Рішення № 138889981, 05.08.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/3068/26

Провадження № 2/345/2368/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

05.08.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Юрчака Л.Б., з участю секретаря судового засідання Пилипів Н.П., розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», поданої в інтересах якого діє представник Столітній Михайло Миколайович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

22.05.2026 року ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість у розмірі 15 828,05, з яких сума кредиту 3 500,00 грн. (три тисячi п`ятсот гривень 00 копiйок), сума процентів за користування кредитом 6 268,50 грн. (шiсть тисяч двiстi шiстдесят вiсiм гривень 50 копiйок), нараховані позивачем проценти за 87 календарних днів - 6 059,55 грн. (шiсть тисяч п`ятдесят дев`ять гривень 55 копiйок), а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 662,40 грн. та 10 000,00 грн. правової допомоги.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 26.12.2022 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 6214022 про надання споживчого кредиту відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», затверджених наказом № 205-ОД від 10.02.2022, року (далі Правила) (додаються) та розміщених їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents.

Згідно умов Кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 3 500,00 грн., строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (21.12.2023) вказується в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 3 500,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 .

25 вересня 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», як фактором, було укладено Договір факторингу № 25.09/23-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором.

Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило Відповідача шляхом направлення на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначену при укладенні Кредитного договору відповідного повідомлення (Копія повідомлення про відступлення прав вимоги додається).

До ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного Договору факторингу № 25.09/23-Ф від 25.09.2023 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі: сума кредиту 3 500,00 грн., сума процентів за користування кредитом - 6 268,5 грн., всього 9 768,50 грн.

Враховуючи те, що на момент укладання Договору факторингу № 25.09/23-Ф від 25.09.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як фактором, строк Договору № 6214022 про надання споживчого кредиту від 26.12.2022 року не сплив, Позивачем було здійснено нарахування процентів за користування грошовими коштами за 87 календарних днів з 26.09.2023 року по 21.12.2023 року

Станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача по Кредитному договору перед Позивачем не сплачена і складає 3 500,00 грн. - тіло кредиту та 6 268,50 грн. - нараховані проценти, нараховані позивачем проценти за 87 календарних днів - 6 059,55, всього - 15 828,05 грн., які ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» просить стягнути на свою користь та покласти на відповідача зобов`язання компенсувати позивачу витрати на судовий збір у розмірі 2 662, 40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000, 00 грн.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04.06.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову. Крім цього, даною ухвалою було задоволено клопотання представника позивача про витребування в АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо банківської картки на ім`я ОСОБА_1 .

29.06.2026 року АТ КБ «ПриватБанк» на виконання вимог ухвали суду направив на адресу суду витребувану інформацію.

У строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідачем не надано відзиву на позов без поважних причин, тобто своїм правом подати відзив на позовну заяву остання не скористалася, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, однак у позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному об`ємі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явивсь, про день та час слухання справи був повідомлений відповідно до вимог закону. Причину неявки суду не повідомив.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 ЦПК України на місці ухвалив про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (надалі «ЦПК України») у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 26.12.2022 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 6214022 про надання споживчого кредиту відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», затверджених наказом № 205-ОД від 10.02.2022, року (далі Правила) (додаються) та розміщених їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents.

Переказ коштів, виданих в рамках Кредитного договору, здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто в заяві на отримання Кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера.

З копії паспорта споживчого кредиту вбачається, що загальна сума кредиту становить 3 500,00 грн., строк кредитування - 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (21.12.2023) вказується в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору.

Інформація про зазначений переказ підтверджується відомостями, наданими 29.06.2026 року АТ КБ «ПРИВАТ БАНК», відповідно до якої зазначено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ); також повідомлено, що по рахунку НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) були зараховані кошти на суму 3 500,00 грн. за період 26.12.2022-26.12.2022 р.

25 вересня 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», як фактором, було укладено Договір факторингу № 25.09/23-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором.

Відповідно до п. 1.1 Договору Факторингу за цим договором позивач зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно копії Акту прийому-передачі Реєстру боржників за договором Факторингу № 25.09/23-Ф від 25 вересня 2023 року, ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» та ТзОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» уклали Акт про те, що на виконання п. 1.2 Договору Факторингу № 25.09/23-Ф від 25 вересня 2023 року, Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр боржників кількістю 10782, після чого, від Клієнта до Фактора переходять Права вимоги заборгованості від боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 25 вересня 2023 року, ТзОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступив право вимоги ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» заборгованостей до боржника ОСОБА_1 , номер кредитного договору 6214022, сума заборгованості за основною сумою боргу - 3 500,00 грн., сума заборгованості за відсотками - 6 268,50 грн.

Згідно Розрахунку заборгованості ТзОВ «ФК» «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за договором № 6214022 про надання споживчого кредиту від 26.12.2022 р. складає 3 500,00 грн. - тіло кредиту та 6 268,50 грн. - нараховані проценти, нараховані позивачем проценти за 87 календарних днів - 6 059,55, всього - 15 828,05 грн.

