Ухвала суду № 138891730, 11.08.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" серпня 2026 р.

м. Київ

справа № 755/19888/25

провадження № 6/755/477/26

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Пархоменко К.В.,

учасник справи:

представник відповідачів - ОСОБА_3.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Дніпровського районного суду міста Києва заяву відповідача ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду, яку подано в межах цивільної справи за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Відповідач ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою про розстрочку виконання постанови Київського апеляційного суду від 18 березня 2026 року, посилаючись на те, що його матеріальне становище відповідача ОСОБА_2 не дозволяє сплатити всю суму, яка стягнута за постановою суду, а саме 77 148,83 грн., оскільки відповідач не має доходу з 2012 року.

Представник відповідачів ОСОБА_3 в судовому засіданні заяву підтримав в повному обсязі з підстав, що містить зміст поданої заяви.

Представник заінтересованої особи Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду заяви повідомлений належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Вивчивши матеріли справи, дослідивши подані заявником докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 06.11.2025 року у справі № 755/19888/25 позов Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» (м. Київ, пл. І. Франка, б. 5, код ЄДРПОУ 40538421) заборгованість у розмірі 147 609 (сто сорок сім тисяч шістсот дев`ять) гривень 27 копійок.В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 18.03.2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06 листопада 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго», місце знаходження: м. Київ, Площа Івана Франка, 5, ідентифікаційний код 40538421 заборгованість:

за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 28 634,58 (двадцять вісім тисяч шістсот тридцять чотири) гривні 58 копійок;

інфляційну складову у розмірі 4 839,24 (чотири тисячі вісімсот тридцять дев`ять) гривень 24 копійки,

три відсотки річних у розмірі 1 360,34 (одна тисяча триста шістдесят) гривень 34 копійки;

заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 32 950,13 (тридцять дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят) гривень 13 копійок;

інфляційну складову у розмірі 4 166,81 (чотири тисячі сто шістдесят шість) гривень 81 копійка,

три відсотки річних у розмірі 1 174,99 (одна тисяча сто сімдесят чотири) гривні 99 копійок,

пеня у розмірі 1 429,57 (одна тисяча чотириста двадцять дев`ять) гривень 57 копійок;

заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 557,02 (одна тисяча п`ятсот п`ятдесят сім) гривень 02 копійки;

заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 831,05 (вісімсот тридцять одна) гривні 05 копійок;

заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 205,10 (двісті п`ять) гривень 10 копійок. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

27.03.2026 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою про розстрочку виконання постанови Київського апеляційного суду від 18.03.2026 року.

Заяву на підставі протоколу про неавтоматизований розподіл у провадження судді Галагана В.І. передано 06.08.2026 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої чи членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Відповідно до роз`яснень п.10 постанови пленуму ВСУ №14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Отже, підставою для розстрочення виконання рішення є обставини, що ускладнюють його виконання. У вирішенні питання про розстрочення виконання рішення враховуються відсутність вини боржника у створенні обставин, що ускладнюють виконання рішення, тимчасовість перебування боржника у такому стані, а також мають бути враховані права стягувача.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують, що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання названий Суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

З метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд, суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація «потерпілій стороні» за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як «потерпілої сторони»; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

У цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення. Відповідач і позивач знаходяться у рівних економічних умовах і в одній державі, тому незадовільний фінансовий стан відповідача є недостатньою причиною для розстрочення виконання рішення суду.

За п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Звертаючись до суду із заявою про розстрочку виконання постанови Київського апеляційного суду від 10 червня 2026 року, заявник вказує на скрутне матеріальне становище, низьку заробітну плату, сплату аліментів на утримання неповнолітніх дітей, утримання дружини та дитини. Вказані обставини на думку заявника свідчать про наявність підстав, передбачених ст. 435 ЦПК України для розстрочки виконання рішення суду.

Так, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши наявні в матеріалах заяви докази, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розстрочки виконання постанови Київського апеляційного суду від 18.03.2026 року, за якою стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КП «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в сумі 77 148,33 грн., - оскільки заявлені підстави для встановлення розстрочки виконання рішення суду у виді скрутного матеріального стану відповідача ОСОБА_2 , - не є безумовною підставою для невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішення суду. При цьому, заявником не наведено у заяві про розстрочку виконання рішення суду обставин, які мають характер особливих або виняткових, оскільки обставини, на які послалась заявник, такого характеру не носять, а тому і не можуть бути прийняті судом до уваги для надання розстрочки виконання рішення суду.

При вирішенні питання про розстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватися інтереси стягувача, баланс інтересів сторін та наявність виняткових обставин у боржників. Суд не може надавати розстрочку лише на підставі бажання боржника, якщо це надмірно порушує права стягувача на отримання коштів.

Як вбачається в системного аналізу ст. 435 ЦПК України, закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що заява відповідача ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду, яку подано в межах цивільної справи за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, є необґрунтованою та задоволенню не підлягає в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 19, 76-81, 259, 435 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду, яку подано в межах цивільної справи за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасники судового розгляду мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 11 серпня 2026 року.

Суддя: В.І. Галаган