Постанова № 138891990, 21.07.2026, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1025/26 Провадження № 3/304/461/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал (протокол серії ЗхРУ № 369876 від 07.05.2026 року), який надійшов з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця с.Сімер Перечинського району Закарпатської області, одруженого, має на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , працюючого інспектором прикордонної служби вищої категорії - начальником першої групи інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », НОМЕР_1 прикордонного загону, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , м.т: НОМЕР_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 ,

за ч.2 ст.172-19 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

07.05.2026 року о 10-36 годині інспектор прикордонної служби вищої категорії - начальник першої групи інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип B) майстер - сержант ОСОБА_4 вибув з підрозділу, не здавши зброю до кімнати зберігання зброї, залишивши її в розібраному вигляді, та своїми діями ОСОБА_4 порушив ст.ст.11,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, та вчинив вказані дії в умовах воєнного стану, тобто вчинив військове адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.172-19 КУпАП.

В судові засідання, призначені на 01.06.2026, 09.06.2026, 16.06.2026, 18.06.2026, 10.07.2026 та 21.07.2026 ОСОБА_4 повторно не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день та час проведення судом розгляду справи, сповіщався своєчасно та у встановленому законом порядку, що підтверджується довідками про доставку адресату SMS-повідомлень від 29.05.2026, 09.06.2026, 16.06.2026, 18.06.2026, 25.06.2026, 10.07.2026, проте 20.07.2026 року подав на адресу суду письмову заяву про неможливість прибути в судове засідання у зв`язку із службовою необхідністю (передуванням у відрядженні).

У зв`язку з вищенаведеним, враховуючи скорочені строки розгляду справ даної категорії справи про військові адміністративні правопорушення, та приймаючи до уваги, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 повторно до зали судових засідань на чисельні виклики суду не з`явився, при цьому судом була надана останньому можливість ознайомлення з матеріалами справи № 304/1025/26, проте участь в судовому засіданні захисника не забезпечив, будь-яких письмових пояснень, заперечень щодо складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.172-19 КУпАП, на адресу суду ОСОБА_4 не подано, клопотань про розгляд справи в режимі відеоконференцзв`язку на адресу суду від останнього не надійшло, що свідчить про затягування розгляду даної справи з метою спливу строків, передбачених ст.38 КУпАП, а тому суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_4 .

При цьому, суд вжив всіх можливих заходів для сповіщення ОСОБА_4 про день та час судових засідань шляхом направлення вказаній особі судових повісток, sms-повідомлень, однак останній в судові засідання не з`явився, будучи належним чином сповіщеними про день та час судового розгляду справи.

Враховуючи скорочені строки розгляду справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.277 КУпАП, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_4 , на підставі наявних у справі доказів. При цьому суд також враховує, що категорія правопорушення за ч.2 ст.172-19 КУпАП не відноситься до тієї категорії справ, по яким присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до відповідальності, є обов`язковою (ч.2 ст.268 КУпАП).

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справі № 302/1025/26, оцінивши вищевстановлені обставини, визнані судом доведеними, зміст зазначеного протоколу, додані до нього матеріали як докази, що зібрані посадовою особою, яка склала протокол серії ЗхРУ № 369876 від 07.05.2026, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вивчивши у повному обсязі та оцінивши надані суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що в діях останнього вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-19 Кодексу України про адміністративне правопорушення, виходячи з наступних підстав.

Диспозиція ч.2 ст.172-19 КУпАП визначає склад адміністративного правопорушення, яке полягає у порушенні правил поводження із зброєю, а також боєприпасами, вибуховими, іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, а також з радіоактивними матеріалами, вчинені в умовах особливого періоду.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі ради пропозиції РНБО України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року. Отже, відповідно до Указу Президента 24.02.2022 р. введено воєнний стан в Україні.

Стаття 1 Закону України «Про оборону України» розкриває поняття терміну «особливий період», - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно Указу Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» з 17.03.2014 року і по теперішній час на території України діють умови особливого періоду.

Відтак, станом на день вчинення інкримінованого ОСОБА_4 правопорушення в Україні діє особливий період.

Відповідно до приписів ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008 року, заява №7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

Положеннями ч.1 ст.11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01.11.1950р., рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23 рп/201 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч.1 ст.14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Згідно ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень ст.254 КУпАП найважливішим джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення є протокол про вчинення адміністративного правопорушення, який повинен містити ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.

Частина 1 ст.172-19 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил поводження із зброєю, а також боєприпасами, вибуховими, іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, а також з радіоактивними матеріалами.

Частина 2 даної правової норми, яка інкримінується ОСОБА_4 , передбачає відповідальність за діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду.

Основний безпосередній об`єкт правопорушення порядок експлуатації військової техніки (частиною якого є порядок поводження з речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення).

Предметом правопорушення є зброя, бойові припаси, вибухові, радіоактивні та інші речовини і предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення.

Військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо.

Відповідно до п.2 розділу 2 Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, у підрозділах військової частини облік стрілецької зброї та боєприпасів ведеться за книгою видачі зброї та боєприпасів (додаток 5), книгою обліку за номерами і закріплення озброєння та техніки (додаток 12), книгою обліку озброєння та техніки за номерами і технічним станом, відомістю закріплення зброї за особовим складом (додаток 14),книгою прийняття та здавання чергування, форма якої наведена в додатку 9 до Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, книгою обліку наявності та руху військового майна в підрозділі (додаток 15), книгою обліку військового майна, виданого в тимчасове користування (додаток 16), книгою огляду (перевірки) озброєння, техніки та боєприпасів роти, форма якої наведена в додатку 11 до Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, роздавально-здавальною відомістю боєприпасів на пункті бойового постачання військової частини (додаток 17).

Відповідно до п.4 розділу 2 Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, у підрозділах військової частини стрілецька зброя та боєприпаси до неї, у тому числі спортивна та навчальна, зберігаються в кімнаті для зберігання зброї в порядку, передбаченому статтями 144-151 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

У разі відсутності у підрозділі військової частини кімнати для зберігання зброї або приміщення для зберігання особистої зброї дозволяється зберігати стрілецьку зброю та боєприпаси в кімнаті для зберігання зброї вартового приміщення в окремих ставницях, шафах, ящиках.

Згідно п.15 розділу 2 Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, стрілецька зброя (у тому числі спортивна і навчальна) закріплюється за військовослужбовцями рядового, сержантського та старшинського складу (крім військовослужбовців, у яких штатна зброя - пістолет) під особистий підпис у відомості закріплення зброї за особовим складом (додаток 14), яка реєструється у службі діловодства військової частини.

Приймання стрілецької зброї від особового складу підрозділу (крім військовослужбовців, у яких штатна зброя - пістолет) проводиться шляхом списання її у відомості закріплення зброї за особовим складом.

Згідно п.п.2,3 розділу 10 Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, військовослужбовці отриману стрілецьку зброю та боєприпаси повинні постійно тримати при собі. У разі тимчасового виходу (виїзду) військовослужбовців до населених пунктів, у тому числі тих, що не належать до району відповідальності підрозділу, для вирішення особистих чи службових питань, стрілецька зброя та боєприпаси здаються відповідальному за облік стрілецької зброї і боєприпасів підрозділу або черговому підрозділу з внесенням відповідних змін до опису зброї, яка зберігається у шафі (ящику) (додаток 22). У польових умовах, на привалах, блокпостах та опорних пунктах, стрілецька зброя встановлюється в похідні мотузкові ставниці. Під час розміщення в похідних наметах стрілецьку зброю дозволяється зберігати безпосередньо в наметах на підкладках, при цьому не допускається доторкання зброї до ґрунту та полотна намету.

Згідно п. 22 розділу 2 Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, після закінчення занять (навчань, стрільб, чергування, патрулювання, виконання службового завдання, відряджень) зі стрілецькою зброєю та повернення з варти стрілецька зброя повинна бути вичищена і здана черговому підрозділу (частини).

Військовослужбовці, які здають стрілецьку зброю, повинні переконатися в тому, що здана ними стрілецька зброя (боєприпаси) документально оформлена черговим підрозділу (частини) у книзі видачі зброї та боєприпасів.

У статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (Далі-Статут) зафіксовано, що необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки, зокрема: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Ст.16 вказаного Статуту передбачено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Під час несення служби прикордонні наряди зобов`язані: нести службу відповідно до вимог отриманого наказу на охорону державного кордону; стежити за сигналами, що подаються з підрозділу на ділянку та з ділянки у підрозділ, та діяти за ними; суворо виконувати заходи маскування і безпеки під час несення служби та дотримуватися слідового режиму; здійснювати постійний контроль за повітряним простором (водною поверхнею) на визначеній ділянці; припиняти будь-які спроби незаконної зміни проходження лінії державного кордону України.

Порядок організації обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї, боєприпасів у Збройних Силах України визначений Інструкцією про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 29.06.2005 року № 359 (надалі - Інструкція).

Пунктом 2 Розділу І Інструкції визначено, що стрілецька зброя - табельна та нетабельна зброя: револьвери, пістолети, гвинтівки, карабіни, автомати, пістолети-кулемети, кулемети, сигнальні пістолети, ручні гранатомети, запасні стволи кулеметів, пристрої для навчальних стрільб, спортивна та навчальна зброя, зброя спеціального призначення.

Пунктом 14 Розділу І Інструкції, визначено, що військовослужбовцю, якому видано стрілецьку зброю та боєприпаси для виконання обов?язків військової служби забороняється зберігання поза розташуванням військової частини (удома, у гуртожитку, на робочому місці) стрілецької зброї, у тому числі й спортивної, та боєприпасів; залишати стрілецьку зброю та боєприпаси без нагляду.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-19 Кодексу України про адміністративне правопорушення, підтверджується наступними доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 369876 від 07.05.2026 (а.с.1), копією службового посвідчення серії НОМЕР_4 від 04.10.2021 року на ім`я ОСОБА_4 (а.с.2); письмовими поясненнями ОСОБА_5 від 08.05.2026, з яких вбачається, що о 10-36 год. інспектор прикордонної служби вищої категорії - начальник першої групи інспекторів прикордонної служби ВСП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_4 вибув з підрозділу, не здавши зброю до КЗЗ, залишивши її в розібраному стані (а.с.3); письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 08.05.2026, в яких останній зазначає, що 07.05.2026 року після виконання службових обов`язків, після чистки зброї, а саме автомата Калашнікова серійний номер НОМЕР_5 , ним було здійснено здачу штатної зброї черговому підрозділу, яка передана особисто в руки. В книзі видачі та здачі зброї стояла відмітка про здачу зброї (дата, місяць) Вказує у поясненнях, що зброя не була втрачена, стороннім особам не передавалась, жодних негативних наслідків не настало. З протоколом за ч.2 ст.172-19 КУпАП не погоджується, посилаючись на те, що фактична здача зброї відбулася, обставини події викладені не повністю та без врахування факту прийняття зброї черговим. Подія, яка стала підставою для складання протоколу, не призвела до втрати зброї, запобігання шкоди, настанням будь-яких тяжких наслідків чи створення реальних загроз та безпеці. Та не мало якогось умисного характеру та не було наслідком ігнорування вимог служби (а.с.4); службовою карткою на ІПС вищої категорії майстера сержанта ОСОБА_4 , з якої вбачається застосування стягнення у виді догани двічі протягом 2026 року (накази від 07.01.2026, 02.03.2026) (а.с.5; носієм інформації на оптичному диску DVD-R з відеозаписом подій від 07.05.2026 року, який містить один відеофайл №GХ15936 та з якого вбачається, що у кімнаті зберігання зброї на столі знаходиться зброя (автомат Калашнікова) у розібраному стані. У цій кімнаті о 10-42 год. перебуває інспектор ОСОБА_5 , яким повідомлено, що сержантом ОСОБА_4 не було здано зброю та інспектор при цьому демонструє записи у Книзі видачі зброї чергового підрозділу, де у п.п.22,23 цієї книги міститься запис про видачу ОСОБА_4 зброї з маркуванням № НОМЕР_6 , який співпадає з номером, зазначеним на самому автоматі Калашнікова, який знаходиться на столі у розібраному стані (а.с.8), та суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-19 КУпАП підтверджується дослідженими в судовому засіданні та проаналізованими судом матеріалами справи. При цьому, будь-яких скарг на дії працівників прикордонної служби від ОСОБА_4 не надходило, оскільки таких суду не надано та в ході розгляду справи останнім не підтверджено, та суд вважає, що в діях ОСОБА_4 наявний склад інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-19 КУпАП.

Відповідно до ч.1,2 ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Визначаючи вид адміністративного стягнення, суд враховує особу, що притягається до адміністративної відповідальності, а також характер та обставини вчинення адміністративного правопорушення, його значну суспільну небезпеку, та враховуючи особу правопорушника, його вік, матеріальний та сімейний стан, а також його ставлення до скоєного та ті обставини, що ОСОБА_4 вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-19 КУпАП, в умовах особливого періоду (воєнного стану), та який відноситься до категорії підвищеної суспільної небезпечності.

Крім того, суд приймає до уваги вищенаведені докази, які підтверджують винуватість ОСОБА_4 , враховуючи додану до матеріалів справи службову характеристику на ОСОБА_4 , складену в.о. начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_6 від 07.05.2026, з якої вбачається, що ОСОБА_4 за час проходження служби зарекомендував себе безвідповідальним під час вирішення службових завдань, який не здатний об`єктивно оцінити результати виконання ним завдань, не дотримується загальноприйнятих морально-етичних норм на службі та у позаслужбовий час, особисто недисциплінований,, на зауваження не реагує, необхідних висновків не робить, вимог Статутів ЗСУ не дотримується. З колективом і в колективі працювати вміє, уважний до проблем підлеглих, намагається їх вирішувати кращим чином. Здатний виконувати службові завдання у складних умовах, у спілкуванні зі старшими за посадою тактовний, до підлеглих ставиться шанобливо, державну та військову таємницю зберігати навчений (а.с.6); також судом враховуються ті обставини, що ОСОБА_4 працює, є військовослужбовцем, має регулярний дохід та постійне джерело прибутку, має стійкі соціальні зв`язки: ОСОБА_4 одружений, на його утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Також суд приймає до уваги, що ОСОБА_4 раніше (протягом року) до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічних військових адміністративних правопорушень не притягувався, оскільки таких відомостей матеріали справи не містять, та з урахуванням обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_4 , його віку, матеріального та сімейного стану, вважаю необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню ним нових правопорушень, застосувати до ОСОБА_4 адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальних межах санкції статті, за якою кваліфіковано адміністративне правопорушення, а саме у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 17000 грн., що безпосередньо передбачено санкцією ч.2 ст.172-19 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Та саме ця міра покарання буде достатньою для виправлення та запобігання вчинення ОСОБА_4 нових адміністративних правопорушень.

Відповідно до положень ст.40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до положень п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Натомість, предметом розгляду даної справи є питання про притягнення до адміністративної відповідальності особи, отже вказана справа не є справою, яка пов`язана з порушенням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому підстави для звільнення ОСОБА_4 від сплати судового збору відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.33,40-1,172-19 ч.2, 276, 279, 280, 283 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-19 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (Отримувач - ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ - 37993783, рахунок - UA908999980313111256000026001, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Адміністративний штраф сплачувати за наступними банківськими реквізитами: Отримувач: ГУК у Закарпатській області/Перечинська тг/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37975895, банк отримувача казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA398999980313080106000007379, призначення платежу: «адміністративний штраф та інші санкції», код 21081100.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, а в разі оскарження такої постанови, - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, при примусовому виконанні постанови суду, згідно ч.2 ст.308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, законним представником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Перечинський районний суд Закарпатської області.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ю. В. СИДОРЕНКО