Ухвала суду № 138888403, 11.08.2026, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 946/2784/25

УХВАЛА

11 серпня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі :

головуючого судді Масленикова О.А.

за участю:

секретаря судового засідання Скрипкіної А.Ю.

розглянувши в судовому засіданні скаргу

ОСОБА_1

на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області

Ткаченко Олександра Дмитровича

В С Т А Н О В И В :

До Кілійського районного суду Одеської області надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Ткаченко Олександра Дмитровича, пов`язану з не зупиненням виконавчого провадження НОМЕР_8, відкритого на підставі виконавчого листа №946/2784/25, після подання заяви про його зупинення у зв`язку з проходженням військової служби, та зі стягненням коштів із його грошового забезпечення як військовослужбовця.

В обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначив, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Ткаченка Олександра Дмитровича перебуває виконавче провадження № НОМЕР_9, відкрите на підставі виконавчого листа № 946/2784/25, виданого Кілійським районним судом Одеської області від 29.10.2025 року про стягнення коштів на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс». По вказаному виконавчому провадженні скаржник є боржником. 12.05.2026 року скаржник був мобілізований до лав Державної прикордонної служби України, на даний момент є військовослужбовцем та проходить базову загальновійськову підготовку у військовій частині НОМЕР_1 ДПСУ ( АДРЕСА_1 ) під час дії воєнного стану. Факт проходження військової служби підтверджується Довідкою військової частини НОМЕР_1 № 08460 від 01.06.2026 року.

12.07.2026 року ОСОБА_1 на офіційну електронну адресу приватного виконавця ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) було направлено заяву про зупинення виконавчого провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження». Вказана заява разом із довідкою про службу були підписані Кваліфікованим електронним підписом (КЕП) та успішно доставлені на електронну скриньку суб`єкта оскарження.

Згідно з частиною 2 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний винести постанову про зупинення виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після отримання заяви та відповідних документів. Проте приватний виконавець Ткаченко О.Д. законні вимоги проігнорував, постанову про зупинення провадження не виніс та припустився протиправної бездіяльності.

Крім того, в межах провадження продовжує діяти арешт на рахунку в АТ КБ «ПриватБанк» (картка для виплат грошового забезпечення), що позбавляє скаржника, як військовослужбовця, законних засобів для існування та грубо порушує норми ст. 34, 35 Закону України «Про виконавче провадження».

На підставі викладеного скаржник просив суд:

-зобов`язати приватного виконавця Ткаченка Олександра Дмитровича усунути порушення закону та винести постанову про зупинення виконавчого провадження № НОМЕР_9 на підставі пункту 2 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження»;

-зобов`язати приватного виконавця Ткаченка Олександра Дмитровича скасувати прешт та зняти обмеження з рахунку боржника в АТ КБ «ПриватБанк», що призначений для виплат грошового забезпечення військовослужбовця.

-зобов`язати приватного виконавця Ткаченка Олександра Дмитровича відкликати постанови про звернення стягнення на доходи боржника, якщо такі направлялися за місцем проходження служби (до військової частини).

Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 07.08.2026 року прийнято до розгляду скаргу та призначено розгляд у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання скаржник не з`явився, надав на адресу суду заяву, згідно якої просив розглянути справу без його участі, просив скаргу задовольнити.

В судове засідання представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не з`явився, про розгляд скарги повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв, клопотань на адресу суду не надходило.

Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Ткаченко Олександр Дмитрович в судове засідання не з`явився, надав на адресу суду заперечення проти скарги, в яких просив провести розгляд без його участі та зазначив наступне.

На примусовому виконанні у Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Ткаченка Олександра Дмитровича перебуває виконавче провадження № НОМЕР_9 з примусового виконання виконавчого листа № 946/2784/25 виданого 29.10.2025 року Кілійським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», 011330, м. Київ, бульвар Лесі українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598, - 100000,00 гривень загальну заборгованість за кредитним договором № 1317-2937 від 16.12.2023 року та 2 422,40 гривень судових витрат, всього 102 422, 40 гривень.

Виконавчий лист № 946/2784/25 було прийнято до виконання шляхом винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_9 від 14.11.2025 року. Того ж дня, а саме 14.11.2025 року приватним виконавцем було винесено постанову № НОМЕР_9 про арешт коштів боржника. Вказану постанову приватним виконавцем було того ж дня направлено до банків учасників логу-обмін.

12.07.2026 року на електронну пошту приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Ткаченка Олександра Дмитровича надійшла заява ОСОБА_1 про зупинення виконавчого провадження № НОМЕР_9 у зв`язку з проходженням ним військової служби. До заяви була долучена довідка на підтвердження проходження військової служби. За результатами розгляду зазначеної заяви приватним виконавцем встановлено відсутність передбачених законом підстав для зупинення виконавчого провадження, про що боржника було повідомлено відповіддю від 13.07.2026 року.

Посилання скаржника на пункт 2 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» як на підставу для зупинення виконавчого провадження у зв`язку з проходженням військової служби є помилковим (безпідставним).

Отримавши інформацію щодо проходження боржником військової служби, зазначеної в пункті 1 частини першої статті 34 Закону, та встановивши, що згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе, виконавець має зупинити вчинення виконавчих дій, про що винести відповідну постанову. Зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні, за яким боржником військовослужбовець, здійснюється у випадку, якщо військовослужбовець, який проходить військову службу, виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці. Разом з тим, скаржник не надав жодних доказів на підтвердження того, що відповідно до умов проходження ним військової служби він абсолютно не має можливості вчиняти виконавчі дії у виконавчому провадженні НОМЕР_8. Вчинення таких виконавчих дій, як звернення стягнення на грошові кошти на рахунку боржника та на заробітну плату боржника з метою забезпечення виконання виконавчого листа про стягнення заборгованості не потребує безпосередньої участі ОСОБА_1 його постійної присутності або систематичної явки. Проходження боржником військової служби не є перешкодою для стягнення заборгованості за виконавчим листом про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки у цій справі боржник хоча і є військовослужбовцем, втім спосіб виконання ним судового рішення не потребує його безпосередньої участі та не створює перешкод для проходження ним військової служби.

На момент надходження заяви приватний виконавець не мав підстав для зупинення виконавчого провадження. Разом з тим, під час відкриття вищевказаного виконавчого провадження, а саме 14.11.2025 року приватним виконавцем було надіслано документи (матеріали, у тому числі постанову про арешт) виконавчого провадження № НОМЕР_9 сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною у виконавчому документі (трек-код відправлення з АТ «Укрпошта - R067038741842) та відповідно до трекінгу (перевірки статусу відправлення) з АТ «Укрпошта» боржником було отримано вищезазначений лист . Отже, згідно з частиною 1 статті 28 Закону боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

При цьому, відповідно до ч. 5 п. 3 ст. 19 Закону України Закону № 1404-VII боржник за рішеннями майнового характеру зобов`язаний подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України, а також повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини.

Проте, до теперішнього часу боржник вищевказані документи приватному виконавцю не надав, про наявність відповідних відомостей (зокрема щодо майнового стану) не повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону № 1404-VII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Тобто, у розумінні приписів Закону - банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

АТ КБ «ПриватБанк» жодних відомостей, щодо належності рахунку ОСОБА_1 до таких, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, приватному виконавцю не надав, постанову про арешт коштів без виконання не повернув, а прийняв до виконання шляхом їх блокування.

Щодо зняття арешту з коштів боржника зазначив, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження , що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (тобто довідки від банківської установи, зі змісту якої вбачається, що відповідний рахунок має спеціальний режим використання).

Однак, станом на момент надання цього Заперечення на скаргу в матеріалах виконавчого провадження № НОМЕР_9 відсутні відповідні відомості (довідки) про цільове призначення (спеціальний режим використання) рахунків боржника.

Крім того, 01.07.2026 ОСОБА_1 звернувся до приватного виконавця з заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Відповідно до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання заяви виносить постанову про визначення поточного рахунку боржника для здійснення видаткових операцій та невідкладно направляє її до відповідного банку.

Таким чином, 01.07.2026 приватним виконавцем Ткаченком О.Д. було винесено постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій. Арешт коштів на рахунку скаржника в АТ КБ «ПриватБанк» накладено виконавцем на підставі та в порядку, визначеному статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження», як захід забезпечення реального виконання рішення суду в межах суми стягнення. Надані ОСОБА_1 відомості не є належним документальним підтвердженням того, що заарештований рахунок має спеціальний режим використання і приватний виконавець не мав і не має правових підстав для зняття з нього арешту.

На підставі викладеного приватний виконавець просив суд:

-у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії/бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Ткаченко О.Д. - відмовити у повному обсязі.

11.08.2026 року від скаржника на адресу суду надійшли додаткові пояснення у справі в яких зазначено, що виконавець заперечує проти задоволення скарги, посилаючись на правову позицію Верховного Суду від 30.11.2023 року у справі № 120/875/23, зазначаючи, що сам факт служби в ЗСУ/ДПСУ не є безумовною підставою для зупинення виконавчих дій, однак скаржник категорично не погоджується із доводами виконавця та вважає їх безпідставними з огляду на наступне.

На відміну від обставин справи № 120/875/23, умови його служби об`єктивно унеможливлюють проведення виконавчих дій. Наказом Начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_4 ) скаржника зараховано до списків особового складу вказаного загону. НОМЕР_5 прикордонний загін (Донецький) є бойовим підрозділом, який безпосередньо виконує завдання на лінії бойового зіткнення та в районах ведення активних бойових дій. Відповідно до умов служби, він залучений до виконання бойових (спеціальних) завдань із отриманням додаткової винагороди у розмірі 30000 гривень згідно з Постановою КМУ № 168. Перебування у складі бойового прикордонного загону пов`язане з постійним знаходженням на позиціях (у місцях дислокації підрозділу), суворим розпорядком, обмеженням вільного пересування, відсутністю регулярного доступу до мережі Інтернет, банківських установ та органів примусового виконання. Це повністю позбавляє скаржника можливості брати участь у виконавчих діях, ознайомлюватися з матеріалами провадження чи здійснювати заходи щодо добровільного виконання рішення.

Враховуючи вищевикладене, скаржник просив врахувати дані додаткові пояснення при розгляді скарги на дії (бездіяльність) виконавця, задовольнити скаргу в повному обсязі та зобов`язати виконавця їх виповнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та скарги, надані сторонами письмові пояснення та заперечення, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 09.09.2025 року по справі №946/2784/25 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», 011330, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598, - 100000,00 гривень загальну заборгованість за кредитним договором № 1317-2937 від 16.12.2023 року та 2 422,40 гривень судових витрат, всього 102 422, 40 гривень /а.с.80-82/.

На примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Ткаченка Олександра Дмитровича перебуває виконавче провадження № НОМЕР_9 з примусового виконання виконавчого листа № 946/2784/25 виданого 29.10.2025 року Кілійським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, - 100000,00 гривень заборгованості за кредитним договором № 1317-2937 від 16.12.2023 року та 2 422,40 гривень судових витрат, всього 102 422, 40 гривень.

14.11.2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Ткаченко Олександром Дмитровичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_8, а також постанову про арешт котів боржника.

01.07.2026 року в рамках виконавчого провадження НОМЕР_8 приватним виконавцем, за заявою боржника ОСОБА_1 , було винесено постанову про визначення поточного рахунку НОМЕР_6 , відкритого у АТ КБ «ПриватБанк» для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року.

Згідно довідки №28/160 від 01.06.2026 року наданої в.о. командира військової частини НОМЕР_1 вбачається, що матрос ОСОБА_1 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_3 та дійсно проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 Державної прикордонної служби України з 12 травня 2026 року.

Згідно Витягу з Наказу №245-ОС від 17.07.2026 року «По особовому складу» виданого начальником навчального центру Морської охорони вбачається, що виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення матроса ОСОБА_1 (П-119440), призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, курсанта циклу підготовки (перепідготовки) персоналу, який відповідно до наказу Голови Державної прикордонної служби України від 14 липня 2026 року № 1428-ОС зарахований у розпорядження начальника НОМЕР_7 прикордонного загону Державної прикордонної служби, з 17 липня 2026 року.

Щорічна основна відпустка за 2026 рік не надавалась.

Допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2026 рік не отримав.

Відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558 та наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06 січня 2026 року № 19-ОС гідний усіх виплат в повному обсязі. Підстава: наказ Голови Державної прикордонної служби України від 14 липня 2026 pory № 1428-OC.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 1, 5 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.

Згідно з ч. 1, 2 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що знаходяться на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу.

З аналізу п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» випливає, що існують три умови, за наявності яких виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій:

1) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе; або

2) якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе; чи

3) на прохання стягувача, який проходить таку військову службу.

Синтаксичний розбір текстуального змісту цієї норми права дає підстави для висновку, що у цьому випадку словосполучення «якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе» застосовується до обох частин речення, які пов`язані сполучником «або». Натомість, сполучник «чи» якраз використаний з метою посилення роздільності перелічуваних підстав. Відповідно, застосовуючи у названій нормі матеріального права сполучник «або», законодавець мав на меті не протиставити одну умову іншій, а вирізнити види проходження боржником військової служби (правовий висновок Верховного Суду, сформований у постановах від 30 листопада 2023 року у справі № 120/875/230, провадження № К/990/15420/23, від 06 грудня 2023 року у справі №583/3097/23, провадження № 61-16360ск23).

Таким чином, конструкція норми пункту 1 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII полягає у тому, що як до першої підстави, так і до другої, застосовується умова «якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе» (див. висновок Верховного Суду у постанові від 30 листопада 2023 року у справі № 120/875/23.

Таким чином, існування лише однієї умови проходження військової служби за призовом під час мобілізації для вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій не достатньо.

Крім того, Касаційний цивільний суд Верховного Суду визначив, що належним письмовим доказом для зупинення провадження у зв`язку із перебуванням сторони у складі Збройних Сил України є наказ по особовому складу, виданий у порядку п. 12 Положення проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008.

Таким чином, самі по собі довідки та накази про перебування сторони на військовій службі, у складі Збройних Сил України не є достатніми для зупинення провадження.

Суд звертає увагу, що в матеріалах даної цивільної справи відсутні документи на підтвердження того, що згідно з умовами служби боржника, проведення виконавчих дій неможливо та в ході розгляду скарги таких документів скаржником надано не було.

При цьому, у разі винесення постанови про зупинення виконавчих дій на підставі п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» з посиланням лише на те, що боржник перебуває на військові службі, не встановивши чи дійсно, згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливо, - буде порушувати законні інтереси та права стягувача та такою, що не ґрунтується на вимогах Закону.

Суд погоджується із твердженнями приватного виконавця про те, що вказана норма встановлює два сукупних елементи: факт проходження боржником військової служби та неможливість проведення виконавчих дій згідно з умовами такої служби. Сам лише факт мобілізації не є безумовною підставою для зупинення всіх виконавчих дій. Отже, приватний виконавець правомірно не зупинив виконавче провадження на прохання боржника, підстав для його зупинення немає, тому скарга в цій частині не підлягає задоволенню.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» від 11.04.2023 № 3048-IX визначено особливості примусового виконання рішень під час дії воєнного стану, закріплені у розділі XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону. Зокрема, зазначеним Законом встановлено: припинення звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім окремих категорій справ) (п. 10-2 розділу XIII Закону); зупинення виконавчих дій щодо підприємств ОПК, органів військового управління тощо (п. 10-2 розділу XIII Закону). Водночас, не включено до переліку обмежень заборону на звернення стягнення на заробітну плату (грошове забезпечення) мобілізованих боржників. Це підтверджує, що таке стягнення є допустимим.

Відповідно до ст. 72 Закону, стягнення не здійснюється із сум вихідної допомоги при звільненні (виходу у відставку) з військової служби та грошового забезпечення, що не має постійного характеру. Щомісячне грошове забезпечення військовослужбовця має постійний характер і не входить до переліку коштів, на які не може бути звернено стягнення.

Ч.4 статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадків, передбачених пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.

З аналізу положень Закону України «Про виконавче провадження» слідує, що підставою для зняття арешту з майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні є: закінчення виконавчого провадження; повернення виконавчого документа до суду, який його видав; надходження на рахунок виконавця суми коштів, стягнених із боржника, необхідної для задоволення вимог стягувача, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням.

Під час розгляду даної скарги підстав для скасування арешту коштів боржника судом не встановлено.

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Положеннями статті 451 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність не правомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення(поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За наведених обставин суд доходить висновку, що оскаржувані дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Ткаченко О.Д. відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», прийняті в межах наданих законом повноважень, будь-яких доказів на підтвердження того, що виконавчі дії згідно з умовами військової служби боржника у виконавчому провадженні НОМЕР_8 не могли вчинятися скаржником не надано і таких обставин судом не встановлено.

Таким чином, встановивши, що скаржником не було надано до суду доказів на підтвердження наведених обставин для зупинення виконавчого провадження, зокрема, доказів існування виняткових обставин, з якими закон пов`язує можливість зупинення виконавчого провадження з виконання рішення суду, суд на підставі ч. 3 ст. 451 ЦПК постановляє ухвалу про відмову в задоволені скарги.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 447-451 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Ткаченко Олександра Дмитровича та зобов`язати вчини певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников