Вирок № 138891105, 11.08.2026, Кельменецький районний суд Чернівецької області

Справа № 717/2569/25

Номер провадження 1-кп/717/45/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року селище Кельменці

Кельменецький районний суд Чернівецької області

в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі кримінальне провадження, внесене 27 липня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025262100000147, стосовно

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоселиця Кельменецького району Чернівецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, неодруженого, який працює на посаді водія-експедитора у ФОП ОСОБА_6 , не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Житель м. Чернівці Чернівецької області ОСОБА_7 , в період дії в Україні воєнного стану, який введено Указом Президента України за № 64/2022 від 24.02.2024 «Про введення воєнного стану в Україні» (з подальшим продовженням строку його дії іншими Указами Президента) у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, достовірно знаючи про заборону виїзду за кордон громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, вчинив на території Дністровського району Чернівецької області кримінальне правопорушення, пов`язане з незаконним переправленням громадян України через державний кордон України.

Зокрема, ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленими особами, умисно, з корисливих мотивів, на виконання раніше розробленого плану з незаконного переправлення осіб через державний кордон України, за грошову винагороду в розмірі 5000-6300 доларів США з особи, 27.07.2025 на транспортному засобі марки «Mercedes-Benz Sprinter 316» д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив перевезення з м. Чернівці Чернівецької області в напрямку лінії державного кордону жителя АДРЕСА_3 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та жителя АДРЕСА_4 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою подальшого незаконного переправлення їх через державний кордон України в напрямку Республіки Молдова, однак був затриманий.

У процесі перевезення ОСОБА_7 надавав поради і засоби особам, які мали намір незаконно перетнути державний кордон України, а також сприяв в усуненні перешкод шляхом об`їзду блокпосту працівників Державної прикордонної служби України.

Вказані особи були викриті працівниками ДПС України 27.07.2025 близько 14.05 год. в адміністративних межах с. Нелипівці Дністровського району Чернівецької області.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України, а саме незаконне переправлення осіб через державний кордон України, за кваліфікуючими ознаками вчинені щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, вчинені з корисливих мотивів, і зобов`язується беззастережно визнати свою винуватість в обсязі пред`явленого обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав в повному об`ємі.

11 червня 2026 року між прокурором Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , з участю його захисника, укладена угода про визнання винуватості.

Згідно вказаної угоди (п.2), обвинувачений ОСОБА_5 на даний час повністю та беззастережно визнає свою винуватість у зазначеному діянні, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, тобто в незаконному переправленні осіб через державний кордон України, за кваліфікуючими ознаками вчинені щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, вчинені з корисливих мотивів, і зобов`язується беззастережно визнати свою винуватість в обсязі пред`явленого обвинувачення безпосередньо в судовому засіданні.

Крім цього, як вбачається із змісту укладеної угоди (п.3), сторонами при вирішенні питання про укладення даної угоди про визнання винуватості також враховано те, що ОСОБА_5 раніше не судимий, працює водієм-експедитором, має позитивну характеристику за місцем роботи та проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, здійснює догляд за матір`ю, яка є інвалідом 3 групи інвалідності.

Також в судовому засіданні суду надано документи, що підтверджують наявність у ОСОБА_5 інвалідності 3 групи.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_5 ініціює перед судом подальше перерахування внесеної за нього застави у розмірі 847 840 грн на потреби Збройних Сил України.

Обставиною, яка відповідно до п.1 ч.1 ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_5 , є щире каяття.

Обставиною, яка відповідно до п.11 ч.1 ст.67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_5 , є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

З урахуванням вищезгаданих обставин, зокрема щирого каяття, ініціювання перерахунку внесеної за обвинуваченого застави у розмірі 847 840 грн. на потреби Збройних Сил України, сторони погоджуються на призначення обвинуваченому більш м`якого покарання із застосуванням ст.69 КК України за ч.3 ст.332 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна.

Крім цього, з урахуванням відсутності у обвинуваченого судимостей, його позитивної характеристики за місцем роботи та проживання, молодого віку, наявності інвалідності 3 групи, а також того, що обвинувачений не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, сторони також погоджуються на звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, якщо останній протягом встановленого судом строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Як вбачається із змісту укладеної угоди про визнання винуватості, із запропонованим видом і мірою покарання обвинувачений згідний.

Прокурор ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_10 в судовому засіданні просили затвердити укладену угоду про визнання винуватості, оскільки вважають, що остання відповідає вимогам кримінального та кримінально - процесуального законодавства.

При цьому, обвинувачений ОСОБА_5 стверджував, що повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч.3 ст.332 КК України, щодо якого він визнає себе повністю винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_5 вказував на те, що угода про визнання винуватості укладена між ним та прокурором добровільно, без застосування будь - якого насильства, примусу чи погроз та не є наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також, до суду надійшло клопотання заставодавця ОСОБА_6 , в якому він надав свою згоду на перерахування внесеної за обвинуваченого застави в розмірі 847 840 грн на потреби Збройних Сил України.

Заслухавши думку учасників процесу з приводу затвердження угоди, переконавшись у добровільності укладення угоди з боку обвинуваченого ОСОБА_5 , перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України та нормам КК України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відмови у її затвердженні.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

При цьому, як передбачено ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Як встановлено судом, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України, тобто незаконне переправлення осіб через державний кордон України, за кваліфікуючими ознаками вчинені щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, вчинені з корисливих мотивів.

У відповідності до вимог ст. 12 КК України, вчинене ОСОБА_5 , кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що взяті на себе зобов`язання обвинуваченим ОСОБА_5 можуть бути реально виконані, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, ухваливши щодо ОСОБА_5 обвинувальний вирок та призначивши йому узгоджену сторонами міру покарання.

Також в судовому засіданні захисникои подано клопотання про зміну запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання.

Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні вказаного клопотання у зв`язку з його необґрунтованістю, та залишити раніше обраний запобіжний захід у вигляді застави.

Оскільки за результатами затвердження угоди суд не застосовує до ОСОБА_5 додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, то немає подальшої потреби у застосуванні арешту, накладеного вищезазначеною ухвалою слідчого судді, а тому цей арешт підлягає скасуванню.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до статті 100 КПК України (у зв`язку з відсутністю підстав для спеціальної конфіскації), а саме повернути їх власникам.

Витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 368-371, 374, 474-476 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 11 серпня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеному 27 липня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025262100000147, яка укладена між прокурором Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 .

Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та із застосуванням ст. 69 КК України призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом трирічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання виром законної сили запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 залишити без змін, а саме у вигляді застави.

Запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 847 840 (вісімсот сорок сім тисяч вісімсот сорок гривень) 00 коп, що застосований до ОСОБА_5 , на підставі ухвали Кельменецького районного суду Чернівецької області від 31 липня 2025 року у справі № 717/1936/25 - скасувати після набрання вироком законної сили.

Внесену заставодавцем ОСОБА_6 згідно квитанції від 7 серпня 2025 року на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Чернівецькій області заставу за ОСОБА_5 в розмірі 847 840 (вісімсот сорок сім тисяч вісімсот сорок гривень) 00 коп - звернути в дохід держави шляхом перерахування Національному банку України на потреби ЗСУ для цілей оборони України за наступними реквізитами: МФО 300001; рахунок №UA843000010000000047330992708; код ЄДРПОУ 00032106; отримувач - Національний банк України; призначення - допомога ЗСУ.

Арешт майна, який накладений ухвалою слідчого судді Кельменецького районного суду Чернівецької області від 30 липня 2025 року на автомобіль марки «Mercedes-Benz Sprinter 316», д.н.з. НОМЕР_2 , шасі, кузов НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_11 - скасувати.

Арешт майна, який накладений ухвалою слідчого судді Кельменецького районного суду Чернівецької області від 30 липня 2025 року на мобільний телефон марки «IPhone 11» IMEI: НОМЕР_4 із сім-карткою мобільного оператора «ВФ Україна» № НОМЕР_5 , та мобільний телефон марки «IPhone 7» ІМЕІ: НОМЕР_6 , які належать ОСОБА_8 , -- скасувати.

Арешт майна, який накладений ухвалою слідчого судді Кельменецького районного суду Чернівецької області від 30 липня 2025 року на мобільний телефон марки «IPhone 11» ІMEI: НОМЕР_7 із сім-карткою мобільного оператора «Лайфселл» № НОМЕР_8 та мобільний телефон марки «Motorola G75», IMEI: НОМЕР_9 із сім-карткою мобільного оператора «ВФ Україна» № НОМЕР_10 , та смарт-годинник «АК-75», які належать ОСОБА_9 , -- скасувати.

Арешт майна, який накладений ухвалою слідчого судді Кельменецького районного суду Чернівецької області від 30 липня 2025 року на мобільний телефон марки «IPhone 13» ІМЕІ: НОМЕР_11 , із сім-карткою мобільного оператора «Київстар», № НОМЕР_12 , який належить ОСОБА_5 , -- скасувати.

На підставі ст. 100 КПК України речові докази, а саме:

-мобільний телефон марки «IPhone 11» IMEI: НОМЕР_4 із сім-карткою мобільного оператора «ВФ Україна» № НОМЕР_5 , та мобільний телефон марки «IPhone 7» ІМЕІ: НОМЕР_6 , які опечатано в сейф-пакет WAR 1254346 та згідно квитанції від 27 липня 2025 року зберігаються в камері зберігання речових доказів Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області - повернути ОСОБА_8 ;

-мобільний телефон марки «IPhone 11» ІMEI: НОМЕР_7 із сім-карткою мобільного оператора «Лайфселл» № НОМЕР_8 та мобільний телефон марки «Motorola G75», IMEI: НОМЕР_9 із сім-карткою мобільного оператора «ВФ Україна» № НОМЕР_10 , та смарт-годинник «АК-75», які опечатано в сейф-пакет WAR 1254346 та згідно квитанції від 27 липня 2025 року зберігаються в камері зберігання речових доказів Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області, - повернути ОСОБА_9

-мобільний телефон марки «IPhone 13» ІМЕІ: НОМЕР_11 , із сім-карткою мобільного оператора «Київстар», № НОМЕР_12 , який опечатано в сейф-пакет WAR 1254346 та згідно квитанції від 27 липня 2025 року зберігається в камері зберігання речових доказів Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області, - повернути ОСОБА_5 .

Автомобіль марки «Mercedes-Benz Sprinter 316», д.н.з. НОМЕР_2 , шасі, кузов НОМЕР_3 , повернути власнику -- ОСОБА_11 .

Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ст. 394 КПК України, з врахуванням обмеження права оскарження даного вироку відповідно до ч.1 ст.473 КПК України, до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кельменецький районний суд протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення. Умисне невиконання угод є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Суддя ОСОБА_1