Постанова № 138890334, 06.08.2026, Балаклійський районний суд Харківської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

№ 610/1836/26 № 3/610/660/2026м. Балаклія06 серпня 2026 року

Суддя Балаклійського районного суду Харківської області Стригуненко Володимир Миколайович за участю: секретаря Ворони І.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в:

17.04.2026 о 20.20 год за адресою: Харківська область, Ізюмський район, м. Балаклія, вул. Центральна, ОСОБА_1 керував транспортним засобом - електровелосипедом "MINAKO MONSTER" без реєстраційного номера, з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, нечітка мова, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, відмовившись від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, в порушення вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху: «водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння…».

ОСОБА_1 у суді пояснив, що він 17.04.2026 приблизно о 20.00 в стані алкогольного сп`яніння керував електровелосипедом "MINAKO MONSTER" 600 W, рухався на електротязі зі швидкістю та по дорозі був зупинений поліцейськими, які його переслідували на автомобілі. На їхню вимогу відмовився пройти огляд на стан сп`яніння на місці, в лікарню також відмовився їхати, бо не хотів залишати електровелосипед на вулиці без нагляду. Надав інструкцію користувача на свій електровелосипед.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно із п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху передбачена статтею 130 КУпАП.

Протоколом серії ЕПР1 № 643420 від 17.04.2026 зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан сп`яніння відмовився під відеозапис.

Від протокольних та письмових пояснень, підпису у протоколі та отримання його копії відмовився.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

ОСОБА_1 таким правом не скористався, пояснень та зауважень щодо змісту протоколу не надав, фактично відмовився від такого свого права.

Відповідно до рапорту поліцейського СРПП ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області С. Резніка 17.04.2026 приблизно о 20.30 зупинили ОСОБА_1 , який керував електровелосипедом. Під час спілкування у водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, нечітка мова, тому йому було пред`явлено вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або у медичному закладі, на що він відмовився. Внаслідок чого щодо водія було складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП та адміністративну постанову за ч. 5 ст. 121 КУпАП, від підпису у яких відмовився.

З досліджених в судовому засіданні об`єктивних доказів відеозаписів, що містяться в матеріалах справи на CD-R диску, вбачається, що 17.04.2026 о 20.20 год, в темну пору доби, поліцейські їхали за електровелосипедом без реєстраційного номера, який зупинили, водій педалями не користувався (початок відео_0000083), водієм виявився чоловік, особу якого було встановлено, як ОСОБА_1 , якому було повідомлено причину зупинки (керував транспортним засобом без мотошолому). Під час спілкування у водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота), тому поліцейський пред`явив йому вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу "Драгер" або у медичному закладі, проте ОСОБА_1 відмовився від огляду, повідомивши, що вживав спиртні напої, зазначив: "рюмку потягнув та їду поставити мопед" (відео_0000083, таймінг 20:22:04). Щодо водія було складено протокол та постанову про адміністративні правопорушення, ознайомлено з ними, однак від підпису в них та отримання їх копій відмовився. Також ОСОБА_1 був відсторонений від керування транспортним засобом.

Відеозаписи було здійснено за допомогою технічних засобів - портативних (нагрудних) відеореєстраторів TEСSAR BDC-43-GWCР, інвентарний № 1113031965/73 та інвентарний № 1113031965/83, що вбачається з протоколу та матеріалів справи.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що поліцейські зупинили електровелосипед під керуванням ОСОБА_1 , який рухався на електротязі, при цьому мав ознаки алкогольного сп`яніння та на вимогу поліцейського відмовився пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, а саме на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів та у закладі охорони здоров'я.

Одночасно зі складанням протоколу про це адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення за ч. 5 ст. 121 КУпАП за керування транспортним засобом без надітого захисного шолому. Факт не оскарження постанови вказує на фактичне визнання ним вчинення правопорушень та керування транспортним засобом за аналогічних цій справі обставин (дата, час, місце).

З відеозаписів цілком зрозуміло, що подія відноситься саме до цієї справи та відбулася саме в той день, час та за тих обставин, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, протилежне не доведено.

Тим більш, відеозапис не є єдиним доказом обвинувачення та повністю узгоджується з іншими, дослідженими в судовому засіданні доказами.

Водій ОСОБА_1 мав варіанти поведінки: конструктивний - пройти огляд на стан сп`яніння і спростувати підозри поліцейських або відмовитися від того, що за своїми юридичними наслідками прирівнюється до керування у стані сп`яніння та є самостійною підставою для адміністративної відповідальності.

Натомість водій ОСОБА_1 на власний розсуд обрав відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, тим самим тоді погодився на негативні наслідки свого рішення у виді понесення адміністративної відповідальності.

Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився.

Ця обставина також підтверджена відеозаписом.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважаю обвинувачення по за розумним сумнівом доведеним достатньою сукупністю доказів.

Навпаки, доказів оскарження ОСОБА_1 дій поліцейських, встановлених фактів порушення ними закону не надано. На місці зупинки, під відеозапис та у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не вказав на іншу особу, як водія, інша особа водія на місці встановлена не була.

На місці події ОСОБА_1 не заперечував керування транспортним засобом після вживання алкогольного напою.

З досліджених в судовому засіданні відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 , який керував електровелосипедом, тобто транспортним засобом, оснащеним електродвигуном, не користуючись педалями, було зупинено поліцейськими, при цьому мав ознаки алкогольного сп`яніння та на вимогу поліцейського відмовився пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

Крім того, при наданні пояснень в суді визнав, що рухався на електротязі, тобто шляхом приведенням в дію транспортного засобу за допомогою електродвигуна, а не власної мускульної сили.

Таким чином, фактичні обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, мав ознаки алкогольного сп`яніння та на вимогу поліцейського відмовився пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням приладу "Драгер" або у закладі охорони здоров`я.

Щодо доводів ОСОБА_1 про керування ним саме електровелосипедом суд зазначає наступне.

Суб`єктом відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є особи, які керували транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснили передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також особи, що керували транспортним засобом, які відмовились від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

У пункті 1.10 Правил дорожнього руху зазначено, що транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Дане визначення охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатись дорогами загального користування.

З практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду вбачається, що будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об`єму, належить до механічних транспортних засобів. Із визначеного випливає, що межа між механічними і немеханічними транспортними засобами проходить тільки в класі транспортних засобів із електродвигуном.

Системний аналіз наведених термінів в п. 1.10 Правил дорожнього руху свідчить про те, що поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» можна трактувати так: в широкому - транспортний засіб, в тому числі і електровелосипед, і в вузькому механічний транспортний засіб.

Крім того, відповідно до Закону України "Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів" містить визначення електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Також у вищезазначеному Законі наведено визначення низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Таким чином, електросамокати, електроскутери, електровелосипеди, гіроскутери тощо офіційно визнаються транспортними засобами, у зв`язку з чим, особи, які керують такими транспортними засобами є водіями та зобов`язані дотримуватись Правил дорожнього руху.

З наведеного вбачається, що вказаний засіб, яким керував ОСОБА_1 , який відноситься до двоколісного транспортного засобу, обладнаний сидінням, призначений для перевезення людей та приводиться в рух не лише за допомогою педалей, але й за допомогою двигуна, є електричним транспортним засобом, а відтак має статус транспортного засобу, керування яким в стані алкогольного сп`яніння заборонено законом.

При цьому, не має вирішального значення для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП поняття такого транспортного засобу як «електромопед» чи «електровелосипед», з огляду на їх технічну схожість, оскільки при розгляді справи правового значення має наявність електродвигуна.

Норма ст. 130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.

Поняття «електровелосипед» Правила дорожнього руху взагалі не містять.

Разом з тим, не приведення нормативно-правових актів у відповідність один одному, а також певне не врегулювання Правилами дорожнього руху відносин (формулювань термінів), які виникли внаслідок прийняття Закону України "Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів" від 24 лютого 2023 року, не свідчить про те, що електровелосипед не є транспортним засобом в розумінні Правил дорожнього руху.

Більш того, суспільні відносини, а також розвиток технологій, видів та особливостей різних транспортних засобів завжди передують їх правовому регулюванню і використання у законодавчих актах узагальнених (родових) термінів для визначення певних їх категорій є закономірним, а відтак відсутність конкретного визначення певного підтипу транспортного засобу, за умови, що він за своїми характеристиками відповідає суті поняття «електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб», не може бути формальною підставою для уникнення відповідальності.

Аналізуючи визначення «транспортний засіб» можна дійти висновку, що «електровелисопед» відповідає поняттю транспортний засіб, оскільки призначений для перевезення осіб, зокрема самого водія чи його вантажу та є повноправним учасником дорожнього руху, а ОСОБА_1 використовував його саме з цією метою.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи, як учасника дорожнього руху, є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводиться в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Таким чином, ОСОБА_1 є особою, яка керує транспортним засобом і на нього поширюються вимоги пунктів 2.5 та 2.9.а Правил дорожнього руху.

Обсяг адміністративної відповідальності водія електричного велосипеда за ст. 130 КУпАП жодним чином не відрізняється від обсягу відповідальності за цією ж статтею інших водіїв механічних транспортних засобів.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 використовував електровелосипед, як транспортний засіб, останній, повинен був керувати транспортним засобом, рухаючись дорогами загального користування з додержанням вимог Правил дорожнього руху, тобто, як водій, який є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, до заперечень ОСОБА_1 суд відноситься критично, розцінюючи їх як обрану тактику захисту для уникнення відповідальності.

Ним не було надано жодних переконливих доводів, підтверджених відповідними доказами, які б давали суду підстави поставити під сумнів правдивість обставин, викладених у матеріалах справи.

Дії ОСОБА_1 за вказаним фактом кваліфікую за ч. 1 ст. 130 КУпАП України, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, не убачається.

Водій в стані алкогольного сп`яніння мав подумати про ймовірні наслідки своїх протиправних дій (дискомфорт, зміна звиклого способу життя його та родини тощо), а тому був готовий до наслідків таких своїх дій.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33-35, 38, 252, 247, 280, 284-285 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

1) ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накласти на нього адміністративне стягнення - штраф у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

2)Стягнути з ОСОБА_1 665,60 гривень судового збору.

3)У разі несплати правопорушником штрафу у 15-ти денний строк з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, у порядку примусового виконання постанови стягнути подвійний розмір зазначеного штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня її винесення апеляційної скарги.

Суддя Стригуненко В.М.

Реквізити для сплати штрафу: населений пункт: ХАРКIВСЬКА ОБЛАСТЬ/М.ХАРКIВ, отримувач коштів: ГУК Харківськ обл/Харкiвобл/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір.