Ухвала суду № 138888406, 11.08.2026, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/569/25

УХВАЛА

11 серпня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі :

головуючого судді Масленикова О.А.

за участю:

секретаря судового засідання Скрипкіної А.Ю.

розглянувши в судовому засіданні скаргу

ОСОБА_1

на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області

Задорожного Максима Ігоровича

В С Т А Н О В И В :

До Кілійського районного суду Одеської області надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Задорожного Максима Ігоровича, пов`язану з не зупиненням виконавчого провадження НОМЕР_9, відкритого на підставі виконавчого листа №502/569/25, після подання заяви про його зупинення у зв`язку з проходженням військової служби, та зі стягненням коштів із його грошового забезпечення як військовослужбовця.

В обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначив, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Задорожного Максима Ігоровича перебуває виконавче провадження № НОМЕР_10, відкрите на підставі виконавчого листа № 502/569/25, виданого Кілійським районним судом Одеської області від 29.10.2025 року про стягнення коштів на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». По вказаному виконавчому провадженні скаржник є боржником. 12.05.2026 року скаржник був мобілізований до лав Державної прикордонної служби України, на даний момент є військовослужбовцем та проходить базову загальновійськову підготовку у військовій частині НОМЕР_1 ДПСУ ( АДРЕСА_1 ) під час дії воєнного стану. Факт проходження військової служби підтверджується Довідкою військової частини НОМЕР_1 № 08460 від 01.06.2026 року.

12.07.2026 року ОСОБА_1 на офіційну електронну адресу приватного виконавця ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) було направлено заяву про зупинення виконавчого провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження». Вказана заява разом із довідкою про службу були підписані Кваліфікованим електронним підписом (КЕП) та успішно доставлені на електронну скриньку суб`єкта оскарження.

Згідно з частиною 2 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний винести постанову про зупинення виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після отримання заяви та відповідних документів. Проте приватний виконавець Ткаченко О.Д. законні вимоги проігнорував, постанову про зупинення провадження не виніс та припустився протиправної бездіяльності.

Крім того, в межах провадження продовжує діяти арешт на рахунку в АТ КБ «ПриватБанк» (картка для виплат грошового забезпечення), що позбавляє скаржника, як військовослужбовця, законних засобів для існування та грубо порушує норми ст. 34, 35 Закону України «Про виконавче провадження».

На підставі викладеного скаржник просив суд:

-зобов`язати приватного виконавця Задорожного Максима Ігоровича усунути порушення закону та винести постанову про зупинення виконавчого провадження № НОМЕР_10 на підставі пункту 2 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження»;

-зобов`язати приватного виконавця Задорожного Максима Ігоровича скасувати прешт та зняти обмеження з рахунку боржника в АТ КБ «ПриватБанк», що призначений для виплат грошового забезпечення військовослужбовця.

-зобов`язати приватного виконавця Задорожного Максима Ігоровича відкликати постанови про звернення стягнення на доходи боржника, якщо такі направлялися за місцем проходження служби (до військової частини).

Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 07.08.2026 року прийнято до розгляду скаргу та призначено розгляд у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання скаржник не з`явився, надав на адресу суду заяву, згідно якої просив розглянути справу без його участі, просив скаргу задовольнити.

В судове засідання представник ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не з`явився, про розгляд скарги повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв, клопотань на адресу суду не надходило.

Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Задорожний Максим Ігорович в судове засідання не з`явився, надав на адресу суду заперечення проти скарги, в яких просив провести розгляд без його участі та зазначив наступне.

На примусовому виконанні у мене, приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Задорожного Максима Ігоровича, перебувають виконавчі провадження НОМЕР_10, НОМЕР_11, об`єднані у зведене виконавче провадження НОМЕР_13 щодо стягнення з боржника, ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості.

Скаржником ні приватному виконавцю, ні до суду не надано жодних належних та допустимих доказів того, що умови його проходження військової служби унеможливлюють здійснення виконавчих дій у межах виконавчого провадження. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", підставою для зупинення виконавчих дій є не сам факт проходження військової служби, а саме неможливість проведення таких дій згідно з умовами служби, що має бути підтверджено відповідними доказами. Таким чином, умовою зупинення вчинення виконавчих дій щодо військовослужбовця, призваного за мобілізацію та який виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, є саме неможливість проведення таких виконавчих дій через умови служби.

Відповідно до постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 13.07.2026 ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) зобов`язано здійснювати відрахування із суми доходів боржника у відповідності до вимог чинного законодавства, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у розмірі 20% доходів щомісяця до погашення загальної суми заборгованості за виконавчим провадженням. Таким чином, стягнення заборгованості буде відбуватися автоматично за участі лише військової частини та приватного виконавця. В рамках об`єднаного виконавчого провадження участь боржника у здійсненні виконавчих дій не вимагається.

Зважаючи на викладене вище, підстав для зупинення виконавчих дій в рамках виконавчих проваджень НОМЕР_10, НОМЕР_11 не вбачається.

Щодо скасування арешту з рахунку боржника в АТ КБ «ПриватБанк», що призначений для виплати грошового забезпечення військовослужбовця зазначив, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено. Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження». Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документальногопідтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Боржник не звертався до виконавця із заявою про зняття арешту з банківського рахунку, на який надходить грошове забезпечення військовослужбовця. У своїй заяві від 12.07.2026 боржник просив визначити його банківський рахунок НОМЕР_2 , відкритий у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», поточним рахунком для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року. Разом з тим, відповідно до відомостей, що містяться в Автоматизованій системі виконавчого провадження, мною було встановлено, що постановою про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій від 13.07.2026 приватним виконавцем Баталіним С.С. в рамках виконавчого провадження НОМЕР_12 вже був визначений боржнику поточний рахунок НОМЕР_2 , відкритий у АТ КБ «ПриватБанк».

Відповідно до пункту 4 розділу XIX Інструкції про з організації примусового виконання рішень, затвердженого наказом Мін`юста від 02.04.2012 № 512/5, виконавець відмовляє боржнику у визначенні поточного рахунку в банку для здійснення видаткових операцій у разі, якщо встановлено, що боржнику визначено поточний рахунок у банку для здійснення видаткових операцій або в матеріалах виконавчого провадження наявна постанова органу державної виконавчої служби, приватного виконавця про визначення такого рахунку.

При цьому, у разі накладення арешту на кошти, розміщені на декількох поточних рахунках фізичної особи - боржника в одному банку або на поточних рахунках у різних банках, для здійснення видаткових операцій має бути визначений лише один поточний рахунок фізичної особи - боржника в одному банку.

У разі наявності декількох виконавчих проваджень стосовно однієї фізичної особи - боржника для усіх виконавчих проваджень визначається один поточний рахунок для здійснення видаткових операцій. Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа- боржник може здійснювати видаткові операції. Таким чином, прохання боржника про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій задоволенню не підлягала. Відповідь на заяву боржника про зупинення виконавчого провадження та визначення поточного рахунку боржника у банку для здійснення видаткових операцій від 12.07.2026 було надано 13.07.2026 листом № 8992.

В свою чергу, скаржник не заявляв приватному виконавцю вимогу про зняття арешту з банківського рахунку, що призначений для виплат грошового забезпечення військовослужбовця, а також не надав ні приватному виконавцю, ні суду, доказів того на який банківський рахунок військовослужбовця.

Відповідно до постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 13.07.2026 ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) зобов`язано здійснювати відрахування із суми доходів боржника у відповідності до вимог чинного законодавства, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у розмірі 20% доходів щомісяця до погашення загальної суми заборгованості за виконавчим провадженням. Підстав для відкликання постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 13.07.2026 не вбачається. Таким чином, підсумовуючи викладене вище зазначає, що всі дії приватного виконавця в рамках виконавчих проваджень НОМЕР_10, НОМЕР_11, що об`єднані у зведене виконавче провадження НОМЕР_13 були законними та правомірними.

На підставі викладеного приватний виконавець просив суд:

- у задоволенні скарги ОСОБА_1 до мене, приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Задорожного Максима Ігоровича, про бездіяльність приватного виконавця та зобов`язання вчинити дії, відмовити в повному обсязі.

11.08.2026 року від скаржника на адресу суду надійшли додаткові пояснення у справі в яких зазначено, що виконавець заперечує проти задоволення скарги, посилаючись на правову позицію Верховного Суду від 30.11.2023 року у справі № 120/875/23, зазначаючи, що сам факт служби в ЗСУ/ДПСУ не є безумовною підставою для зупинення виконавчих дій, однак скаржник категорично не погоджується із доводами виконавця та вважає їх безпідставними з огляду на наступне.

На відміну від обставин справи № 120/875/23, умови його служби об`єктивно унеможливлюють проведення виконавчих дій. Наказом Начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_4 ) скаржника зараховано до списків особового складу вказаного загону. НОМЕР_5 прикордонний загін (Донецький) є бойовим підрозділом, який безпосередньо виконує завдання на лінії бойового зіткнення та в районах ведення активних бойових дій. Відповідно до умов служби, він залучений до виконання бойових (спеціальних) завдань із отриманням додаткової винагороди у розмірі 30000 гривень згідно з Постановою КМУ № 168. Перебування у складі бойового прикордонного загону пов`язане з постійним знаходженням на позиціях (у місцях дислокації підрозділу), суворим розпорядком, обмеженням вільного пересування, відсутністю регулярного доступу до мережі Інтернет, банківських установ та органів примусового виконання. Це повністю позбавляє скаржника можливості брати участь у виконавчих діях, ознайомлюватися з матеріалами провадження чи здійснювати заходи щодо добровільного виконання рішення.

Враховуючи вищевикладене, скаржник просив врахувати дані додаткові пояснення при розгляді скарги на дії (бездіяльність) виконавця, задовольнити скаргу в повному обсязі та зобов`язати виконавця їх виповнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та скарги, надані сторонами письмові пояснення та заперечення, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Заочним рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 11.06.2025 року по справі №502/569/25 позовну заяву «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , що зареєстрований в АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» /код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032 м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_7 в АТ «ТАСкомбанк», - 88250 гривень за кредитним договором № 1329811 від 06.12.2023 р. та 3028,00 гривень судових витрат, всього 91278 гривень /а.с.43-44/.

На примусовому виконанні у мене, приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Задорожного Максима Ігоровича, перебувають виконавчі провадження НОМЕР_10, НОМЕР_11, об`єднані у зведене виконавче провадження НОМЕР_13 щодо стягнення з боржника, ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості.

11.08.2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Задорожним Максимом Ігоровичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_9.

13.07.2026 року в рамках виконавчого провадження НОМЕР_14 приватним виконавцем було звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 .

Постановою приватного виконавця Задорожного М.І. від 11.08.2025 року виконавчі провадження НОМЕР_9 та НОМЕР_14 об`єднані у зведене виконавче провадження НОМЕР_15.

Згідно довідки №28/160 від 01.06.2026 року наданої в.о. командира військової частини НОМЕР_1 вбачається, що матрос ОСОБА_1 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_4 та дійсно проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 Державної прикордонної служби України з 12 травня 2026 року.

Згідно Витягу з Наказу №245-ОС від 17.07.2026 року «По особовому складу» виданого начальником навчального центру Морської охорони вбачається, що виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення матроса ОСОБА_1 (П-119440), призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, курсанта циклу підготовки (перепідготовки) персоналу, який відповідно до наказу Голови Державної прикордонної служби України від 14 липня 2026 року № 1428-ОС зарахований у розпорядження начальника НОМЕР_8 прикордонного загону Державної прикордонної служби, з 17 липня 2026 року.

Щорічна основна відпустка за 2026 рік не надавалась.

Допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2026 рік не отримав.

Відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558 та наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06 січня 2026 року № 19-ОС гідний усіх виплат в повному обсязі. Підстава: наказ Голови Державної прикордонної служби України від 14 липня 2026 pory № 1428-OC.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 1, 5 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.

Згідно з ч. 1, 2 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що знаходяться на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу.

З аналізу п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» випливає, що існують три умови, за наявності яких виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій:

1) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе; або

2) якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе; чи

3) на прохання стягувача, який проходить таку військову службу.

Синтаксичний розбір текстуального змісту цієї норми права дає підстави для висновку, що у цьому випадку словосполучення «якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе» застосовується до обох частин речення, які пов`язані сполучником «або». Натомість, сполучник «чи» якраз використаний з метою посилення роздільності перелічуваних підстав. Відповідно, застосовуючи у названій нормі матеріального права сполучник «або», законодавець мав на меті не протиставити одну умову іншій, а вирізнити види проходження боржником військової служби (правовий висновок Верховного Суду, сформований у постановах від 30 листопада 2023 року у справі № 120/875/230, провадження № К/990/15420/23, від 06 грудня 2023 року у справі №583/3097/23, провадження № 61-16360ск23).

Таким чином, конструкція норми пункту 1 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII полягає у тому, що як до першої підстави, так і до другої, застосовується умова «якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе» (див. висновок Верховного Суду у постанові від 30 листопада 2023 року у справі № 120/875/23.

Таким чином, існування лише однієї умови проходження військової служби за призовом під час мобілізації для вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій не достатньо.

Крім того, Касаційний цивільний суд Верховного Суду визначив, що належним письмовим доказом для зупинення провадження у зв`язку із перебуванням сторони у складі Збройних Сил України є наказ по особовому складу, виданий у порядку п. 12 Положення проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008.

Таким чином, самі по собі довідки та накази про перебування сторони на військовій службі, у складі Збройних Сил України не є достатніми для зупинення провадження.

Суд звертає увагу, що в матеріалах даної цивільної справи відсутні документи на підтвердження того, що згідно з умовами служби боржника, проведення виконавчих дій неможливо та в ході розгляду скарги таких документів скаржником надано не було.

При цьому, у разі винесення постанови про зупинення виконавчих дій на підставі п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» з посиланням лише на те, що боржник перебуває на військові службі, не встановивши чи дійсно, згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливо, - буде порушувати законні інтереси та права стягувача та такою, що не ґрунтується на вимогах Закону.

Суд погоджується із твердженнями приватного виконавця про те, що вказана норма встановлює два сукупних елементи: факт проходження боржником військової служби та неможливість проведення виконавчих дій згідно з умовами такої служби. Сам лише факт мобілізації не є безумовною підставою для зупинення всіх виконавчих дій. Отже, приватний виконавець правомірно не зупинив виконавче провадження на прохання боржника, підстав для його зупинення немає, тому скарга в цій частині не підлягає задоволенню.

Що стосується скасування постанови про звернення стягнення на заробітну плату (доходи) боржника, то суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Відповідно до ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:

у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків;

за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

У даному випадку постанова була направлена до ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) для проведення щомісячних відрахувань у розмірі 20% із доходів боржника ОСОБА_1 .

Цей захід примусового виконання не потребує особистої участі боржника у вчиненні будь-яких дій, адже відрахування здійснюються бухгалтерією військової частини автоматично; не перешкоджає проходженню боржником військової служби, тому що боржник не зобов`язаний з`являтися до виконавця, надавати документи чи вчиняти будь-які інші дії; здійснюється незалежно від місцезнаходження боржника, постанова виконується роботодавцем (військовою частиною) без жодної участі боржника.

Таким чином, умови проходження боржником військової служби жодним чином не унеможливлюють проведення даної виконавчої дії.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» від 11.04.2023 № 3048-IX визначено особливості примусового виконання рішень під час дії воєнного стану, закріплені у розділі XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону. Зокрема, зазначеним Законом встановлено: припинення звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім окремих категорій справ) (п. 10-2 розділу XIII Закону); зупинення виконавчих дій щодо підприємств ОПК, органів військового управління тощо (п. 10-2 розділу XIII Закону). Водночас, не включено до переліку обмежень заборону на звернення стягнення на заробітну плату (грошове забезпечення) мобілізованих боржників. Це підтверджує, що таке стягнення є допустимим.

Відповідно до ст. 72 Закону, стягнення не здійснюється із сум вихідної допомоги при звільненні (виходу у відставку) з військової служби та грошового забезпечення, що не має постійного характеру. Щомісячне грошове забезпечення військовослужбовця має постійний характер і не входить до переліку коштів, на які не може бути звернено стягнення.

Ч.4 статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадків, передбачених пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.

З аналізу положень Закону України «Про виконавче провадження» слідує, що підставою для зняття арешту з майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні є: закінчення виконавчого провадження; повернення виконавчого документа до суду, який його видав; надходження на рахунок виконавця суми коштів, стягнених із боржника, необхідної для задоволення вимог стягувача, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням.

Під час розгляду даної скарги підстав для скасування арешту коштів боржника судом не встановлено.

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Положеннями статті 451 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність не правомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення(поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За наведених обставин суд доходить висновку, що оскаржувані дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Задорожного М.І. відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», прийняті в межах наданих законом повноважень, будь-яких доказів на підтвердження того, що виконавчі дії згідно з умовами військової служби боржника у виконавчому провадженні НОМЕР_9 не могли вчинятися скаржником не надано і таких обставин судом не встановлено.

Таким чином, встановивши, що скаржником не було надано до суду доказів на підтвердження наведених обставин для зупинення виконавчого провадження, зокрема, доказів існування виняткових обставин, з якими закон пов`язує можливість зупинення виконавчого провадження з виконання рішення суду, суд на підставі ч. 3 ст. 451 ЦПК постановляє ухвалу про відмову в задоволені скарги.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 447-451 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Задорожного Максима Ігоровича та зобов`язати вчини певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников