Рішення № 138887116, 07.08.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/6262/25

н\п 2-о/490/37/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва

у складі: головуючого судді Чулуп О.С.

присяжних Цибко С.А., Хруль С.П.

при секретарі Правник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Департамент з надання адміністративних послуг та реєстрації Миколаївської міської ради про визнання особи безвісно відсутньою,

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернулась до Центрального районного суду м. Миколаєва із заявою в якій просить: 1) визнати безвісно відсутнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 . 2) початком безвісної відсутності вважати 01 вересня 2014 року.

В обгрунтування заяви заявник вказує, що з 19 вересня 1997 року вона є дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заявник вказує, що після реєстрації шлюбу подружжя проживало за адресою : АДРЕСА_1 . Даний будинок на підставі свідоцтва про право на спадщину по закону належить в частках -1/2 ОСОБА_2 та його матері - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заявниця, її чоловік та його мати зареєстровані за зазначеною вище адресою. Заявник вказує, що приблизно восени 2014 року ОСОБА_2 та його мати ОСОБА_3 зібрали свої документи і речі, та залишили місце проживання, відбувши в невідомому напрямку. Заявник вказує, що її чоловік та його матір покинули місце проживання, вона дізналася коли повернулася додому з роботи та виявила, що їх особистих речей немає. З тих пір чоловік не повідомляв про місце свого перебування і на зв`язок не виходив. Так само й його матір. З того часу місце знаходження чоловіка невідомо. Звернення ОСОБА_1 до органів внутрішніх справ України з приводу розшуку ОСОБА_2 ніяких результатів не дало. Визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім їй необхідно для оформлення шлюбу з іншим чоловіком .

Від представника заявника надійшла заява із проханням розглядати справу без участі заявника та представника, заяву підтримала.

В судове засідання представник заінтересованої особи не з`явився, надіслав на адресу суду заяву із проханням розглядати справу без участі представника.

Судом досліджено свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 згідно якого ОСОБА_4 19 вересня 1997 року та ОСОБА_2 уклали шлюб внаслідок чого дружина змінила прізвище на « ОСОБА_5 ».

Судом досліджено витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.12.2013 року згідно якого за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на частку будинку АДРЕСА_1 .

Судом досліджено заяву ОСОБА_1 до Відділення поліції № 1 МРУП ГУНП в Миколаївській області від 13.06.2024 року з проханням розпочати пошуки її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та його матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживали за адресою: АДРЕСА_1 . В даній заяві остання зазначила, що близько 10 років тому її чоловік ОСОБА_2 разом зі своєю матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 покинули місце свого проживання та поїхали імовірно до Російської Федерації. З тих пір вони не повідомляли про місце свого перебування, на зв`язок не виходили.

Судом досліджено лист відділення поліції № 1 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області від 04.08.2025 року згідно якого повідомлено, що під час проведення перевірки було встановлено, що згідно повного витягу з Адміністрації державної прикордонної служби України, громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 22.01.2022 року о 23 год. 17 хв. виїхав за межі України на пункті пропуску: Бачівськ на транспортному засобі ВН 7065 ІВ в невідомому напрямку. Також було встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 06.09.2022 року о 11:29 год. виїхала за межі України на пункті пропуску: Маяки-Удобне в невідомому напрямку.

Відповідно до статті 43 ЦК України фізична особа може бути визнана безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року. Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

У постанові Верховного Суду від 07 травня 2018 року у справі № 225/1297/17 зроблено висновок, що безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.

Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 ЦК України; г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою.

Частиною першою статті 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою (пункт 3 частини другої статті 293 ЦПК України).

Згідно з частинами другою та третьою статті 294 ЦПК України з метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Заявником не надані суду докази того, що ОСОБА_2 є зниклим з 01 вересня 2014 року, а необізнаність про місце проживання останнього не є підставою для визнання особи безвісно відсутньою.

Відповідно до пояснень заявника ОСОБА_2 виїхав з міста Миколаєва та змінив місце проживання. З листа поліції вбачається, що ОСОБА_2 проживав на території України до січня 2022 року, тобто в період з 2014 роу по 2022 рік. А отже ОСОБА_1 змінив свої місце проживання. Таким чином з 2015 року місце реєстрації ОСОБА_2 не можна вважати його основним місцем проживання. Будь-які відомості щодо останнього місця проживання ОСОБА_2 на території Україні в період з 2014-2022 року суду не надані.З листа поліції вбачається, що ОСОБА_2 виїхав на територію РФ. Отже нове місце його постійного проживання змінилось у 2022 році. А місцем реєстрації особи не можна вважати його місцем постійного (фактичного) проживання особи.

Отже, судом встановлено, що заявником не надано суду доказів щодо відсутності відомостей про перебування ОСОБА_2 за останнім місцем проживання як в Україні так і на території РФ.

Враховуючи викладене вище у сукупності, проаналізувавши досліджені у судовому засіданні письмові докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст.ст. 263, 264, 265, 315, 316, 317, 319 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання безвісно відсутнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 273 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя

Присяжні