Рішення № 138891156, 05.08.2026, Путильський районний суд Чернівецької області

05.08.2026

Справа №721/681/26

Провадження 2-о/721/55/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Путильський районний суд Чернівецької області в складі:

Головуючого судді: Проскурняка С.П.

за участю секретаря: Помазан М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Путила Вижницького району Чернівецької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про встановлення фактів, що має юридичне значення, встановлення факту належності правовстановлюючого документа особі, -

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернулася до суду із заявою про встановлення фактів, що має юридичне значення, встановлення факту належності правовстановлюючого документа особі.

В обґрунтування заявлених вимог вказує, що 28 січня 2026 року вона звернулася із заявою про призначення їй пенсії за віком до територіальних органів Пенсійного фонду України, для чого надала необхідні документи, а саме трудову книжку НОМЕР_1 від 02.09.1988 року.

Проте, 05 лютого 2026 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області було прийнято рішення №241670095515 про відмову ОСОБА_1 , у призначенні пенсії за віком відповідно до ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". За результатами розгляду документів, поданих разом із заявою, мені відмовлено у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи, зазначених у трудовій книжці НОМЕР_1 від 02.09.1988 року. Причина полягає у розбіжності між її паспортними даними та відомостями, зазначеними на титульному аркуші трудової книжки.

У трудовій книжці допущено помилку в написанні її по батькові: вказано « ОСОБА_2 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , тоді як правильний варіант « ОСОБА_3 », ІНФОРМАЦІЯ_1 .. У паспорті моє по батькові (російською мовою)зазначено як « ОСОБА_4 » .

У зв`язку з вищевикладеним просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме: що трудова книжка серії НОМЕР_1 , заповнена 02.09.1988року на ім`я ОСОБА_2 , дійсно належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судове засідання заявник не з`явилася від неї до суду надійшла заява про розгляд справи провести в її відсутності, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився від нього до суду надійшла заява про розгляд справи провести у його відсутності. Претензій щодо даної справи немає.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, - ... У разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи те, що в судове засідання не з`явились всі особи, які беруть участь у справі, а тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, у відповідності до ст.293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності оспорюваних прав.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як було встановлено судом, відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , від 17 березня 1996року виданий Путильським РВ УМВС України в Чернівецькій області прізвище, ім`я, по батькові заявника ОСОБА_1 /(а.с.4/.

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 23.09.1989року виданий Путильським райвідділом ЗАГС Чернівецької області, про укладення шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Після укладення шлюбу присвоєні прізвища ОСОБА_7 . /а.с.14/

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області №241670095515 від 05.02.2026 року ОСОБА_8 було відмовлено у призначені пенсії за віком. У рішенні вказано, що результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу не зараховано: періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки ПІП власниці трудової книжки яке вказано на титульному аркуші не відповідає паспортними даним заявниці /а.с.18/.

Згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_1 від 02.09.1988 року, на титульному аркуші трудової книжки вказано по батькові: « ОСОБА_2 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , тоді як правильний варіант « ОСОБА_3 », ІНФОРМАЦІЯ_1 . У паспорті по батькові (російською мовою) зазначено як « ОСОБА_4 ». /а.с.7-13/.

Відповідно до довідки Путильської селищної ради виконавчого комітету за №06-16/459 від 08.06.2026року виданої про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 , являється однією і тією ж особою./а.с.17/.

Згідно Архівної довідки Комунального закладу «Об`єднаний трудовий архів» Путильської селищної ради Чернівецької області» за №01-29/293 від 26.05.2026року, про те, що в документах архівного фонду №Р-68 Путильської районної державної адміністрації є відомості про те, що гр. ОСОБА_1 ( ОСОБА_6 ) призначити на посаду інспектора районного відділу ЗАГС з 01.09.1988року Наказ №118к від 30 серпня 1988року./а.с.19/.

Згідно до вимог ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як передбачено ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Як роз`яснено в п.12 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Відповідно листа ВСУ 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 315ЦПК України. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Факт, про встановлення якого просить заявник, має юридичне значення для охорони її прав, свобод та інтересів, оскільки надає правові підстави для отримання пенсії за віком у розмірі, відповідно до трудового стажу, частина якого не зарахована, у зв`язку із неправильним заповненням відповідальною особою трудової книжки, що не залежало від заявника.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

З огляду на наведене, судом може бути встановлено факт належності особі трудової книжки, як документа, що підтверджує трудовий стаж та дає право на призначення пенсії.

Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 29 липня 1993 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів. Згідно з п. 2.2. Інструкції до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Згідно п. 2.11 Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказується на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Згідно з п. 2.12. Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників», відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

За встановлених обставин заявник не може нести відповідальність за недоліки при заповнення сторінки 1 трудової книжки, оскільки трудова книжка заповнялася відповідними особами, за дії яких заявник відповідати не може. У зв`язку із зазначеним, на думку суду, наявні всі підстави для встановлення юридичного факту, на якому наполягає заявник. При цьому, вимоги заявника підтверджуються належними допустимими та достовірними доказами, доданими до заяви, що підтверджують обставини, на які посилається заявник.

Суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці та належне її оформлення, та при цьому не може бути підставою для виключення певних періодів її роботи з трудового стажу, що дає їй право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів, та, у свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації установи не може бути підставою для позбавлення заявника її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань призначення пенсії за віком.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Заявник не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто ним, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу заявника за спірний період. Недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ст. ст. 80, 81 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вважає, що факт належності заявниці трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповнена 02.09.1988року на ім`я ОСОБА_2 , дійсно належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджено наявними в справі доказами, а тому заява про встановлення факту належності правовстановлюючого документу є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 247, 258-259, 263-265, 293-294, 315, 319, 354 ЦПК України, приймаючи до уваги постанову Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р., суд, -

В И Р І Ш И В :

Заяву задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме: що трудова книжка серії НОМЕР_1 , заповнена 02.09.1988року на ім`я ОСОБА_2 , дійсно належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22.

Повний текст рішення складено 10 серпня 2026 року.

Суддя: С.П. Проскурняк