Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 156/1076/25
Провадження № 1-кп/156/37/26
У Х В А Л А
06 серпня 2026 року сел. Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
питання про застосування грошового стягнення до ОСОБА_3 , обвинуваченого у кримінальному провадженні за № 12025030520000550 від 26 серпня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення,
передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
потерпілого ОСОБА_6 ,
представника потерпілого ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
в с т а н о в и в :
На розгляді в Іваничівському районному суді Волинської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025030520000550 від 26 серпня 2025 року відносно ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні суд з власної ініціативи поставив на обговорення питання про накладення грошового стягнення на обвинуваченого ОСОБА_3 у зв`язку з його неявкою у судове засідання без поважних причин та недобросовісною процесуальною поведінкою.
Прокурор в судовому засіданні у режимі відеоконференції підтримав накладення грошового стягнення на обвинуваченого ОСОБА_3 через недобросовісну процесуальну поведінку.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні обіцяв надати суду довідку на підтвердження поважності причин його неявки в судове засідання 23.06.2026.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 в судовому засіданні у режимі відеоконференції у вирішенні питання накладення стягнення на обвинуваченого поклалася на розсуд суду.
Потерпілий ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_7 підтримали накладення грошового стягнення на обвинуваченого ОСОБА_3 .
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд виснував таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Згідно з ч. 1 ст. 318 КПК України, судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 139 КПК України, якщо підозрюваний, обвинувачений, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний, не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Аналізуючи хід кримінального провадження № 12025030520000550 від 26.08.2025 року, суд встановив системність дій обвинуваченого ОСОБА_3 , які свідчать про систематичне зловживання ним своїми процесуальними правами та штучне затягування розгляду справи.
Так, обвинувальний акт у даному провадженні надійшов до суду ще 04.09.2025 року. Проте підготовче провадження тривало понад 6 місяців (закінчено лише 26.03.2026 року) виключно через суперечливу та недобросовісну поведінку обвинуваченого щодо реалізації права на захист та неодноразові нез`явлення у судові засідання:
23.09.2025 року розгляд справи відкладено за клопотанням обвинуваченого у зв`язку з відмовою від захисника з Центру БВПД та пошуком приватного адвоката;
06.10.2025 року та 05.11.2025 року засідання відкладалися через посилання обвинуваченого на хворобу та необхідність часу для ознайомлення нового адвоката з матеріалами справи;
02.12.2025 року та 22.12.2025 року обвинувачений взагалі не з`явився до суду без повідомлення причин, у зв`язку з чим суд змушений був двічі застосовувати до нього примусовий привід;
15.01.2026 року обвинувачений знову клопотав про відкладення для залучення іншого приватного адвоката, при цьому категорично відмовився від залучення захисника за призначенням, стверджуючи про недовіру до системи БВПД;
27.01.2026 року обвинувачений знову не з`явився, заявивши про поганий стан здоров`я без надання жодних медичних доказів, через що судом повторно застосовано привід;
25.02.2026 року обвинувачений кардинально змінив позицію та подав клопотання про залучення захисника саме за призначенням, яке судом було задоволено;
10.03.2026 року обвинувачений знову не з`явився у засідання, а надане його захисником пояснення щодо перебування в наряді не було підтверджено належними доказами (документ надійшов лише після засідання), що змусило суд направляти запит до командування військової частини.
Після початку судового розгляду по суті та визначення порядку дослідження доказів (30.04.2026 року), недобросовісна поведінка обвинуваченого продовжилася:
23.06.2026 року обвинувачений безпосередньо не з`явився у судове засідання, про причини неприбуття суд не повідомив, жодних клопотань чи доказів поважності причин неявки (у розумінні ст. 138 КПК України) суду не надав.
06.08.2026 року обвинувачений з`явився у судове засідання, однак жодних пояснень чи доказів поважності своєї неявки у попереднє засідання від 23.06.2026 року не надав, чим підтвердив неповажність причин своєї попередньої відсутності. Надана обвинуваченим виписка №10472 підтверджує факт перебування на стаціонарному лікування в період з 25.05.2026 до 04.06.2026 року, тому не береться судом до уваги на підтвердження поважності причин відсутності у судовому засіданні 23.06. 2026 року. Також слід звернути увагу, що в матеріалах справи досих пір відсутні докази поважності причин неявки в судові засідання 02.12.2025 року та 22.12.2025 року, коли судом було застосовано привід. Так як обвинувачений ОСОБА_3 , з`явившись в наступне судове засідання вже 14.01.2026 року, знову клопотав суд про відкладення розгляду справи, проте не пояснив причин неявки в попередні судові засідання та не надав суду відповідні докази.
Крім того, саме у засіданні 06.08.2026 року суд мав перейти до стадії допиту потерпілого (якого із складнощами було доставлено безпосередньо із зони ведення бойових дій) та допиту самого обвинуваченого. Проте обвинувачений, маючи тривалий час (з 23.06.2026 року по 06.08.2026 року) для підготовки до засідання, лише напередодні 05.08.2026 року уклав договір про надання правової допомоги з іншим приватним адвокатом. Це знову змусило суд відкласти розгляд справи для ознайомлення нового захисника з матеріалами провадження та унеможливило допит потерпілого, який прибув з передової.
Оцінюючи вказані обставини, суд доходить висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 є демонстрацією явного нехтування своїми процесуальними обов`язками, зловживання правом на зміну захисника та прямо спрямовані на штучне затягування розгляду кримінального провадження і зрив судових засідань.
Призначення, залучення адвокатів, систематичні зміни правової позиції щодо безоплатної допомоги, неприбуття без поважних причин та укладення угоди з новим адвокатом безпосередньо напередодні засідання, де заплановано допит потерпілого, який прибув з зони бойових дій, свідчать про свідоме створення штучних підстав для відкладення справи.
Суд зазначає, що відповідно до правових позицій Європейського суду з прав людини, обвинувачений зобов`язаний добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами і несе відповідальність за затримку розгляду справи, якщо вона спричинена його власною поведінкою (рішення у справах «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії», «Каракуця проти України»). Права особи на захист (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) не можуть використовуватись як інструмент для блокування правосуддя та порушення прав інших учасників провадження, зокрема потерпілого, на розгляд справи у розумні строки.
Оскільки факт неявки обвинуваченого у судове засідання 23.06.2026 року без поважних причин знайшов своє повне підтвердження 06.08.2026 року, а його дії свідчать про систематичну недобросовісну процесуальну поведінку, суд вважає за необхідне накласти на обвинуваченого ОСОБА_3 грошове стягнення у максимальному розмірі, передбаченому ч. 1 ст. 139 КПК України.
Такий захід процесуального примусу є пропорційним, необхідним для дисциплінування обвинуваченого, забезпечення його належної процесуальної поведінки в майбутньому та запобігання подальшому порушенню розумних строків судового розгляду.
Керуючись ст. ст. 2, 28, 138, 139, 144147, 318, 369372 КПК України, суд,
п о с т а н о в и в :
Визнати причину неявки обвинуваченого ОСОБА_3 в судове засідання 23.06.2026 щодо розгляду кримінального провадження 12025030520000550 від 26 серпня 2025 року не поважною.
Накласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , грошове стягнення у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 328 грн (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 коп.
Реквізити для сплата штрафу (як засобу процесуального примусу) на користь держави: отримувач коштів ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/21081100, ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA118999980313090106000026007, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу:101;____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Штраф (як засіб процесуального примусу) накладений на _ (ПІБ чи назва установи, організації, з якої стягується штраф), за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення штрафу).
У випадку невиконання, копія ухвали направляється для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання особи, на яку накладено грошове стягнення.
Особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.
У судовому засіданні у справі оголосити перерву на 09 год 15 хв 31 серпня 2026 року.
В судове засідання викликати учасників кримінального провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту підписання головуючим суддею.
Повний текст ухвали суду оголошено 11 серпня 2026 року о 10 год 30 хвилин.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 138895766, Іваничівський районний суд Волинської області було прийнято 06.08.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 156/1076/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: