Рішення № 138884582, 11.08.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 756/14582/24

Провадження № 2/369/2807/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

11.08.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі судових засідань Худинець Д.С.,

за участю

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ДЕВЕЛОПМЕНТСЬКА КОМПАНІЯ», третя особа: Товариств з обмеженою відповідальністю «СВІТ ХОУМ СЕРВІС» про зобов`язання не чинити перешкоди у користуванні об`єктом житлової нерухомості та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2024 року позивач звернувся до Оболонського районного суду м.Києва з вказаним позовом. Позовні вимоги мотивовано тим, що 15.08.2022 він набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Право власності Позивача на вказаний об`єкт нерухомого майна зареєстровано у встановленому законом порядку. Для оплати комунальних послуг за належну йому квартиру 12.07.2023 ним було укладено з ТОВ «СВІТ ХОУМ СЕРВІС» договір № 3/12 про компенсацію витрат по оплаті послуг водопостачання та водовідведення, електропостачання та газопостачання. Відповідно до умов зазначеного договору оплата з боку Позивача мала здійснюватися у безготівковій формі, але у подальшому відповідач почав висувати до нього вимоги щодо здійснення оплати за договором виключно у готівковій формі, з чим позивач не погоджувався. У зв`язку з відмовою позивача здійснювати оплату у визначений відповідачем спосіб, останній, як зазначає позивач, почав чинити йому перешкоди у користуванні належною йому квартирою. Зокрема, з 30.08.2024 року відповідач фактично позбавив його доступу на територію житлового комплексу, заблокував його електронний магнітний ключ, а також створював перешкоди у користуванні електричною енергією в належній йому квартирі, погрожуючи її відключенням від електропостачання. Після здійснення позивачем оплати за електричну енергію у готівковій формі доступ до території житлового комплексу йому відновили. Вважає, що зазначені дії відповідача порушують його право власності та перешкоджають реалізації його правомочностей щодо користування належним йому нерухомим майном.

Крім того, зазначає, що неправомірними діями відповідача йому завдано моральної шкоди, яка, полягає у душевних стражданнях, моральних переживаннях та значних моральних незручностях, пов`язаних із неможливістю безперешкодно користуватися належною йому квартирою та необхідністю вирішувати питання доступу до житла й електропостачання. Розмір моральної шкоди оцінює у 10 000 грн.

Просить суд:

заборонити ТОВ «Українська девелопментська компанія» чинити громадянину України ОСОБА_1 перешкоди у користуванні об`єктом житлової нерухомості, яким є квартира за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 58,2 кв. м, житловою площею 37,4 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2508170432080), в тому числі чинити перешкоди щодо повного або часткового припинення постачання електричної енергії щодо зазначеної квартири;

стягнути з ТОВ «Українська девелопментська компанія» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн. відшкодування завданої моральної шкоди та судові витрати у розмірі 12 422,40 грн.

Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 28.11 2024 справу передано за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.01.2025 відкрито провадження у справі, призначено підготовче провадження.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24.09.2025 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду.

У судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.

Представник третьої особи у судове засідання також не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, пояснень щодо позову не подав, про причини неявки суд не повідомив.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 встановлено, що якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засідання яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст.ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник здійснює зазначені права на власний розсуд.

За змістом ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, а ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Судом встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Також судом встановлено, що 12 липня 2023 року між позивачем та ТОВ «Світ Хоум Сервіс» укладено договір № 3/12 про компенсацію витрат по оплаті послуг водопостачання та водовідведення, електропостачання та газопостачання.

Відповідно до п. 7 зазначеного договору компенсація витрат здійснюється у безготівковій формі.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилається на те, що саме ТОВ «Українська девелопментська компанія» почало вимагати від нього здійснення оплати за комунальні послуги у готівковій формі, заблокувало електронний ключ доступу до території житлового комплексу та погрожувало припиненням електропостачання належної йому квартири.

На підтвердження зазначених обставин позивачем надано скріншоти листування у месенджері з контактом «Арт Сарай».

Разом із тим суд зазначає, що вказані скріншоти не містять відомостей, які б давали можливість ідентифікувати співрозмовника як ТОВ «Українська девелопментська компанія» чи його уповноваженого представника. Із наданої переписки неможливо встановити номер телефону, з якого здійснювалося листування, особу співрозмовника, його посаду, належність до відповідача або інші дані, які б підтверджували, що повідомлення надсилалися саме відповідачем.

При цьому сам по собі зміст повідомлень, у яких містяться посилання на забудовника чи на наявність у забудовника договорів із постачальниками комунальних послуг, не є належним та достатнім доказом того, що відповідні повідомлення виходили саме від ТОВ «Українська девелопментська компанія».

Інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що саме відповідач вчиняв дії щодо блокування доступу позивача до житлового комплексу, створював перешкоди у користуванні належною йому квартирою або погрожував припиненням електропостачання, матеріали справи не містять. Не витребувані такі докази позивачем при розгляді справи, у разі складнощів в їх отриманні.

Згідно з ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту порушення його прав саме ТОВ «Українська девелопментська компанія», а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають

Оскільки вимога про відшкодування моральної шкоди є похідною від вимоги про усунення перешкод у користуванні майном, а судом не встановлено протиправної поведінки відповідача щодо позивача, підстави для її задоволення також відсутні.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України,судові витрати покласти на позивача.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ДЕВЕЛОПМЕНТСЬКА КОМПАНІЯ», третя особа: Товариств з обмеженою відповідальністю «СВІТ ХОУМ СЕРВІС» про зобов`язання не чинити перешкоди у користуванні об`єктом житлової нерухомості та відшкодування моральної шкоди залишити без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду позивачем подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 11 серпня 2026 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