наведене, суд вважає, що розмір цих витрат має становити 2000,00 грн, що і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 279, 352, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Венера Фінанс» заборгованість за договором №285224 від 27.06.2025 у розмірі 5331 (п`ять тисяч триста тридцять одну) гривню 69 (шістдесят дев`ять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Венера Фінанс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1331 гривень 20 копійок, а також витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 гривень 00 копійок.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Венера Фінанс» з державного бюджету сплачений судовий збір у розмірі 1331 гривню 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників процесу

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Венера Фінанс»: адреса: м. Київ вул. Львівська, 23, офіс 703, ЄДРПОУ:43561872.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя А.М. Збаражський