Рішення № 138886204, 11.08.2026, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 135/104/26

Провадження по справі № 2/129/1198/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" серпня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

у складі: головуючої судді Бондар О.В.,

розглянув без участі сторін та їх представників в місті Гайсині в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

установив:

26.01.2026 позивач звернувся до Ладижинського міського суду суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 898333115 від 20.04.2023 в розмірі 52584,38 грн., з яких основна сума боргу 14350 грн., 38234,38 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом. Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

20.04.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту№ 898333115, який підписано електронним підписом відповідача, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачу кредитні кошти в сумі 14350 грн. на строк 30 днів чотирма траншами, а відповідач зобов`язався вчасно повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом; ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання виконав, в період з 20.04.2023 по 28.07.2021 (траншами 20.04.2023 - 2200 грн., 24.04.2023 -200 грн., 25.04.2023 200 грн., 25.04.2023 200 грн., 26.04.2023 200 грн., 26.04.2023 400 грн., 27.04.2023 650 грн., 28.04.2023 700 грн., 28.04.2023 400 грн., 28.04.2023 350 грн., 29.04.2023 500 грн., 30.04.2023 650 грн., 550 грн. та 450 грн., 01.05.2023 500 грн., 300 грн., 02.05.2023 500 грн., 03.05.2023 650 грн., 04.05.2023 800 грн., 300 грн. та 300 грн., 5.05.2023 -800 грн., 06.05.2023 800 грн., 350 грн., 550 грн., 07.05.2023 850 грн.) перерахував на наданий відповідачем банківський картковий рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти, які ОСОБА_2 отримав на свій картковий рахунок; свої зобов`язання по поверненню кредиту та процентів відповідач належним чином не виконав, у зв`язку з чим у ОСОБА_2 є заборгованість в розмірі 52584,38 грн., з яких основна сума боргу 14350 грн., 38234,38 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом; 11.07.2025 на підставі договору факторингу №11/07/25-Е ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» набуло право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 898333115 від 20.04.2023.

Ухвалою судді від 27.01.2026 справу передано до Гайсинсьткого районного суду за підсудністю, справа надійшла 18.02.2026.

Ухвалою судді Гайсинського районного суду від 09.02.2026 відкрито провадження у справі.

Відповідач відзиву до суду не подавав, копія належним чином завіреної ухвали про відкриття провадження в цій справі разом із копією позовної заяви з додатками судом направлялися за зареєстрованим місцем проживання відповідача згідно інформації з Єдиного державного демографічного реєстру, днем їх особистого отримання відповідачем є 03.03.2026.

З урахуванням досліджених доказів та вимог закону суд визнає за необхідне задовольнити позовні вимоги повністю з таких підстав.

Встановлено, що 20.04.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту№ 898333115, який підписано електронним підписом відповідача, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачу кредитні кошти в сумі 14350 грн. на строк 30 днів чотирма траншами, а відповідач зобов`язався вчасно повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом; ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання виконав, в період з 20.04.2023 по 07.05.2023 (траншами 20.04.2023 - 2200 грн., 24.04.2023 -200 грн., 25.04.2023 200 грн., 25.04.2023 200 грн., 26.04.2023 200 грн., 26.04.2023 400 грн., 27.04.2023 650 грн., 28.04.2023 700 грн., 28.04.2023 400 грн., 28.04.2023 350 грн., 29.04.2023 500 грн., 30.04.2023 650 грн., 550 грн. та 450 грн., 01.05.2023 500 грн., 300 грн., 02.05.2023 500 грн., 03.05.2023 650 грн., 04.05.2023 800 грн., 300 грн. та 300 грн., 5.05.2023 -800 грн., 06.05.2023 800 грн., 350 грн., 550 грн., 07.05.2023 850 грн.) перерахував на наданий відповідачем банківський картковий рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти, які ОСОБА_2 отримав на свій картковий рахунок; свої зобов`язання по поверненню кредиту та процентів відповідач належним чином не виконав, у зв`язку з чим у ОСОБА_2 є заборгованість в розмірі 52584,38 грн., з яких основна сума боргу 14350 грн., 38234,38 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом; 11.07.2025 на підставі договору факторингу №11/07/25-Е ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» набуло право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 898333115 від 20.04.2023.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та друга статті 633 ЦК України).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина першій статті 634 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

У ч.2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

В абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3).

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року в справі №404/502/18, від 07.10.2020 року в справі №127/33824/19.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно зі ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до положень ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; у ч.1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 80 ЦПК України).

За змістом ч.ч.1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 898333115 від 20.04.2023 (а.с.36-37), паспорту споживчого кредиту та кредитного договору (а.с.53-54, 55-62), згідно платіжних доручень та довідок стосовно перерахування грошових коштів кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на належний ОСОБА_2 банківський картковий рахунок № НОМЕР_1 в період з 20.04.2023 по 07.05.2023 (траншами 20.04.2023 - 2200 грн., 24.04.2023 -200 грн., 25.04.2023 200 грн., 25.04.2023 200 грн., 26.04.2023 200 грн., 26.04.2023 400 грн., 27.04.2023 650 грн., 28.04.2023 700 грн., 28.04.2023 400 грн., 28.04.2023 350 грн., 29.04.2023 500 грн., 30.04.2023 650 грн., 550 грн. та 450 грн., 01.05.2023 500 грн., 300 грн., 02.05.2023 500 грн., 03.05.2023 650 грн., 04.05.2023 800 грн., 300 грн. та 300 грн., 5.05.2023 -800 грн., 06.05.2023 800 грн., 350 грн., 550 грн., 07.05.2023 850 грн.) (а.с.40-52) заборгованість ОСОБА_2 складає: 52584,38 грн., з яких 14350 грн. основний борг, 38234,38 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем (позичальником) кошти та проценти за користування ними за кредитним договором № 898333115 від 20.04.2023 14350 грн. основний борг, 38234,38 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом, загалом 52584,38 грн. -в добровільному порядку позивачу відповідачем не повернуті, то з метою захисту законних інтересів позивача борг з відповідача у розмірі 52584,38 грн. необхідно стягнути рішенням суду.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 7000 грн. суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілуміж сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Ураховуючи складність справи, кількість судових засідань з участю адвоката та виконані адвокатом роботи, принципи співмірності судових витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог (100%): 2662,40 грн. судового збору та 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Керуючись ст. 258, 259, 263, 264, 265, 267, 271-273, ч.5 ст.279 ЦПК України, -

ухвалив:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956): заборгованість за кредитним договором № 898333115 від 20.04.2023 в розмірі 52584,38 грн. (п`ятдесят дві тисячі вісімдесят чотири гривні 38 копійок), а також судові витрати: 2662,40 грн. судового збору та 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду в тридцятиденний строк.

Суддя: