Рішення № 138887780, 06.08.2026, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/351/26

2/729/514/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

06 серпня 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області у складі судді Бойко В.І., за участю секретаря судового засідання Шлапак Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 10 січня 2022 року ОСОБА_1 подав до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КРЕДИТ», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» заяву на отримання кредиту № 496405 в якій разом з вказівкою особистих анкетних відомостей просив видати йому кредит в розмірі 20000,00 грн.

10 січня 2022 року на підставі вказаної заяви між ТОВ «ІЗІ КЕРЕДИТ», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 334655.

Згідно кредитного договору № 334655 від 10.01.2022 року визначено, що сума кредиту, яка зазначена в цьому договорі надається Позичальнику в готівковій формі у національній валюті України не пізніше наступного робочого дня з дати підписання цього договору. Кредит надається на умовах терміновості, повернення та платності. Сторони домовились про окремі умови цього Договору, що викладені в цьому розділі та відповідно до Графіку платежів, що є додатком № 2 та невід`ємною частиною цього договору (п. 5 кредитного договору). Загальна сума всіх платежів за договором з урахуванням процентної ставки за кредитом становить 49 248 грн. 00 коп. Відповідно до Графіку платежів кредит надавався строком з 10.01.2022 року по 19.09.2022 року.

26 березня 2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КРЕДИТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» укладено Договір факторингу № Ф-25/2. Відповідно до умов Договору факторингу № Ф-25/2 від 26.03.2025 року ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 334655 від 10.01.2022 року. Факт набуття прав вимоги ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» щодо відповідача підтверджується витягом з Реєстру боржників, що є Додатком № 1 до Договору факторингу № Ф-25/2 від 26.03.2025 р.

Таким чином, ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 334655 від 10.01.2022 року.

Станом на 26.03.2025 року відповідно до Реєстру боржників сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 334655 від 10.01.2022 року перед новим кредитором ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» складає 40848,00 грн., з яких: 19 839,40 грн. - прострочена заборгованість по тілу кредиту; 21008,60 грн. прострочені проценти за кредитом.

22 серпня 2025 року ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» було направлено на адресу відповідача Повідомлення про відступлення права вимоги № 08-25/5819/Ф надано строк для погашення суми заборгованості за кредитним договором № 334655 від 10.01.2022 року, яка складала - 40848,00 грн. Станом на день звернення до суду з даною позовною заявою відповідачем не вчинено жодних дій щодо погашення вказаної вище заборгованості за кредитним договором № 334655 від 10.01.2022 року.

Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» суму заборгованості за кредитним договором № 334655 від 10.01.2022 року у розмірі 40848,00 грн. та судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2 622 грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн.

28.04.2026 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в обґрунтування своїх заперечень зазначає, що на виконання умов спірного кредитного договору ним було сплачено 8400,00 грн. (49248,00 грн (загальна сума кредиту з урахуванням усіх відсотків) - 40848,00 грн (сума, яка залишилась несплачена, за твердженнями позивача)), що не заперечується та визнається відповідачем у позовній заяві. З огляду на наведене визнає та вважає обґрунтованим позов у частині стягнення тіла кредиту у розмірі 11600,00 грн. (20000,00 грн. - 8400,00 грн). В іншій частині позовні вимоги щодо стягнення тіла кредиту вважаю необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, зазначає, що під час дії воєнного стану він був призваний на військову службу до Національної гвардії України, з огляду на що як під час виконання кредитного договору, так і на момент подання відповідного позову та розгляду його судом він має статус військовослужбовця, а тому у відповідності до наведених вище правових норм та висновків Верховного Суду на нього поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», яким передбачено відсутність обов`язку щодо сплати процентів за користування кредитом військовослужбовцем.

Також зазначає, що у разі, якщо суд дійде висновку про відсутність правових підстав для застосування до нього, як військовослужбовця, положень пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», просить врахувати, що суд може зменшити розмір процентів за користування кредитом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи, зокрема, урахувавши ступінь вини боржника (прострочення зобов`язання виникло під час запровадження в Україні воєнного стану та під час перебування на території, що була окупована), майновий стан сторін (я є військовослужбовцем з мінімальним соціальним забезпеченням, на моєму утриманні знаходяться неповнолітні діти), інші інтереси сторін, бездіяльність кредитора, який після запровадження воєнного стану, тобто протягом 4 років не звертався до мене з вимогою сплатити борг, відсутність збитків у кредитора (протилежного матеріали справи не містять), очевидна неспівмірність заявленої суми процентів річних порівняно із сумою боргу тощо, а також дотримуючись принципів розумності, справедливості, пропорційності та балансу між інтересами боржника і кредитора.

З огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення суми процентів за користування кредитом, що майже на 150% більша від суми основного боргу, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, вважаю справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, зменшити розмір процентів за користування кредитом, що за своєю суттю є санкцією до 10%.?

Таким чином, просить суд врахувати, що він є військовослужбовцем з мінімальним соціальним забезпеченням, а тому покладення на нього надмірної відповідальності суперечитиме основним принципам цивільного судочинства щодо справедливості судового рішення, в зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позову у частині стягнення 8400, 00 грн. тіла кредиту та у частині стягнення процентів за користування кредитом у повному обсязі.

04.05.2026 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву у якому зазначає, що ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» не погоджується з доводами та висновками, які викладені у відзиві на позовну заяву та в спростування їх зазначає наступне.

В кредитному договорі № 334655 від 10.01.2022 р., який було укладено між ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 чітко визначено розмір процентної ставки, а порядок її нарахування та оплати узгоджений сторонами. Наявні документи, а саме: заява на видачу кредиту № 496405 від 10.01.2022 року, кредитний договір № 334655 від 10.01.2022 року, Графік платежів, Додаток № 2 до кредитного договору, Розрахунок загальної вартості фінансового кредиту, Паспорт споживчого кредиту від 10.01.2022 року та видатковий касовий ордер від 10.01.2022 року свідчать про те , що кредитний договір було укладено на підставі вільного волевиявлення відповідача, оскільки він обрав серед інших, саме такі умови кредитування, про що свідчать підписи ОСОБА_1 , як у кредитному договорі так і в інших зазначених документах та останнім не оспорювались.

Таким чином, відповідач був обізнаний про всі умови кредитного договору та прийняв їх, як справедливі та прийнятні для себе. Крім того, ОСОБА_1 не звертався до Банку із заявами або скаргами щодо зміни умов кредитування та не пред`являв вимоги щодо визнання Кредитного договору недійсним в частині нарахування процентів за користування кредитними коштами.

Також, ОСОБА_1 відповідно до ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування» мав право протягом 14 календарних днів відкликати свою згоду на укладання договору про наданню споживчого кредиту без пояснення причин. Вказане право відповідача на відмову від кредитного договору, також дублюється у п 11.4 кредитного договору № 334655 від 10.01.2022 р. Проте, ОСОБА_1 не відмовився від одержання кредиту, свою згоду на укладення кредитного договору не відкликав, не звертався до ТОВ «ЗІ КРЕДИТ» за додатковим роз`ясненням положень договору ні до, ні під час, ні після його укладення, тобто не скористався цим своїм правом.

Відтак, кредитний договір № 334655 від 10.01.2022 року було укладено відповідно до норм чинного законодавства України, підписання його сторонами свідчить про те, що останні погодилися з його умовами в повному обсязі, відтак нарахування процентів за користування кредитними коштами жодним чином не суперечить чинному законодавству України.

Крім того, ОСОБА_1 у своєму відзиві на позовну заяву посилається на п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який дійсно встановлює пільги для військовослужбовців під час дії особливого періоду.

Разом з тим, сам по собі факт перебування відповідача на військовій службі не є безумовною підставою для звільнення від виконання зобов`язань за кредитним договором, а також не свідчить про автоматичне поширення на нього усіх пільг, передбачених вказаною нормою закону.

Зазначена правова норма підлягає застосуванню лише за умови належного підтвердження статусу військовослужбовця у відповідний період, а також доведення того, що нарахування процентів, штрафних санкцій чи пені здійснювалось саме в період проходження військової служби.

Звертають увагу, що з наданої відповідачем довідки № 228 від 21.10.2025 року, яка видана Центральною базою виробничо-технологічної комплектації Національної Гвардії України, солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у Центральній базі виробничо-технологічної комплектації Національної Гвардії України з 02 жовтня 2025 року по теперішній час. Однак, кредитний договір № 334655 укладено 10 січня 2022 року до моменту набуття ОСОБА_1 статусу військовослужбовця.

Відповідно до Графіку платежів кредит надавався строком з 17.01.2022 р. по 19.09.2022 року. Довідка видана 21.10.2025 року ОСОБА_1 вже після завершення строку кредитного договору (кредитний договір № 334655 від 10.01.2022 р. діяв з 17.01.2022 р. по 19.09.2022 р.).

Також, вказує на те, що у долученій довідці відсутня інформація про дату призову або ж початок проходження військової служби, що не дає змоги визначити період, у межах якого могли виникнути підстави для звільнення від нарахування процентів за користування кредитом.

Також, не надано посвідчення учасника бойових дій (УБД) або інших документів (довідка форми № 6), які б підтверджували участь відповідача у бойових діях чи заходах із забезпечення національної безпеки та оборони, що є обов`язковою умовою для застосування відповідних пільг. Відтак, наданий документ (довідка форми № 5) не підтверджує право відповідача на звільнення від сплати процентів за користування кредитом відповідно до Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Крім того, доводи відповідача про зменшення процентів за користування кредитом вважають безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, з огляду на таке.

10 січня 2022 року між ТОВ «ІЗІ КЕРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 334655.

Відповідно до умов кредитного договору № 334655 від 10.01.2022 року кредитодавець надає позичальнику в кредит грошові кошти (фінансовий кредит) в сумі 20000,00 грн. на особисті потреби, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом кредитодавцю відповідно до умов зазначених у договорі (п. 3 кредитного договору).

Відтак, згідно з умовами кредитного договору № 334655 від 10.01.2022 року позичальник зобов`язався не лише повернути суму кредиту, а й сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірах та порядку, визначених кредитним договором та Графіком платежів, який є його невід`ємною частиною.

Таким чином, обов`язок зі сплати процентів прямо передбачений умовами кредитного договору, з якими відповідач був ознайомлений до його підписання та які ним прийняті добровільно.

Проценти за користування кредитом є платою за користування грошовими коштами, що прямо відповідає правовій природі кредитного договору № 334655 від 10.01.2022 року, визначеній положеннями ЦК України та не є штрафною санкцією чи заходом відповідальності за порушення його умов.

Також, зазначає, що загальна сума до сплати за кредитним договором № 334655 від 10.01.2022 року була чітко визначена сторонами при його укладенні та становила 49280,00 грн., з яких 20000,00 грн. - тіло кредиту та 29248,00 грн. - проценти за користування кредитом за весь період дії кредитного договору.

Станом на дату переходу права вимоги 26.03.2025 року до ТОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» сума заборгованості складала - 40848,00 грн., що є меншою за загальну погоджену сторонами вартість кредиту. Водночас, ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» не заявляє до стягнення будь-яких штрафних санкцій чи додаткових компенсацій понад погоджену сторонами вартість кредиту, а просить стягнути виключно суму основного боргу та процентів передбачених кредитним договором.

За весь період користування кредитними коштами ОСОБА_1 було здійснено лише 6 (шість) платежів (18.01.2022 року, 25.01.2022 року, 03.02.2022 року, 09.02.2022 року, 16.02.2022 року, 23.02.2022 року) на загальну суму 8400,00 грн., що свідчить про невиконання взятих на себе зобов`язань та не може бути підставою для звільнення від виконання погоджених умов кредитного договору.

Таким чином, клопотання відповідача про зменшення процентів за користування кредитом є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на те, що проценти за користування кредитом не є штрафною санкцією чи заходом відповідальності, а є істотною умовою кредитного договору та платою за користування грошовими коштами, що прямо передбачено положеннями цивільного законодавства України, а розмір процентів, порядок їх нарахування та сплати були чітко визначені умовами кредитного договору та погоджені сторонами під час його укладення, з якими відповідач був належним чином ознайомлений та добровільно погодився, що підтверджується його підписом у відповідних документах.

13.05.2026 року відповідач подав заперечення щодо відповіді на відзив, в якому не погоджується з твердженнями позивача у відповіді на відзив, з підстав наведених у поданому запереченні.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить розглядати справу у його відсутність. У відповіді на відзив просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про розгляд справи. У запереченні на відповідь на відзив просить ухвалити судове рішення з урахуванням відзиву та поданих заперечень.

Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 та ст. 13 Конвенції про захист прав людини іосновоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п. 36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства» та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст. 13 Конвенції).

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 10.01.2022 року ОСОБА_1 подав до ТОВ «Ізі Кредит» заяву на отримання кредиту в якій разом з вказівкою особистих анкетних відомостей просив видати йому кредит у сумі 20000,00 грн. (а.с.13).

10.01.2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Ізі Кредит» було укладено кредитний договір № 334655, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику в кредит грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 20000,00 грн. на особисті потреби, в позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у Договорі (п. 3 Договору).

Як вбачається з п. 1 Кредитного договору № 334655 від 10.01.2022 року сторони підтверджують, що правовою основою для укладання даного Договору є Заява на видачу кредиту, підписана позичальником 10.01.2022, що є додатком № 1 та невід`ємною частиною Договору

Так, з п. 2.1. Договору встановлено, що позичальник підтверджує, що до підписання даного Договору, кредитодавець ознайомив його з усіма умовами цього Договору та Внутрішніх правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з якими він погоджується і які він приймає.

Крім того, п. 2.2. Договору позичальник підтверджує, що до підписання договору Кредитодавець надав йому у письмовій формі інформацію, що передбачена законодавством України про фінансові послуги та про захист прав споживачів, зокрема інформацію, передбачену в ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», та підтверджує, що надана інформація є повною та достатньою для правильного розуміння суті фінансової послуги, що надається Кредитодавцем.

Відповідно до пункту 3.1 кредитного договору, сума кредиту, яка зазначена в цьому договорі, надається позичальнику в готівковій формі у національній валюті України не пізніше наступного робочого дня з дати підписання цього договору.

Згідно із пунктом 5.1 кредитного договору, перебіг строку нарахування процентів за користування кредитом розпочинається з дати фактичного отримання позичальником кредиту і складає 36 тижнів.

Відповідно до пункту 5.2 кредитного договору, реальна (ефективна) річна процентна ставка за кредитом є фіксованою та становить 1987,64%.

Дата першого платежу 17.01.2022 року (п. 5.5. кредитного договору).

Згідно п. 5.7. кредитного договору № 334655 від 10.01.2021 року загальна сума всіх платежів позичальника за договором з урахуванням процентної ставки за кредитом становить 49248,00 грн. Загальна вартість кредиту у грошовому виразі становить 49248,00 грн., що складає 20000,00 грн. суми кредиту та 29248,00 грн. процентів за користування кредитом, або 211,82% у процентному значені.

Згідно з пунктом 10.1. кредитного договору, позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.

Відповідно до п. 26 кредитного договору, підписуючи даний Договір позичальник підтверджує, що у відповідності до вимог чинного законодавства України, у чіткій та зрозумілій формі отримав від кредитодавця інформацію, необхідну для свідомого вибору та підписання цього Договору.

Згідно з розділом 7 кредитного договору «реквізити та підписи сторін», позичальник власноручним підписом підписав кредитний договір № 334655 від 10.01.2022 року та отримав його примірник (а.с. 14-16).

Крім того, ОСОБА_1 власноручним підписом підписав графік платежів загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит та паспорт споживчого кредиту, розрахунок загальної вартості фінансового кредиту, відповідно до яких ОСОБА_1 погодив умови кредитування, зокрема сторонами погоджено загальну вартість кредиту в розмірі 49248,00 грн., що складає 20000,00 грн. суми кредиту та 29248,00 грн. (а.с. 17-20).

Видача відповідачу кредитних коштів у розмірі 20000,00 грн. підтверджується видатковим касовим ордером від 10.01.2022 року (а.с. 21).

Згідно картки НОМЕР_1 обліку виконання кредитного договору № 334655 від 10.01.2022 року, станом на 25.06.2025 року ОСОБА_1 має заборгованість у сумі 40848,00 грн. (а.с.21-22).

З копії деталізації нарахувань та обліку платежів за Кредитним договором 334655 від 10.01.2022 року залишок заборгованості становить 40848,00 грн., з яких: 19839,40 грн. - прострочена заборгованість по тілу кредиту; 21008,60 грн. прострочені проценти за кредитом (а.с. 24-25).

26 березня 2025 між ТОВ «Ізі Кредит» та ТОВ «ФК «Омега Фінанс» було укладено договір факторингу №Ф-25/2, за умовами якого фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна договору) за плату, а Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами (Портфель Заборгованості) (а.с. 32 зв.ст.-37).

З реєстру боржників №1 від 26.03.2025 року до Договору факторингу №Ф-25/2 від 26.03.2025 року вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором № 334655 від 10.01.2022 року становить 40848,00 грн., з яких: 19839,40 грн. - прострочена заборгованість по тілу кредиту; 21008,60 грн. прострочені проценти за кредитом (а.с. 37).

17.07.2025 року ТОВ «ФК «Омега Фінанс» повідомило відповідачу про відступлення права вимоги до нього за кредитним договором № 334655 від 10.01.2022 року (а.с. 29).

Оскільки відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з нього вищевказаної заборгованості.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК Україниможна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позивачем зазначається, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Підписавши вказану заяву та паспорт споживчого кредиту ОСОБА_1 відповідно до статтей 3, 627 ЦК України добровільно погодився на такі умови кредитного договору, взяв на себе відповідні зобов`язання.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші),а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

З огляду на викладене, судом досліджено надані позивачем докази видачі відповідачу кредиту та користування ним, а саме: заяву на видачу кредиту № 496405 від 10.01.2022 року, кредитний договір № 334655 від 10.01.2022 року, Графік платежів, Додаток № 2 до кредитного договору, Розрахунок загальної вартості фінансового кредиту, Паспорт споживчого кредиту від 10.01.2022 року та видатковий касовий ордер від 10.01.2022 року, що свідчать про те, що кредитний договір було укладено на підставі вільного волевиявлення відповідача, оскільки він обрав серед інших, саме такі умови кредитування, про що свідчать підписи відповідача ОСОБА_1 , як у кредитному договорі так і в інших зазначених документах та відповідачем не оспорювались.

На підтвердження своєї обізнаності про умови кредитування відповідач поставив свій підпис у кредитному договорі, тим самим підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту, наданого згідно з обраними умовами кредитування.

Таким чином, відповідач був обізнаний про всі умови кредитного договору та прийняв їх, як справедливі та прийнятні для виконання.

Як вбачається із наданих позивачем розрахунків заборгованості, відсотки за користування кредитом нараховувалися, в межах дії кредитного договору № 334655 від 10.01.2022 року та згідно умов договору, які погоджено сторонами, доказів визнання договору недійсним матеріали справи не містять. Відтак вимоги позову в цій частині підлягають до задоволення, а твердження відповідача про зменшення процентів на 90 % за користування кредитом є безпідставними.

Щодо тверджень відповідача про звільнення від сплати відсотків, у зв`язку з тим, що він перебуває на військові службі, суд зазначає наступне.

Пунктом 15 статті 14 Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Дана пільга поширюється та діє для військовослужбовців з початку (18.03.2014) і до закінчення особливого періоду, для резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду. Банки під час дії особливого періоду не мають право нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати. Для реалізації вказаного права на пільгу, необхідно письмово повідомити банк про проходження військової служби та надати підтверджуючі документи (копію військового квитка з відповідною службовою відміткою, копію довідки про призов військовозобов`язаного на військову службу, копію витягу з наказу або довідки про зарахування до списків військової частини).

Національний Банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 року №18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг з наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Судом встановлено, що відповідач перебуває на військовій службі у Національній Гвардії України з 02 жовтня 2025 року, що підтверджується довідкою № 228 від 21.10.2025 року (а.с. 58).

Разом з тим, сам по собі факт перебування відповідача на військовій службі не є безумовною підставою для звільнення від виконання зобов`язань за кредитним договором, а також не свідчить про автоматичне поширення на нього усіх пільг, передбачених вказаною нормою закону.

Зазначена правова норма підлягає застосуванню лише за умови належного підтвердження статусу військовослужбовця у відповідний період, а також доведення того, що нарахування процентів, штрафних санкцій чи пені здійснювалось саме в період проходження військової служби.

Відповідно до Графіку платежів кредит надавався строком з 17.01.2022 року по 19.09.2022 року, в межах якого були нараховані відсотки за користування кредитом.

В свою чергу, із довідки № 228 від 21.10.2025 року, яка видана Центральною базою виробничо-технологічної комплектації Національної Гвардії України вбачається, що ОСОБА_1 набув статус військовослужбовця вже після завершення строку кредитного договору № 334655 від 10.01.2022 року, який діяв з 17.01.2022 року по 19.09.2022 рік.

Відтак, суд не вбачає підстав для звільнення відповідача від сплати процентів за користування кредитом відповідно до Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов`язання, за змістом якої у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

У відповідності із ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Судом встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» у встановленому законом порядку набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 334655 від 10.01.2022 року.

Виходячи з наведеного, дослідивши усі надані сторонами докази у їх сукупності, перевіривши відповідність позовних вимог діючому законодавству України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС», оскільки протягом розгляду справи було встановлено, що між сторонами існували договірні відносини, які виникли внаслідок укладання кредитного договору № 334655 від 10.01.2022 року. Через порушення умов Договору з боку позичальника своєчасне погашення кредиту та відсотків не відбулося, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом та відсотками, яку відповідач у добровільному порядку не погасив. Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 334655 від 10.01.2022 року, розмір якої становить 40848,00 грн., з яких: 19839,40 грн. - прострочена заборгованість по тілу кредиту; 21008,60 грн. прострочені проценти за кредитом.

Доводи відповідача суд не приймає до уваги, оскільки кредитний договір містить умови щодо процентної ставки, її розміру та порядку сплати, та був погоджений ОСОБА_1 . Крім того, відповідач відповідно до ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування» мав право протягом 14 календарних днів відкликати свою згоду на укладання договору.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду копію Договору про надання правової допомоги від 04.02.2026 року, акт наданих послуг від 06.03.2026 року.

Суд може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, але виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі обґрунтування нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. При цьому, стороною відповідача, на яку покладається обов`язок доведення неспівмірності витрат, не подано клопотання про зменшення витрат на правову допомогу. Дана позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 13.03.2025 року по справі № 275/150/22 (провадження 61-13766св24).

Таким чином, суд з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, задоволення позовних вимог, відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає вказані витрати є співмірними зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг, приходить до висновку про те, що з відповідача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 524, 526, 527, 530, 546, 611, 612, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» суму заборгованості за кредитним договором №334655 від 10.01.2022 року в розмірі 40848 (сорок тисяч вісімсот сорок вісім) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» понесені судові витрати по сплаті судовому збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) грн., разом у розмірі 8662 (вісім тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони по справі:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42436323, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 12, офіс 1007.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя В.І. Бойко