Рішення № 138893274, 29.06.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/25192/25

Провадження № 2/761/2840/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Сіромашенко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Голуб О.А.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідачів Гулієвої С.А.,

Сандуляк С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ЦИКЛ», Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕК ГАММА», 3-ті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» про визнання договору недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2025 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ТОВ "СМАРТ ЦИКЛ", ТОВ "РЕК ГАММА", третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в якому просив визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений 23 січня 2025 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В. за номером в реєстрі 138, укладений між ТОВ «РЕК ГАММА» (ЄДРПОУ: 37636007) та ТОВ «СМАРТ ЦИКЛ» (ЄДРПОУ: 43331776).

Позов обґрунтовує тим, що 14.09.2006 ОСОБА_3 було придбано у ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 та зареєстровано її на праві приватної власності. Зазначає, що 16.06.2014 він уклав з ОСОБА_3 договір оренди, а відповідно позивач та його дружина з малолітньою дитиною проживають у квартирі АДРЕСА_1 , на законних підставах. Вказує, що з 2014 року і станом на сьогоднішній день позивач та його сім`я зареєстровані (взяті на облік), як внутрішньо переміщенні особи за адресою - АДРЕСА_2 . Однак, крім родини позивача, у вказаній квартирі також зареєстровані: ОСОБА_5 з 10.05.2007, ОСОБА_6 з 10.05.2007, ОСОБА_7 з 07.04.2011 та ОСОБА_8 з 07.04.2011. Крім того, 14.09.2006 між АППБ «Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 014/8051/74/45284, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії лімітом 180 000,000 дол. США строком до 14.09.2021 зі сплатою 14% річних, а останній зобов`язався повернути кредит у передбачений договором строк. В забезпечення умов вказаного кредитного договору, 14.092006 було укладено договір іпотеки, відповідного до якого іпотекодавець ОСОБА_3 передав в іпотеку право набуття права власності на нерухоме майно в майбутньому, а саме: квартиру АДРЕСА_1 . В подальшому, 14.06.2010 було укладено договір про внесення змін та доповнень до договору іпотеки до кредитного договору №014/8051/74/45284 від 14.09.2006, відповідно до якого даний договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають з кредитного договору № 014/8051/74/45284 від 14.09.2006, укладеного іпотекодержателем та іпотекодавцем, за умови якого іпотекодавець зобов`язаний до 14.09.2021 повернути іпотекодержателю кредит в розмірі 180 000, 00 дол. США. Проте, кредитна заборгованість була стягнута за рішенням суду, яке набрало законної сили 21.06.2014. Зазначає, що 17.09.2018 відбулись торги стосовно реалізації майна за виконавчим листом, а саме предмету іпотеки - квартири АДРЕСА_1 , переможцем яких став учасник торгів ТОВ «Рек Гамма». Так, власником ТОВ «Рек Гамма» є АТ «Райффайзен Банк», для якого ТОВ «Рек Гамма» виступає в якості компанії по роботі з боржниками та власника проблемної нерухомості. 07.05.2019 приватним нотаріусом КМНО Бадаховим Ю.Н. було посвідчено свідоцтво, на підставі якого ТОВ «Рек Гамма» належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що відповідачі та треті особи намагаються порушити право позивача на житло. Оскільки при укладенні договору купівлі-продажу квартири від 23.01.2025 воля сторін не відповідала зовнішньому її прояву та сторони не передбачали реального настання правових наслідків, обумовлених вказаним правочином, на момент укладення договору у обох сторін був умисел на фіктивність таких дій, а тому такий договір має бути визнано недійсним.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2025 вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 23.06.2025 цивільну справу за зазначеним вище позовом було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та розгляд справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

15.07.2025 представником відповідача ТОВ «Рек Гамма»-2 - Сандуляк С.А. подано відзив на позовну заяву, в якому сторона відповідача просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідач ТОВ «Рек Гамма» отримала право власності на квартиру АДРЕСА_1 , 07 травня 2019 року, так як стало переможцем електронних торгів, що відбулися 17.09.2018 в рамках ВП НОМЕР_1, а приватним нотаріусом КМНО Бадаховим Ю.Н. вчинено посвідчення правочину щодо набуття права власності. Крім того, право власності ТОВ «Рек Гамма» на зазначену квартиру підтверджується свідоцтвом на право власності від 07.05.2019 та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. В подальшому на підставі своїх законних прав, ТОВ «Рек Гамма» вирішило продати вищевказану квартиру і уклало з ТОВ «Смарт Цикл» договір купівлі-продажу від 23.01.2025, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Комарницькою О.В., зареєстрований за № 138. Зазначає, що позивач є орендарем вказаної квартири відповідно до договору оренди від 16.06.2014, укладеного між ОСОБА_3 та ним. Крім того, позивач не є стороною договору, а особа, яка не є стороною договору, може вимагати визнання його недійсним лише в тому разі, якщо її порушене право може бути відновлене шляхом повернення сторін договору до первісного стан, а тому позивач є неналежним позивачем у цій справі.

21.07.2025 року представником відповідача-1 ТОВ «Смарт Цикл» - Жабченко Т. подано відзив на позовну заяву, в якому сторона відповідача просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що 23.05.2025 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Комарницькою О.В. за реєстровим № 138, укладеного з ТОВ «Рек Гамма», ТОВ «Смарт Цикл» набуло у власність квартиру АДРЕСА_1 . Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ «Смарт Цикл» стало відомо, що квартира АДРЕСА_1 до ТОВ «Рек Гамма» належала ОСОБА_3 та виступала предметом іпотеки за Договором іпотеки від 14.09.2006, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Ковальчуком С.П., зареєстровано за №3867, укладеного між ТОВ «Райфайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 . В ході виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/32744/14-ц, приватним виконавцем Чижиком А.П. було арештовано та передано на реалізацію до Державного підприємства «Сетам» нерухоме майно ОСОБА_3 , а саме квартиру АДРЕСА_1 . Згідно Свідоцтва, посвідченого 07.05.2019 приватним нотаріусом КМНО Бадаховим Ю.Н., зареєстрованого в реєстрі за № 1814, ТОВ «Рек Гамма» набуло право власності на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , що раніше належала ОСОБА_3 , на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 14.09.2006, приватним нотаріусом КМНО Ковальчуком С.П., зареєстрованого за №3408д. В подальшому, за заявою АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 07.10.2022 №188/2/375 іпотека квартири АДРЕСА_1 , була припинена, у зв`язку із реалізацією її на публічних торгах в межах процедури виконавчого провадження. Крім того, ТОВ «Смарт Цикл» стало відомо, що за час перебування вказаної квартири у власності ОСОБА_3 ним було укладено низку правочинів щодо передачі її в користування. Так, Товариству стало відомо, що 16.06.2014 ОСОБА_3 передано квартиру АДРЕСА_1 , в оренду на підставі Договору оренди, укладеного з позивачем. Надалі, 01.01.2017 ОСОБА_3 укладено договір оренди квартири АДРЕСА_1 , з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Наразі у вищезазначеній квартирі проживають ОСОБА_2 , його дружина ОСОБА_2 з сином ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , який є братом ОСОБА_2 та його дружина ОСОБА_14 . Вказує, що через неправомірне перебування у вказаній квартирі товариства ОСОБА_2 , ОСОБА_2 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , законний орендар позбавлений можливості користуватися орендованим житлом, що спричиняє товариству значні збитки. Крім того, з відповідей ПАТ «АК «Київводоканал», ТОВ «Київські Енергетичні Послуги» та КП «Київтеплоенерго» вбачається, що ОСОБА_2 не виконує фактичні обов`язки орендаря з огляду на наявну заборгованість по оплаті за комунальні послуги, яка була частково сплачена ТОВ «Смарт Цикл». Фактично, ОСОБА_2 , ОСОБА_2 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 безпідставно та безоплатно проживають у квартирі товариства, не сплачують орендну плату та комунальні послуги, добровільно звільняти займане житлове приміщення відмовляються.

Протокольною ухвалою суду від 27.03.2026 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити з підстав, зазначених в позові, та ухвалити відповідне рішення, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні заперечила проти позову, просила відмовити в його задоволенні з підстав, зазначених у відзиві, та ухвалити відповідне рішення.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні заперечила проти позову, просила відмовити в його задоволенні з підстав, зазначених у відзиві, та ухвалити відповідне рішення.

Представник третьої особи-1 у судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити за відсутністю представника.

Третя особа-2 у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причину неявки до суду не повідомив.

Представник третьої особи-3 у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причину неявки до суду не повідомив.

Вислухавши пояснення представника позивача та представників відповідачів, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Статтею 12ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 14.09.2006 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 уклали договір купівлі-продажу квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П, зареєстрований в реєстрі за №3408д.

14 вересня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 014/8051/74/452/84, відповідно до умов якого Акціонерний поштово-пенсійний банк «Аваль» надав ОСОБА_3 кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії лімітом 180 000,00 дол. США, строком з 14.09.2006 по 14.09.2021 зі сплатою 14% річних.

В забезпечення умов вказаного кредитного договору, 14 вересня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки до кредитного договору № 014/8051/74/452/84 від 14.09.2006.

Відповідно до п. 1.3. вказаного договору, в забезпечення виконання зобов`язань вказаних у п.1.1. цього договору «ІПОТЕКОДАВЕЦЬ» на умовах, передбачених цим договором, передає в іпотеку право набуття права власності нерухомого майна у майбутньому, а саме: квартири: АДРЕСА_1 , яка стане власністю Іпотекодавця, після реєстрації Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 14.09.2006 приватним нотаріусом КМНО Ковальчуком С.П., за реєстром №3408д.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10.06.2014 у справі № 761/16414/13-ц, стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ - 23494105) заборгованість за кредитом та відсотками за користування кредитом у сумі 1436704,74 грн. (один мільйон чотириста тридцять шість тисяч сімсот чотири гривні 74 коп.) та пені у сумі 288270,50 грн. (двісті вісімдесят вісім тисяч двісті сімдесят гривень 50 коп.), а також судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3441,00 грн. (три тисячі чотириста сорок одна гривня 00 коп.).

16 червня 2014 року ОСОБА_3 передано належну йому квартиру АДРЕСА_1 , в оренду на підставі Договору оренди, укладеного з ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 , його дружина ОСОБА_2 та малолітній син ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2014 року взяті на облік, як внутрішньо переміщені особи, за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім того, як вбачається з листів Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані чотири особи: ОСОБА_5 з 10.05.2007; ОСОБА_6 з 10.05.2007; ОСОБА_7 з 07.04.2011; ОСОБА_8 з 07.04.2011.

23.03.2018 постановою приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Чижиком А.П. відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1.

В ході виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва №761/32744/14-ц приватним виконавцем Чижиком А.П. було арештовано та передано на реалізацію до Державного підприємства «Сетам» нерухоме майно ОСОБА_3 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 , згідно Свідоцтва, посвідченого 07.05.2019 приватним нотаріусом КМНО Бадаховим Ю.Н., зареєстрованого в реєстрі за № 1814.

ТОВ «Рек Гамма» набуло право власності на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , що раніше належала ОСОБА_3 на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 14.09.2006 приватним нотаріусом КМНО Ковальчуком С.П., зареєстрованого за №3408д.

В подальшому, за заявою АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 07.10.2022 № 188/2/375 іпотека квартири АДРЕСА_1 була припинена, у зв`язку із реалізацією її на публічних торгах в межах процедури виконавчого провадження.

23.05.2025 між ТОВ «Рек Гамма» та ТОВ «Смарт Цикл» було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Комарницькою О.В. за реєстровим № 138.

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору продавець (ТОВ «Рек Гама») продає (передає у власність), а покупець (ТОВ «Смарт Цикл») купує (приймає у власність) квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ «Смарт Цикл» стало відомо, що квартира АДРЕСА_1 , до ТОВ «Рек Гамма» належала ОСОБА_3 та виступала предметом іпотеки за Договором іпотеки від 14.09.2006, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Ковальчуком С.П., зареєстрованого за №3867, укладеного між ТОВ «Райфайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 . В ході виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/32744/14-ц приватним виконавцем Чижиком А.П. було арештовано та передано на реалізацію до Державного підприємства «Сетам» нерухоме майно ОСОБА_3 , а саме квартиру АДРЕСА_1 .

04 березня 20205 року ТОВ «Смарт Цикл» було направлено ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 вимогу про необхідність звільнити квартиру АДРЕСА_1 .

Зазначені вимоги були отримані, але проігноровані.

Крім того, 27.01.2025 між ОСОБА_15 та ТОВ «Смарт Цикл» було укладено договір оренди квартири АДРЕСА_3 , відповідно до якого ТОВ «Смарт Цикл» здано в оренду квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно вказаного договору оренди ОСОБА_15 було сплачено 360 000,00 грн за весь строк оренди квартири, який починається 27.01.2025 та закінчується 27.07.2026.

Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Згідно з ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ст.657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 ЦК України (ч.1 ст.215 ЦК України).

За положеннями статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Тобто в силу припису зазначеної статті правомірність правочину презюмується і обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою для його недійсності (ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України). За змістом частини п`ятої статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частинами 2, 3 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Загальним правовим наслідком недійсності правочину (стаття 216 ЦК України) є реституція, яка застосовується як належний спосіб захисту цивільного права та інтересу за наявності відносин, які виникли у зв`язку з вчиненням особами правочину та внаслідок визнання його недійсним.

Відповідно до ст.234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків. Ознака вчинення його лише для вигляду повинна бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не може бути фіктивним.

Позивач, який звертається до суду з позовом про визнання правочину фіктивним, повинен довести суду відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Зазначені правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 21.01.2015 року у справі №6-197цс14, постановах Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі №379/1256/15-ц, від 08.02.2018 року у справі №756/9955/16-ц.

У постанові від 7 жовтня 2020 року у справі № 755/17944/18 Верховний Суд сформулював висновок щодо конструкції фраудаторного правочину (тобто правочину, який вчинений боржником на шкоду кредитору), яка включає: момент укладення договору (коли боржник усвідомлює, що майно заберуть за борги); контрагента, з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пов`язана або афілійована юридична особа); ціну (ринкова/неринкова, наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 3 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-2 зазначила, що позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України.

Правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції Цивільний кодекс України в статтях 215 та 216 наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як «заінтересовані особи». Оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те. щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2019 року у справі №910/8357/18 правочини, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення. Відтак будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам). При цьому, та обставина, що правочин із третьою особою, за яким боржник відчужив майно, реально виконаний, не виключає тієї обставини, що він направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника та, відповідно, може бути визнаний недійсним на підставі загальних засад цивільного законодавства.

Однак, позивач ОСОБА_2 є орендарем квартири АДРЕСА_1 , відповідно до договору оренди від 16.06.2014, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Оскільки за ТОВ «Смарт Цикл» на підставі укладеного договору купівлі-продажу квартири було зареєстроване право приватної власності на квартиру, то саме з цієї дати до нього перейшло право власності.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Таким чином, позивачс повинен довести конкретні факти порушення його майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що його права та законні інтереси безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Крім того, позивач ОСОБА_16 не є стороною оспорюваного договору, а особа, яка не є стороною договору, може вимагати визнання його недійсним лише в тому разі, якщо її порушене право може бути відновлене шляхом повернення сторін договору до первісного стану.

За змістом постанови Верховного Суд від 25.11.2020 року у справі №761/14760/19 вбачається, що заінтересованою особою є будь-яка особа, яка має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі. Така особа, звертаючись до суду з позовом про визнання договору недійсним, повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів. У зв`язку з цим заінтересованість має місце. в оспорюваному договорі якщо: 1) права і законні інтереси заінтересованої особи безпосередньо порушені договором; 2) у результаті визнання договору недійсним майнові інтереси заінтересованої особи будуть поновлені; 3) заінтересована особа отримує що-небудь в результаті проведення реституції.

Позивач, при зверненні до суду з вказаним позовом не зазначив жодної умови договору, якою були б порушені його права, в чому саме полягає його порушення прав зазначеним договором та яким чином визнання договору недійсним вплине на відновлення його прав.який звертається до суду з позовом про визнання правочину фіктивним, повинен довести суду відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки.

Позовна заява не містить доводів стосовно того, яке саме суб`єктивне цивільне право позивача було порушено укладенням договору на момент його укладання, а також позивачем не зазначено обставин, які б підтверджували наявність порушення його прав та законного інтересу у зв`язку із укладенням спірного договору купівлі-продажу, а також яким чином права позивача будуть захищені та відновлені.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог.

Згідно ч. 1 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ст. 79, ч. 1 ст. 80 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Таким чином, позивач ОСОБА_2 не довів належними і допустимими доказами порушення своїх прав і обставини, за яких договір може бути визнаний недійсним відповідно до ст. 234 ЦК України, тому підстав для задоволення його позову немає.

Ураховуючи що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог повністю, відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 14, 81,82, 89, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ЦИКЛ», Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕК ГАММА», 3-ті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» про визнання договору недійсним залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Сіромашенко