Ухвала суду № 138887981, 11.08.2026, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/2046/26

Провадження № 2/740/1794/26

УХВАЛА

11 серпня 2026 року місто Ніжин

Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Гагаріна Т.О., розглянувши клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів,

встановила:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» (далі - ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС», позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 (далі відповідач) на користь Товариства заборгованість за кредитним договором в розмірі 50 920 грн, 2 662,40 грн судового збору та 8 000 грн витрат на правничу допомогу.

Ухвалою судді від 13.05.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (без виклику) сторін. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

23.04.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому зокрема останній просив витребувати у позивача оригінали електронних доказів укладення договору, а саме: електронний файл договору та додатків; технічні логи інформаційної системи; підтвердження відправлення та використання одноразового ідентифікатора; оригінальний детальний розрахунок заборгованості в читабельному вигляді.

18.05.2026 від відповідача надійшли додаткові пояснення в яких з урахуванням викладеного просить відмовити у задоволенні позову.

20.05.2026 від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі в якіх просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

21.05.2026 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, заперечення на додаткові пояснення позивача та просив відмовити у задоволенні позову.

24.06.2026 від відповідача надійшли додаткові пояснення.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України суд, зберігаючи обєктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п.3 ч.1 ст.43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно з вимогами п.2, 4 ч.2 ст.84 ЦПК України у клопотанні, серед іншого, повинно бути зазначено обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Відповідно до ч.1-6 ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено впорядку, встановленому чиним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказуоригіналу,який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Згідно постанов Верховного Суду (від 30.03.2023 у справі №905/2307/21, від 08.06.2021 у справі №906/1336/19), у разі сумнівів у відповідності копій оригіналам суд має право витребувати оригінали для забезпечення справедливого розгляду.

Дослідивши клопотання відповідача та матеріали справи, суд вважає за необхідне відмовити у його задоволенні, оскільки стороною позивача надані належним чином завірені копії документів. Натомість відповідачем не наведені обґрунтовані сумніви у їх правдивості та невідповідності оригіналу. Відповідач не навів переконливих підстав та не довів, чому копій документів недостатньо для розгляду справи, а також не надав доказів, які б викликали сумнів у суду щодо автентичності поданого доказу чи правильності його копіювання.

Керуючись ст.ст.212, 279 ЦПК України, суддя

постановила:

у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О.Гагаріна