Рішення № 138895798, 11.08.2026, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/2621/26

Провадження № 2/0158/1173/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2026 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Корецької В.В.

за участю секретаря Процик Л.В.

представника позивача Маркеєва Т.А.,

відповідача ОСОБА_1

представника третьої особи Овчиннікової Р.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки та піклування Цуманської селищної ради Луцького району Волинської області, про поновлення батьківських прав, -

в с т а н о в и в :

Адвокат Маркеєва Т.А., яка діє в інтересах ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки та піклування Цуманської селищної ради Луцького району Волинської області, про поновлення батьківських прав.

Заявлені вимоги мотивує тим, що рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 23.11.2021 року ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно дочок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Підставою для позбавлення батьківських прав слугувало те, що позивач не цікавився життям дітей, не приділяв їм належної уваги, не сплачував аліменти на їх утримання, чим самоусунувся від їх виховання та догляду.

Зазначає, що у позивача на даний час радикально змінилися умови життя, він веде добропорядний спосіб життя, має бажання і можливість виконувати всі батьківські обов`язки, піклуватися про фізичний і духовний розвиток дітей. На даний час він є військовослужбовцем, періодично бере участь в освітньому процесі, цікавиться успішністю та поведінкою дітей, сплачує аліменти та перераховує кошти відповідачу для належного утримання дітей.

З врахуванням наведеного просила поновити ОСОБА_2 батьківські права відносно дочок - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 17.06.2026 року було відкрито провадження в даній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 13.07.2026 року підготовче провадження у справі закрито та призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_2 адвокат Маркеєва Т.А. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені вимоги не визнала, просила у їх задоволенні відмовити.

Представник Органу опіки та піклування Цуманської селищної ради (служби у справах дітей Цуманської селищної ради) у судовому засіданні зазначила, що поновлення батьківських прав позивачу відносно дочок є недоцільним, а тому заперечила щодо задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, кожного зокрема, після закінчення судових дебатів у судовому засіданні 05.08.2026 року суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення. Зважаючи на складність справи, керуючись ч. 1 ст. 244 ЦПК України, суд відклав ухвалення та проголошення рішення на 11.08.2026 року, про що оголосив присутнім у судовому засіданні.

Всебічно проаналізувавши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 12 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданими учасниками справи.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 24.07.2015 року, № НОМЕР_2 від 21.07.2016 року, № НОМЕР_3 від 09.08.2018 року /а.с.10-11/.

Відповідно до рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 23.11.2021 року ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно дочок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішення суду набрало законної сили 24.12.2021 року /а.с.7 на звороті -9/.

Згідно відповіді на адвокатський запит №6399 від 19.05.2026 року, позивач ОСОБА_2 є військовослужбовцем вч НОМЕР_4 та безпосередньо брав участь у бойових діях. За час служби до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягувався /а.с.13-14/.

Як вбачається із листа №103752 від 15.06.2026 року, заборгованість зі сплати аліментів по ВП №57833651 від 04.12.2018 року відносно неповнолітніх дітей відсутня.

У судовому засіданні також встановлено, що позивач ОСОБА_2 перераховує грошові кошти відповідачу ОСОБА_1 , що підтверджується копіями платіжних інструкцій /а.с.18-21/.

Відповідно до висновку про недоцільність поновлення батьківських прав ОСОБА_2 від 09.06.2026 року, з метою забезпечення захисту прав та інтересів дітей, виходячи виключно з якнайкращих інтересів дітей, служба у справах дітей Цуманської селищної ради вважає за недоцільне поновити батьківські права ОСОБА_2 по відношенню до дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с.23/.

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Як вбачається із матеріалів справи представник позивача звернулася до суду з позовом, в якому просить поновити ОСОБА_2 батьківські права по відношенню до його неповнолітніх дітей з тих підстав, що його поведінка на даний час радикально змінилась, він утримує своїх дітей, має бажання займатись вихованням дітей та турбуватись про них.

Згідно зі статтею 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Як передбачено ст. 151 СК України, батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

У частинах 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає (ч. 1 ст. 3 СК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 5 СК України держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Згідно із ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Положеннями ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Статтями 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

Відповідно до ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини. При вирішенні справи про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з батьків, інших осіб, з ким проживає дитина. Рішення суду про поновлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Частиною 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст. 169 СК України, особам, позбавленим батьківських прав, надано право звернутися до суду з позовом про їх поновлення. Розглядаючи такі справи, суди зобов`язані перевіряти, наскільки змінилися поведінка особи та обставини, що були підставою для позбавлення її батьківських прав. При вирішенні питання про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з них та інших осіб, із якими проживає дитина, враховує її інтереси, а також думку дитини, якщо вона її може висловити. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття або була усиновлена й усиновлення не скасоване чи не визнане недійсним. У разі відмови в задоволенні позову про поновлення батьківських прав повторно звернутися до суду з таким позовом можна лише через один рік із часу набрання відповідним рішенням суду законної сили.

У частинах п`ятій, шостій статті 19 СК України встановлено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Отже, правовий аналіз норми ч. 4 ст. 169 СК України свідчить, що мати, батько, які позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, якщо зміниться поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав. Тому суд має перевірити, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав. Такі обставини потрібно встановлювати через призму якнайкращих інтересів дитини та пріоритету збереження сімейних зв`язків, які можуть бути розірвані лише у виняткових випадках, зокрема у разі, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 08.06.2022 року у справі № 755/15903/20, провадження № 61-19707св21.

При розгляді справ про поновлення батьківських прав судом враховується наступне:

-чи сплачувались аліменти на утримання дитини особою, яка звертається з позовом про поновлення батьківських прав, оскільки у разі позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину (ст. 166 СК України);

-чи зверталася особа із позовом про надання права побачення з дитиною, тобто чи були зацікавлені мати/батько у спілкуванні з дитиною (таке право на звернення до суду передбачено ст. 168 СК України);

-чи позбулася особа алкогольної чи наркотичної залежності, якщо такі проблеми були, та чи пройшла вона відповідну реабілітацію і лікування;

-чи притягалася особа до адміністративної чи кримінальної відповідальності;

-чи має особа відповідне житло, чи працевлаштована вона та чи має постійні доходи;

-як особу характеризують з місця її роботи та проживання;

-чи відновилося спілкування з дитиною та у якій формі (доказами можуть бути спільні фотографії з дитиною, скрін-шоти переписок у вайбері та інше);

-чи ставиться позивач критично до своєї поведінки в минулому та чи його зміни не носять короткостроковий характер;

-інші обставини, що засвідчують виправлення поведінки позивача та інші умови, за яких було позбавлено батьківських прав.

Як було встановлено судом, рішення суду про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітніх дітей ухвалено 23.11.2021 року та набрало законної сили.

Вказаним рішенням було встановлено, що з боку позивача ОСОБА_2 мало місце злісне ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню та утриманню своїх дітей, яке носило систематичний та триваючий характер.

Як зазначалось вище, особа має право звернутись до суду з позовом про поновлення батьківських прав, якщо зміниться поведінка особи, позбавлених батьківських прав, та обставини, які були підставою для позбавлення батьківських прав.

На даний час при розгляді даної справи встановлено, що позивач є військовослужбовцем вч НОМЕР_4 та безпосередньо брав участь у бойових діях.

У судовому засіданні було встановлено, що проходження позивачем військової служби відбулося внаслідок його мобілізації до лав Збройних Сил України.

Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні зазначила, що після розірвання шлюбу (близько 7 років) позивач не брав належної участі у вихованні дітей, не підтримував з ними емоційного зв`язку, не вітав їх з днем народженням та іншими святами, не цікавився їх життям, здоров`ям та потребами. Аліменти на утримання дітей сплачував не регулярно, із затримкою 6-8 місяців. Лише протягом останнього року була погашена заборгованість та додатково надсилались кошти на утримання дітей.

Суд звертає увагу на те, що короткостроковий прояв уваги та батьківської турботи особою, яку позбавлено батьківських прав, не дає жодних правових підстав для його поновлення у таких правах.

Також суд звертає увагу на ту обставину, що усі долучені до матеріалів докази стосуються подій, які відбулися після мобілізації позивача до лав Збройних Сил України.

Дані обставини, на переконання суду, свідчать про намагання позивача здобути статус, передбачений ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з метою ухилення від проходження військової служби під час мобілізації.

При цьому, суд вважає, що використання дітей лише як механізм для вивільнення (звільнення) від виконання певних обов`язків є недопустимим.

Аналізуючи досліджені докази та наведені норми закону і судової практики, суд вважає, що позивач хоч і почав робити кроки до зміни поведінки по відношенню до дітей, зокрема сплачувати аліменти, які були призначені рішенням суду, проте розцінювати його поведінку як таку, що з`явилися підстави для поновлення батьківських прав немає..

За таких обставин суду не достатньо підстав за яких, в розумінні ст. 169 СК України, станом на дату розгляду справи, необхідно поновити батьківські права ОСОБА_2 , а тому поновлення їх суд вважає передчасним.

З врахуванням вищевикладеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів та беручи до уваги висновок органу опіки та піклування про недоцільність поновлення батьківських прав ОСОБА_2 суд приходить до висновку, що у задоволенні поданого позову необхідно відмовити.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 3, 5, 19, 169, 171 СК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 141, 211, 212, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки та піклування Цуманської селищної ради Луцького району Волинської області, про поновлення батьківських прав - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .

Представник позивача адвокат Маркеєва Тетяна Анатоліївна, діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АС №1190748 від 16.06.2026 року.

Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 .

Третя особа орган опіки та піклування Цуманської селищної ради Луцького району Волинської області, адреса: с-ще Цумань, вул. Грушевського, 2, Луцького району Волинської області, код ЄДРПОУ: 43948890.

Представник третьої особи Овчиннікова Ріта Георгіївна, адреса: с-ще Цумань, вул. Грушевського, 2, Луцького району Волинської області.

Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька