Рішення № 138890072, 10.08.2026, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/774/26

Провадження № 2/349/689/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10 серпня 2026 року м.Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Гаврилюк О.О.

з участю секретаря судового засідання Гошко І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в порядку заочного розгляду цивільну справу №349/774/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У травні 2026 року ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 22 100,00 грн.

В обгрунтування позову зазначено, що 29 квітня 2026 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 був укладений договір №5496790 в електронній формі шляхом підписання відповідачем одноразовим ідентифікатором, за яким він отримав кредит у розмірі 5 000,00 грн. зі строком кредитування 360 днів.

28 листопада 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено договір факторингу №28-11/2025/Л, відповідно до якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» право грошової вимоги до боржників за кредними договорами, зокрема за договором №5496790 від 29 квітня 2026 року, що укладений між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» і ОСОБА_1 .

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за користування кредитом відповідно до розрахунку заборгованості становить 22100,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) - 5 000,00 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 10165,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги - 6 935,00 грн.

Позивач просив стягнути з відповідача на його користь вищезазначену заборгованість, понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн.

Відповідач ОСОБА_1 не подав відзив на позов.

Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 29 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, з ініціативи суду розгляд справи вирішено проводити в судовому засіданні з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача Сердійчук Я.Я. не з`явилася, просила справу розглядати за її відсутності, про що зазначила в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з 28 серпня 2018 року по 29 жовтня 2025 року був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

За ч.11 ст.128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився повторно, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому процесуальним законом порядку через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явився повторно, відзиву на позовну заяву не подав, суд провів заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.223,280 ЦПК України.

У зв`язку з тим, що особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

29 квітня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5496790.

ОСОБА_1 підписав електронний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) 17126.

Сума кредиту становить 5 000,00 грн (п. 1.2. Договору).

Строк кредитування 360 днів, періодичністьплатежів - кожні 10 днів (п. 1.3.Договору).

Стандартна процентна ставка складає 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строк укредитування, визначеного п.1.3. Договору.

Дати надання кредиту 29 квітня 2025 року або 30 квітня 2029 року.

29 квітня 2025 року року кредитні кошти за договором №5496790 в розмірі 5 000,00 грн перераховані на платіжну карту НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК» від 01 грудня 2025 року, довідкою ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" №28-11/25 від 05 грудня 2025 року.

28 листопада 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір факторингу №28-11/25/Л, відповідно до якого ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право вимоги за договорами кредиту, зокрема за договором про споживчий кредит №5496790 , боржником за яким є ОСОБА_1 .

За наданими позивачем розрахунками, заборгованість за договором № 5496790 на дату відступлення прав вимоги становила 17 665,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) - 5000,00 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 10 165,00 грн., заборгованість за штрафом 2500,00 грн., станом на 14 травня 2026 року - 24 600,00 грн., з яких 5000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 17 100,00 грн. заборгованість за відсотками (10165,00 грн. (на дату відступлення права вимоги) + 6935,00 грн. (донараховані позивачем в межах строку кредитування), 2500,00 заборгованість за штрафними санкціями.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивачем надано належні та допустимі докази виникнення між первісним кредитором ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 правовідносин у зв`язку з укладенням споживчого кредиту за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, який вважається укладеним у письмовій формі, а також наявності зі сторони відповідача невиконаних зобов`язань щодо повернення тіла кредиту в сумі 5 000,00 грн та відсотків за користування кредитом до відступелння права вимоги в сумі 10 165,00 грн. за період з 29 квітня 2025 року по 27 листопада 2025 року та в сумі 6935,00 за період з 28 листопада 2025 року до закінчення строку кредитування, який становить 360 днів (5000,00 Х0,95% =47,50 грн. в день, 47,50 грн. Х 360 днів=17 100,00 грн.), що в сумі становить 17 100,00 грн.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже відповідно до договору факторингу № 28-11/25/Л від 28 листопада 2025 року до позивача перейшло право вимоги до відповідача за договором №5496790 від 29 квітня 2025 року, боржником в якому виступає ОСОБА_1 .

Матеріали справи не містять доказів повідомлення боржника про заміну кредитора. Однак неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 6 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» понесло судові витрати, що складаються з 2 662,40 грн сплаченого судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № 0651620159 від 25 травня 2026 року.

Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, тому з відповідача необхідно стягнути понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суду надано договір про надання правничої допомоги №02-09/2024 від 02 липня 2024 року, заявку на надання юридичної допомоги №922 від 01квітня 2026 року та витяг з акта №33 про надання юридичної допомоги від 30 квітня 2026 року, згідно яких загальна вартість наданої позивачу правової допомоги адвоката складає 13 000,00 грн.

Враховуючи складність цієї справи, яка з врахуванням п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України є малозначною справою, обсяг виконаних адвокатом робіт, керуючись принципом співмірності та розумності витрат, які пов`язані з правничою допомогою адвоката, які суд оцінює в сумі 4 000,00 грн.

Керуючись ст. 141, 263-265, 280-284 ЦПК України,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договором пронадання коштів на умовах споживчого кредиту №5496790 від 29 квітня 2025 року, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5 000,00 гривень, за відсотками в розмірі 17 100,00 гривень, всьогона загальну суму 22 100, 00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судові витрати в розмірі 2 662,40 гривень судового збору та 4 000,00 гривень витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, всього - 6 662,40 гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Рогатинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», місцезнаходження: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6 офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 10 серпня 2026 року.

Суддя О.О.Гаврилюк