Рішення № 138890233, 10.08.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/11572/25

Номер провадження 2/404/4351/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропи вницького

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Котової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» у листопаді 2025 року подано позов про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором позики № 0668057407 від 01.11.2019 року в загальній сумі 52089,50 грн, яка складається з: заборгованості за позикою в сумі 4000,00 грн, заборгованості за відсотками в сумі 48089,50 грн. Позов мотивований тим, що 01.11.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» та відповідачем був укладений договір позики № 0668057407. 14.07.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» було укладено договір факторингу № 14-07/21, відповідно до умов якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором позики № 0668057407 від 01.11.2019 року. 10.01.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до умов якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором позики № 0668057407 від 01.11.2019 року Оскільки відповідач зобов`язання за договором позики № 0668057407 від 01.11.2019 року належним чином не виконав та відповідно до реєстру боржників за кредитними договорами, Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача в загальній сумі 52089,50 грн, яка складається з: заборгованості за позикою в сумі 4000,00 грн, заборгованості за відсотками в сумі 48089,50 грн, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 12 січня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, та призначено судове засідання (а.с. 11).

Відповідачем подано до суду відповідь на відзив (вх. № 13441 від 23.03.2026 року), в якому останній визнає позов частково, а саме: 4000,00 грн тіло кредиту та 2100,00 грн проценти за 30 днів користування кредитом. Зазначив, що01.11.2019 року відповідач уклав Договір позики з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфінанс». Відповідно до зазначеного Договору позики Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» надало Відповідачу пропозицію від 15.01.2020 про надання кредиту (траншу) у розмірі 4000 грн. зі строком користування кредитом (траншем) 30 днів. Загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить: 2100 грн. Відповідач надав акцепт від 15.01.2020 та погодився на отримання кредиту (траншу) у розмірі 4000 грн. зі строком користування кредитом (траншем) 30 днів та виплатою процентів за вказаний період у розмірі 2100 грн. Тобто, термін кредитування становить з 15.01.2020 до 14.02.2020, з виплатою за вказаний період процентів у розмірі 2100,00 грн. Вважає, що позивач протиправно нараховував проценти за користування кредитом за межами строку дії договору, а саме з 15.02.2020. Позивач протиправно нарахував проценти за межами строку кредитування, доказів продовження погодженого сторонами строку кредитування за Кредитним договором матеріали справи не містять. Відповідач визнає наявність заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфінанс»: 4000,00 грн тіло кредиту; 2100,00 грн проценти за 30 днів користування кредитом. Крім того, витрати на правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн лише за складення позовної заяви не є співмірними зі складністю такого позову. На професійну правничу допомогу у складанні заяв по суті справи та з процесуальних питань і розгляді справи в Фортечному районному суді м. Кропивницького відповідач планує витрати 15000,00 грн (а.с. 20-27).

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив (вх. № 13984 від 25.03.2026 року), в якій наполягає на задоволенні позову. Зазначив, що відсутні підстави для сумніву у правильності здійснених Кредитором розрахунків. Перед укладенням кредитного договору Позичальник отримав від Кредитодавця всю інформацію стосовно кредиту, ознайомився з усіма умовами Договору та правильно зрозумів суть фінансової послуги. Під час укладання Договору, Відповідач усвідомлював всі ризики, пов`язані з укладенням даного договору, а також наслідки і відповідальність у разі неналежного виконання умов договору. Зокрема, Відповідачу було відомо про реальну відсоткову ставку за користування кредитними коштами, порядок її зміни та порядок нарахування відсотків. Отже, розмір та порядок нарахування відсотків погоджений сторонами Кредитного договору, підстави виникнення заборгованості є законними, а її розмір розумним та справедливим (а.с. 28-36).

Представником відповідача подано до суду заперечення (на відповідь на відзив) (вх. № 15340 від 01.04.2026 року). Вказав, що 01.11.2019 року відповідач уклав Договір позики з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфінанс». Відповідно до пункту 1.2. Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії Договору 36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем. Згідно з пунктом 1.6. максимальний строк (кількість календарних днів користування Кредитом (траншем) 30 календарних днів. Тобто, договір визначає строк дії договору і строк користування кредитом і це різні строки. Відповідно до зазначеного Договору позики Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» надало Відповідачу пропозицію від 15.01.2020 про надання кредиту (траншу) у розмірі 4000 грн зі строком користування кредитом (траншем) 30 днів. Загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить: 2100 грн. Відповідач надав акцепт від 15.01.2020 та погодився на отримання кредиту (траншу) у розмірі 4000 грн зі строком користування кредитом (траншем) 30 днів та виплатою процентів за вказаний період у розмірі 2100 грн. Тобто, термін кредитування становить з 15.01.2020 до 14.02.2020, з виплатою за вказаний період процентів у розмірі 2100 грн (а.с. 37-40).

Представником позивача подано до суду додаткові пояснення (вх. 15669 від 02.04.2026 року), в яких вказав, що умовами договору передбачено нарахування відсотків протягом всього 3-річного строку дії договору, а також передбачено 30-денний рекомендований строк погашення заборгованості, тобто строк із максимально вигідними умовами нарахування відсотків. При цьому, умовами договору чітко передбачено сплату відсотків протягом всього 3-річного строку. На момент укладення кредитного договору відповідач не звертався до кредитора із заявами про надання роз`яснень незрозумілих йому умов договору або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, що свідчить про прийняття та згоду зі всіма умовами такого договору, в тому числі із спірними умовами про продовження строку кредитування. При цьому договір та його умови в судовому порядку не оскаржувались, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін (а.с. 41-46).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, запереченнях на відзив та додаткових поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні просив позов задовольнити частково, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позов та додаткових поясненнях.

Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» та ОСОБА_1 01.11.2019 року укладено договір надання позики, а тому числі на умовах фінансового кредиту № 0668057407.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору товариство надає Позичальнику фінансову послугу з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, а саме: кошти на умовах фінансового кредиту для власних потреб на умовах цього Договору, а також згідно Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM», які є невід`ємною частиною Договору, а Позичальник зобов`язується отримати та належним чином використовувати і повернути в передбачені цим Договором строки кредит та сплатити відсотки й інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами.

Відповідно до пункту 1.2 вказаного договору кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії Договору 36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного Сторонами у Додатку №1 та Додатку №2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до Договору при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Строк користування кожним траншем є окремим та визначається відповідно до умов Договору: Додатку №1 та Додатку №2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до Договору при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Позичальник має право здійснити дострокове погашення кредиту (траншу) за Договором і сплатити проценти за фактичний строк користування кредитом (траншем).

Загальний (максимальний) розмір кредитної лінії - 20 000,00 гривень (пункт 1.5 договору).

Відповідно до пункту 1.10.2. Максимальна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 638,75%.

Між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» укладено Акцепт оферти від 15 січня 2020 року на отримання 5 траншу кредиту згідно Заявки анкети №2628502956 від 15 січня 2020 року в рамках Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0668057407 від 01 листопада 2019 року, відповідно до умов якого розмір кредиту (траншу) 4000,00 грн; Строк користування кредитом (траншем) 30 днів; Строк дії Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0668057407 від 01 листопада 2019 року 3 роки. Відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом; Річна відсоткова ставка 638,75 %. Загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить: 2100 грн. Реальна річна процентна ставка за кредитом (траншем) становить 638,75%.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» 14 липня 2021 року укладено договір факторингу № 14-07/21. За умовами пункту 2.1 якого Первісний Кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 221939136,68 грн, а фактор зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до Боржників, що належать Клієнту, і стає Новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між Клієнтом і Боржниками.

Відповідно до пункту 2.3 вказаного договору факторингу клієнт відступає факторові право грошової вимоги до Боржників виключно в частині тих сум заборгованості, що визначені в Реєстрах Боржників.

Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 14 липня 2021 року за Договором факторингу № 14-07/21 від 14 липня 2021 року клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників кількістю 8150, після чого, з урахуванням умов Договору факторингу № 14-07/21 від 14 липня 2021 року, від Клієнта до Фактора переходять Права Вимоги Заборгованості від Боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей.

Згідно витягу з реєстру боржників від 14 липня 2021 року до договору факторингу № 14-07/21 від 14 липня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» право вимоги до ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за договором позики № 0668057407 від 01.11.2019 року.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 10 січня 2023 року укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимог. За умовами пункту 2.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках №1 та № 3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них.

Згідно витягу з додатку № 3, що є реєстром боржників від 10.01.2023 року до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» право вимоги до ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за договором позики № 0668057407 від 01.11.2019 року.

Згідно розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за договором позики № 0668057407 від 01.11.2019 року становить в загальній сумі 75539,50 грн, яка складається з: заборгованості за позикою в сумі 4000,00 грн, заборгованості за відсотками в сумі 71539,50 грн.

Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість за договором позики № 0668057407 від 01.11.2019 року в загальній сумі 52089,50 грн, яка складається з: заборгованості за позикою в сумі 4000,00 грн, заборгованості за відсотками в сумі 48089,50 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1046 Цивільного кодексу України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини другої статті 1047 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 Цивільного кодексу України).

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

В пункті 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (частина сьома стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частина перша стаття 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, Правила надання споживчих кредитів Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному сайті фінансової установи та в розумінні статтей 641, 644 Цивільного кодексу України, є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку і умов кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до частини другої статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Статтею 1082 Цивільного кодексу України, передбачено боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну - кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Навіть при умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки попереднього кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, за змістом якої якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованості за основною сумою боргу в сумі 4000,00 грн.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача заборгованості по відсоткам в сумі 48089,50 грн.

У відповідності до положень частини другої статті 1054 Цивільного кодексу України та згідно частини першої статті 1048 Цивільного Кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів,їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Обов`язок позичальника повернути позику встановлений статтею 1049 Цивільного кодекс України згідно якої позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Водночас, між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» укладено Акцепт оферти від 15 січня 2020 року на отримання 5 траншу кредиту згідно Заявки анкети №2628502956 від 15 січня 2020 року в рамках Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0668057407 від 01 листопада 2019 року, відповідно до умов якого розмір кредиту (траншу) 4000,00 грн; Строк користування кредитом (траншем) 30 днів; Строк дії Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0668057407 від 01 листопада 2019 року 3 роки. Відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом; Річна відсоткова ставка 638,75 %. Загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить: 2100 грн. Реальна річна процентна ставка за кредитом (траншем) становить 638,75%.).

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача, що термін кредитування становить з 15.01.2020 до 14.02.2020 року, з виплатою за вказаний період процентів у розмірі 2100,00 грн, а тому вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованості по відсоткам в сумі 2100,00 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16000,00 грн.

Частиною восьмою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 Цивільного процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 Цивільного процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 Цивільного процесуального кодексу України); 3) розподіл судових витрат між сторонами(стаття 141 Цивільного процесуального кодексу України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо, визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару не дає, як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1136/18.

Статтею 137 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Позивачем на підтвердження витрат на правничу допомогу надано договір № 01-07/2024 від 01.07.2024 року про надання правничої допомоги, витяг з акту № 14 про надання юридичної допомоги від 30.09.2025 року, відповідно до якого позивачу надано правничої допомоги на суму 16000,00 грн, заявку на надання юридичної допомоги № 2666 від 01.09.2025 року

Враховуючи, категорію справи, обсяг виконаних робіт та наданих адвокатом послуг, значення справи для сторони позивача, її публічним інтересом, співмірність даних витрат, які суд вважає завищеними, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача в порядку пункту 1 частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України понесені позивачем у справі судові витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що позовні вимоги задоволено частково, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 283,68 грн виходячи з такого розрахунку.

Загальна сума задоволених вимог позивача складає в розмірі 6100,00 грн, тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 283,68 грн (6100,00 грн х 100 % : 52089,50 грн х 2422,40 грн.)

Керуючись статтями 526, 530, 1046, 1047, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 4, 10, 11-13, 76-81, 137, 141, 263-265, 272 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованості за договором позики № 0668057407 від 01.11.2019 року в загальній сумі 6100,00 грн, яка складається з: заборгованості за позикою в сумі 4000,00 грн, заборгованості за відсотками в сумі 2100,00 грн, а також судовий збір в сумі 283,68 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000,00 грн.

В решті позовних вимог, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926; місцезнаходження: 01133, місто Київ, вулиця Мечнікова, будинок № 3; офіс № 306;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 10.08.2026 року.

Суддя Фортечного районного

суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Л. Д. Кулінка