Ухвала суду № 138888849, 11.08.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/4602/26-Е

Номер провадження 2/522/6625/26

У Х В А Л А

11 серпня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Науменко А.В.,

за участю секретаря Зелінської К.Ю.,

розглянувши у судовому засіданні питання про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, Служби безпеки України, Слідчого управління ГУНП в Одеській області, ГУНП в Одеські області, УСБУ в Одеській області, Держава України в Особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду

ВСТАНОВИВ:

Приморським районним судом м. Одеси під головуванням судді Науменко А.В. слухається цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, Служби безпеки України, Слідчого управління ГУНП в Одеській області, ГУНП в Одеські області, УСБУ в Одеській області, Держава України в Особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду.

Позивач звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів, яке обґрунтовує тим, що в провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває справа за його позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду. Посилаючись на приписи статей 81, 84 Цивільного процесуального кодексу України, позивач зазначає про неможливість самостійно отримати докази щодо проведення стосовно нього негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальних провадженнях № 42025164690000014 від 20.02.2025 та № 12025160000001313 від 29.12.2025, а також в інших кримінальних провадженнях, оскільки відповідачами систематично не надається запитувана інформація. Наголошуючи, що зазначені відомості, зокрема щодо підстав, обсягу, строків, суб`єктів проведення НСРД або причин обмеження розкриття відповідних даних згідно зі ст. 253 КПК України, є ключовими для встановлення фактичних обставин справи, незаконності проведення обшуків, порушення його конституційних прав та гарантій адвокатської діяльності, позивач просить витребувати від Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, Слідчого управління ГУНП в Одеській області та Служби безпеки України відомості щодо проведення стосовно нього НСРД з наданням відповідних підтверджуючих документів, а також розглядати клопотання за його відсутності.

У судовому засіданні призначеному на 05.08.2026 року позивач обґрунтував вказану заяву та просив її задовольнити. Додатково пояснив що звернувся з позовом за наслідком проведення відносно нього негласних слідчих дій. Зазначив, що дізнався про проведення відносного нього НСРД зі слів невідомого, якого позивач ідентифікував як працівника правоохоронних органів.

Представник відповідачів заперечували проти задоволення клопотання в повному обсязі з підстав зазначених у відзивах.

Відповідно до вимог ст. 259 ЦПК України, для постановлення ухвал, що оформлюються окремим документом, суд оголошує перерву.

Суд оголосив перерву для постановлення ухвали на 11.08.2026 року.

Суд заслухавши думки сторін, дослідивши клопотання про витребування доказів приходить до наступного висновку.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про відшкодування моральної шкоди, завданої, на його думку, незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду.

У відповідності до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребує відповідні докази, що встановлено ч.3 ст.84 ЦПК України.

Позивач вказує, що відповідачами систематично не надається запитувана інформація, яка має істотне значення для встановлення обставин справи, а саме щодо наявності правових підстав, обсягу, строків та суб`єктів проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальних провадженнях № 42025164690000014 від 20.02.2025 та № 12025160000001313 від 29.12.2025, а також в інших кримінальних провадженнях, у яких позивач міг бути об`єктом таких заходів.

Позивач зазначає, що у разі, якщо стосовно нього негласні слідчі (розшукові) дії не проводилися, він просить витребувати письмову відповідь про відсутність будь-яких НСРД стосовно нього з посиланням на службову інформацію, яка була використана для формування такої відповіді.

Позивач також зазначає, що у разі, якщо НСРД стосовно нього проводилися, проте інформація про них тимчасово не може бути розкрита, він просить витребувати відповідь із посиланням на конкретну норму закону, що обмежує розкриття такої інформації, із зазначенням, чи подавалося прокурором клопотання про відстрочення повідомлення особи згідно зі статтею 253 КПК України, а також номера та дати ухвали слідчого судді, якою дозволено тимчасово не повідомляти позивача про проведення НСРД.

Таким чином, з аналізу змісту клопотання суд встановлює, що фактичним предметом витребування у даному випадку є інформація про факт проведення (або непроведення) стосовно позивача негласних слідчих (розшукових) дій у визначених ним кримінальних провадженнях, а у разі їх проведення відомості про вид, строки, орган, який їх здійснював, та правові підстави їх проведення, або ж у разі неможливості розкриття такої інформації підстави та правові норми, якими обумовлено таке обмеження.

На переконання позивача, витребувані відомості є ключовими доказами для встановлення фактичних обставин щодо можливої незаконності проведення стосовно нього негласних слідчих (розшукових) дій, порушення його конституційних прав та гарантій незалежності адвокатської діяльності, а їх долучення до матеріалів справи є необхідним для забезпечення всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.

Таким чином, суд встановлює, що позивач у порядку витребування доказів у цивільному провадженні просить суд витребувати від органів досудового розслідування та прокуратури інформацію з матеріалів кримінальних проваджень.

Згідно з ст.246 КПК України негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.04.2020 по справі № 826/7244/18 зазначила:

« 60. Таким чином, інформацією, яка містить таємницю досудового розслідування, є та, яку було створено або одержано відповідачем у кримінальному провадженні після внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення. Доступ до такої інформації мають учасники кримінального провадження та інші особи.

61. Так, КПК України регламентує спеціальний порядок доступу (ознайомлення) учасників кримінального провадження з інформацією, створеною (одержаною) у ході досудового розслідування та судового провадження відповідної кримінальної справи. А тому доступ учасників кримінального провадження, до яких належить, зокрема, адвокат, до інформації, створеної (одержаної) у ході досудового розслідування, забезпечується в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством.

62. Інші особи, які не є учасниками кримінального провадження, можуть реалізувати своє право на отримання відповідної інформації за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 222 КПК України.

63. Отже, інша частина запитуваної інформації, яку просив надати позивач, є наслідком проведення досудового розслідування у конкретному кримінальному провадженні та містить таємницю досудового розслідування, отримати яку позивач як адвокат може виключно в порядку, визначеному КПК України.».

Статтею 222 КПК визначено недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування

Так статтею визначено, що відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

У відзиві за позовну заяву Одеська спеціалізована прокуратура у сфері оборони зазначає, що 29.12.2025 матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_1 було виділено в окреме кримінальне провадження № 12025160000001313 від 29.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України. Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває, у зв`язку з чим розголошення відомостей досудового розслідування суперечитиме положенням ч. 1 ст. 222 КПК України.

У відповіді позивачу ГУНП в Одеській області № 137211-2026 від 17.04.2026 року зазначає, що розголошення відомостей досудового розслідування може зашкодити досудовому розслідуванню, у зв`язку з чим розголошення таких відомостей не допустиме будь-якою мірою, відповідно до вимог ст. 222 КПК України.

Таким чином, судом встановлено, що і Одеська спеціалізована прокуратура у сфері оборони, і ГУНП в Одеській області заперечують проти розголошення відомостей досудового розслідування та письмового дозволу слідчого або прокурора на розголошення таких відомостей не надають.

З огляду на встановлену законодавством процедуру доступу особи до матеріалів кримінального провадження, суд зазначає, що відомості досудового розслідування, отримані в обхід порядку, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України без письмового дозволу слідчого або прокурора на їх розголошення відповідно до статті 222 КПК України, є недопустимими доказами та не можуть бути покладені судом в основу висновків у справі.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 11 лютого 2026 року у справі № 910/7638/2, в якій зазначено, що матеріали досудового розслідування, використані без письмового дозволу слідчого або прокурора, є недопустимими доказами у господарській справі в силу приписів статті 222 КПК України. При цьому Верховний Суд наголосив, що відомості досудового розслідування можуть розголошуватися лише з дозволу слідчого або прокурора, а оскільки такого дозволу в матеріалах справи не було, суди помилково врахували відповідні матеріали кримінального провадження як докази.

Отже, за відсутності письмового дозволу слідчого або прокурора на розголошення відомостей досудового розслідування, витребування та використання судом такої інформації у цивільній справі суперечитиме вимогам статті 222 КПК України та призведе до отримання доказів у спосіб, не передбачений процесуальним законом, що виключає можливість їх врахування судом при вирішенні спору по суті.

Таким чином, з огляду на встановлений законодавством спеціальний порядок доступу до відомостей досудового розслідування та наявність прямої заборони, передбаченої статтею 222 КПК України, щодо розголошення таких відомостей без письмового дозволу слідчого або прокурора, а також з урахуванням того, що відповідачі у справі заперечують проти розголошення запитуваної інформації та відповідного дозволу не надають, суд приходить до висновку, що витребування судом у цивільній справі відомостей, які становлять таємницю досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 42025164690000014 та № 12025160000001313, суперечитиме вимогам процесуального закону та призведе до отримання доказів у спосіб, не передбачений законом, а тому заявлене клопотання про витребування доказів задоволенню не підлягає.

Суд роз`яснює позивачу, що отримання відомостей, які становлять таємницю досудового розслідування, зокрема інформації щодо факту, підстав, строків та порядку проведення стосовно нього негласних слідчих (розшукових) дій, має здійснюватися не в порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством, а у визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України спеціальному порядку шляхом звернення до відповідних органів досудового розслідування, прокуратури, а в разі незгоди з їхніми діями чи бездіяльністю, відмовою в наданні доступу до інформації або незгоди з обмеженням такого доступу шляхом оскарження відповідних дій, бездіяльності чи рішень слідчого, прокурора в порядку, встановленому статтями КПК України.

У випадку отримання позивачем у передбаченому кримінальним процесуальним законодавством порядку відповідних відомостей чи документів, він не позбавлений права подати їх до суду в межах розгляду цієї цивільної справи, і суд у такому разі вирішуватиме питання щодо їх прийняття та долучення до матеріалів справи в загальному порядку, встановленому ЦПК України, з урахуванням вимог щодо належності, допустимості, достовірності доказів та строків їх подання.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 12, 13, 76, 81, 83, 84, 223, ч. 2 ст. 247, 258-260 ЦПК України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя А.В. Науменко

11.08.26