Ухвала суду № 138894018, 11.08.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/3258/26

Провадження №1-кп/463/426/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 р. Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні про кримінальні правопорушення передбачені ч.1 ст. 263 та ч.45 ст. 407 КК України, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцяь м. Львова, громадянина України, солдата, стрільця - санітара 2 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу 3 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,а саме: вироком Шевченківського районного суду м. Львова по кримінальному провадженні №1202514138000109 від 18.01.2025 за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. ч. 1,4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців та 29.10.2025 звільнений Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 17.10.2025 умовно достроково від відбування основного покарання у виді позбавлення волі за вироком Шевченківського районного суду м. Львова на невідбутий строк 4 роки 9 місяців 25 днів для проходження ним військової служби за контрактом,

в с т а н о в и в:

Згідно направленого на адресу суду обвинувального акту, затвердженого прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 263, ч.5 ст. 407 КК України.

Так, ОСОБА_5 обвинувачується органом досудового розслідування в тому, що солдат військової служби за контрактом ОСОБА_5 діючи умисно, бажаючи тимчасово ухилитися від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в умовах воєнного стану, 18.11.2025 не прибув до місця тимчасового розташування військової частини НОМЕР_2 , що знаходиться в Покровському районі, Донецької області із Військово-медичного клінічного центру Східного регіону м. Дніпро, до якого вибув 13.11.2025 у зв`язку із погіршенням стану здоров`я на стаціонарне лікування та з якого був виписаний 16.11.2025. Так солдат військової служби за контрактом ОСОБА_5 проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням службових обов`язків до 30.11.2025, коли прибув до місця тимчасового розташування військової частини НОМЕР_2 , що знаходиться в АДРЕСА_3 після вчасного нез`явлення до військової частини.

Під час незаконного перебування за межами розташування військової частини НОМЕР_1 солдат військової служби за контрактом ОСОБА_5 , у період з 18.11.2025 по 30.11.2025, до органів місцевої влади та військового управління з питань подальшого проходження військової служби не звертався, хоча об`єктивно мав можливість це зробити.

Таким чином, ОСОБА_5 , обвинувачується у нез`явленні військовослужбовцем вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Крім того, ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що він восени 2025 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи на бойовому завданні поблизу м. Лиман, Краматорського району, Донецької області, виявив конструктивно оформлений зарядом вибухової речовини споряджений корпус осколкової оборонної ручної гранати РГО промислового виготовлення, із модернізованим уніфікованим запалом ручних гранат типу УЗРГМ-2, що в сукупності є вибуховим боєприпасом, придатним для здійснення вибуху, та, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер і протиправність своїх дій, діючи умисно, без передбаченого законом дозволу привласнив вказаний вибуховий боєприпас.

У подальшому, продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_5 , усвідомлюючи незаконність зберігання зазначеного вибухового боєприпасу та маючи можливість добровільно здати його до правоохоронних органів, незаконно зберігав його за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , а також незаконно носив його при собі.

24 лютого 2026 року надійшло повідомлення на лінію «102», що за адресою: м. Львів, вул. Костя Левицького, 93 працівниками поліції було виявлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який при собі зберігав та переносив вибуховий боєприпас, а саме оборонну ручну гранату, після чого в порядку статті 208 КПК України ОСОБА_5 було затримано, а оборонну ручну гранату вилучено.

Таким чином, ОСОБА_5 , обвинувачується у незаконному придбанні, носінні та зберіганні, бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Ураховуючи характер вчиненого підозрюваним злочину та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, є підстави вважати, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами, впливати на свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією, обставин вчинення ним зазначеного злочину, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, з метою запобігання вказаним ризикам, об`єктивно необхідним є продовження щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки останній закінчується 19 серпня 2026 року.

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу - тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, оскільки розгляд справи не завершено, а строк тримання його під вартою спливає. Зазначив, що ризики враховані судом при обранні запобіжного заходу продовжують існувати, а саме обвинувачений обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину (ч.5 ст. 407 КК України), за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі до 10 років, а тому може продовжити злочинну діяльність, здійснювати тиск на свідків, перешкоджати встановленню істини у справі, переховуватися від суду.

Розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників судового розгляду, думку обвинуваченого та його захисника, які заперечили проти задоволення такого клопотання і просили змінити міру запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає до задоволення.

Згідно із ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Вирішуючи питання про продовження запобіжних заходів у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 і 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_5 26.02.2026 року обраний запобіжний захід тримання під вартою. Такий запобіжний захід був продовжений судом і його дія закінчується 19 серпня 2026 року. На даний час дія такого запобіжного заходу спливає. Таким чином, до спливу цього строку суд вважає за необхідне вирішити питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, оскільки судове провадження незавершене.

Суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Так, враховуючи, що строк тримання під вартою спливає, а наявність обґрунтованої підозри про вчинення ОСОБА_5 , тяжкого злочину (ч.5 ст. 407 КК України), дає підстави вважати про наявність ризиків, а саме, що він може вчинити і інше кримінальне правопорушення, ухилятися від явки до суду, оскільки у разі визнання доведеності вини та визнання його винним йому загрожує покарання до десяти років позбавлення волі. Наведені обставини свідчать про те, що такий ризик не зменшився, з огляду на те, що свідки не допитані в засіданні, оскільки на даний час відбувається судове засідання, докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження не досліджені на даній стадії процесу, а отже існує ризик здійснення впливу на свідків. Крім цього, характеризуючі дані на підозрюваного свідчать про те, що він раніше судимий, судимість не погашена. Не надано жодних даних,,кому саме належить квартира за останнім місцем його проживання, а також доказів міцних соціальних зв`язків обвинуваченого.

Із урахуванням обставин по справі та особи обвинуваченого, майнового стану обвинуваченого та членів його сім`ї, сума застави відповідно до п. 3 ч. 5 ст.182 КПК України має бути визначена у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 182, 183, 196, 197, 199, 331, 372 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу обраного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у виді тримання під вартою у СІЗО № 19 УДД УВП у Львівській області на строк два місяці, до 10 жовтня 2026 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 заставу - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для зарахування коштів, внесених у вигляді застави (частки майна, попередньо визначеної суми судових витрат тощо).

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки:

- прибувати за викликом прокурора чи суду за першою вимогою, в тому числі у разі виклику за допомогою телефонного зв`язку;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застав

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити у Львівську установу виконання покарань № 19 УДПтСУ у Львівській області.

Суддя: ОСОБА_1