Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 740/4963/25
Провадження № 6/740/170/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2026 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Дударця Д.В., за участю секретаря судового засідання Каленіченко Т.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,
ВСТАНОВИВ:
20.07.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Заяву мотивовано тим, що 25 червня 2026 року Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області видано виконавчий лист на підставі рішення суду у справі № 740/4963/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» заборгованості за кредитним договором.
06 липня 2026 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним О.П. відкрито виконавче провадження № 81389878 з примусового виконання зазначеного виконавчого листа.
Заявник зауважив, що рішення суду у справі № 740/4963/25 у повному обсязі було виконано ним добровільно, однак приватний виконавець закрити виконавче провадження відмовляється.
За таких обставин, посилаючись на відсутність заборгованості за рішенням суду, ОСОБА_1 просив суд визнати виконавчий лист, виданий 25 червня 2026 року Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області у справі № 740/4963/25, про стягнення з нього на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» коштів у загальній сумі 38 018 гривень 22 копійки таким, що не підлягає виконанню.
Учасники справи у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду заяви. ОСОБА_1 у поданій до суду заяві просив розгляд заяви проводити без його участі.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши заяву та подані до неї матеріали, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що згідно з рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 квітня 2026 року у справі № 740/4963/25, яке набрало законної сили 29.05.2026, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» заборгованість за кредитним договором № 4593505 від 25.04.2024 у розмірі 33 222 гривні 00 копійок, 1 796 гривень 20 копійок судового збору та 3 000 гривень 00 копійок судових витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с. 223-227).
У порядку виконання зазначеного судового рішення у справі № 740/4963/25 Ніжинським міськрайонним судом 29.06.2026 виконавчий лист направлено через електронний кабінет стягувачу.
Постановою від 06 липня 2026 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним О.П. відкрито виконавче провадження ВП № 81389878 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 25 червня 2026 Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» заборгованості за кредитним договором № 4593505 від 25.04.2024 у розмірі 33 222 гривні 00 копійок, 1 796 гривень 20 копійок судового збору та 3 000 гривень 00 копійок судових витрат на професійну правничу допомогу.
ОСОБА_1 на виконання судового рішення 06.07.2026 згідно з квитанцією № 1.743459025.1 здійснено платіж на суму 33 222,00 грн та 10.07.2026 за квитанцією до платіжної інструкції про переказ готівки та перераховано суму в розмірі 4 796,50 грн.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Захист прав у порядку цивільного судочинства здійснюється у позовному провадженні, а також у інших, спеціальних (окремих) провадженнях, зокрема у спосіб вирішенням процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) (розділ VI ЦПК України).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовано Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є підставою закінчення виконавчого провадження (пункт 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»).
Статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені обставини, за яких виконавче провадження підлягає закінченню.
Ці обставини, в залежності від достатніх для цього підстав, можна умовно поділити на дві групи: в одних випадках виконавець приймає таке рішення самостійно (пункти 1, 3, 4, 6, 7 частини 1статті 39 цього Закону), в інших лише на підставі судового рішення (пункти 2, 5, 10 цієї норми).
Закінчення виконавчого провадження здійснюється постановою виконавця, а підстави закінчення встановлюються в залежності від об`єктивних обставин та не мають альтернативного характеру.
Однією із підстав закінчення виконавчого провадження є фактичне виконання у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (пункт 9 частини 1статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»).
Іншою підставою закінчення виконавчого провадження є визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (пункт 5 частини 1статті 39 вказаного Закону).
Частиною 2статті 432 ЦПК України передбачено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, проте є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.
У судовій практиці наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); помилкова видача виконавчого листа за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; видача виконавчого листа на підставі рішення, яке в подальшому було скасоване; помилкової видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.
Сукупний аналіз змісту статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 432 ЦПК України свідчить про те, що добровільне виконання боржником зобов`язань за судовим рішенням поза межами процедури примусового виконання рішення органами виконавчої служби є підставою для застосування механізму, передбаченого статтею 432 ЦПК України, а фактичне виконання рішення на стадії примусового виконання позбавляє таке виконання ознак добровільності та є підставою для закінчення провадження згідно зі статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Суд звертає увагу на те, що на момент відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа, виданого у цій справі, зобов`язання не було виконане, а виконання своїх зобов`язань у добровільному порядку після пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання не може вважатися добровільним виконанням грошового зобов`язання, що, у свою чергу, виключає можливість застосування правил статті 432 ЦПК України. Окрім того заявник визначеними засобами доказування не довів, що погашення основної суми боргу відбулося до моменту відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем.
За таких обставин у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 432, 447, 451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа, виданого 25 червня 2026 року Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області у справі № 740/4963/25, про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» коштів у загальній сумі 38 018 гривень 22 копійки таким, що не підлягає виконанню, залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягувач: товариство з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» код ЄДРПОУ: 40966896, юридична адреса: вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, м. Київ, 03045.
Суддя Дмитро ДУДАРЕЦЬ
Судове рішення № 138887968, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області було прийнято 10.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 740/4963/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: