Рішення № 138885280, 11.08.2026, Зарічненський районний суд Рівненської області

Справа № 561/830/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року с-ще Зарічне

Зарічненський районний суд Рівненської області в складі:

судді Світличного Р.В.,

за участю секретаря Савич Ж.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в с-щі Зарічне цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

15 липня 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» через свого представника адвоката Пархомчука С.В. засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 7592,00 грн, судовий збір в сумі 2662,40 грн та 15500,00 грн витрат на правничу допомогу.

На обґрунтування своїх вимог вказує про те, що відповідно до електронного договору про надання фінансового кредиту від 28 лютого 2025 року № 131853, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» відповідач отримав кредит в сумі 4000,00 грн строком на 90 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою в розмірі 0,72% за кожен день користування кредитом, комісією в розмірі 25% від суми наданого кредиту, що становить 1000,00 грн.

ОСОБА_1 свого обов`язку із повернення кредитних коштів та процентів за їх користування не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором у сумі 7592,00 грн, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4000,00 грн, простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 2592,00 грн, послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п.1.4 кредитного договору в розмірі 1000,00 грн.

19 грудня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» укладено договір факторингу № 19122025/2, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» передало (відступило) ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» належні йому права вимоги до боржників, зокрема за кредитним договором № 131853 від 28 лютого 2025 року. За таких обставин ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» наділено правом вимоги до відповідача за кредитним договором.

Оскільки ОСОБА_1 не погасив заборгованість ні на рахунок первісного кредитора, ні на рахунок позивача, ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» у заявленому позові просило суд стягнути з відповідача заборгованість у заявленому, а також судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Зарічненського районного суду Рівненської області від 15 липня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін в судове засідання. Копію цієї ухвали відповідач ОСОБА_1 отримав 23 липня 2026 року в порядку п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, про що свідчить відмітка у поштовому повідомленні про відсутність адресата за вказаною адресою. Відзиву до суду відповідачем не подано.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають до задоволення, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що 28 лютого 2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» укладено кредитний договір № 131853, відповідно до якого відповідач отримав кредит в сумі 4000,00 грн строком на 90 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою в розмірі 0,72% за кожен день користування кредитом, комісією в розмірі 25% від суми наданого кредиту, що становить 1000,00 грн..

Цей договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом KL5499. Такі дії сторін повністю узгоджуються з вимогами ст. 6, 627 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Підписавши 28 лютого 2025 року договір № 131853 про надання фінансового кредиту ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання у встановлений договором строк повернути кредит у порядку та умовах визначених у договорі (п.1.1 Договору).

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

19 грудня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» укладено договір факторингу № 19122025/2, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» передало (відступило) ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі прав вимог.

Відповідно до копії витягу з реєстру прав вимоги до договору факторингу № 19122025/2 від 19 грудня 2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» набуло права вимоги до відповідача за кредитним договором № 131853 від 28 лютого 2025 року на загальну суму 7592,00 грн, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4000,00 грн, простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 2592,00 грн, послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п.1.4 кредитного договору в розмірі 1000,00 грн.

Згідно із ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк. Відповідно до ст.1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 свого обов`язку із повернення кредитних коштів та процентів за їх користування не виконав, а тому позов в частині стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1, п.п. 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 15500,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268) (рішення від 23 січня 2014 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України»). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Враховуючи вищевказане та те, що зазначені витрати на правничу допомогу підтверджені належними доказами, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, типовість позовних заяв характерних позивачу, критерії реальності адвокатських витрат, з урахуванням часткового задоволення позову, суд доходить висновку, що із на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Венера Фінанс» підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» задоволено повністю, а тому, з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача судові витрати у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263 265, 273 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 131853 від 28 лютого 2025 року у розмірі 7592,00 (сім тисяч п`ятсот дев`яносто дві гривні).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» 2662,40 (Дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» 1 000 (Одну тисячу) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс», місце знаходження: м.Київ, вул. Львівська, буд.23, оф. 703, ЄДРПОУ 43561872.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя: Р.В. Світличний