Рішення № 138891982, 05.08.2026, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1165/25 Провадження № 2/304/162/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання Галас Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 304/1165/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

позивач в електронній формі через систему «Електронний суд» звернувся до суду з вищезазначеним позовом, у якому просить стягнути на його користь з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 1396-5439 від 17 травня 2024 року в розмірі 79 600,00 грн, з яких: 16 000,00 грн заборгованість за кредитом, 61 200,00 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами та 2 400,00 грн заборгованість по комісії; а також судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи, у розмірі 2 422,40 грн. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 17 травня 2024 року між ним та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1396-5439. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Зазначений кредитний договір, як вбачається із його змісту, разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (Графік платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений. У відповідності до норм ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію». Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором. На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор С8176, для підписання Кредитного договору № 1396-5439 від 17 травня 2024 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Звертає увагу на те, що без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на вебсайт кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані відповідачу. Відповідно до умов кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 16 000,00 грн; строк кредитування 365 днів; базовий період 15 днів; промо-ставка 0,29 % в день; комісія за видачу кредиту 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка 1,45 % в день; стандартна % ставка 1,45 % в день. Умовами кредитного договору передбачено, що тип процентної ставки за користуванням кредитом фіксована та процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом. Одночасно вказує на те, що включення до тексту кредитного договору умов про сплату відповідачем комісії за надання кредиту, а рівно й подальше нарахування позивачем зазначеної комісії та витребування її від відповідача (в т.ч. в судовому порядку), є законним та обґрунтованим, оскільки вони базуються на чинних нормах спеціального законодавства України, які регламентують питання щодо саме надання споживчих кредитів, яким і є по своїй правовій суті і кредитний договір. Зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про платіжні послуги» фінансові установи мають право на провадження діяльності з надання фінансових платіжних послуг лише після отримання ними ліцензії відповідно до цього Закону (крім банків) та за умови включення до Реєстру, якщо інше не передбачено цим Законом. Згідно із розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 08 червня 2017 року № 2401 «Про видачу ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)» Товариству з обмеженою відповідальність «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було видано ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. 08 березня 2024 року Національним банком України внесено запис до Державного реєстру фінансових установ про переоформлення ліцензії ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код за ЄДРПОУ 38548598) на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту на ліцензію на діяльність фінансової компанії з правом надання послуги надання коштів та банківських металів у кредит, (розміщено в загальному доступі на сайті https://creditkasa.com.ua/dozvilni-dokumenty). Статтею 5 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що до фінансових платіжних послуг належать такі послуги, зокрема, послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Отже, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність» та відповідно до вищевказаної ліцензії виданої ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС». Таким чином, позивач не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. У відповідності до ч. 1 ст. 528 ЦК України виконання обов`язку може бути покладено на іншу особу, якщо з умов договору або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто і в такому разі відповідач має прийняти виконання зобов`язання за кредитним договором, запропоноване за позивача третьою особою. Позивач (через партнера АТ КБ «ПриватБанк», з яким укладено договір №4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року) видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02 грудня 2019 року на карту отримувача (відповідача), чим виконав свої зобов`язання за договором своєчасно та в повному обсязі. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов`язань перед позивачем, відповідач здійснив часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №1396-5439 від 17 травня 2024 року, шляхом здійснення платежів, зазначених у розрахунку заборгованості за кредитним договором. Сплачуючи кредит, відповідач вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано. Окрім цього, звертає увагу на той факт, що відповідач сім разів оформлював кредитні відносини з позивачем, попередні кредитні договори були погашені, що додатково доводить обізнаність відповідача з процедурою оформлення та виконання кредитного договору. В подальшому, відповідач всупереч умовам кредитного договору, ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» та ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором. Станом на 24 лютого 2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 79 600,00 грн, з яких: 16 000,00 грн заборгованість за кредитом, 61 200,00 грн заборгованість за нарахованими процентами та 2 400,00 грн заборгованість по комісії. Порядок нарахування зазначеної суми заборгованості відображений в розрахунку сум заборгованості за кредитним договором. Кредитодавець відповідно до умов кредитного договору направив позичальнику вимогу про усунення порушень умов Кредитного договору № 1396-5439 від 17 травня 2024 року щодо сплати процентів, однак дана вимога була проігнорована позичальником, порушення не усунуто. Оскільки з боку відповідача по відношенню до позивача має місце свідоме порушення зобов`язання, визначеного в кредитному договорі, що відповідно до ст. 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені кредитним договором або законом, тому з огляду на вищевикладене та на підставі ст. 525, 526, 530, 611, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Ухвалою судді від 22 травня 2025 року прийнято подану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відтак призначено судове засідання та визначено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву.

Дванадцятого грудня 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Обласов С.А. в електронній формі через систему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, у якому просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Зазначає, що відповідач ОСОБА_1 кредитний договір № 1396-5439 від 17 травня 2024 року з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в електронному вигляді не укладав та не підписував, електронного підпису або електронного цифрового підпису не отримував. Матеріали справи містять копію договору № 1396-5439 від 17 травня 2024 року, де позивачем зазначено, що його підписання здійснено клієнтом за допомогою електронного підпису. Проте, позивачем не долучено до матеріалів справи будь-яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать, що електронний підпис (або ідентифікатор) належить саме відповідачу. У позовній заяві позивач стверджує, що 17 травня 2024 року між ним та відповідачем було укладено кредитний договір № 1396-5439, на підставі якого відповідачем отримано грошові кошти в сумі 16 000 грн. Як стверджує позивач, вказані договори підписані відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора. В матеріалах справи також відсутній і паспорт споживчого кредиту. Частиною 2 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі є наявні підстави вважати, що кредитодавець визнається таким, що не виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно статті 9 Закону України «Про споживче кредитування». Крім цього, позивачем до позовної заяви не додано доказів про те, що особа була належним чином ідентифікована під час реєстрації в системі фінансової установи (наприклад, через BankID, не надано фото ідентифікаційних документів, введення персональних даних, що відповідають паспорту), що допомогло б встановити, що саме ця особа створила обліковий запис, з якого відбувалося подальше укладення договору. Також, не надано докази того, що одноразовий ідентифікатор був надісланий саме на фінансовий номер телефону, який належить особі (тобто номер, прив`язаний до її банківської картки або іншим чином ідентифікований як її особистий). Окрім цього, не надано підтвердження того, що особа самостійно ввела свої персональні дані (ПІБ, ІПН, паспортні дані, реквізити банківської картки), які співпадають з її ідентифікаційними даними. Крім того, позивачем, на підтвердження позовних вимог, не надано до суду технічних доказів, а саме: - лог-файлів (журналів дій): детальні записи дій користувача в системі, що включають: IP-адресу, з якої здійснювався доступ до системи, Дату та час усіх операцій, включаючи запит на одноразовий ідентифікатор, його отримання та введення, Інформацію про пристрій (тип браузера, операційна система), з якого здійснювався доступ; доказів відправки та отримання SMS-повідомлення: підтвердження від оператора мобільного зв`язку про відправку одноразового ідентифікатора на конкретний номер телефону та його доставку, а також не надано підтвердження того, що вказаний номер телефону належить саме відповідачу; доказів того, що одноразовий ідентифікатор був надісланий саме на фінансовий номер телефону, який належить особі (тобто номер, прив`язаний до її банківської картки або іншим чином ідентифікований як її особистий); скріншотів та записів екрану: якщо такі були зроблені в процесі укладення договору. Звертає увагу на те, що позивач стверджує, що відповідачем кредитний договір №1396-5439 від 17 травня 2024 року з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» був укладений саме в електронному вигляді. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, отримання ним логіну та паролю в системі, подання заявки на отримання кредиту, а також ознайомлення з усіма істотними умовами договорів. Також в укладеному договорі вказано, що з боку позикодавця він підписаний за допомогою ЕЦП (КЕП), проте перевіркою зазначеного файлу через систему Центрального засвідчувального органу встановлено відсутність електронних підписів взагалі. Тож кредитний договір № 1396-5439 від 17 травня 2024 року не узгоджений сторонами взагалі. Також звертає увагу на те, що оскільки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» зареєстрована як фінансова установа, основним видом діяльності якої, відповідно до КВЕД 64.92, є здійснення діяльності з дання послуг з кредитування, та має свідоцтво, видане Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, виконання Постанов Національного банку України для ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є обов`язковим. Відповідно до Постанови НБУ від 28 липня 2020 року № 107 «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу», у Додатку 2 до Положення про здійснення установами фінансового моніторингу порядку ідентифікації, верифікації клієнта (представника клієнта), а саме: У пункті 30 зазначено, що Установа може здійснити верифікацію клієнта - фізичної особи також шляхом використання одного з таких способів: 1) отримати від фізичної особи копію ідентифікаційного документа (копії сторінок ідентифікаційного документа, що містять ідентифікаційні дані), на яку накладений КЕП клієнта; 2) здійснити фотофіксацію особи із використанням методу розпізнавання реальності особи з подальшим накладенням КЕП уповноваженого працівника установи та кваліфікованої електронної позначки часу на отриманий електронний документ, що містить фото; або отримати копію ідентифікаційного документа або опитувальника, на який накладений КЕП клієнта. Установа може вважати верифікацію клієнта фізичної особи завершеною лише за умови здійснення нею успішної перевірки відповідності отриманих ідентифікаційних даних. Відповідно до ст. 215, 236 Цивільного кодексу України договір, який укладений з недодержанням зазначених умов є нікчемним. Також до суду надано паперові копії електронних доказів, а оригінали цифрового файлу в форматі PDF, DOC(X), XML надано не було, тобто неможливо перевірити відповідність копії оригіналу. На цей час відсутні будь-які докази, що підтверджують перерахування коштів відповідачу від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за Кредитним договором № 1396-5439 від 17 травня 2024 року та отримання саме відповідачем вищезазначених коштів. Оскільки Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, то саме на нього покладено обов`язок надати докази на підтвердження видачі кредиту (встановлення кредитного ліміту) та його розміру, а також докази, коли виникла заборгованість за договором та в якому розмірі. Крім того матеріали справи не містять також і доказів фактичного користування відповідачем кредитними коштами (рух коштів на особовому рахунку позичальника). Розрахунки заборгованості, надані позивачем, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладення договорів на умовах, які вказані в позовній заяві, а тому не є належними доказами наявності заборгованості. Підтвердженням зарахування кредитних коштів на картковий рахунок та користування кредитними коштами може бути виписка по рахунку, проте таких документів позивач не надав до суду, матеріали справи не містять. Отже, доказів, які б свідчили про виконання позикодавцем умов з договору по видачі кредитних коштів та доказів перерахунку коштів на картковий рахунок саме ОСОБА_1 позивачем не надано, у зв`язку з чим вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Ухвалою суду від 05 серпня 2026 року у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Обласова Сергія Анатолійовича про витребування доказів відмовлено.

У судове засідання представник позивача Резуєв Є.В. не з`явився, однак одночасно з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи без участі представника товариства, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Обласов С.А. у судове засідання не з`явилися, однак останній в електронній формі через систему «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи за їх відсутності, просив в позові відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Суд встановив, що 17 травня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1396-5439 продукту «CreditKasa».

Як зазначено у п. 3.1 договору, цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

Порядок укладання договору передбачений п. 3.2 3.9 цього ж договору.

Укладаючи цей договір, кредитодавець та позичальник визнають усі документи (в тому числі договір), підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), еквівалентними за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаним власноручно, що повністю відповідає положенням ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони підтверджують, що договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього договору та Правил.

Згідно умов договору, загальний розмір кредиту (сума кредиту) становить 16 000,00 грн. Дата надання/видачі кредиту 17 травня 2024 року.

Кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього договору та надіслання позичальнику примірнику договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні кредиту.

Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо умови договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту). Тип процентної ставки за користуванням кредитом фіксована. Процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у цьому договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за Промо-ставкою та/або Пільговою, та/або Зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності. Тип комісії одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту, якщо п. 4.11. цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту).

Базовий період складає 15 (п`ятнадцять) календарних днів. Перебіг першого Базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого Базового періоду. Перебіг кожного наступного Базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього Базового періоду. Перебіг останнього Базового періоду закінчується в останній день строку дії цього договору.

Сплату процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше визначних графіком платежів (який є Додатком 3 до договору) дат, які є останніми днями відповідних Базових періодів шляхом здійснення безготівкового переказу суми, що дорівнює Обов`язковому платежу, на банківський рахунок кредитодавця. У разі несплати процентів за користування кредитом не пізніше останнього дня будь-якого Базового періоду у розмірі Обов`язкового платежу, до такого Обов`язкового платежу починаючи із наступного календарного дня додаються проценти за користування кредитом за кожен календарний день користування кредитом у межах строку кредитування, які позичальник зобов`язаний оплатити не пізніше цього календарного дня у складі Обов`язкового платежу. У випадку оплати Обов`язкового платежу у повному обсязі в певному Базовому періоді, в подальшому сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного наступного Базового періоду у складі наступних Обов`язкових платежів.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1.45% (одна ціла, сорок п`ять сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за Промоставкою та/або Зниженою, та/або Пільговою процентною ставкою).

Комісія за видачу кредиту становить 15.00 % (п`ятнадцять цілих, нуль сотих відсотки(-ів)) від суми виданого кредиту (якщо в цьому пункті договору значення розміру комісії за видачу кредиту вказано 0% (нуль відсотків), вказане означає, що комісія за видачу кредиту є відсутньою). Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим договором кредиту у день видачі кредиту.

Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику, становить 365 (триста шістдесят п`ять) календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику (далі строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 16 травня 2025 року. Строк дії договору є рівним строку кредитування. У будь-якому випадку договір діє до 24 (двадцять четвертої) години (включно) доби, наступної після дати повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Продовження строку кредитування або строку дії договору або строку виплати кредиту в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. У позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим договором. Строк кредитування/строк дії договору можу бути продовжений за взаємною згодою сторін шляхом укладення Додаткової угоди до цього договору. У такому випадку актуальний строк кредитування/строк дії договору зазначається в останній укладеній сторонами Додатковій угоді до цього договору, якою змінювався строк кредитування/строк дії договору.

Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 23400.98 (двадцять три тисячі чотириста цілих, дев`яносто вісім сотих ) процентів.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього договору (за весь строк кредитування) складає 103 080.00 грн та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) та проценти за користування кредитом.

Денна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 1.491% (одна ціла, чотириста дев`яносто одна тисячна) процентів.

Загальні витрати за споживчим кредитом на дату укладення цього договору складають 87 080,00 грн та включають у себе проценти за користування кредитом та комісію за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту).

Обчислення денної процентної ставки, орієнтовної реальної річної процентної ставки, загальних витрат та орієнтовної загальної вартості кредиту є репрезентативними та базуються на обраних позичальником умовах кредитування, зазначених в цьому договорі, і на припущенні, що цей договір залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки належним чином на умовах та у строки, визначені в цьому договорі. Орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту, загальні витрати за кредитом та денна процентна ставка обчислені на основі припущення, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом і комісії за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) здійснюватиметься у визначені договором строки без порушень та сплата процентів за користування кредитом здійснюватиметься за Стандартною процентною ставкою. Обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за весь строк кредитування здійснюється відповідно до Методики Національного банку України.

Відповідно до п. 5.1 вказаного договору, позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю отриманий кредит та нараховану кредитодавцем неустойку (якщо неустойка буде нарахована кредитодавцем) в останній календарний день строку кредитування, вказаного у п. 4.13. цього договору, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця.

Повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» від 26 лютого 2025 року та довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підтверджується перерахування коштів за кредитним договором № 1396-5439 від 17 травня 2024 року на платіжну картку клієнта: 17 травня 2024 року у сумі 16 000,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в платіжній системі LiqPay 2463363290.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням наведеного, суд встановив, що Договір про відкриття кредитної лінії №1396-5439 продукту «CreditKasa» від 17 травня 2024 року укладений сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне, судом не встановлено.

Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах: від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 20 червня 2022 року у справі № 757/40396/20 (провадження № 61-850св22) та інших, які враховуються судом при вирішенні спору.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1050 ЦК України передбачено наслідки порушення договору позичальником, зокрема, якщо він своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 24 лютого 2025 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить 79 600,00 грн, з яких: 16 000,00 грн основний борг, 61 200,00 грн залишок відсотків та 2 400,00 грн залишок комісії.

Оскільки матеріали справи свідчать про невиконання позичальником ОСОБА_1 умов Договору про відкриття кредитної лінії № 1396-5439 продукту «CreditKasa» від 17 травня 2024 року, відтак позов у частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 16 000,00 грн підлягає до задоволення.

Що стосується позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за комісією у розмірі 2 400,00 грн, то суд зазначає наступне.

Згідно п. 4.11 Договору про відкриття кредитної лінії №1396-5439 продукту «CreditKasa» від 17 травня 2024 року, комісія за надання кредиту становить 15,00% від суми виданого кредиту та нараховується одноразово під час видачі кредиту. У гривневому еквіваленті така складає 2 400 гривень (16 000 * 15%).

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 виснувала, що Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації. Умови кредитного договору щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 13 липня 2022 року у справі №363/1834/17 виснувала, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Надання кредиту є дією фінансової установи, яку ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» вчиняє на власну користь, така дія стосується управління кредитом, оскільки видаючи кредитні кошти фінансова установа має правомірні очікування щодо повернення таких коштів разом із нарахованими процентами за користування такими коштами.

Враховуючи вищенаведені положення законодавства, а також практику Верховного Суду у подібних правовідносинах, слід дійти до висновку, що стягнення комісії в розмірі 2 400 грн за надання кредиту в розмірі 16 000 грн є неправомірним, та відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» положення укладеного між сторонами спору кредитного договору які стосуються комісії за надання кредиту є нікчемними, оскільки обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом.

Що стосується позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими у період з 17 травня 2024 року по 20 лютого 2025 року (280 календарних днів) процентами у розмірі 61 200,00 грн, то суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимальної денної процентної ставки.

Так, пунктом 5 розділу I Закону України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX внесено зміни до Закону України від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII «Про споживче кредитування», зокрема статтю 8 доповнено частиною п`ятою, за правилами якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %; Прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктом 17 такого змісту: «Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %».

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3498-IX дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

У період з 24 грудня 2023 року по 22 квітня 2024 року максимальна денна процентна ставка становить 2,5% в день.

У період з 23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року максимальна денна процентна ставка становить 1,5%.

У період з 21 серпня 2024 року по теперішній час максимальна денна процентна ставка відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» становить 1%.

Сторони уклали кредитний договір 17 травня 2024 року, а тому повинні були діяти у межах, встановлених Законом України «Про споживче кредитування», при визначенні ними розміру денної процентної ставки, максимальний розмір якої не міг бути більшим, ніж той, що встановлено у частині 5 статті 8 цього Закону.

З наданого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розрахунку заборгованості вбачається, що з 17 по 31 травня 2024 року процентна ставка була встановлена у розмірі 0,29%, а у період з 01 червня 2024 року по 20 лютого 2025 року у розмірі 1,45%, що суперечить закону України «Про споживче кредитування», оскільки з 21 серпня 2024 року денна процентна ставка не могла перевищувати 1% від суми заборгованості.

Враховуючи викладене, розрахунок заборгованості слід здійснити наступним чином.

За період з 17 по 31 травня 2024 року (15 днів): за правомірною договірною ставкою 0,29% на день від тіла кредиту 16 000,00 грн нараховано відсотки в сумі 696,00 грн (16 000,00 * 0,29% * 15).

За період з 01 червня по 20 серпня 2024 року (81 день): за правомірною договірною ставкою 1,45% на день від тіла кредиту 16 000,00 грн нараховано відсотки в сумі 18 792,00 грн (16 000,00 * 0,29% * 15).

За період з 21 серпня 2024 року по 20 лютого 2025 року (184 дні): у зв`язку з набранням чинності імперативним обмеженням, нарахування відсотків на тіло кредиту 16 000,00 грн здійснюється за граничною ставкою 1% на день, що становить 29 440,00 грн (16 000,00 * 1% * 184).

Загальний підсумок законно нарахованих та невідшкодованих відсотків за вказаний період становить: 696,00 грн + 18 792,00 грн + 29 440,00 грн = 48 928 грн 00 коп.

Отже, враховуючи вищенаведене та те, що ОСОБА_1 не виконує взяті на себе зобов`язання за Договором про відкриття кредитної лінії № 1396-5439 продукту «CreditKasa» від 17 травня 2024 року, у добровільному порядку суму боргу у повному обсязі не повернув, суд приходить до висновку про можливість стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості за вищевказаним договором у розмірі 64 928,00 грн, з яких: 16 000,00 грн заборгованість за кредитом та 48 928,00 грн заборгованість за нарахованими процентами, у зв`язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.

Що стосується заперечень, висловлених у письмовому відзиві адвокатом Обласовим С.А. в інтересах ОСОБА_1 , то суд вважає такі необґрунтованими, спрямованими на ухилення від виконання взятих на себе кредитних зобов`язань та такими, що повністю спростовуються матеріалами справи.

Так, зокрема, для підписання кредитного договору ОСОБА_1 було використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.

Вказаний договір підписано електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

В договорі зазначено особисті дані ОСОБА_1 - реквізити паспортного документу, адреса місця реєстрації, РНОКПП, номер особистого електронного платіжного засобу та електронна адреса. Доказів на спростування відповідності анкетних даних ОСОБА_1 в зазначеному договорі матеріали справи не містять.

Доказів про те, що персональні дані відповідача (копія паспорта громадянина України, ідентифікаційний номер) були використані ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» для укладення кредитного договору від його імені, ОСОБА_1 до суду не надано. До правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій відповідач не звертався, як і не оскаржував правомірність (дійсність) укладеного договору.

Кредитні кошти в розмірі 16 000 грн було перераховано на вказану відповідачем платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» від 26 лютого 2025 року та довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».

Відповідач, заперечуючи щодо отримання кредитних коштів, даного факту не спростував, зокрема не надав доказів того, що платіжна картка № НОМЕР_1 йому не належить, чи виписку з карткового рахунку за 17 травня 2024 року, з якої було б видно, що такі кошти на платіжну картку № НОМЕР_1 не надходили.

У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 січня 2025 року у справі №753/16762/15-ц, касаційний суд виснував, що факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупністю інших доказів, зокрема: кредитним договором, меморіальними ордерами на видачу коштів, виписками про рух коштів по рахунку, заявами на переказ готівки, тощо.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позовної заяви було сплачено 2 422,40 грн судового збору (з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»). Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог (81,57 % від ціни позову), на користь позивача з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути 1 975,95 грн судового збору.

Керуючись ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 6, 205, 207, 526, 626-628, 638, 639, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 206, 258-259, 265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1396-5439 продукту «CreditKasa» від 17 травня 2024 року у розмірі 64 928 (шістдесят чотири тисячі дев`ятсот двадцять вісім) грн 00 коп, з яких 16 000 грн 00 коп заборгованість за кредитом та 48 928 грн 00 коп заборгованість за нарахованими процентами.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у сумі 1 975 (одна тисяча дев`ятсот сімдесят п`ять) грн 95 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», ЄДРПОУ 38548598; місцезнаходження: 01133 м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача: адвокат Обласов Сергій Анатолійович, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ; місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Головуючий:Ганько І. І.