Ухвала суду № 138884153, 07.08.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/9324/26

1-кс/296/3514/26

УХВАЛА

Іменем України

про застосування запобіжного заходу

у вигляді тримання під вартою

07 серпня 2026 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ЖРУП № 2 ГУНП в Житомирській області, лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погодженого прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполь, Донецької області, громадянина України, не одруженого, утриманців не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (тимчасово окупована територія України), місця проживання в Україні не має, раніше судимого, -

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 та ч. 5 ст. 407 КК України у кримінальному провадженні №12026060640000555 від 16.06.2026, -

В С Т А Н О В И В

07.08.2026 до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира надійшло клопотання слідчого СВ ЖРУП № 2 ГУНП в Житомирській області, лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погодженого прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 та ч. 5 ст. 407 КК України, у кримінальному провадженні №12026060640000555 від 16.06.2026.

Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні СВ ЖРУП №2 ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за ч. 4 ст. 185 та ч. 5 ст. 407 КК України, у кримінальному провадженні №12026060640000555 від 16.06.2026.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи на посаді гранатометника 1 аеромобільного відділення 3 аеромобільного взводу 13 аеромобільної роти НОМЕР_2 аеромобільного батальйон військової частини НОМЕР_1 , та знаходячись у відрядженні у військовій частині НОМЕР_3 з метою проходження курсу базової загальновійськової підготовки у складі 2 навчального батальйону, в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану, 06.11.2025 приблизно о 13 год. самовільно залишив місце несення служби, що дислокувалося на території польового табору зведеного батальйону, розташованого на території військової частини НОМЕР_4 , що за адресою; АДРЕСА_2 та проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його із виконанням службових обов`язків до 03.07.2026, коли місцеперебування останнього було встановлено працівниками УПП в Житомирській області та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_3 .

За час відсутності на службі у військовій частині НОМЕР_1 та у військовій частині НОМЕР_3 солдат ОСОБА_5 обов`язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами місця служби правоохоронні органи або органи державної влади про свою належність до військової служби, про вчинене ним самовільне залишення військової частини НОМЕР_3 та його причини не повідомив та проводив час на власний розсуд.

Крім цього, 12.06.2026 близько 02 год. ОСОБА_5 перебував поблизу будинку АДРЕСА_4 , де помітив ОСОБА_8 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння та спав на лавці біля під`їзду №4 вказаного будинку. В подальшому, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна, а саме майна, яке знаходилося при ОСОБА_8 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне повторне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , у цей же день, час та місці, переслідуючи мету незаконного збагачення, діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони залишаються непоміченими, підійшов до ОСОБА_8 , та переконавшись, що останній спить, з кишені штанів, що були одягнені на останньому, своїми руками витягнув мобільний телефон марки «One Plus 13 16/512GB», IMEI1: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 , вартістю 28 051 грн. 20 коп. та зняв з пальця руки золоту каблучку, 585 проби, вагою 4,58 грам, вартістю 28 974 грн. 20 коп., тим самим таємно повторно викрав чуже майно, що належить ОСОБА_8 .

В подальшому, ОСОБА_5 , утримуючи вказане майно при собі, залишив місце скоєння злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_8 майнової шкоди на загальну суму 57025 грн. 40 коп.

07.08.2026 у відповідності до ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України.

Причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину підтверджується зібраними у ході розслідування доказами, що додані до клопотання.

Поряд з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення орган досудового розслідування вважає, що у кримінальному провадження існують ризики, передбачені п.п.1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обумовлюють необхідність застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу, а саме у вигляді тримання під вартою.

Під час судового розгляду слідчий та прокурор клопотання повністю підтримали та просили його задовільнити з підстав та мотивів, що викладені у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_5 під час судового розгляду вказав, що він є військовослужбовцем та перебуває в СЗЧ, родини він не має, як і місця проживання в Україні бо він сам з Маріуполя, який є окупованим, раніше був судимий. Він розуміє в чому його підозрюють та визнає свою причетність до подій на які вказує прокурор, проти задоволення клопотання не заперечує.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали клопотання слідчий суддя дійшов наступного.

Згідно ст.29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Згідно пунктів 1 і 2 ч. 1 ст. 177 КПК України" метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею під час судового розгляду встановлено, що органом досудового розслідування розслідується кримінальне провадження №12026060640000555 від 16.06.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 та ч. 5 ст. 407 КК України, де підозрюваним є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи стадію судового розгляду, суд, не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду даного клопотання, з урахуванням усталеної практики ЄСПЛ ( пункт 32 рішення у справі Fox , Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86;12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопору-шення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) слідчий суддя вважає, що підозра ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 та ч. 5 ст. 407 КК України, у кримінальному провадженні №12026060640000555 від 16.06.2026 є обґрунтованою в розумінні ч. 1 ст. 194 КПК України, про це свідчать в своїй сукупності докази, що долучені до клопотання, а саме:

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12.06.2026;

-протоколом огляду місця події від 15.06.2026;

-протоколом допиту потерпілого від 22.06.2026;

-протоколом огляду предмета від 17.06.2026;

-протоколом огляду предмета від 17.06.2026;

-протоколом допиту свідка від 19.06.2026;

-протоколом допиту свідка від 22.07.2026;

-протоколом допиту свідка від 22.07.2026;

-протоколом допиту свідка від 19.06.2026;

-протоколом допиту свідка від 19.06.2026;

-висновком експерта №СЕ-19/106-26/10830-ТВ від 22.06.2026;

-висновком експерта №СЕ-19/106-26/10935-ТВ від 24.06.2026;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімки від 22.06.2026;

-протоколом огляду предмету (відео) від 26.06.2026;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 27.07.2026;

Щодо ризиків.

Слідчий вказує, що наразі існують ризики передбачені п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України.

-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Існування ризику щодо можливості переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оцінюється судом в світлі тих обставин, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих в даному кримінальному провадженні кримінальних правопорушень, з метою уникнення відповідальності за вчинення злочину може переховуватись від органу досудового розслідування та, в подальшому, від суду.

Так, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, за ч. 4 ст. 185 та ч. 5 ст. 407 КК України, санкції яких передбачають покарання у вигляді позбавлення волі, зокрема за ч. 5 ст. 407 КК України на строк від п`яти до десяти років (тяжкий злочин), за ч. 4 ст. 185 КК України на строк від п`яти до восьми років (тяжкий злочин) .

При цьому, слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, згідно якої, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою , проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, а також, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі і потерпілих, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства з боку особи, яка обвинувачується у вчиненні протиправного діяння. Так, ЄСПЛ з прав людини в рішенні викладеному у справі «Ілійков проти Болгарії», зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

Слідчим суддею враховано особу підозрюваного, який не має міцних соціальних зв`язків не одружений, дітей не має, не має місця проживання на території України , раніше судимий за корисливі злочини проти власності, обгрунтовано підозрюється у 2 тяжких злочинах,

Отже , на переконання слідчого судді, ризик переховування підозрюваного - існує і він має високу ступінь ймовірності, оскільки підозрюваного нічого не утримує в м.Житомирі.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик вчинення іншого кримінального правопорушення теж існує. Про це свідчить особа підозрюваного ОСОБА_5 , який раніше був судимий за злочини проти власності, відбув реальне покарання (судимість не погашена) проте, знову обнрунтовано підозрюється у вчинені двох тяжких злочинів: проти власності та проти встановленого порядку несення служби. Імовірно вчинення злочинів проти власності є джерелом до існування підозрюваного, оскільки за матеріалами кримінального провадження викрадене він збув та отримав прибуток.

Згідно із частиною 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

Отже прокурором під час розгляду клопотання доведено слідчому судді, що ризики за п. п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, існують. При цьому встановлені ризики є високими та запобігти їм, окрім як, за допомогою запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наразі не можливо.

Слідчий суддя при застосуванні запобіжного заходу в цілому, також врахував: вік підозрюваного - чоловік 40 роки, соціальний статус- не одружений, дітей чи утриманців не має, немає постійного місця проживання, раніше неодноразово судимий, на обліку в лікарів не перебуває, захворювань не має, як і будь-яких медичних протипоказань що б унеможливлювали утримання ОСОБА_5 в умовах ізоляції від суспільства, а саме в СІЗО.

Разом з цим, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Таких обставин слідчим суддею не встановлено, а тому в даному конкретному випадку слід визначити заставу.

За приписами ч.1.3 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

В силу п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи особу підозрюваного, його матеріальний стан, слідчий суддя визначає заставу у розмірі, який становить 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок (мінімальний розмір)

Слідчий суддя вважає, що саме такий розмір застави у даному конкретному випадку є необхідним, достатнім та співмірним.

У разі внесення застави у визначеному цією ухвалою вважається, що до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та у такому випадку покласти на підозрюваного обов`язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

-не відлучатися з м. Житомира, без дозволу слідчого, прокурора або суду окрім випадків пов`язаних з рятуванням свого життя;

- не спілкуватися зі свідками в кримінальному провадженні Свінціцьким. ОСОБА_9 ;

-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання;

-носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, визначити з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави до 05.10.2026.

Отже за результатами розгляду клопотання слідчий суддя приймає рішення про задоволення клопотання слідчого, погодженого з прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначення, як альтернативи - застави

Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 182,183, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого - задовольнити .

Застосувати відносно підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України у кримінальному провадженні №12026060640000555 від 16.06.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком 60 днів, а саме до 05.10.2026 року (включно), з правом внесення застави в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 (шісдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок UA758201720355229001500000277, одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області, код ЄДРПОУ 26278626, МФО 820172 в ДКСУ, м. Київ, з призначенням платежу: «застава прізвище, ім`я, по батькові (найменування) платника, що вносить заставу та особи, за яку вноситься застава, № справи, суд, який постановив ухвалу про застосування запобіжного заходу.».

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у визначеному розмірі до закінчення строку дії цієї ухвали.

У разі внесення застави у визначеному цією ухвалою розмірі вважається, що до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді застави та у такому випадку покласти на підозрюваного такі обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

-не відлучатися з м. Житомира, без дозволу слідчого, прокурора або суду окрім випадків пов`язаних з рятуванням свого життя;

- не спілкуватися зі свідками в кримінальному провадженні Свінціцьким, Кравцем, Зелінським, ОСОБА_10 ;

-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання;

-носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, визначити з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави і до 05.10.2026

Попередити підозрюваного, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.

Контроль за виконанням ухвали щодо виконання покладених на підозрюваного обов`язків у разі внесення застави покласти на старшого слідчого у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення проте, може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст ухвали оголошено 10.08.2026

Слідчий суддя ОСОБА_1