Рішення № 138894752, 10.08.2026, Чортківський районний суд Тернопільської області

копія

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" серпня 2026 р. Справа № 608/2626/25

Номер провадження2/608/308/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Коломієць Н. З.

з участю секретаря Южди Л. С. ,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Манорик Г. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чорткові справу цивільного судочинства за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Колиндянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області про позбавлення батьківських прав ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Колиндянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області про позбавлення батьківських прав. В позовній заяві вказав, що перебував у шлюбі з ОСОБА_3 (прізвище змінено на « ОСОБА_4 »), який розірвано 25 січня 2022 року рішенням Чортківського районного суду. У даному шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_5 . Починаючи з 2021 року і по даний час ОСОБА_2 не належно виконує свої батьківські обов`язки, не приділяє уваги вихованню дитини, не забезпечує належних умов проживання, матеріально не допомагає, не цікавиться її життям. Навчанням та здоров`ям також не цікавиться. Вчиняє кримінальні та адміністративні правопорушення. Дитина перебуває під опікою та на утриманні батька. Орган опіки та піклування Колиндянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її доньки. Все вищенаведене є підставою для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо її неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , 2017 року народження.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Манорик Г. Г. позов підтримують в повному обсязі, просять задоволити та позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з неї судові витрати. Проти заочного розгляду справи не заперечують.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явилася, відзиву на позов, у встановлений судом строк не подала. На адресу суду повернулися конверти з судовою повісткою з відміткою листоноші про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно Постанов ВС від 21.12.2022 у справі №757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30.11.2022 у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св33, 31.08.2022 у справі №760/17314/17), якщо адресат відсутній за вказаною адресою, то вона вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки.

Враховуючи позицію Верховного Суду, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце слухання справи та розгляд справи можливо провести у його відсутності.

Крім того, відповідач був повідомлений про час та місце слухання справи через оголошення на веб-сайті судової влади України, що відповідає вимогам частин 11, 12 ст.128 Цивільного процесуального кодексу України.

Представник третьої особи: Орган опіки та піклування Колиндянської сільської ради Чортківського району Тернопільської в судове засідання не з`явився. Під час підготовчого розгляду справи подав суду заяву про слухання справи у його відсутності. Заперечень щодо задоволення позову немає.

Суд, зі згоди позивача та його представника, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України та без фіксування судового процесу, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Вислухавши учасників судового процесу, свідків, які були допитані в ході розгляду справи, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства», далі - Закон).

Згідно з частиною першою статті 8 Закону, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону).

Відповідно до частини сьомої статті 7 Сімейного кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною першою статті 155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Підстави позбавлення батьківських прав, передбачені частиною першою статті 164 СК України, пунктом 2 якої визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає підстави для висновку, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав як винятковий захід, є істотним правовим наслідком як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2024 року у справі № 185/9339/21, провадження № 61-8918сво23.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У пунктах 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Згідно з частиною першою статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (MAMCHUR v. UKRAINE), заява № 10383/09, пункт 100, ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Оцінюючи процес вирішення питання про встановлення опіки, який завершився рішенням про роз`єднання сім`ї, суд повинен, зокрема, переконатися, чи ґрунтуються висновки національних органів на достатній доказовій базі (яка, за потреби, може включати показання свідків, висновки компетентних органів, психологічні та інші експертні висновки та медичні довідки) (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» (Saviny v. Ukraine), заява № 39948/06, пункт 51).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг вказувати про його інтерес до дитини (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (HUNT c. UKRAINE), заява № 31111/04, пункти 57, 58).

Судам необхідно враховувати, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом вирішення сімейних питань, застосовується лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Самі по собі встановлені судами факти, що батьки недостатньо спілкуються з дитиною, забезпечують її матеріально, беруть участь у вихованні, не може бути підставою для позбавлення батьківських прав. Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальній забезпеченості. Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків тощо. Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину та усвідомлення цього самою дитиною вже несе в собі негативний вплив на її свідомість, і застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17, від 07 листопада 2023 року у справі № 601/928/22. Судова практика щодо застосування статті 164 СК України є усталеною.

Верховний Суд зазначає, що з огляду на приписи пункту 2 частини першої статті 164 СК України ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли батьки свідомо та умисно не здійснюють батьківських прав та ухиляються від їх виконання.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу при доведеності винної поведінки одного із батьків, яка суперечить інтересам дитини, і неможливості зміни такої поведінки. Позбавлення батьківських прав позбавляє батька/матір спільного родинного життя з дитиною та не відповідає меті їх возз`єднання.

Реалізація взаємного спілкування між матір`ю чи батьком і дитиною становить засадову складову сімейного життя у розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Позбавлення батьківських прав скасовує зв`язок одного з батьків з дитиною і позбавляє його всіх батьківських прав щодо неї, у тому числі права на контакт. Поділ сім`ї є дуже серйозним втручанням ( рішення ЄСПЛ від 18 червня 2019 року у справі «Хаддад проти Іспанії» (Haddad v. Spain), заява № 16572/17, пункт 54).

У рішенні від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» (Saviny v. Ukraine), заява N 39948/06, пункт 49, ЄСПЛ зазначив, що хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин.

Позбавлення особи батьківських прав є особливо далекосяжним заходом, який позбавляє одного з батьків сімейного життя з дитиною, і не відповідає меті їх возз`єднання. Ця сфера особливо потребує захисту від свавільного втручання (рішення ЄСПЛ від 08 січня 2013 року у справі «S.S. проти Словенії» (S.S. v. SLOVENIA), заява № 40938/16, пункт 96).

Позбавлення одного з батьків батьківських прав щодо дітей є втручання у його право на повагу до сімейного життя, гарантоване пунктом 1 статті 8 Конвенції. Таке втручання є порушенням, якщо воно не здійснюється «відповідно до закону», не переслідує одну із законних цілей згідно з пунктом 2 статті 8 і може вважатися необхідним у демократичному суспільстві (рішення ЄСПЛ від 22 жовтня 2015 року у справі «Йованович проти Швеції» (Jovanovic v. Sweden), заява № 10592/12, пункт 74, від 08 січня 2013 року у справі «С. С. проти Словенії» (S.S. v. SLOVENIA), заява № 40938/16, пункт 79).

Відповідно до статті 81 ЦПК України, доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення його батьківських прав, покладено на позивача (постанова Верховного Суду від 30 листопада 2023 року у справі № 358/689/22, провадження № 61-13923св23).

Верховний Суд зауважує, що стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу і залежить від специфіки обставин, які необхідно довести у конкретній справі. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.

В даній справі судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, який розірвано 25 січня 2022 року заочним рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області. При розірванні шлюбу судом, доньку сторін ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишено проживати з батьком ОСОБА_1 .

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року заочне рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 25.01.2022 в частині задоволених вимог щодо залишення малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживати з батьком ОСОБА_1 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні даної позовної вимоги.

Крім того, рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області №608/487/24 від 27.12.2024 було відмовлено ОСОБА_1 в позбавленні батьківський прав ОСОБА_3 відносно доньки.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 31.03.2025 рішення Чортківського районного суду Тернопільської області №608/487/24 від 27.12.2025 частково скасовано, зокрема, в частині стягнення з відповідачки аліментів на утримання дитини. В решті залишено без змін.

На сьогоднішній день позивач вважає, що обставини справи змінилися та з пояснень вбачається, що з 2021 року і по даний час ОСОБА_2 умисно не належно виконує свої батьківські обов`язки, не приділяє уваги вихованню дитини, не забезпечує належних умов проживання, матеріально не допомагає, не цікавиться її життям, здоров`ям. Донька перебуває під опікою та на утриманні батька. У відповідачки інша сім`я (актовий запис про шлюб № 88 від 18.11.2025).

На підтвердження даних обставин позивач надав наступні письмові докази.

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_1 №1-91 від 03.10.2025, донька ОСОБА_6 проживає разом з батьком в с. Великі Чорнокінці Чортківського району Тернопільської області та знаходиться на його утриманні. Мати дитини не проживає з ними.

Згідно довідок лікаря ОСОБА_7 КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Колиндянської сільської ради» №131 від 08.10.2025 та №77 від 14.06.2024, за період нагляду за дитиною здоров`ям дитини займається батько ОСОБА_1 .

Згідно довідок директора Великочорнокінецької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 30 від 08.10.2025 та опорного навчального закладу «Заводська ЗОШ І-ІІІ ступенів» №17/06-06 від 19.02.2024, мати ОСОБА_5 , учениці 1 класу ОСОБА_8 не бере участі у вихованні дочки, шкільним життям не цікавиться, не підтримує зв`язок з класоводом та на території школи від початку навчання дитини її матір ніхто не бачив. Навчанням дитини займається батько.

Згідно довідки Колиндянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області № 901 від 14.06.2024, ОСОБА_8 в с. Великі Чорнокінці Чортківського району Тернопільської області не зареєстрована та не проживає понад два з половиною роки. Неповнолітня ОСОБА_5 утримується та виховується батьком. Мати участі у вихованні дитини не приймає.

Також письмові докази справи містять матеріали оперативних реагувань ВП №2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області щодо неправдивих викликів ОСОБА_3 , інформації ВП №2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області про адміністративні правопорушення (вчинення домашнього насильства) та відкриті кримінальні провадження відносно ОСОБА_3 (шахрайство, крадіжки).

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_3 , станом на 24.09.2025 має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дочки в розмірі 56 823,32 грн.

В судовому засіданні були допитані свідки.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що проживає в с. Великі Чорнокінці Чортківського району Тернопільської області. Подружжя Грабців проживали в селі. Сім`я була нормальна. Потім ОСОБА_3 десь зникла. Та про неї нічого не було чути. До дитини не навідувалась. Коли ОСОБА_3 ще жила в селі, то часто залишала дитину в сусіда на декілька днів, який зловживав спиртними напоями, поки ОСОБА_1 перебував в рейсі на роботі.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що також проживає в с. Великі Чорнокінці Чортківського району Тернопільської області. ОСОБА_3 в селі не бачила багато років. Малолітня ОСОБА_6 проживає з батьком. Про матір дитина ніколи не говорить. Батько належним чином піклується про доньку, вона займається гімнастикою, плетінням бісером.

Згідно Висновку органу опіки та піклування Колиндянської сільської ради доцільно позбавити ОСОБА_8 батьківських прав щодо її неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , оскільки, мати не піклується про неї, не спілкується, не проявляє інтересу до її життя та навчання. Матеріально не допомагає, не цікавився здоров`ям.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позов слід задоволити, зважаючи також на те, що відповідач не надав суду доказів наявності перешкод у здійсненні батьківських обов`язків щодо виховання дитини.

Відповідач ОСОБА_2 свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками по вихованню дитини тривалий час, аліменти на її утримання не сплачує, вчиняє кримінальні та адміністративні правопорушення, що може негативно вплинути на виховання дитини, тому наявні виключні обставини для застосування крайнього заходу впливу на особу, яка не виконує батьківські обов`язки позбавлення батьківських прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 Сімейного кодексу України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Оскільки з відповідача рішенням суду вже стягнуто аліменти на утримання дитини, тому суд дане питання не вирішує.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню 969,00 гривень сплаченого судового збору (квитанція до платіжної інструкції №040410075 від 04.11.2025 Чортківського відділення №62 АТ «Асвіо Банк») в користь позивача.

Керуючись ст. ст. 150, 155, 164, 165, 166 Сімейного кодексу України, ст. ст. 76, 81, 89, 141, 206, 263, 264, 265, 280-282, 289 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , третя особа без самостійних вимог: Орган опіки та піклування Колиндянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області (код ЄДРПОУ 04393775, с. Колиндяни, Чортківський район, Тернопільська область, 48552) про позбавлення батьківських прав, задоволити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Роз`яснити, що матір, позбавлена батьківських прав, має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 в користь ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 969 (дев`ятсот шістдесят дев`ять) гривень 00 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Згідно з оригіналом

Суддя:/підпис/

Оригінал заочного рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/2626/25

Заочне рішення набрало законної сили « » року.

Суддя: Н . З . Коломієць

Копію заочного рішення видано « » р.

Секретар: