Ухвала суду № 138890244, 07.08.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/5560/26

провадження № 1-кс/405/2459/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2026 м. Кропивницький

слідчий суддя Подільського районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницькому клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026120000000287 від 06.08.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Житомир Житомирської області, українцю, громадянину України, з середньою-спеціальною освітою, не одруженому, не маючому на утримані малолітніх дітей та осіб похилого віку, працюючому водієм в ТОВ «СЕМ БАС», зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимому,

ВСТАНОВИВ:

слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором звернувся з даним клопотанням до слідчого судді Подільського районного суду міста Кропивницького, відповідно до якого просив застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, з підстав вказаних в клопотанні.

Прокурор у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими клопотання підтримав та просив задовольнити.

Захисник заперечував щодо задоволення клопотання, просив застосувати більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт в нічний час доби.

Підозрюваний у судовому засіданні надав пояснення, відповідно до яких заперечував щодо задоволення клопотання, при цьому підозру визнав обґрунтованою, з ризиками не погодився.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши сторін, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Встановлено, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження №12026120000000287 від 06.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відповідно до якого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 06.08.2026 здійснюючи нерегулярні пасажирські перевезення сполученням «Київ-Кременчук», керував мікроавтобусом «Mercedes-Benz Sprinter 314 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві приватної власності належить ТОВ «СЕМ БУС» здійснював перевезення п`ятьох пасажирів та рухався по автомобільній дорозі Н-01 сполученням «Київ-Знам`янка» зі сторони с. Олександрівка в напрямку м. Знам`янка.

Керуючи вищевказаним транспортним засобом, водій ОСОБА_4 проявив власну необережність та недбалість до забезпечення елементарних вимог безпеки дорожнього руху, чим грубо порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3 (б, д) ПДР (п. 1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну…. і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху), позбавивши себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати транспортним засобом, щоб мати можливість постійно контролювати напрямок свого руху.

Рухаючись в зазначеному напрямку, за межами населеного пункту на території Знам`янської територіальної громади Кропивницького району Кіровоградської області, в світлу пору доби, близько о 19 год. 02 хв. 06.08.2026 водій ОСОБА_4 , нехтуючи елементарними вимогами щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, діючи самовпевнено, усвідомлював протиправність свого діяння та передбачав можливість настання негативних суспільно небезпечних наслідків, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, перед початком виконання маневру обгону попутного вантажного транспортного засобу, не переконався у відсутності транспортних засобів на смузі зустрічного руху, чим грубо порушив вимоги п.п. 1.2, 10.1 та 14.2 (в) ПДР (п. 1.2 В Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів; п. 10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п. 14.2 в) смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані), де в цей час в межах своєї смуги зі сторони м. Знам`янка в напрямку с. Олександрівка, рухався автомобіль «Volkswagen Jetta» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким у подальшому на лівому узбіччі відносно напрямку руху «Mercedes-Benz Sprinter 314 CDI» на відстані 0,9 м до краю проїзної частини та 553 м до кілометрового стовпчику 287 км, допустив зіткнення.

Тобто, порушення вищезазначених вимог ПДР водієм ОСОБА_4 перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою, що сталась, у результаті якої водій автомобіля «Volkswagen Jetta» ОСОБА_7 загинула на місці пригоди, пасажир ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримала тілесні ушкодження та пасажири «Mercedes-Benz Sprinter 314 CDI» ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 отримали тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості та були госпіталізовані до медичних закладів.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що призвело до смерті потерпілого.

06.08.2026 о 01 год. 04 хв. за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_4

07.08.2025 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо обґрунтованості підозри:

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

У справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Отже, слідчий суддя встановив, що обґрунтованість підозри у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підтверджується зібраними доказами, а саме:

? рапортом єдиного обліку в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» від 06.08.2025;

? протоколом огляду місця ДТП, у якому зафіксовано місце зіткнення мікроавтобусу «Mercedes-Benz Sprinter 314 CDI» із автомобілем «Volkswagen Jetta», кінцеве розташування вищевказаних транспортних засобів, інша слідова інформація зосереджена на проїзній частині дороги, стан дорожніх та погодних умов;

? протоколом огляду трупа ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у яких зафіксовано наявність візуальних зовнішніх тілесних ушкоджень осіб;

? речовими доказами транспортними засобами, які мають мехінічні пошкодження кузова, що виникли у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

? протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ;

? протоколом затримання у порядку ст. 208 КПК України.

Тобто, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яке відповідно до ст. 12 Кримінального Кодексу України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до 3 років..

