Ухвала суду № 138887985, 11.08.2026, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/123/26

Провадження № 6/740/87/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року місто Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Роздайбіди О.В.,

при секретарі Дьоміній Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду.

Заява мотивована тим, що рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 02 квітня 2026 року позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 42380,00 грн, судовий збір у розмірі 2127,25 грн.

Заявник зазначив, що не має стабільних заробітків, має важке матеріальне становище, проблеми зі здоров?ям, пов?язані з тривалим стресом, спричиненим агресією російської федерації, потребує щоденного вживання ліків та періодичних стаціонарних лікувань. Проходив лікування у Чернігівській психоневрологічній лікарні з 27.07.2025 по 08.08.2025 та з 09.04.2026 по 17.04.2026 та стаціонарне лікування в психоневрологічному відділенні КНП «Ніжинська центральна міська лікарня імені Миколи Галицького» з 27.03.2026 по 02.04.2026. Має на утриманні дружину, яка офіційно ніде не працює. Додав, що рішення оскаржувати в апеляції не збирається, вважає його справедливим і законним. Бажає виконати дане рішення добровільно, без примусового виконання. Водночас фактичне одноразове виконання рішення в повному обсязі є для нього об?єктивно неможливим, у зв`язку з чим просить розстрочити виконання рішення суду.

Суд вважає можливим розглядати заяву у відсутність сторін. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про розстрочку виконання рішення суду.

У порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про розстрочку виконання рішення суду підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 квітня 2026 року позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 42380,00 грн, судовий збір у розмірі 2127,25 грн.

Згідно з ст. 129 - 1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Аналогічні положення закріплені в статті 18 ЦПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ч.ч. 1, 3, 4 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Згідно з ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 Постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконання рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04.06.2019 року у справі №916/190/18.

Верховний Суд у постанові від 05.09.2023 у справі № 295/5781/19 також звернув увагу на те, що нормами ЦПК України не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення. Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Аналіз норм законодавства та висновків Верховного Суду свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. При цьому необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення/розстрочення виконання рішення суду є дотримання розумного та пропорційного балансу інтересів сторін, а також дотримання розумного строку відстрочення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення, враховуючи, що в Україні діє режим воєнного стану, на утриманні заявника перебуває дружина, відповідач має потребу у постійному лікуванні, суд вважає за можливе допустити розстрочку виконання рішення суду.

Також при вирішенні вказаного в заяві питання про розстрочку виконання рішення суд бере до уваги, що заявник не намагається уникнути виконання рішення суду, а, навпаки, бажає виконати його.

Проаналізувавши всі обставини справи, враховуючи бажання боржника виконати рішення суду шляхом розстрочення виконання судового рішення, суд вважає за можливе заяву задовольнити.

Керуючись ст. ст. 258-261, 353, 354, 435 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Розстрочити виконання рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 02 квітня 2026 року у цивільній справі № 740/123/26 на дванадцять місяців, по дванадцять рівних платежів, шляхом сплати коштів по 3708,93 грн щомісячно, починаючи з дня набрання ухвалою законної сили.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Роздайбіда