Рішення № 138891118, 11.08.2026, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа № 718/1608/26

Провадження 2/718/714/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2026 р. м.Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області під головуванням судді Скорейка В.В., за участю секретаря судових засідань Безушко М.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду м. Кіцмань цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося до суду із вказаним вище позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 507048758 від 06.11.2024 у розмірі 32 445 грн та здійснити розподіл судових витрат.

На обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 06.11.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 507048758 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідач ініціював укладення кредитного договору, оформивши заявку на сайті первісного кредитора, підписавши кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та (або) смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не був би укладений.

Відповідно до умов Договору первісний кредитор виконав свій обов`язок та переказав відповідачу грошові кошти у розмірі 10 500 грн 2-ма траншами на банківську картку № 5168-75XX-XXXX-4313, яку відповідач вказав при укладенні кредитного договору.

07.01.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/16. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги до договору факторингу, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідачки.

04.12.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 04/1225-01. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 2 до договору факторингу від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 37 695 грн.

Наявність заборгованості за вказаним кредитним договором зумовила звернення позивача до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 01.06.2026 визначено вказану справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідачу направлено копію позовної заяви з додатками до неї. Також направлено ухвалу про відкриття провадження у справі та встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву, яка отримана відповідачем особисто 05.06.2026.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити відповідне рішення.

Відзиву на позов суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справ в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 06.11.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір кредитної лінії № 507048758. Відповідач ініціював укладання договору шляхом подачі заявки на отримання грошових коштів в кредит від 06.11.2024, в якій вказав свої особисті дані.

Відповідно до п. 2.1 та п.2.2 Кредитного договору кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 8 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього, та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Відповідно до п. 2.3. - кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором у розмірі, що дорівнює загальному розміру Кредиту 06.11.2024 (що є датою надання Кредиту).

Другий та решта Траншів з Договором надаються Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим Договором.(п.2.4 договору).

В пункті 6.1 кредитного договору вказано, що позичальник в будь-який час протягом Дисконтного періоду дії Договору може отримати черговий Транш в межах визначеного Кредитодавцем максимально доступного Позичальнику розміру Кредиту шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, в тому числі при частковому погашенні Кредиту. Повернення Кредиту в повному обсязі позбавляє права Позичальника отримати нові Транші, а Договір вважається достроково припиненим шляхом його повного виконання.

Надання Позичальнику кожного нового Траншу за цим Договором відбувається на підставі укладеного із Кредитодавцем договору про внесення змін до цього Договору, який Сторони домовились іменувати у своїх відносинах додатковою угодою (далі Додаткова угода), У разі якщо Позичальник бажає отримати черговий Транш, шляхом перерахування суми Кредиту на його рахунок за реквізитами Платіжної картки, іншої ніж зазначена в п. 5.1. Договору, Сторони у Додатковій угоді додають до тексту Договору реквізити іншої Платіжної картки (п.6.2)

В п.8.3 Договору вказано, що базова процентна ставка складає 1,00 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 365,00 (триста шістдесят п`ять) відсотків річних.

Вказаний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора «QJYW», що надісланий йому 06.11.2024 о 23:00:17 год на номер телефону НОМЕР_1 та введений позичальником 06.11.2024 о 23:00:46 год, що підтверджується довідкою щодо дій позичальника в інформаціно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Факт переказу коштів ОСОБА_1 підтверджується наявним в матеріалах справи платіжними дорученнями № 36ddf10e-2791-4cef-bc57-763d373ea2c8 та № 63953204-a0fc-4912-88b3-6ebd66cf4319 від 06.11.2024 на суму 10 500 грн.

Переказ грошових коштів здійснено на платіжну картку позичальника № НОМЕР_2 у сумі 10 500 грн.

Також факт переказу грошових коштів позичальнику підтверджується витребуваними в АТ КБ «Приват Банк» доказами. Відповідно до листа АТ КБ «Приват Банк» від 02.07.2026, на ім`я ОСОБА_1 банком була емітована платіжна картка № НОМЕР_3 , на яку в період 06.11.2026 зараховано 2 платежі на загальну суму 10 500 грн.

07.01.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/16. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги до договору факторингу, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідачки.

04.12.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 04/1225-01. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 2 до договору факторингу від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 37 695 грн.

З розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором № 507048758 від 06.11.2024, складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», вбачається, що зазначеним товариством як первинним кредитодавцем 06.11.2024 2-ма траншами надано кредит на загальну суму 10 500 грн. за період з 06.11.2024 по 07.01.2025 нараховано відсотки у розмірі 6 510 грн та пеню 5 250 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором № 507048758 від 06.11.2024, складеним ТОВ «Таліон Плюс», останнім як правонаступником кредитодавця ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за період із 07.01.2025 по 03.06.2025 відповідачу нараховувалися проценти за користування кредитом у розмірі 105 грн кожен день. Всього заборгованість відповідача становить 37 695 грн, яка складається з 10 500 грн за тілом кредиту та 21 945 грн за процентами та 5 250 грн пеня.

Вимога про стягнення пені позивачем не заявлялася.

Наявність заборгованості за кредитним договором зумовила звернення ТОВ «Юніт Капітал» до суду за захистом своїх прав, спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін уформулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватисяв такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 06.11.2024 укладено кредитний договір № 507048758 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» умови кредитного договору виконало належним чином, надавши відповідачу кредит. Однак, відповідач належним чином свої зобов`язання не виконав, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем склалася заборгованість.

Згідно з наданим розрахунком заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 37 695 грн, яка складається з 10 500 грн за тілом кредиту та 21 945 грн за процентами та 5 250 грн пеня.

На час розгляду справи судом відповідачем не надано доказів, що свідчать про погашення заборгованості або урегулювання її сплати в позасудовому порядку.

У свою чергу, вирішуючи питання щодо розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд керується таким.

В пункті 2.2. кредитного договору вказано, що сума кредиту 8 000 грн. Разом із тим Позичальнику на умовах та у порядку, що передбачені цим Договором, можуть бути надані додаткові грошові кошти у Кредит шляхом надання додаткових Траншів.

В п.6.2. цього договору вказано, що надання Позичальнику кожного нового Траншу за цим Договором відбувається на підставі укладеного із Кредитодавцем договору про внесення змін до цього Договору, який Сторони домовились іменувати у своїх відносинах додатковою угодою (далі Додаткова угода), У разі якщо Позичальник бажає отримати черговий Транш, шляхом перерахування суми Кредиту на його рахунок за реквізитами Платіжної картки, іншої ніж зазначена в п. 5.1. Договору, Сторони у Додатковій угоді додають до тексту Договору реквізити іншої Платіжної картки.

Позивач у своїх розрахунках вказує, що Відповідачу ОСОБА_1 було здійснено переказ грошових коштів на загальну суму 10 500,00 грн двома траншами, що, на думку Позивача, підтверджується платіжними дорученнями та випискою по рахунку.

Разом з тим, відповідно до п. 2.2 Договору узгоджена Сторонами сума кредиту становить 8 000,00 грн. При цьому п. 6.2 Договору чітко та імперативно встановлює порядок надання кожного нового Траншу виключно на підставі окремо укладеної між Сторонами Додаткової угоди.

В порушення вимог ст. 77, 81 ЦПК України Позивачем не надано до матеріалів справи жодних належних та допустимих доказів укладення такої Додаткової угоди (у тому числі електронного документа, підписаного електронним цифровим підписом або одноразовим ідентифікатором/СМС-кодом відповідно до Закону України "Про електронну комерцію").

За відсутності підписаної Додаткової угоди Позивач не довів факт волевиявлення Відповідача на отримання додаткових коштів понад суму 8 000,00 грн та узгодження істотних умов щодо нового траншу (зокрема, розміру процентної ставки, строку користування коштами та штрафних санкцій).

Надані Позивачем виписка з рахунку та платіжні доручення, за відсутності укладеної Додаткової угоди, підтверджують лише факт перерахування коштів (фізичний рух коштів), однак не є доказом укладення правочину щодо додаткового траншу на умовах Договору. Це унеможливлює нарахування та стягнення договорних відсотків, штрафів та пені за цим епізодом, а вимоги Позивача в цій частині можуть стосуватися виключно повернення безпідставно набутого майна (ст. 1212,1213 ЦК України)

За таких обставин суд вважає за необхідне здійснити власний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 507048758 від 06.11.2024.

Як встановлено судом та підтверджено доказами, Відповідач отримав кредит за основним договором у розмірі 8 000,00 грн. Оскільки Відповідач не надав доказів часткового чи повного погашення вказаної суми, це тіло кредиту в розмірі 8 000,00 грн підлягає стягненню на користь Позивача в повному обсязі.

Щодо відсотків, то суд зазначає наступне.

За Основним договором сума отриманого тіла кредиту становить 8 000,00 грн. Згідно з умовами Договору, за дисконтним періодом тривалістю 30 днів визначено пільгову процентну ставку в розмірі 0,55% на день. Відповідно, розмір відсотків за користування кредитом протягом Дисконтного періоду становить: 8,000 грн х 0,55% х 30 днів = 1 320 грн.

В період з 07.12.2024 по 03.06.2025 (179 днів) розмір відсотків нараховується за ставкою 1% в день від тіла кредиту в розмірі 8 000,00 грн, що становить: 8,000 грн х 1 % х 179 днів = 14 320 грн.

Таким чином, загальна сума боргу, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Позивача, становить 26 140,00 грн, з яких: 8 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту (Транш 1); 15 640,00 грн загальна сума відсотків за користування кредитом за період з 06.11.2024 по 03.06.2025

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, беручи до уваги, що позовні вимоги судом задоволені на 80,56%, тому з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог 2 144 грн судового збору та 5 639 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 133, 137, 141, ч.1 ст.223, ч.2 ст.247, ст.ст.259, 263-265, 274-279, 354, 355ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором № 507048758 від 06.11.2024 у розмірі 26 140 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заявив розмірі 2 144 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5 639 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судове рішення не проголошувалося відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місце знаходження м. Київ, бульвар Л.Українки,34 офіс 333, ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Суддя Василь Скорейко