Рішення № 138886760, 10.08.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/1292/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"10" серпня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Манучарян А.С., розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ

у березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором у розмірі 17000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 02 січня 2022 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» та відповідачем було укладено договір про надання фінансового кредиту №80502126. Відповідно до договору ТОВ «ФК «Ірбіс» зобов`язалося надати та надало відповідачу кредит у розмірі 5000,00 грн зі строком користування коштами протягом 90 днів, а відповідач зобов`язався вчасно повернути кредит (до 02 квітня 2022 року), а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 2% на день від суми залишку заборгованості за кредитом (пільгова процента ставка, яка підлягає застосуванню з 02 січня 2022 року по 01 лютого 2022 року), у розмірі 3% на день від суми залишку заборгованості за кредитом (стандартна процентна ставка яка підлягає застосуванню з 02 лютого 2022 року по 02 квітня 2022 року).

01 вересня 2025 року ТОВ «ФК «Ірбіс» уклало з ТОВ «ФК «Позика» договір факторингу №01092025/01, за яким ТОВ «ФК «Ірбіс» відступило позивачу за плату право грошової вимоги до відповідача за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №80502126 від 02 січня 2022 року.

Позичальник свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконав, в зв`язку з чим виникла заборгованість у загальному розмірі 17000,00 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 5000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 12000,00 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача в повному обсязі.

В судове засідання представниця позивача не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, судом відповідно до ч.ч. 7,8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи за місцем його реєстрації, причину неявки суду не повідомив.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представниця позивача не заперечувала проти такого порядку вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема суд встановив, що 02 січня 2022 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» та відповідачем було укладено договір про надання фінансового кредиту №80502126. Відповідно до договору ТОВ «ФК «Ірбіс» зобов`язалося надати відповідачу кредит у розмірі 5000,00 грн зі строком користування коштами протягом 90 днів, а відповідач зобов`язався вчасно повернути кредит (до 02 квітня 2022 року), а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 2% на день від суми залишку заборгованості за кредитом (пільгова процента ставка, яка підлягає застосуванню з 02 січня 2022 року по 01 лютого 2022 року), у розмірі 3% на день від суми залишку заборгованості за кредитом (стандартна процентна ставка яка підлягає застосуванню з 02 лютого 2022 року по 02 квітня 2022 року).

01 вересня 2025 року ТОВ «ФК «Ірбіс» уклало з ТОВ «ФК «Позика» договір факторингу №01092025/01, за яким ТОВ «ФК «Ірбіс» відступило позивачу за плату право грошової вимоги до відповідача за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №80502126 від 02 січня 2022 року.

Згідно ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ч. 1 ст.627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України,зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.207 ЦК України (в редакції на час укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно ч. 2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Ірбіс» з дотриманням положень ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали між собою кредитний договір в електронній формі, узгодили в ньому усі істотні умови, відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальник підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином відповідач набув статусу, прав та обов`язків позичальника в кредитних правовідносинах.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст.611,612,623-625,1049,1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

З матеріалів справи також убачається, що кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання шляхом перерахування позичальнику кредитних коштів на банківську картку, зазначену останнім, що підтверджується повідомленням ТОВ «УПР» та випискою АТ «Універсал Банк» про рух коштів за платіжною карткою.

Зі свого боку відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором заборгованість відповідача становить 17000,00 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 5000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 12000,00 грн.

Вказана заборгованість повністю узгоджується з умовами договору, підтверджується відповідним розрахунком, який не спростований відповідачем.

За таких обставин, заборгованість за кредитним договором на підставі ст.ст.526,530 ЦК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати (судовий збір) в розмірі 2662,40 грн.

Що стосується витрат на правничу допомогу.

Так, відповідно до ч.ч.2-5 ст.137 ЦПК України витрати на правничу допомогу складаються з гонорару адвоката за представництво в суді; іншої правничої допомоги, пов`язаної зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збору доказів тощо; вартості послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу представницею позивача до позовної заяви надано копію договору про надання правової допомоги від 02 січня 2026 року № 39493634/03, укладеного між ТОВ «ФК «Позика» та ФОП Горобей Р.Г. (яка має статус адвоката), з копіями додаткової угоди від 16 лютого 2026 року № 80502126, акту наданих послуг, детального опису робіт, що містять перелік, опис та узгоджену сторонами вартість виконаних робіт, необхідних для надання правничої допомоги, зокрема: письмова консультація клієнта, витрачений час 0,5 год, вартість послуги 500,00 грн; правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій, витрачений час 1 год, вартість послуги 1500,00 грн; складання позовної заяви, витрачений час 2 год, вартість послуги 3000,00 грн, формування додатків до позовної заяви, витрачений час 0,5 год, вартість послуги 500,00 грн. Загальна вартість послуг 5500,00 грн.

Даний спір є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, справа не передбачає необхідності виконання значного обсягу дій та робіт, необхідних для її підготовки та розгляду.

При цьому, формування додатків до позовної заяви, не можуть бути віднесені до видів правничої допомоги, які передбачені в ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Також є необґрунтованим виокремлення адвокатом як самостійного виду адвокатської послуги правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів позивача, оскільки охоплюється діями адвоката із складання позовної заяви.

Отже, зважаючи на викладене, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а тому дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 1500,00 грн.

Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265,280-282,289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Глибочицька, будинок 17, літера Б, ідентифікаційний код 39493634, заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №80502126 від 02 січня 2022 року в розмірі 17000,00 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 5000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 12000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Глибочицька, будинок 17, літера Б, ідентифікаційний код 39493634, судові витрати в розмірі 4162,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя Л.В. Лузан