Ухвала суду № 138887972, 11.08.2026, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/6653/25

Провадження № 4-с/740/22/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області у складі: головуючого судді Дударця Д.В., секретаря судового засідання Каленіченко Т.О., скаржника ОСОБА_1 представника заінтересованої особи - приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Яковенко Т.М. адвоката Коверзнева Д.В. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ніжині скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання, заінтересовані особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Яковенко Тетяна Миколаївна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулася до суду зі скаргою на дії/бездіяльність органу примусового виконання.

Скарга мотивована тим, що у приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Яковенко Т.М. перебуває виконавче провадження № 81402668 з примусового виконання виконавчого листа № 740/6653/25, виданого 02 червня 2026 року Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області, про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр».

03 липня 2026 року в межах зазначеного виконавчого провадження приватним виконавцем Яковенко Т.М. було винесено та направлено до АТ КБ «ПриватБанк» платіжну інструкцію (розпорядження), на підставі якої з рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 (картка НОМЕР_2 ) списано грошові кошти в сумі 17 229,62 грн.

З такими діями приватного виконавця заявник не погоджується, вважає їх незаконними, оскільки вона є багатодітною матір`ю, а відповідно до виписки АТ КБ «ПриватБанк» за зазначеним рахунком єдиними джерелами надходжень є виплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей та соціальної допомоги.

На звернення заявника АТ КБ «ПриватБанк» 15.07.2026 було підтверджено факт неправомірного стягнення грошових коштів, оскільки за умовами банку аліменти не віднесено до цільових зарахувань.

З огляду на зазначене, заявник просила суд:

- поновити їй строк на подання скарги на дії приватного виконавця Яковенко Т.М.;

- визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Яковенко Т.М. щодо звернення стягнення (примусового списання) коштів у сумі 17 229,62 грн з її рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк».

- зобов`язати приватного виконавця Яковенко Т.М. усунути порушення шляхом повернення незаконно стягнутих коштів у сумі 17 229,62 грн на її рахунок № НОМЕР_1 .

У поданих до суду через систему «Електронний суд» письмових поясненнях представник заінтересованої особи - приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Яковенко Т.М. адвокат Коверзнев Д.В. зазначив, що ТОВ «Споживчий центр» звернулося до приватного виконавця із заявою від 11.06.2026 №22520 про примусове виконання рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 30.03.2026 у справі №740/6653/25 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у загальному розмірі 14 400 грн та судового збору у сумі 823,61 грн. 03 липня 2026 року було відкрито виконавче провадження №81402668 та цього ж дня винесено постанову, зокрема, про арешт коштів боржника. 03 липня 2026 року з рахунку скаржника № НОМЕР_1 стягнуто 17 229,62 грн. У зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду, 12 липня 2026 року виконавче провадження стосовно ОСОБА_1 завершено.

Зауважив, що дослідження природи грошових коштів, виконання постанови, списання та перерахування коштів виконавцю (повідомлення про неможливість/заборону списання) здійснює саме фінансова установа, яка обслуговує рахунок боржника.

Оскільки грошові кошти були стягнуті на підставі виконавчого листа, тому вважав, що підстав для повернення їх ОСОБА_1 не має.

Посилаючись на правову позицію Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладену у постанові від 24.06.2015 у справі №6-535цс15, у задоволенні скарги просив відмовити в повному обсязі та у випадку такої відмови стягнути на користь приватного виконавця Яковенко Т.М. 2 000 грн витрат на правову допомогу.

Ухвалою судді від 30.07.2026 поновлено строк звернення до суду зі скаргою, яку призначено до розгляду.

07.08.2026 від ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» надійшло до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Скаржник ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала вимоги скарги і пояснила, що на двох дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , 21.01.2016 отримує виплати щомісячно на загальну суму більше 40 тисяч гривень, які використовує виключно на дітей.

Представник заінтересованої особи - приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Яковенко Т.М. адвокат Коверзнев Д.В. у судовому засіданні у задоволенні скарги ОСОБА_1 просив відмовити з підстав викладених у письмових поясненнях. Зазначив, що стягнуті приватним виконавцем кошти були перераховані стягувачу. Під час дій з примусового виконання рішення приватний виконавець не мав можливості досліджувати природу походження коштів на рахунку ОСОБА_1 .

Представник стягувача - товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся.

Відповідно до ч. 2 ст. 460 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

З наданих суду матеріалів встановлено таке.

Постановою від 03 липня 2026 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Яковенко Т.М. відкрито виконавче провадження № 81402668 з примусового виконання виконавчого листа № 740/6653/25, виданого 02 червня 2026 року Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованості у загальному розмірі 14 400 грн та судового збору в сумі 823,61 грн.

Цього ж дня приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Яковенко Т.М. у виконавчому провадженні № 81402668 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом, та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 17 229,62 грн.

Згідно з платіжною інструкцією № 51051 приватним виконавцем Яковенко Т.М. 03 липня 2026 року з рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 стягнуто 17 229,62 грн.

У зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду, 12 липня 2026 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Яковенко Т.М. виконавче провадження № 81402668 закінчено.

З наданої суду виписки про рух коштів за карткою НОМЕР_2 , рахунок № НОМЕР_1 , відкритої на ім`я ОСОБА_1 , за період з 01.06.2026 до 15.07.2026 сума зарахувань становить 55 400,88 грн, зокрема з яких: 860 грн - соціальні виплати від 04.06.2026; 5 594,65 грн - безготівкове зарахування Ніжинського ВДВС СМРУ МІН`ЮСТУ (ВД № 2-н/740/320/19, ВП №76558700, кошти за ВД) від 08.06.2026; 31 135,43 грн - безготівкове зарахування Городнянського ВДВС СМРУ МІН`ЮСТУ (ВД №740/3911/17, ВП № 55105283, аліменти) від 25.06.2026; 7 149,19 - зарахування Ніжинського ВДВС СМРУ МІН`ЮСТУ (ВД 2-н/740/320/19, ВП №76558700, кошти за ВД) від 29.06.2026; 860,00 грн - соціальні виплати від 03.07.2026.

Сповіщенням від 15 липня 2026 року АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 повідомлено, що договірними відносинами між клієнтом та банком до цільових виплат віднесені заробітна плата, стипендії та соціальні виплати, які передбачені законом, тому аліменти згідно з умовами банку до цільових зарахувань не віднесено.

Відповідно до відповіді, наданої за зверненням ОСОБА_1 . Національним Банком України № 14-0006/73848 від 06.08.2026, згідно з частиною другою статті 90 Закону України «Про платіжні послуги» стягувач несе відповідальність за обґрунтованість примусового списання (стягнення). Стягувач зобов`язаний відшкодувати платнику шкоду, заподіяну внаслідок необґрунтованого примусового списання (стягнення). Стосовно питання повернення примусового списання кошів з рахунку повідомлено про можливість звернення до органів виконавчої служби.

02 березня 2026 року ОСОБА_1 та її чоловік отримали статус багатодітної родини, що підтверджується посвідченням НОМЕР_3 , строк дії до 24 листопада 2029 року.

За наслідками розгляду скарги та вимог скаржника по суті, суд робить такі висновки

Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).

Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Cтаттею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку (частина перша статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»).

На підставі статті 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до частини першої пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що в межах виконавчого провадження №81402668 з карткового рахунку, відкритого на ім`я ОСОБА_1 № НОМЕР_2 в АТ КБ «ПриватБанк», з якого приватним виконавцем Яковенко Т.М. стягнуто 17 229,62 грн, мало місце безготівкове зарахування коштів з призначенням платежу «аліменти», соціальні виплати.

З огляду на вищезазначене, судом враховується, що статтею 179 СК України визначено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.

У частині першій статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 73 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення не може бути звернено на такі виплати: допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом.

Таким чином суд звертає увагу на те, що виплати, одержані на дітей, є її власністю, ці грошові кошти мають цільове призначення виключно в інтересах дітей, тому на них не може бути звернено стягнення.

Під цільовим призначенням при цьому потрібно розуміти витрати, спрямовані на забезпечення потреб та інтересів дитини, зокрема потреби у харчуванні, лікуванні, одязі, гігієні, забезпечення речами, необхідними для розвитку і виховання дитини, реалізації її здібностей. При цьому СК України уточнює правовий режим аліментів, отриманих на неповнолітню дитину шляхом визнання за нею права брати участь у розпорядженні аліментами, які одержані для її утримання.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 березня 2018 року у справі 682/690/16-ц, провадження № 61-1469св17 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 березня 2020 року у справі №752/22214/16-ц, провадження №61-21694св19.

Отже, суд дійшов висновку, що аліменти на утримання дитини є іншою допомогою на дітей у контексті пункту 10 частини першої статті 73 Закону України «Про виконавче провадження».

Разом з тим, ОСОБА_1 не мала змоги повідомити приватного виконавця про спеціальний режим банківського рахунку, на який їй надходять соціальні виплати та кошти з призначенням платежу «аліменти», оскільки їх списання відбулося відразу після накладення арешту коштів боржника 03.07.2026.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги ОСОБА_1 в частині визнання незаконними дій приватного виконавця щодо звернення стягнення з її рахунку грошових коштів підлягають задоволенню.

Щодо зобов`язання повернути незаконно списані кошти суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 1212 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Також положення цієї глави застосовуються до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16 (провадження № 12-110гс18)).

Разом з цим, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України безпідставно набуті аліменти не підлягають поверненню, якщо їх виплачено добровільно, за відсутності рахункової помилки платника та недобросовісності набувача. При цьому обов`язок спростувати презумпцію добросовісності покладається на особу, яка ставить під сумнів відповідні дії (правочин).

Статтею 15 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 2-591/11(провадження № 14-31цс21) зазначено, що якщо ж спір підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства, і виконавець звернувся до суду цивільної юрисдикції (як у цій справі), то підстави для закриття провадження за пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК відсутні. Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду про те, що поняття «спір про право», наявність якого є підставою для залишення заяви без розгляду, а не закриття провадження у справі, передбачено в окремому провадженні. Натомість розділ VI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК не регулює дії суду у випадках, коли виконавець звертається до суду в порядку цього розділу за наявності матеріального спору, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження. Отже, у ЦПК наявна прогалина, яку належить заповнити шляхом застосування за аналогією закону частини шостої статті 294 ЦПК, відповідно до якої, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Тому якщо під час розгляду подання виконавця або скарги в порядку розділу VI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК суд дійде висновку про наявність спору про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає подання або скаргу без розгляду і роз`яснює заявнику, що він має право подати позов на загальних підставах.

ОСОБА_1 , звертаючись до суду зі скаргою на дії приватного виконавця, зокрема просила зобов`язати повернути незаконно списані кошти у сумі 17 229,62 грн.

Оскільки в межах розгляду цієї скарги виникли правовідносини щодо, на думку боржника, безпідставного отримання коштів приватним виконавцем та/або стягувачем, що фактично свідчить про існування спору про право, такий спір підлягає вирішенню в позовному провадженні, а не в межах розгляду скарги на дії приватного виконавця, тобто не в порядку, передбаченому розділом VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України.

З огляду на вищезазначене, суд доходить висновку, що скаргу в цій частині вимог слід залишити без розгляду.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 05 березня 2025 року у справі № 1309/7139/12.

Ураховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення основної вимоги скаржника, тому підстав для стягнення на користь приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Яковенко Т.М. витрат на правову допомогу не вбачає.

Керуючись статтями 260, 353, 354, 447-451 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання, задовольнити частково.

Визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Яковенко Т.М. щодо звернення стягнення (примусового списання) коштів у сумі 17 229,62 грн з її рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк».

В іншій частині вимог скаргу залишити без розгляду.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Яковенко Тетяна Миколаївна, РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: пл. Заньковецької, буд. 4, 1-й поверх, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600.

Стягувач: товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, юридична адреса: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032.

Суддя Дмитро ДУДАРЕЦЬ