Рішенням № 251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

Отже, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу захисту позивачем свого права власності на кошти, які відповідач отримав відповідно до кредитного договору від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», яке в свою чергу відступило право вимоги за цим кредитним договором ТОВ «ФК» ФІНТРАСТ КАПІТАЛ». Вказані правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Щодо відступлення права вимоги, суд зазначає про таке.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Згідно зі статтею 1084 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором, фактор зобов`язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо сума, одержана фактором від боржника, виявилася меншою від суми боргу клієнта перед фактором, який забезпечений відступленням права вимоги, клієнт зобов`язаний сплатити факторові залишок боргу.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК» ФІНТРАСТ УКРАЇНА» уклали договір факторингу № 25.09/23-Ф від 25 вересня 2023 року.

Умови зазначеного договору відповідають вимогам закону, а договір укладений у формі, передбаченій законом. На виконання договору факторингу ТОВ «ФК» ФІНТРАСТ УКРАЇНА» сплатило обумовлену суму, що підтверджено платіжними дорученнями № 1083 від 29.09.2023 р., № 1082 від 29.09.2023 р., № 1081 від 29.09.2023 р., № 1080 від 29.09.2023 р., № 1079 від 29.09.2023 р., а ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило позивачу та передало належним чином права вимоги за кредитними договорами, серед яких і право вимоги за кредитним договором № 6214022 від 26.12.2022, укладеним з відповідачем ОСОБА_2 .

За таких обставин суд вважає, що у зобов`язанні за кредитним договором № 6214022 від 26.12.2022, укладеним з ОСОБА_1 , відбулась заміна кредитора внаслідок належного відступлення права вимоги, а тому ТОВ «ФК» ФІНТРАСТ УКРАЇНА» має право на звернення до суду з цим позовом.

Щодо вирішення позовних вимог по суті, суд зазначає про таке.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Сума вимог до відповідача складається з заборгованості в сумі 15 828,05, з яких 3 500,00 грн. - тіло кредиту та 6 268,50 грн. - нараховані проценти, нараховані позивачем проценти за 87 календарних днів - 6 059,55 грн.

З боку відповідача не надано до суду жодних пояснень, заперечень та відзиву щодо позовних вимог позивача, а також у відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України жодного належного та допустимого доказу в спростування доводів позивача щодо нарахованих сум.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат:

відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією № 5533 від 18.05.2026 позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2 662,40 грн.

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про задоволення позову, то згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір необхідно стягнути з відповідача.

Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша друга статті 133 ЦПК України).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» заява №19336/04 (пункт 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95), від 06 липня 2015 року у справі «Заїченко проти України» (пункт 131), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 742/2585/19 та від 03 лютого 2021 року у справі № 522/24585/17.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Водночас, суд звертає увагу на те, що у пунктах 179, 180 постанови від 05 червня 2024 року у справі № 910/14524/22 (провадження № 12-4гс24) Велика Палата Верховного Суду дійшла наступного висновку: «Отже, у разі недотримання вимог частини п`ятої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України (відповідні критерії містяться у частині 3 статті 141 ЦПК України), може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.»

З огляду на викладене, беручи до уваги, предмет спору, ціну позову, у зв`язку з чим дана цивільна справа відноситься до категорії малозначних справ, які розглядаються у спрощеному позовному провадженні, та рівень її складності справи не вимагав значного обсягу правничої допомоги, суд враховуючи критерії, які застосовує Європейський суд з прав людини присуджуючи судові витрат, а також ті, що передбачені, пунктом 2 частини 3 статті 141 ЦПК України, дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 10 000,00 грн. є необґрунтованим та непропорційним до предмета спору, в зв`язку з чим, вважає за необхідне присудити такі витрати частково у розмірі 4 000,00 грн. На переконання суду, в даному випадку такий розмір витрат на правничу допомогу буде достатнім, пропорційним і справедливим, а також не становитиме надмірного тягара для відповідача.

На підставі ст.ст. 207, 509, 512, 525, 526, 530, 610, 625, 628, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1077 - 1078 ЦК України та, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 89, 137, 141, ч.2 ст. 247, ст.ст. 263-265, 268, 273, 280-289, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», поданої в інтересах якого діє представник Столітній Михайло Миколайович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» суму заборгованості в розмірі 15 828,05 грн. (п`ятнадцять тисяч вiсiмсот двадцять вiсiм гривень 05 копiйок), з яких сума кредиту 3 500,00 грн. (три тисячi п`ятсот гривень 00 копiйок), сума процентів за користування кредитом 6 268,50 грн. (шiсть тисяч двiстi шiстдесят вiсiм гривень 50 копiйок), нараховані позивачем проценти за 87 календарних днів - 6 059,55 грн. (шiсть тисяч п`ятдесят дев`ять гривень 55 копiйок).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» сплачений судовий збір 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривнi 40 копійок) та витрати на правову допомогу у розмірі 4 000,00 грн. (чотири тисячі гривень 00 копійок).

За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст заочного рішення складено 10 серпня 2026 року.

Головуючий: