Ухвала суду № 138892838, 26.06.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6542/25

Категорія 142

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2026 року суддя Подільського районного суду міста Києва Будзан Л.Д., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Отрох Алли Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2026 року до Подільського районного суду міста Києва надійшла заява представника Отрох Алли Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування заяви зазначає, що рішенням Подільського районного суду міста Києва від 30.06.2025 по справі №758/6542/25 визнано протиправною та скасовано постанову, складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення №4А-585 від 01 листопада 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 25500 грн. Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, закрито.

Зазначає, що 24.04.2025 року щодо ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 за постановою №4а-585, виданою 01.11.2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Києві, однак станом на дату звернення з цією заявою вказане виконавче провадження не закрито.

Наголошує, що станом на 26.05.2026 рішення Подільського районного суду міста Києва від 30 червня 2025 року не виконано.

Відтак, вбачається ухилення ІНФОРМАЦІЯ_3 від виконання рішення суду.

Відповідно до протоколу розподілу справи між суддями у неавтоматичному режимі від 16.06.2026 визначено суддю Будзан Л.Д. Справу передано судді 19.06.2026.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 30.06.2025 визнано протиправною та скасовано постанову, складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення №4А-585 від 01 листопада 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 25500 грн. Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, закрито.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Частинами 1 та 2 статті 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено статтею 382 КАС України, зокрема, за приписами частини першої та другої суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини восьмої цієї ж статті судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу. Конституційний Суд України у своєму рішенні № 17-рп/2011 (v017р710-11) від 13.12.2011) щодо положень ст. 267 КАС України в редакції Закону України № 4054-VI (4054-17) від 17.11.2011 року, правилами якої також було визначено порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у тому числі і щодо накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови штрафу, дійшов висновку, що положення статті 267 КАС України відповідали Основному Закону України. Проте, такі висновки суду були зроблені і з урахуванням того, що механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури примусового виконання рішень суду. Правилами статті 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а правилами статті 372 встановлено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Крім того, статтею 383 КАС України встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. У постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №826/18826/14, зазначено що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов`язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі можливо лише під час прийняття рішення у справі.

Разом з тим, положеннями КАС України передбачено, що судовий контроль є диспозитивним правом (а не обов`язком), яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин у справі судом, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі. Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 373 КАС України). Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання, що у разі відсутності добровільного виконання судових рішень забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII). Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження є завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (частина перша статті 5 Закону №1404-VIII). Таким чином, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень; повноваження щодо вчинення дій з приводу примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім виконавцям. Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт також є формою забезпечення виконання судових рішень, однак може застосовуватись судом коли на час розгляду заяви про встановлення судового контролю заявником надано докази, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату або що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 травня 2019 року у справі №826/9960/15. Матеріали справи не містять доказів того, що позивачем вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом №1404-VIII. З огляду на те, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суду є правом, а не обов`язком суду, суд вважає, що позивачем не надано доказів, що підтверджують наявність обставин умисного невиконання відповідачем рішення суду та необхідність встановлення судового контролю у спосіб, передбачений ст. 382 КАС України.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій адміністративній справі.

Керуючись статтями 248, 256, 382 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника Отрох Алли Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, - залишити без задоволення.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Л.Д. Будзан