Рішення № 138894058, 11.08.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/1773/26 Справа №447/2675/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(заочне)

11.08.2026 Миколаївський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді: Бачуна О.І.

за участю: секретаря судового засідання Данилів О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

20.07.2026року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.Позовна заява мотивована тим, що 04.10.2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 02.10.2023-100001085 відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 2500,00 грн. строком на 42дні, зі строком повернення 14.11.2023 року. Процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,1%. За 1 день користування кредитом. Позивач зазначає, що ТОВ «Споживчий Центр» виконало умови договору про надання кредиту, перерахувало кредитні кошти на наданий відповідачем рахунок, а саме картку НОМЕР_1 , проте, відповідач не належно виконав обов`язок щодо повернення коштів за договором кредиту, у результаті чого станом на момент звернення до суду утворилася заборгованість у розмірі 4705,00 грн.

Ураховуючи наведене, ТОВ «Споживчий Центр» просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства заборгованість за кредитним договором від 04.10.2023 року у загальному розмірі 4705грн, яка складається з: 2500,00 грн. тіло кредиту, 2205,00 грн. відсотки за користування кредитом, та вирішити питання щодо розподілу судових витрат та стягнення з відповідача витрат пов`язаних з надсиланням позовної заяви в суму 116,58грн.

Ухвалою суду від 21.07.2026 відкрито провадження у справі, визначено, що розгляд справи буде проводитись за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача ТзОВ «Споживчий центр» в судове засідання не з`явився, просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі та проводити розгляд справи у його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечив.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв`язку, у судове засідання повторно не з`явився. Причин неявки не повідомив, відзиву не подав, тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у його відсутності з винесенням заочного рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Суд встановив, що 04.10.2023між ОСОБА_1 та ТзОВ «Споживчий центр» укладено кредитний договір №02.10.2023-100001085, шляхом підписання Заявки, що є невід`ємною частиною кредитного договору.

Відповідно до умов кредитного договору позичальнику надано кредит у розмірі 2500,00 грн., строком на 42дні за процентною ставкою 2,1%, яка не може бути збільшена в односторонньому порядку Дата повернення кредиту 14.11.2023р. Продовження (елонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту /строку договору не передбачена

Кредитний договір був підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора

На виконання умов договору 04.10.2023 року відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 2500 гривень шляхом перерахунку на його банківську карту, відкриоу в АТ КБ «Приватбанк»

У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 № 910/5226/17 зазначено, що при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків, розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту; безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи (далі - банки), в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.

Встановивши, що без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на веб сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, суд вважає, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» цей правочин вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Вищевикладене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.06.2022 по справі № 757/40395/20-ц.

Таким чином, позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується пунктом 3 частини 1 статті 3 ЦК України.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню у строк встановлений договором.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині 1 статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (стаття 510 ЦК України).

Згідно положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа.

Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частин 2, 3 статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна стороні повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом враховано, що ТОВ «Споживчий Центр» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, що підтверджено наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно із довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором №02.10.2023 100001085 від 04.10.2023 заборгованість позичальника ОСОБА_1 складає 4705,00грн, з яких 2500,00 грн. прострочене тіло кредиту, 2205,00 грн. відсотки за користування кредитом.

Матеріали справи не містять жодних доказів належного виконання умов кредитного договору в частині сплати основного боргу та відсотків, а тому заявлений до стягнення розмір за частині основного боргу та відсотків підлягає задоволенню.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні із позовом до суду ТОВ «Споживчий центр» сплатив судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають задоволенню , з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме 2662,40 грн. - за подання позовної заяви

На підставі наведеного, керуючись статтями. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію»,ст. 6, 15, 205, 207, 526, 626, 627, 628, 638, 639, 1054, 1055 ЦК України, ст. 5, 13, 81, 82, 141, 223, 247, 259, 264, 265,280-283 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» заборгованість за кредитним договором №02.10.2023-100001085 від 04.10.2023 року в загальному розмірі 4705,00гривень , яка складається з:

2500,00 грн. прострочене тіло кредиту,

2205,00 грн. відсотки за користування кредитом;

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» 2662,40грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ,.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 11.08.2026 року.

Суддя Бачун О. І.