Щодо ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України:

з урахуванням наявності вищезазначених вагомих доказів, обставин вчинення злочинів їх тяжкості, міри покарання, а також особи ОСОБА_4 слідчий суддя встановив наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які наразі існують, а саме:

- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

При оцінці ризику переховування від правосуддя слідчий суддя бере до уваги (поряд з іншими обставинами) і загрозу відносно суворості покарання (§ 76 рішення у справі «Пунцельт проти Чехії» від 25 квітня 2000 року). При розгляді питання про необхідність тримання під вартою слідчий суддя бере до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи R (80) 11 від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду». Наведені обставини можуть бути підставою і мотивом для підозрюваного ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися шляхом залишення місця свого проживання, маючи при цьому, всі можливості та засоби, в тому числі здійснення виїзду на тимчасово окуповані території України або за межі території України. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2025 № 1036 про внесення змін до Правил перетинанням державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 «У разі введення на території України воєнного стану обмеження щодо перетину державного кордону не поширюється на громадян України чоловічої статі віком від 18 до 22 років (включно), крім випадків, визначених пунктом 2-14 цих Правил.». Тобто ОСОБА_4 , якому на момент ДТП виповнилось 21 рік має всі законні підстави для виїзду за кордон України.

З початку повномасштабного вторгнення Європейський Союз активував Директиву тимчасового захисту, згідно з якою біженці з України мають право на легальне перебування на території ЄС та отримання базових соціальних послуг: охорона здоров`я, освіта та право на працевлаштування. Варто врахувати, що процес екстрадиції нині є досить складним. Впливає на це, зокрема, широкомасштабна війна проти України, тому іноземні суди на даний час часто відмовляють Україні в питаннях екстрадиції.

Зазначена обставина не виключає можливості у підозрюваного ОСОБА_4 здійснити спробу перетину межі військового зіткнення та залишення на тимчасово окупованій території України, що фактично виключить можливість його розшуку та притягнення до кримінальної відповідальності або взагалі наддасть йому можливість залишити тимчасово окуповану територію України та виїхати до російської федерації.

Викладене вище свідчить, що підозрюваний ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення злочину, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування.

- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Згідно зі статтями 7, 23 КПК України однією із загальних засад кримінального провадження є безпосередність дослідження показань, речей і документів. Можливість настання для кримінального провадження негативних наслідків через вплив на потерпілих, свідків зберігається до моменту безпосереднього отримання судом їх показань під час судового розгляду і не може бути усунута шляхом їх допиту під час досудового розслідування.

За цих обставин ризик впливу на свідків є не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Отже, беручи до уваги зазначене вище слідчим суддею вбачається наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Інші ризики слідчим суддею не встановлені.

Відповідно до ч. та 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, становить суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Водночас суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У пункті 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» від 13.11.2007 № 35615/06 Європейський суд з прав людини зазначив: «Суд повторює, що метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Запобіжний захід, у вигляді тримання під вартою підлягає застосуванню з урахуванням особи підозрюваного, його дій, направлених на уникнення відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, цілеспрямованого та цинічного ігнорування чинного законодавства України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також з урахуванням соціального та сімейного стану, що не стали перешкодою для вчинення злочину, обставин і характеру вчиненого злочину, зокрема негативного його наслідку, яким є смерть потерпілого, що неможливо усунути чи відшкодувати будь-яким способом.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 25.04.2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання та досудового слідства» запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обирається за наявності підстав вважати, що інші запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України і його належної поведінки.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Запобіжний захід, у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 підлягає застосуванню з урахуванням особи підозрюваного, його дій направлених на уникнення відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, цілеспрямованого ігнорування чинного законодавства України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також з урахуванням соціального та сімейного стану, що не стали перешкодою для вчинення злочину, обставин і характеру вчиненого злочину, зокрема негативного його наслідку яким є смерть однієї особи, що неможливо усунути чи відшкодувати будь-яким способом та заподіяння тілесних ушкоджень п`ятьом особам.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених КПК України.

Разом з тим, беручи до уваги, що ОСОБА_4 підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, слідчий суддя дійшов переконливої думки про відсутність підстав для застосування застави.

Таким чином, беручи до уваги обставини кримінального провадження, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, дані про особу підозрюваного, який неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, переважно за перевищення встановлених обмежень швидкості руху, його поведінку, а також сімейний та матеріальний стан, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення застави.

Керуючись ст.ст.176-197, 309, 376 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід тримання під вартою з 01 год. 04 хв. 07.08.2026 року до 01 год. 04 хв. 05.10.2026 року.

Строк дії ухвали визначити до 01:04 год. 05.10.2026 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_14