Рішення № 138894330, 10.08.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/6030/25

Провадження № 2/456/391/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Валовін Ю. В. ,

з участю секретаря Байко В.З.

позивача ОСОБА_1

представника позивача Турчин Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей виконавчого комітету Стрийської міської ради, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін та учасників справи.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Турчин Ю.І. звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свої вимоги обґрунтовує наступним. З 2005 року ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . З 2024 року сторони припинили шлюбні стосунки та перестали вести спільне господарство. На підставі рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03.07.2025 шлюб між ними був розірваний.

Від шлюбу у сторін народилося троє дітей: дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_4 на даний час досягла повноліття, закінчила навчання та проживає і працює в Республіці Польща. ОСОБА_5 також на даний час повнолітній, навчається у ВПУ № 34 та проживає разом з позивачем.

Син ОСОБА_3 , який є малолітнім, проживає разом із ОСОБА_1 та знаходиться на повному його утриманні.

Відповідачка зловживає алкогольними напоями, не проявляє щодо малолітнього сина ОСОБА_7 материнської турботи, не піклується про його здоров`я, фізичний і духовний розвиток, не надає матеріальної допомоги. Більше того, взагалі не спілкується з дитиною і не бачиться, не виявляє до нього жодного інтересу. Участь у вихованні сина ОСОБА_7 бере тільки позивач.

ОСОБА_2 , незважаючи на неодноразові прохання ОСОБА_1 , на шлях виправлення не стала, надалі зловживає алкогольними напоями, сином ОСОБА_7 не займається, та й взагалі не цікавиться, їй байдужа доля останнього. Таке ставлення відповідачки до дитини є свідченням її свідомого ухилення від виконання материнських обов`язків.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом з батьком ОСОБА_1 , братом ОСОБА_5 та бабусею ОСОБА_8 . ОСОБА_7 забезпечений всіма необхідними умовами для комфортного проживання, навчання та відпочинку.

Позивач ОСОБА_1 працює водієм навантажувача у ТОВ «Видавничій дім «Укрпол» та має стабільний дохід, про що свідчить довідка про доходи від 22.10.2025 №109/19-45, відтак має можливість забезпечити свого сина ОСОБА_7 всім необхідним для його належного фізичного, духовного та морального розвитку.

Відповідачка ОСОБА_2 абсолютно не бере участі в утриманні та вихованні малолітнього сина ОСОБА_7 , не займається і не цікавиться його дозвіллям, лікуванням, доглядом, не сприяє його духовному та фізичному розвитку.

Так, на підставі судового наказу, виданого 28.04.2025 Стрийським міськрайонним судом Львівської області, з ОСОБА_2 стягуються на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% (відсотків) прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 04.04.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Станом на 02.10.2025 у ОСОБА_2 наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно з розрахунком від 02.10.2025 за період з 04.04.2025 по 30.09.2025 становить 18219,20 грн, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці.

Таким чином, саме позивач займається утриманням, вихованням та розвитком сина ОСОБА_7 , забезпечує його всім необхідним. Натомість відповідачка участі в утриманні дитини не бере, його вихованням не займається.

31 жовтня 2025 року позивач звернувся до служби у справах дітей виконавчого комітету Стрийської міської ради з заявою про надання висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який буде надано суду на його ухвалу після з`ясування обставин справи і розгляду її на засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Стрийської міської ради.

Таким чином, ОСОБА_2 як мати ОСОБА_9 свідомо ухиляється від виконання своїх обов`язків, оскільки не цікавиться його життям і здоров`ям, не бере участі в його вихованні, не підтримує з ним родинних зв`язків, не проявляє материнського піклування та турботи, не виявляє щодо свого сина жодного інтересу, а тому вважаю, що в інтересах дитини її необхідно позбавити батьківських прав.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що відповідачка без поважних причин не виявляє щодо свого сина ОСОБА_7 материнського піклування, ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні стверджує, що відповідач не виконує належним чином свої батьківські обов?язки, не бере участі у вихованні, розвитку та утриманні дітей, виїхала за кордон та не повертається, немаючи жодних перешкод ні за станом здоров`я ні будь яких інших обмежень; не приймає ніякої участі в житті сина, не забезпечує їх матеріально, не спілкується з ними, не цікавиться його станом здоров?я, емоційним чи психологічним благополуччям, не виконує протягом тривалого часу рішення про стягнення аліментів, відтак є всі підстави для позбавлення її батьківських прав.

Заяви учасників справи.

04.02.2026 представником третьої особи органу опіки і піклування виконавчого комітету Стрйиської міської ради подано клопотання про долучення до матеріалів справи висновку органу опіки і піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 затверджений рішенням виконавчого комітету Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області № 445 від 19.12.2025 а також просила підготовче засідання у вказаній справі проводити за її відсутності.

17.02.2026 представником позивача Турчин Ю. І. подано заяву про виклик свідків, зокрема дітей позивача: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , які безпосередньо можуть підтвердити обставини вказані в позовній заяві, а також: ОСОБА_8 , яка є мамою позивача та бабусею малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом з сином та онуком за однією адресою, та може підтвердити той факт, що ОСОБА_1 самостійно займається вихованням, навчанням та утриманням сина ОСОБА_7 , а також те, що ОСОБА_2 веде аморальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями та не займається вихованням, навчанням та утриманням своїх дітей; ОСОБА_11 , яка знає сім?ю ОСОБА_1 дуже давно, часто буває в гостях у сім?ї та може підтвердити той факт, що малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом з батьком ОСОБА_1 і саме він виховує та утримує сина, оскільки мати дитини ОСОБА_2 абсолютно не займається сином, зловживає алкогольними напоями; ОСОБА_12 , яка є подругою мами позивача ОСОБА_8 , часто буває в будинку за місцем проживання сім?ї ОСОБА_1, та може підтвердити той факт, що малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом з батьком ОСОБА_1 і саме він виховує та утримує сина, оскільки мати дитини ОСОБА_2 абсолютно не займається сином, зловживає алкогольними напоями, веде аморальний спосіб життя.

18.02.2026 представником позивача Турчин Ю. І. подано заяву про витребування доказів, а саме в Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію про перетинання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянкою України, державного кордону України за період з 01.09.2024 по день фактичного виконання ухвали суду з підтвердженням неможливості отримання таких доказів самостійно.

Позивач та його представник - адвокат Турчин Ю. І. в судове засідання з`явилися, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили позов задовольнити з підстав, що у ньому викладені.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, в запропонований судом строк відзив на позовну заяву не подала.

Водночас 07.03.2026 на адресу суду надійшла відповідь Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України про те що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 покинула територію України 20.09.2024 і з того часу не поверталась.

22.05.2026 на електронну пошту суду надійшов лист з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_5 , зі змісту якого вбачається, що він адресований суду від ОСОБА_2 в якому вона повідомляє, що не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав. Лист аналогічного змісту з копією паспорта відповідачки ОСОБА_2 надійшов на електронну пошту суду 05.06.2026.

Представник третьої особи, органу опіки та піклування виконавчого комітету Стрийської міської ради, в судовому засіданні позов підтримав.

Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.

Процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2026 справу розподілено судді Валовін Ю.В.

15.01.2026 ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі та призначено справу до підготовчого судового засідання на 12.02.2026.

Розгляд справи на стадії підготовчого судового розгляду було відкладено на 10.03.2026 з причин неявки відповідача. В судовому засіданні 10.03.2026 судом постановлено ухвалу про витребування доказів, якою витребувано в Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію про перетинання ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянкою України, державного кордону України за період з 01.09.2024 по день фактичного виконання ухвали суду.

Ухвалою підготовчого судового засідання у справі від 10.03.2026, підготовче провадження закрито, а справу призначено до розгляду по суті на 16.04.2026.

16.04.2026 ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області постановленою із занесенням до протоколу судового засідання проводити заочний розгляд цієї справи та ухвалення у ній заочного рішення на підставі статей 280-282 ЦПК України, допитано свідків та оголошено перерву до 14.05.2026.

14.05.2026 в судовому засіданні проведено допит свідків та відкладено розгляд справи на 08.06.2026 з метою встановлення місця проживання відповідача за межами України через Міністерство юстиції України.

08.06.2026 у зв`язку з відсутністю відповіді від Міністерства юстиції розгляд справи знову було відкладено на 21.07.2026.

В судовому засіданні 21.07.2026 змінено порядок розгляду справи з заочного на загальний, у зв`язку з надходженням на електронну пошту суду заяв відповідачки про визнання позову та запереченням позивача щодо заочного розгляду справи; розгляд справи по суті завершено з оголошенням перерви перед стадією ухвалення судового рішення до 30.07.2026.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. При цьому, відповідно до ч.6 ст. 259 ЦПК України, у виняткових випадках, в разі складності справи, суд вправі відкласти виготовлення повного тексту рішення на десять днів.

Враховуючи наведене вище, датою ухвалення рішення у розглядуваній справі є дата складення повного судового рішення 10.08.2026.

Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись. Всі заяви та клопотання сторін у справі були вирішені у встановленому чинним ЦПК України порядку.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

05.03.2005 відділом реєстрації актів цивільного стану м. Стрия Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області зареєстровано шлюб між позивачем, ОСОБА_14 та відповідачем ОСОБА_2 про що було складено актовий запис № 63 Вказаний шлюб рішенням Стрийського міськрайонного суду було розірвано від 03.07.2025.

В зазначеному шлюбі у позивачки та відповідача народилось троє дітей, а саме: дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

07.04.2025 Стрийським міськрайонним судом Львівської області було винесено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 2016 р.н.

Станом на дату розгляду справи, а саме 06.03.2026 заборгованість по сплаті аліментів складає 36 747, 20 грн.

19.12.2025 рішенням виконавчого комітету Стрийської міської ради №445 про затвердження висновку органу опіки і піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Так, органом опіки та піклування, серед іншого було встановлено, що відповідач вже тривалий час не виконує свої батьківські обов?язки по відношенню до сина, не займається його фізичним та інтелектуальним розвитком, не цікавиться його життям, ухиляється від його утримання, не сплачуючи аліменти. Також зазначено, що всі троє дітей протягом 2020-2021 років були на обліку служби у справах дітей Стрийського міськвиконкому, як такі що перебували у скрутних життєвих обставинах через неналежне виконання батьками своїх обов`язків, а також діти були свідками психологічного насилля. З сім`єю протягом цього часу велась робота соціальних служб, як наслідок бітьки подолали ці складні обставини, припинили зловживати алкогольними напоями, влаштувались на роботу, а дітей зняли з обліку. Зі свідчень бабусі дітей, ОСОБА_8 вбачається, що в цей період вона займалась повністю дітьми, і навіть зверталась до органу опіки і піклування з заявою щоб позивача та відповідача позбавили батьківських прав. Проте висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Стрийської міської ради було рекомендовано відмовити в позбавлені батьківських прав з міркувань, що сімя може бути збережена, а поведінка батьків має позитивну динаміку. Проте в подальшому поведінка матері не змінилась, в 2024 році, вона знову почала зловживати алкоголем, вести аморальний спосіб життя та нехтувати батьківськими обов`язками. Представник органу опіки і піклування стверджує, що з нею постійно працювали соціальні служби, однак це не дало результату.

Під час розгляду справи представник третьої особи окрім обставин викладених у висновку повідомила що відповідачку вдалось повідомити про розгляд щодо неї питання про позбавлення батьківських прав через соціальні мережі, вказане повідомлення відповідачка прочитала, після чого заблокувала представника органу опіки і піклування, обмеживши доступ надсилати в подальшому повідомлення. На думку представника третьої особи, такі дії ОСОБА_2 свідчать про її байдуже ставлення до вказаного питання, а відтак і небажання зберегти стосунки з сином.

З досліджених в судовому засіданні характеристик з учбових закладів, а саме Стрийської гімназії № 10 Стрийської міської ради ОСОБА_3 2016 р.н. характеризується як старанний рухливий веселий доброзичливий учень, що проявляє високий інтерес до навчання та систематично готується до уроків, займаються ним тато та бабуся.

В судовому засіданні, з дотриманням ст. 232 ЦПК України, діючих в суспільстві моральних норм, в присутності батька, було допитано неповнолітнього сина ОСОБА_9 2016 року народження та двох повнолітніх дітей. ОСОБА_9 повідомив, що маму не бачив вже два роки. За цей час мама не телефонувала та не писала повідомлень жодного разу, не цікавилась ним, при тому що в нього вже тривалий час є свій телефон про що мамі відомо. Також повідомив, що знає що мама живе за кордоном, але не сумує за нею, стверджує що про нього завжди дбали тато та бабуся, не бажає маму бачити.

ОСОБА_15 2004 року народження повідомила що в 2024 році виїхала за кордон разом з мамою на роботу, проте мама в подальшому почала вживати алкоголь, і тому змушена була шукати інше житло окремо від неї. Після цього мама жодного разу не поцікавилась де вона живе, де працює і чи все гаразд. Підтвердила що ОСОБА_7 (брат) має свій власний телефон, про що мамі відомо, проте вона не цікавиться ним і не телефонує до нього. Також стверджувала, що мама і до виїзду за кордон періодично зловживала алкоголем, неодноразово вони знаходили дома сховані пусті пляшки. ОСОБА_7 займається тато та бабуся.

ОСОБА_16 , 2014 року народження, повідомив що бачив маму в 2024 році, після цього не бажає знати її взагалі, має образу бо залишила його в Польщі самого коли він виїхав. Стверджує, що вона не підтримує зв`язок ні з ким з дітей взагалі, до доньки телефонувала лише тому що їй потрібні були кошти. Наголосив, що ніхто їй не забороняє спілкуватись з ОСОБА_7 та приїжджати до нього. Також повідомив, що був час коли мама була дбайлива, але через вживання алкоголю суттєво змінила свою поведінку. На даний момент про ОСОБА_7 дбає виключно батько та бабуся.

Таким чином за наслідками спілкування з дітьми судом зроблено висновок, що мати ОСОБА_2 немаючи жодних перешкод ні за станом здоров`я ні за життєвими обставинами, свідомо припинила спілкування з сином, самоусунулась від виконання своїх обов`язків стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_7 .

Під час спілкування з дітьми судом не допущено порушення їх психоемоційного стану.

В судовому засіданні було також допитано, маму позивача ОСОБА_8 1964 року народження. Вона повідомила, що її син та невістка зловживала алкоголем разом, і вона тривалий час змушена була дбати про дітей. Проте, її син ОСОБА_1 з часом припинив вживання алкоголю та присвятив себе сімії, а ОСОБА_2 навпаки практично повністю занедбала дітей та дім. Ще до виїзду за кордон неодноразово бувала п`яною дома, не готувала їжу, не відвідувала учбові заклади тощо. Навчанням та дозвіллям дітей в тому числі ОСОБА_7 займається тато разом з нею.

В судовому засіданні була допитана також ОСОБА_17 , вчитель гімназії № 10 де навчається син ОСОБА_7 . Вона повідомила, що маму бачила коли дитина йшла в перший клас, відтоді дитиною постійно займається лише батько або бабуся.

В судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_11 , яка є двоюрідною тіткою ОСОБА_7 , зокрема двоюрідна сестра батька. Повідомила, що дуже часто буває в гостях в сім`ї, після війни практично не бачила ОСОБА_9 з мамою. Часто бачила ОСОБА_2 на підпитку після роботу. Діти за маму не згадують, але мають образу, що покинула їх.

В судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_18 , яка є близькою подругою родини, зокрема бабусі ОСОБА_19 . Повідомила, що часто буває в гостях в подруги ОСОБА_8 , не бачила ОСОБА_2 давно, на всіх родинних святах ОСОБА_7 присутні всі крім мами, знає що мама не дзвонить і не приїжджає, проживає за кордоном.

З листа Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України вих. № 456/6030/25/7241/2026 від 18.03.2026 вбачається, що ОСОБА_2 20.09.2024 покинула територію України і на дату надання відповіді не поверталась.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обов?язків, не піклується про фізичний і духовний розвиток сина, його навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, не спілкується з сином в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі, фактично самоусунулась від виконання обов`язків матері покладених на неї законом.

Норми права, які застосував суд, мотиви їх застосування, оцінка судом доказів.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою та другою статті 3 Конвенції про права дитини закріплено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Стаття 9 Конвенції про права дитини зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з частиною першою статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками (постанова Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №553/2563/15-ц (провадження № 61-12305св18)).

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти (постанова Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20)).

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).

Оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагає ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).

Позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною, та не відповідає меті їх возз`єднання (рішення ЄСПЛ від 30 червня 2020 року у справі «Ілля Ляпін проти росії», заява № 70879/11).

Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це, в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Наведене узгоджується з правовими висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18) та Верховним Судом у постановах: від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц (провадження № 61-36905св18), від 24 квітня 2019 року у справі № 300/908/17 (провадження № 61-44369св18), від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17 (провадження № 61-3462св20), від 02 грудня 2020 року у справі № 180/1954/19 (провадження № 61-9754св20), від 17 січня 2024 року у справі № 735/308/21 (провадження № 61-10098св23), та багатьох інших.

Судова практика у цій категорії справ є сталою, відмінність залежить лише від фактичних обставин конкретної справи й доказування.

Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

В даній справі судом встановлено, що ОСОБА_2 , маючи неповнолітнього сина, вже тривалий час не виконує покладених на неї батьківських обов`язків. Будучи необтяженою станом здоров`я чи іншими важкими життєвими обставинами, свідомо залишила сина, нехтуючи своїми обов`язками протягом тривалого часу (практично два роки безперервно і тривалий час до цього), не цікавлячись ним, його здоров`ям, навчанням, вихованням тощо. При цьому суд звертає увагу, що розірвання шлюбу між подружжям не позбавляє особу батьківства та не звільняє від обов`язків які з цим пов`язані. Судом зі свідчень дітей, пояснень позивачки та свідчень свідків вбачається, що ОСОБА_2 ніхто не забороняє бачитись з дітьми, жодних перешкод для того щоб відвідати школу чи інші заклади де навчається чи буває син немає. Суд враховує також позицію органу опіки і піклування, який стверджує, що позбавлення батьківських прав відповідатиме інтересам неповнолітнього, а також бере до уваги отримані електронною поштою листи про те що ОСОБА_2 не заперечує щодо задоволення позову. Вказана обставина в сукупності з поясненнями дітей, які повідомили що мати не цікавиться їхнім життям чи навчанням, не допомагає, заборгованістю ОСОБА_2 по аліментах, а також характеристикою з учбового закладу та довідкою від лікаря та іншими даними, які підтверджують, що мати вже тривалий час не бере жодної участі у вихованні та утриманні дітей, стали підставою для висновку рекомендувати позбавити ОСОБА_2 батьківських прав. Судом не визнано висновок органу опіки та піклування таким, що є недостатньо обґрунтованим чи суперечить інтересам дитини.

За таких умов, суд дійшов висновку про наявність належних, допустимих та достатніх доказів, які в своїй сукупності підтверджують, що ОСОБА_2 порушує право своєї дитини на виховання в сім`ї, яка є першоосновою розвитку особистості, самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків, не піклується про духовний та фізичний розвиток дитини, матеріально його не утримує, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду та свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків, а відтак вимога ОСОБА_1 про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 підлягає задоволенню як така, що відповідає якнайкращим інтересам дітини.

Необхідно зазначити, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

У відповідності до ч. 3 ст. ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частинами 1, 7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перевіривши їх доказами, які в силу ст. ст. 81-82, 89-90, 234 ЦПК України оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, а також встановивши, що відповідач фактично самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків і вже тривалий час не дбає про дитину, веде аморальний спосіб життя зловживаючи алкоголем, скерувала до суду повідомлення, в якому фактично відмовилась від дитини, вказана обставина підтверджена органом опіки і піклування, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати. В розглядуваній справі відсутні вимоги про стягнення судових витрат.

Керуючись ст. 10, 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 280-283 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін у справі.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серія НОМЕР_3 , виданий 14.03.2003, Стрийським МРВ УМВС України у Львівській області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Служба у справах дітей Виконавчого комітету Стрийської міської ради, код ЄДРПОУ 35424237, 82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Незалежності, 3.

Повний текст рішення складено 10.08.2026

Суддя Юлія ВАЛОВІН