Ухвала суду № 138890586, 11.08.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/2875/2026 Справа № 641/3558/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Ященко С.О.,

за участю секретаря судового засідання Чабанової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Слобідського районного суду м. Харкова цивільну справу № 641/3558/26

позивач: КП "Харківські теплові мережі" в особі філії "Харківзбут"

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

КП "ХТМ" в особі філії "Харківзбут" через систему "Електронний суд" звернулось 17.04.2026 року до Слобідського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, абонентську плату в сумі 40679,19 грн., та судові витрати.

Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 21.04.2026 року провадження у справі відкрито та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

З листа Центрального ВДРАЦС УДР Харківського МУ МЮ України від 13.07.2026 року встановлено, що ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним й безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Відповідно до ст. 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Згідно зі ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

При цьому цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у день її смерті (ч. 4 ст. 25 ЦК України).

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що законодавством України не передбачено можливості пред`явлення позову до особи, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ч. 4 ст. 25 ЦК України припинилася.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва (пункт 7 частини першої статті 255 ЦПК України).

З аналізу пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України вбачається, що правонаступників у справу можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.

При цьому норма статті 255 ЦПК України є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі-спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб`єктність.

Крім того, з огляду на положення ЦПК України, та те, що під час судового розгляду встановлено факт пред`явлення позову до померлої особи формальні підстави для застосування судом положень ЦПК України щодо процесуального правонаступництва та встановлення правонаступників відсутні у зв`язку з тим, що підставами процесуального правонаступництва можуть бути лише обставини, які виникли під час судового провадження у справі, а не до його початку, тобто до відкриття провадження у справі.

Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц, провадження № 61-33766сво18.

Враховуючи, що ОСОБА_1 померла до пред`явлення КП "Харківські теплові мережі" в особі філії "Харківзбут" цього позову до суду, провадження у справі в частині вимог КП "Харківські теплові мережі" в особі філії "Харківзбут" до ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

При цьому поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» в цьому випадку слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а також тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Керуючись ст. ст. 255, 261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом КП "Харківські теплові мережі" в особі філії "Харківзбут" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя С. О. Ященко