Рішення № 138892938, 10.08.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/14029/26

пр. № 2/759/10902/26

10 серпня 2026 року суддя Святошинського районного суду м.Києва Бабич Н.Д., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про стягнення заборгованості по заробітній платі,-

ВСТАНОВИВ:

22.05.2026 р. до суду надійшов вказаний позов, в якому позивач просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати, що належала померлому ОСОБА_2 , у розмірі 42 942,08 гривень та середній заробіток за час затримки проведення розрахунку із заробітної плати, що належала померлому ОСОБА_2 .

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , перебував у трудових відносинах із Державним підприємством «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою». 08 квітня 2020 року наказом №39к від 07.04.2020р. ОСОБА_2 було прийнято на роботу до Державного підприємства «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на посаду водія автотранспортних засобів відділу господарського забезпечення, що підтверджується записом у трудовій книжці НОМЕР_2 . 03 серпня 2020 року наказом №85к від 03.08.2020р. ОСОБА_2 було переведено на посаду техніка відділу екологічних та ґрунтових обстежень, що також підтверджується записом у трудовій книжці НОМЕР_2 . 24 березня 2022 року на підставі наказу № 12-к ОСОБА_2 було звільнено від роботи у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації, зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку на період проходження військової служби. 19 липня 2022 року відповідачем видано наказ № 37-к про припинення збереження середнього заробітку ОСОБА_2 , яким припинено нарахування та виплату середнього заробітку з 19 липня 2022р., а також внесено зміни до наказу №12-к від 24.03.2022 року шляхом виключення слів «середнього заробітку». ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_3 від 16.08.2024р., виданий Ружинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ). 30 серпня 2024 року Відповідачем видано наказ №25-к про припинення трудового договору з ОСОБА_2 у зв`язку зі смертю працівника. Пунктом 2 вказаним наказом відповідач зазначив про проведення остаточного розрахунку та виплату належних померлому працівнику коштів вдові - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 . Позивачка є дружиною померлого, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_5 від 18.04.2023 року, виданий Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м.Києві. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, спадкова справа №4/2025 рік, зареєстрована в реєстрі за № 218, Позивач є спадкоємцем частини майна померлого. Згідно з наявними розрахунковими документами, а саме розрахунковий листок а січень травень 2024р, а також липень, серпень, грудень 2024р., за померлим ОСОБА_2 обліковується заборгованість із виплати заробітної плати та інших належних виплат, яка становить - 4 2942,08 грн. Незважаючи на наявність відповідного наказу та обов`язок провести остаточний розрахунок, відповідач у добровільному порядку, не здійснив виплату належних коштів у повному обсязі, чим порушив вимоги трудового законодавства України. Крім позивача, спадкоємцем майна померлого є також його син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 . На момент звернення до суду ОСОБА_3 не претендує та не заявляв вимог щодо отримання належних померлому сум заробітної плати та інших виплат, а також відсутні відомості про його звернення до відповідача з відповідними вимогами. Враховуючи невиконання Відповідачем обов`язку щодо остаточного розрахунку, Позивач звертається до суду за захистом своїх порушених прав та стягнення невиплаченої заробітної плати й інших належних сум, що залишилися після смерті померлого працівника. Ухвалою суду від 26.05.2026 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.

Позивачу направлялася копія ухвали про відкриття провадження та про розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

Відповідачу направлялася копія ухвали суду про відкриття провадження та про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, яка доставлена до електронного кабінету 28.05.2026.

Відповідач заяву із запереченнями про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву до суду не направив.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».

Відповідно до ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», що підтверджується записами у трудовій книжці НОМЕР_2 та наказами підприємства №39к від 07.04.2020 р. і №85к від 03.08.2020 р.

24.03.2022 р. наказом №12-к звільнений від роботи у зв`язку з мобілізацією.

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 помер (свідоцтво про смерть Серії НОМЕР_3 ).

30.08.2024 р. видано наказ №25-к про припинення трудового договору у зв`язку зі смертю працівника.

Згідно з розрахунковими листками за січень-травень, липень, серпень, грудень 2024 року, за померлим працівником зафіксована заборгованість із виплати заробітної плати та інших виплат на загальну суму 42 942,08 грн.

Позивач є дружиною померлого (свідоцтво про шлюб Серії НОМЕР_5 від 18.04.2023 р.).

Відомості про пред`явлення аналогічних вимог іншим спадкоємцем (сином ОСОБА_3 , 2010 р.н.) відсутні.

Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно зі статтею 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що ці положення спрямовані на оперативний захист майнових інтересів членів сім`ї померлого шляхом виплати їм належних спадкодавцеві коштів без необхідності дотримання загальних строків прийняття спадщини. Оскільки факт наявності заборгованості у розмірі 42 942,08 грн підтверджений матеріалами справи, а позивач є дружиною померлого та членом його сім`ї, позовні вимоги в цій частині є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку:

Позивач також просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку на підставі статті 117 Кодексу законів про працю України.

Суд зазначає, що стаття 117 КЗпП України передбачає відповідальність роботодавця у вигляді виплати середнього заробітку за весь час затримки саме перед звільненим працівником за невиплату належних йому сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України.

Право на отримання таких сум члені сім`ї померлого працівника на підставі статті 1227 ЦК України не поширюється, оскільки середній заробіток за затримку розрахунку є штрафною санкцією (відповідальністю роботодавця), яка нараховується безпосередньо працівнику за життя за порушення його трудових прав, а не сумою заробітної плати, що належала спадкодавцеві. У зв`язку з цим у задоволенні позову в частині стягнення середнього заробітку за час затримки слід відмовити.

Також представник позивача просить стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19). Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, розгляду справи за правилами спрощеного провадження, суд вважає, що зазначені представником позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. такими, що є достатніми та обґрунтованими.

Беручи до уваги предмет спору, ціну позову, складність справи, обсяг виконаної роботи, необхідності та розумності відповідних витрат, враховуючи, що витрати у визначеному позивачем розмірі не є пропорційними до ціни позову, суд вважає, що з відповідача у даній справі підлягає стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

Питання судових витрати вирішити у відповідності до ст. ст. 141,142 ЦПКУ України.

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства "Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про стягнення заборгованості по заробітній платі,- задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" на користь ОСОБА_1 заборгованість із виплати заробітної плати та інших належних виплат, що належали померлому працівнику ОСОБА_2 , у розмірі 42 942 (сорок дві тисячі дев`ятсот сорок дві) гривні 08 копійок.

Стягнути з Державного підприємства "Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмір 1331,20 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн., а всього разом 4331 (чотири тисячі триста тридцять одна) грн. 20 коп.

У решті позовних вимог (про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку), - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги.

Зазначити дані позивача: ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;

Зазначити дані відповідача: Державне підприємство "Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", код ЄДРПОУ: 00699773, місцезнаходження: м. Київ, вул. Серпова. 3.

Суддя Бабич Н.Д.