Ухвала суду № 138886997, 11.08.2026, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 468/1517/26

Провадж.№ 2/481/702/2026

У Х В А Л А

"11" серпня 2026 р. Новобузький районний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Уманської О.В., з участю секретаря судового засідання Кузьміної Н.П., представника позивача Защук В.В. розглянувши у підготовчому засіданні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Баштанського районного суду Миколаївської області про захист честі, гідності , ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,

Установив :

В провадженні Новобузького районного суду Миколаївської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Баштанського районного суду Миколаївської області, про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання поширеної інформації недостовірною, її спростування та відкликання документа, що містить недостовірну інформацію.

Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 14.07.2026 року відкрито провадження у даній справі та постановлено дану справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

04.08.2026 року від позивачки ОСОБА_1 до суду надійшла відповідь на відзив від 30.07.2026. У даній відповіді позивачкою заявлено клопотання про витребування доказів у Баштанського районного суду Миколаївської області, а саме належним чином засвідчені копії: 1) наказу, розпорядження, рішення зборів суддів, доручення або іншого документа, на підставі якого 02 жовтня 2025 року створено комісію, про яку йдеться на сторінці 3 відзиву, та затверджено її персональний склад; 2) документа, що визначає правову підставу, мету, компетенцію, строк діяльності, голову, секретаря, кворум і порядок ухвалення рішень такої комісії; 3) положення, регламенту, інструкції, методичних рекомендацій або іншого локального акта, що регулював формування і роботу таких комісій та складення актів про ознаки сп`яніння; 4) документів, які визначали критерії добору та підстави включення до складу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ; 5) протоколу засідання, журналу реєстрації, службових доручень, окремих письмових пояснень членів комісії та інших первинних матеріалів, на підставі яких сформульовано текст Акта № 27; 6) документа про затвердження форми, нумерації, порядку реєстрації та зберігання таких актів, а також засвідченого витягу з журналу, в якому зареєстровано Акт № 27; 7) документа, що визначав методику встановлення ознак сп`яніння та порядок відмежування їх від непритомності чи іншого невідкладного стану; 8) документів про повідомлення мене про роботу комісії, пропозицію надати пояснення або пройти медичний огляд саме 02 жовтня 2025 року та про фіксацію можливої відмови.

В обґрунтування заявленого клопотання позивачка вказала, що такі докази перебувають або повинні перебувати у володінні відповідача. Вони підтвердять або спростують існування комісії як правомірно утвореного органу, компетенцію її членів, дотримання процедури, первинність та незалежність їх спостережень і належність оформлення Акта. Позивачка не мала об`єктивної можливості раніше поставити питання про витребування саме таких документів, оскільки Акт № 27 не називає підписантів комісією, документів про її створення позивачці не надавали, а необхідність перевірити новий статус «репрезентативної комісії» виникла лише після отримання відзиву 30 липня 2026 року. Внутрішні організаційно-розпорядчі документи відповідача не перебувають у володінні позивачки, тому самостійно подати їх суду вона не може.

Позивачка ОСОБА_1 у підготовче судове засідання не з`явилась, направила до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Представник позивача ОСОБА_8 у підготовчому судовому засіданні клопотання про витребування доказів підтримала, просила його задовольнити.

Представник відповідача в підготовче судове засідання не з`явився, від представника ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Заслухавши представника позивача, дослідивши клопотання, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 83 ЦПК відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно з ч. 4 ст. 83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Тобто, задоволення клопотання про витребування судом доказів є можливим за умови, якщо особа, яка його заявляє, доведе складнощі їх отримання, тобто об`єктивну неможливість одержання та подання доказового матеріалу до суду особисто через обставини, які перешкоджають такому поданню. Ці складнощі можуть мати юридичний або фактичний характер. Складнощі юридичного характеру полягають в тому, що на заваді одержання та подання доказу є норма закону забороняючого характеру, яка обмежує доступ особи до потрібної доказової інформації. Фактичні складнощі в одержанні доказів мають місце, якщо незважаючи на вжиті особою заходи, потрібний їй доказ одержати не вдалося. Заявляючи клопотання про витребування доказів, особа повинна посилатися на причини, за яких вона сама не може одержати цей доказ.

Позивачем не надано доказів самостійного направлення запитів з метою отримання інформації та отримання відмови.

Крім того, за змістом ст. 126, 127 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У відповідності до ч. 2-4 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Згідно з ч. 5 ст. 127 ЦПК України пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Згідно з ч. 5 ст. 83 ЦПК України, у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні повинно бути зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

У відповіді на відзив не зазначено, що позивач здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Таким чином, клопотання про витребування доказів подане з порушенням норм ЦПК України та не може бути взяте до розгляду судом.

Оскільки не зазначено позивачем про неможливість подання відповідних доказів, сторона не здійснювала жодних дій для витребування самостійно відповідної інформації, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотаннь про витребування доказів.

Керуючись ст. 83, 84 ЦПК України, суд

Постановив :

У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала у повному обсязі проголошена 11.08.2026.

Суддя