Ухвала суду № 138892612, 07.08.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/5780/26

Провадження № 1-кс/461/4795/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2026 року. м. Львів.

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання слідчої відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчої управління ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12026140000000636 від 22.07.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Слідча відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчої управління ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12026140000000636 від 22.07.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання вмотивоване тим, що ВРЗСТ СУ ГУ Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026140000000636 стосовно підозрюваного ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, відомості про яке 22.07.2026 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 у невстановлений органом досудового розслідування час та у невстановленому місці, але не пізніше 20 липня 2026 року, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою власного протиправного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення вимог Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 (із наступними змінами та продовженнями), Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995, усвідомлюючи реальну можливість незаконного збагачення внаслідок задоволення попиту на незаконний перетин державного кордону України громадянами України чоловічої статі віком від 23 до 60 років, які не мають права на безперешкодний виїзд за межі країни в умовах дії правового режиму воєнного стану, розробив злочинний план, спрямований на організацію незаконного переправлення через державний кордон України ОСОБА_7 , згідно з яким ОСОБА_4 за неправомірну вигоду у розмірі 5 000,00 доларів США, тобто з корисливого мотиву, мав організувати незаконне переправлення через державний кордон України ОСОБА_7 шляхом надання засобів, а саме: фіктивного прийняття ОСОБА_7 на роботу у невстановлене органом досудового розслідуванням підприємство, що має статус критично важливого, без фактичного виконання таким працівником трудової функції та фіктивною оплатою праці, з умовою обов`язкового повернення (відшкодування) нарахованих (сплачених) грошових коштів і сплачених обов`язкових платежів та зборів, подальшого бронювання ОСОБА_7 за таким критично важливим підприємством та оформлення документів, які слугуватимуть підставою для перетину ОСОБА_7 державного кордону України, за наступних обставин.

Так, у липні 2026 року, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_7 , який є військовозобов`язаним громадянином України, з метою придбання та перевезення автозапчастин виник намір виїхати до країн Європейського Союзу, знайшовши для цього законні підстави, попри обмеження та заборони на перетинання державного кордону України, встановлені правовим режимом воєнного стану й оголошеною загальною мобілізацією.

У подальшому, 28 липня 2026 року близько 18 год. 30 хв., ОСОБА_4 , під час телефонної розмови через мобільний месенджер «Telegram» із ОСОБА_8 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення військовозобов`язаних осіб через державний кордон України з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, надав останньому поради щодо можливості незаконного перетину кордону військовозобов`язаними особами та роз`яснив протиправний механізм переправлення особи через державний кордон України, який полягав у фіктивному прийнятті військовозобов`язаного на роботу підприємством, що має статус критично важливого, без фактичного виконання ним трудової функції, з фіктивною оплатою праці, з умовою обов`язкового повернення (відшкодування) нарахованих коштів і сплачених обов`язкових платежів та зборів, подальшому бронюванні військовозобов`язаного та оформленні документів, які слугуватимуть підставою для перетину державного кордону України, висловивши при цьому протиправну вимогу щодо передачі йому неправомірної вигоди у сумі 5 000,00 доларів США за переправлення через державний кордон України таким чином однієї особи.

Надалі, 29 липня 2026 року близько 17 год. 00 хв., ОСОБА_4 , під час телефонної розмови через мобільний месенджер «Telegram» із ОСОБА_8 , за участю ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на організацію незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України з корисливих мотивів, з метою сприяння вчиненню таких дій надав останнім поради та вказівки щодо необхідності надіслати йому фотокопії паспорта громадянина України, реєстраційного номера облікової картки платника податків та витягу з мобільного застосунку «Резерв+» стосовно ОСОБА_7 , роз`яснив механізм його фіктивної роботи на посаді будівельника на підприємстві, що має статус критично важливого, без фактичного виконання ним трудової функції, а також роз`яснив порядок оформлення документів, які слугуватимуть підставою для перетину державного кордону України, надав поради щодо повідомлення відомостей про мету виїзду під час проходження паспортного контролю, зокрема, під приводом участі у конференціях, а також повідомив про необхідність передачі йому грошових коштів у сумі 20 000,00 гривень за сприяння виключенню з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку стосовно ОСОБА_7 , повністю усвідомлюючи, що відомості про порушення правил військового обліку унеможливлювали прийняття на роботу, бронювання та подальший перетин державного кордону України.

У подальшому, 30 липня 2026 року близько 17 год. 00 хв., ОСОБА_4 , під час телефонної розмови через мобільний месенджер «Telegram» із ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на організацію незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України з корисливих мотивів, повідомив, що передумовою для здійснення фіктивного прийняття на роботу ОСОБА_7 підприємством, що має статус критично важливого, є необхідність виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_7 , висловивши вимогу перерахувати грошові кошти в сумі 11 000,00 гривень на банківську картку № НОМЕР_1 , емітовану на ім`я ОСОБА_4

ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , будучи поставленими в умисно створені ОСОБА_4 умови, за яких вони були змушені передати останньому грошові кошти з метою виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку, погодилися на вказану протиправну вимогу, після чого 30 липня 2026 року о 17 год. 51 хв. ОСОБА_8 здійснив переказ грошових коштів у сумі 11 000,00 гривень, які для цього йому добровільно надав ОСОБА_7 , на банківську картку № НОМЕР_1 , емітовану на ім`я ОСОБА_4 .

Надалі, 03 серпня 2026 року близько 21 год. 30 хв., ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на організацію незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України з корисливих мотивів, перебуваючи за адресою: Львівська область, автодорога Київ - Чоп, 449 км, урочище Бочка (кафе «Джерело»), повторно повідомив ОСОБА_8 , що для переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України необхідно здійснити фіктивне прийняття його на роботу підприємством, що має статус критично важливого, без фактичного виконання трудової функції та з фіктивною оплатою праці, з умовою обов`язкового повернення (відшкодування) нарахованих коштів і сплачених обов`язкових платежів та зборів, бронювання, а також оформлення документів, які надалі слугуватимуть підставою для перетину державного кордону України, у тому числі довідок форми ОК-5, ОК-7 і наказу про відрядження, із зазначенням під час проходження паспортного контролю мети виїзду під приводом участі у конференціях, при цьому висловив ОСОБА_8 протиправну вимогу передати йому половину від раніше обумовленої суми, а саме 2 500,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 03 серпня 2026 року становило 111 625,00 гривень, одразу після чого протиправна діяльність ОСОБА_4 була припинена працівниками Національної поліції України.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, сприянні вчиненню таких дій порадами, вказівками, наданням засобів, вчиненому з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

06.08.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Кролевець, Кролевецького району, Сумської області, громадянину України, українцю, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, який не є адвокатом, нотаріусом чи депутатом, повідомлено про підозру в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, керівництві такими діями, сприяння їх вчиненню порадами та вказівками, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-матеріалами виконання доручень оперативними працівниками;

-показаннями свідка ОСОБА_8 ;

-показаннями свідка ОСОБА_7 ;

-протоколом огляду та ідентифікації грошових коштів від 30.07.2026;

-протоколом огляду та ідентифікації грошових коштів (несправжніх /імітаційних засобів) від 03.08.2026;

-протоколом обшуку від 03.08.2026, проведеного у готельному номері кафе «Джерело»;

-протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_8 від 05.08.2026;

-матеріалами НСРД;

-іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, як підозрюваного, щодо нього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Оцінюючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, сторона обвинувачення дійшла до висновків, що:

-наявні докази вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку;

-у разі визнання ОСОБА_4 винним у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення останньому загрожує покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

-вік та стан здоров`я підозрюваного дозволяє застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Оцінюючи особу підозрюваного ОСОБА_4 та вчиненого ним кримінального правопорушення, досудове слідство приходить до переконання в наявності передбачених ст. 177 КПК України ризиків невиконанням останнім процесуальних обов`язків, а саме:

1.переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

2.знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3.незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у кримінальному провадженні;

4.перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

В обґрунтування вищенаведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слід зазначити наступне:

На підтвердження наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, слід зазначити, що санкція інкримінованого йому злочину передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а тому у випадку визнання останнього винним у вчиненні злочину, йому загрожує реальний термін ув`язнення, а відтак з метою уникнення покарання він може переховуватися від слідства та суду, в тому числі шляхом виїзду за межі України або на тимчасово окуповану територію, оскільки з врахуванням характеру вчинення кримінального правопорушення він є обізнаним у можливостях перетину кордону.

На підтвердження наявності ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, варто зазначити, що органом досудового розслідування ще не відшукано та не вилучено усіх документів, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні, зокрема документів, які б стали підставою для виїзду за межі України ОСОБА_7 , а також всієї іншої документації, яка виготовлялась з метою виїзду чоловіків призовного віку за межі України, оскільки ОСОБА_7 на вимогу ОСОБА_4 надіслав йому фото своїх документів.

З приводу наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід зазначити, що підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, та інших учасників у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання, з метою надання ними неправдивих показань, які б виправдовували його у вчиненні інкримінованого злочину, що підтверджується, зокрема, характером і способом вчинення кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному. Також треба врахувати ту обставину, що на даний час в рамках кримінального провадження не допитано усіх свідків, показання яких будуть мати важливе значення для встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення, а також не встановлено усіх осіб, які можуть бути причетними до вчинення злочину. Відповідно, ОСОБА_4 може намагатись вплинути на таких осіб з метою надання показань, які б виправдовували його у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а також узгоджувати з ними свої показання та створювати штучні докази непричетності до вчинення злочинів.

На підтвердження наявності ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, цей ризик обґрунтовується тим, що для закінчення досудового розслідування та прийняття остаточного рішення у даному кримінальному провадженні необхідно провести низку слідчих (розшукових) та процесуальних дій, у зв`язку із чим, ОСОБА_4 може перешкоджати їх проведенню, зокрема, може негативно впливати на хід досудового розслідування, узгоджувати свої показання з показаннями свідків та осіб, які ще не допитані в ході досудового розслідування, давати цим особам поради з врахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування з метою створення собі штучного алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню.

На підставі викладеного, для забезпечення належної процесуальної поведінки під час досудового розслідування та судового провадження, слідчий просить клопотання задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні просить задовольнити подане клопотання, покликаючись на наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечили проти обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просять у задоволенні клопотання слідчого відмовити, посилаючись на відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Заслухавши думку прокурора на підтримання внесеного клопотання, заслухавши думку захисника та підозрюваного, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року).

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-матеріалами виконання доручень оперативними працівниками;

-показаннями свідка ОСОБА_8 ;

-показаннями свідка ОСОБА_7 ;

-протоколом огляду та ідентифікації грошових коштів від 30.07.2026;

-протоколом огляду та ідентифікації грошових коштів (несправжніх /імітаційних засобів) від 03.08.2026;

-протоколом обшуку від 03.08.2026, проведеного у готельному номері кафе «Джерело»;

-протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_8 від 05.08.2026;

-матеріалами НСРД;

-іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності даних обставин, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Заслухавши думку прокурора на підтримання внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та думку його захисника, враховуючи особу ОСОБА_4 який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на термін від семи до дев`яти років, слідчий суддя вважає, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 179, 184 КПК України, інші запобіжні заходи можуть не запобігти зазначеним ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, зокрема: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а тому приходжу до висновку про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

В рішенні ЄСПЛ «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010, Європейський суд з прав людини зазначив, що «суд вважав, що при тлумаченні вимог п.3 ст.5 Конвенції повинні враховуватись сучасні реалії. Як вимагається більш високий рівень стандартів в області захисту прав людини, так відповідно і неминуче вимагається більша жорсткість при оцінці правопорушень, вчинених стосовно основних цінностей демократичного суспільства. Враховуючи виключний характер справи, не дивно, що судові органи співвіднесли суму застави з рівнем можливої відповідальності для гарантії того, щоб винні особи не намагались уникнути правосуддя і не порушували запобіжний захід. Не було ніякої впевненості в тому, що розмір застави, застосований тільки з врахуванням майнового стану заявника, буде достатнім для забезпечення його явки в суд».

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, визначити підозрюваному заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240,00 гривень, оскільки саме така застава достатня для того, щоб забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього законом обов`язків.

Такий розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у підозрюваної бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

На підставі ч.3 ст.183 КПК України, вважаю необхідним визначити, передбачені ст.194 КПК України, обов`язки підозрюваного у випадку внесення нею або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) визначеної цією ухвалою застави.

Керуючись ст.ст. 184, 193, 197, 199, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19» строком на 60 діб - до 05.10.2026 року включно.

Визначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб 266 240,00 гривень.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 право внести або забезпечити внесення іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок суду IBAN: UA918201720355299001500000757 Банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, ЄДРПОУ 26306742, одержувач ТУ ДСА в Львівській області. Внесення застави, визначеної слідчим суддею про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є підставою для звільнення особи з-під варти.

Встановити підозрюваному ОСОБА_4 у випадку внесення застави, наступні обов`язки строком на 60 днів з моменту внесення такої:

1)прибувати до слідчого, прокурора в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого судді або суду за першим викликом;

2)не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти слідчого, прокурора в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання;

4)здати на зберігання до Головного управління ДМС у Львівській області, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Січових Стрільців, 11 свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у випадку невиконання зазначених обов`язків та в подальшому розгляду питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя матиме право не визначати розмір застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчу відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчої управління ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 .

Повний текст ухвали проголошено 11.08.2026 о 15:00 год.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п`яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_10