Ухвала суду № 138895890, 11.08.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 158/848/25

Провадження № 2-о/161/78/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Шестерніна В.Д.

присяжних: Яворської Л.В., Поліщук О.Р.

за участю секретаря Мельник А.В.

представника особи, стосовно якої вирішується

питання про визнання недієдатною - адвоката Здиги Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Ківерцівської міської ради, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з заявою про визнання фізичної особи недієздатною.

Ухвалою суду від 07.04.2025 заяву прийнято до розгляду та відкрито окреме провадження.

Вимоги заяви обгрунтовані тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є дідом дружини заявника ОСОБА_3 . У зв`язку з своїм психічним станом ОСОБА_2 не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Заявник здійснює постійний догляд за хворим.

В зв`язку з цим заявник просив визнати ОСОБА_2 недієздатним, встановити над ним опіку та призначити себе його опікуном.

Вивчивши матеріали заяви про визнання фізичної особи недієздатною, суд дійшов таких висновків.

У пункті 1 частини 2 статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Згідно з ч. 3 ст. 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Отже, законодавець визначив вичерпний перелік осіб, які можуть звертатися до суду із заявою про визнання фізичної особи недієздатною.

Офіційне тлумачення термінів «член сім`ї» та «близькі родичі» міститься у ст. ст. 2, 3, 9 Сімейного кодеку України, а також у рішенні Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99.

Сімейний кодекс України регулює зокрема сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір`ю та батьком дитини, між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком, між іншими членами сім`ї, визначеними у ньому. Водночас, Сімейний кодекс України не регулює сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком та племінницею, племінником і між іншими родичами за походженням (ст. 2 СК України).

Згідно з ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Отже, СК України не регулює сімейні відносини між чоловіком та дідом його дружини.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавством не передбачено вичерпного переліку членів сім`ї та визначено критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання.

Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 28.02.2024 у справі №372/3474/21.

Разом з тим, ознаки членів сім`ї не можна розглядати окремо від підстав створення сім`ї, оскільки спільне проживання та побут та наявність взаємних прав та обов`язків можуть бути і у інших суб`єктів, які не є членами сім`ї (наприклад, проживання кількох студентів в одній кімнаті в гуртожитку).

Близькi члени родини (або близькі родичі) - законодавчий термін, що позначає родичів (членів сім`ї) особи, які мають особливі права та/або обов`язки через тісні стосунки з особою.

Заявник вказав, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дідом його дружини. При цьому, він не посилався на те, що є членом сім`ї ОСОБА_2 , не доводив наявності обов`язкових ознак членів сім`ї.

Також суд констатує, що ОСОБА_1 не є близьким родичем ОСОБА_2 в розумінні як сімейного, так цивільного процесуального законодавства.

Суд висновує, що процесуальною правосуб`єктністю на подання заяви про визнання фізичної особи недієздатною наділені не всі родичі такої особи, а лише члени сім`ї, у тому числі близькі родичі. Близькі родичі - це фактично особи, які мають особливі права та обов`язки через тісні стосунки між собою.

Заявник ОСОБА_1 не є ні близьким родичем, ні членом сім`ї ОСОБА_2 .

Таким чином, у заявника відсутня процесуальна правосуб`єктність на подання заяви про визнання вказаної фізичної особи недієздатною.

Згідно з ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності.

Отже, заяву про визнання фізичної особи недієздатною слід залишити без розгляду.

При цьому, суд роз`яснює, що із вказаною заявою до суду вправі звернутися суб`єкти, визначені ч. 3 ст. 296 ЦПК України, тобто члени сім`ї, близькі родичі, незалежно від їх спільного проживання, орган опіки та піклування, заклад з надання психіатричної допомоги.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 257, ст. ст. 10, 260, 261, 294, 295-300, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Ківерцівської міської ради, про визнання фізичної особи недієздатною - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та присяжними.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.

Повна ухвала суду складена - 11.08.2026.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.Д. Шестернін

Присяжні О.Р. Поліщук

Л.В. Яворська