Рішення № 138887399, 31.07.2026, Недригайлівський районний суд Сумської області

Провадження № 2/582/212/26

Справа № 582/617/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2026 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі: головуючого судді Жмурченка В. Д., за участю секретаря Коваль В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-ще Недригайлів за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Хоружівка» про визнання права власності на майно, -

У С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом та просить суд ухвалити рішення, яким визнати дійсним Договір купівлі-продажу № 2026/03/13 від 13 березня 2026 року, укладений між ним, ОСОБА_1 , та ТОВ Агрофірма «Хоружівка» на нерухоме майно, а саме: садибний (індивідуальний) житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 166,5 кв.м, в тому числі житлової 103,2 кв.м з господарськими будівлями, та визнати за ним право власності на вказане вище нерухоме майно.

Вказаний позов обґрунтований тим, що 13.03.2026 між ним та ТОВ Агрофірма «Хоружівка» в особі директора Ющенка Петра Андрійовича було досягнуто домовленості про купівлю-продаж нерухомого майна, а саме: садибного (індивідуального) житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 166,5 кв.м, в тому числі житлової 103,2 кв.м з господарськими будівлями. Вони досягли домовленості щодо всіх істотних умов договору, ТОВ Агрофірма «Хоружівка» отримало від нього гроші в сумі 20 000,00 грн, у якості оплати повної вартості вказаного нерухомого майна. Вказаний факт підтверджується договором купівлі-продажу від 13.03.2026, актом приймання-передачі садибного (індивідуального) житлового будинку від 13.03.2026 та квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 13.05.2026 про отримання коштів у повному обсязі. Позивач зазначає, що неодноразово звертався до ТОВ Агрофірма «Хоружівка» з проханням нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу, однак на його прохання не було відреаговано. Оскільки позивач фактично набув у власність нерухоме майно, а відсутність державної реєстрації права власності позбавляє його можливості в повній мірі реалізувати право щодо володіння, користування та розпорядження майном на власний розсуд, то позивач і звернувся до суду із позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу № 2026/03/13 від 13.03.2026 та визнання за ним права власності на придбане майно.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, але надав до суду заяву, у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, а судове засідання просив провести без його участі.

У судове засідання представник ТОВ Агрофірма «Хоружівка», відповідача по справі, не прибув, але надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги ОСОБА_1 визнав у повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, справу розглянуто без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що 13.03.2026 між позивачем ОСОБА_1 , як покупцем, та ТОВ Агрофірма «Хоружівка» в особі директора Ющенка Петра Андрійовича, як продавцем, була досягнута домовленість про купівлю-продаж нерухомого майна, а саме: садибного (індивідуального) житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 166,5 кв.м, в тому числі житлової 103,2 кв.м з господарськими будівлями.

Вказаний факт підтверджується: договором купівлі-продажу № 2026/03/13 від 13.03.2026, актом приймання-передачі садибного (індивідуального) житлового будинку від 13.03.2026 та квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 13.05.2026 про отримання коштів у повному обсязі.

Після підписання договору ТОВ Агрофірма «Хоружівка» отримало кошти у повному обсязі, однак нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу не вдалося внаслідок ухилення представника вказаного товариства від нотаріального посвідчення правочину, про що свідчать неодноразові звернення ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ЦК України, якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Згідно з частиною другою статті 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до частини першої статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно з частиною третьою статті 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

У пункті 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" роз`яснено судам, що вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК).

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

У постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі № 754/2339/16-ц зроблено висновок, що «однією з умов застосування частини другої статті 220 ЦК України та визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин».

Позивачем доведено існування таких обставин а також те, що можливість посвідчити правочин нотаріально на сьогодні втрачена. І в даному випадку не йдеться про просте небажання продавця та ухилення від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, в наявності категорична відмова продавця від здійснення цих дій шляхом бездіяльності та вчинення дій для унеможливлення нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

Про це свідчать також його неявка у судове засідання. Так, у сьогоднішнє судове засідання представник ТОВ Агрофірма «Хоружівка» не з`явився. Така поведінка представника ТОВ «Хоружівка» свідчить про умисне ухилення від такої явки.

Таким чином, неявка відповідача у судове засідання, його неналежна процесуальна поведінка підтверджують пояснення позивача про безповоротне ухилення відповідача від нотаріального посвідчення правочину, з чого вбачається втрата можливості його посвідчити, оскільки позивач не може примусити відповідача нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу, він не має іншої можливості, ніж звернення до суду з позовом, що розглядається, з метою захистити своє порушене право.

Відповідно до ст. 316, 317 ЦК України громадяни України можуть бути суб`єктами права власності на підставах, не заборонених законом.

Згідно з вимогами ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Суд бере до уваги, що згідно вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюються на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень та вважає, що представником позивача було доведено, що відповідачка не виконала своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу нерухомого майна, а позивач виконав свої обов`язки за цим договором належним чином.

Оскільки сторони у справі домовилися щодо усіх істотних умов договору і відбулося повне виконання договору, що підтверджено письмовими доказами у справі, проте нотаріальне посвідчення договору не відбулося з причини ухилення представника ТОВ Агрофірма «Хоружівка» від нотаріального посвідчення правочину, суд приходить до висновку про можливість визнання дійсним договору купівлі-продажу № 2026/03/13 від 13.03.2026, укладеного між директором ТОВ Агрофірма «Хоружівка» та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та визнання за останнім права власності на придбане майно.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Позивач при подачі позову в частині визнання права власності на нерухоме майно мав сплатити судовий збір за ставкою згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 1 відсоток ціни позову, а саме 9 017,23 грн (901 723х1%).

Враховуючи, що позовні вимоги судом задоволені повністю, то з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в сумі 9 017,23 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Хоружівка» про визнання права власності на майно, - задовольнити.

Визнати дійсним Договір купівлі-продажу № 2026/03/13 від 13 березня 2026 року, укладений між ОСОБА_1 , та ТОВ Агрофірма «Хоружівка» на нерухоме майно, а саме: садибний (індивідуальний) житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 166,5 кв.м, в тому числі житлової 103,2 кв.м з господарськими будівлями;

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на нерухоме майно, а саме: садибний (індивідуальний) житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 166,5 кв.м, в тому числі житловою - 103,2 кв.м з господарськими будівлями.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Хоружівка» (ЄДРПОУ 30133681, 61045, Харківська область, м. Харків, вул. Яроша Отакара, буд. 18 к. 202) в дохід держави судовий збір в розмірі 9 017 (дев`ять тисяч сімнадцять) грн 23 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : В. Д. Жмурченко