Єдиний державний реєстр судових рішень
ОСНОВ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА
Справа № 646/7191/25
№ провадження 2/646/1231/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 серпня 2026 року місто Харків
Основ`янський районний суд міста Харкова у складі
головуючої судді Іщенко О. В.,
секретар судового засідання Петренко А. О.,
учасники справи:
представник позивача Моторного (транспортного) страхового бюро України Мисюкевич К. В.,
відповідач ОСОБА_1 ,
представник відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Основ`янського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України в особі представника Мисюкевич Катерини Володимирівни до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позицій позивача та відповідача; заяви, клопотання учасників справи; інші процесуальні дії у справі
До Основ`янського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява Моторного (транспортного) страхового бюро України в особі представника Мисюкевич К. В. до ОСОБА_1 з вимогою стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України матеріальну шкоду у порядку регресу у розмірі 162 280,00 гривень.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 27 вересня 2023 року у місті Харкові відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів: автомобіля марки Scoda Octavia, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки Volkswagen Passat, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Власником автомобіля марки Volkswagen Passat, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , є ОСОБА_4 .
Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 07 листопада 2023 року у справі № 642/5956/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.
Оскільки цивільно-правова відповідальністю відповідача на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована, потерпіла особа звернулась до Моторного (транспортного) страхового бюро України із повідомленням про настання дорожньо-транспортної пригоди та заявою про виплату страхового відшкодування.
Встановлення розміру матеріального збитку по даному випадку, позивач доручив ФОП ОСОБА_5 , яким у звіті № 376 від 06 листопада 2023 року було визначено, що вартість відновлювального ремонту ТЗ Volkswagen Passat, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить 270 352,81 гривень.
За виконання експертного дослідження по встановленню розміру відшкодування потерпілій особі, на підставі рахунка № 373 від 11 жовтня 2023 року та акту виконаних робіт, позивач виплатив ФОП ОСОБА_5 2 280,00 гривень.
Згідно із заявою потерпілого про напрям виплати, на підставі наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих № 4.1/21197 від 05 грудня 2023 року з довідкою № 1 від 01 грудня 2023 року, позивач здійснив регламентну виплату на рахунок потерпілої особи в розмірі 160 000,00 гривень (в межах ліміту страхової суми, встановленої Постановою Правління НБУ від 30.05.2022 № 109).
Таким чином, фактичні витрати позивача на виплату потерпілому страхового відшкодування та витрати на встановлення розміру збитку по справі складають 162 280,00 гривень.
Оскільки позивачем у повному обсязі відшкодовано потерпілій шкоду, завдану відповідачем, який не виконав обов`язку щодо страхування своєї цивільно-правової відповідальності, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь в порядку регресу суму виплаченого відшкодування у розмірі 162 280,00 гривень, а також судовий збір у розмірі 3 028,00 гривень.
Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні.
У судове засідання, призначене на 27 липня 2026 року, представник позивача не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, у матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без його участі.
Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання не з`являвся; заяв, клопотань від нього до суду не надходило.
Представник відповідача ОСОБА_2 в одному із судових засідань із розгляду справи при наданні пояснень суду зазначив, що сторона відповідача позовні вимоги не визнає.
Відзиву на позовну заяву стороною відповідача суду надано не було.
У судове засідання 27 липня 2026 року відповідач та його представник не з`явилися, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином, заяв, клопотань від сторони відповідача до суду не надходило.
На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову тощо) не вчинялось.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши їх у сукупності та взаємозв`язку, встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 27 вересня 2023 року приблизно о 16:37 годині, керуючи автомобілем «Scoda Octavia Tour 1.6», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на перехресті вулиці Велика Панасівська та провулку Лосівський у місті Харкові, при зміні напрямку руху не впевнився, що це буде безпечним, внаслідок чого сталось зіткнення з транспортним засобом Volkswagen Passat, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , після чого останній здійснив наїзд на перешкоду (бордюр, стовп). В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдані матеріальні збитки.
Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 07 листопада 2023 року у справі № 642/5956/23 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постанова набрала законної сили 20 листопада 2023 року.
Як свідчать матеріали справи, власницею пошкодженого транспортного засобу Volkswagen Passat, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , є ОСОБА_4 .
Згідно із полісом добровільного страхування цивільної відповідальності власника наземного транспорту № 021197/4450/0000205 від 18 серпня 2023 року, транспортний засіб Volkswagen Passat, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , застрахований Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА».
Інформація про те, що на момент настання дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб Scoda Octavia, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , був забезпечений договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відсутня.
Під час дорожньо-транспортної пригоди Volkswagen Passat, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження.
02 жовтня 2023 року ОСОБА_3 , з метою отримання грошового відшкодування за матеріальну шкоду, завдану відповідачем, звернувся із відповідною заявою до Моторного (транспортного) страхового бюро України.
Як встановлено із звіту № 376, який було складено 06 листопада 2023 року ФОП ОСОБА_5 за дорученням Моторного (транспортного) страхового бюро України № 96447, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП 27 вересня 2023 року, складає 270 352,81 гривні, з урахуванням ПДВ на нові складові частини, які підлягають заміні під час проведення ремонтних робіт.
З акту виконаний робіт за дорученням МТСБУ № 96447 встановлено, що вартість виконаних ФОП ОСОБА_5 робіт становить 2 280,00 гривень.
На підставі наказу № 96447 від 05 грудня 2023 року Моторне (транспортне) страхове бюро України платіжним дорученням № 978780 від 06 грудня 2023 року сплатило ОСОБА_4 за вказаними у заяві реквізитами регламентну виплату у розмірі 160 000,00 гривні.
Звертаючись до суду, Моторне (транспортне) страхове бюро України як на підставу позову посилається на те, що оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача на момент дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована, ним за рахунок коштів фонду захисту потерпілих було здійснено регламенту виплату потерпілій особі ОСОБА_4 , тому він має право на стягнення з відповідача в порядку регресу розміру виплаченого страхового відшкодування.
Отже, як убачається з наведених вище обставин справи, спірні правовідносини виникли між Моторним (транспортним) страховим бюро України, як особою, яка відшкодувала шкоду, завдану ОСОБА_1 , та має право зворотної вимоги (регресу) до останнього у розмірі виплаченого відшкодування та такою винною у спричиненні матеріальної шкоди фізичною особою ОСОБА_1 .
Мотивована оцінка щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
За приписами частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною третьою статті 12 та частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються учасниками цивільної справи.
Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно із положеннями статті 77 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною другою статті 95 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до частини шостої статті 82 Цивільного процесуального кодексу України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно із пунктом 3) частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як зазначено у пункті 1) частини першої статті 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до роз`яснень, які містяться у пункті 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року № 4, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.
Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Системний аналіз наведених вище правових норм дає підстави дійти висновку, що деліктне зобов`язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоди.
Сторонами деліктного зобов`язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник).
Разом із тим, правила регулювання таких зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою за умови, що законом передбачено такий обов`язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала.
Статтею 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Положеннями статті 7 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що на території України дозволяється використання виключно забезпечених транспортних засобів. Транспортний засіб має бути забезпеченим до початку його використання у дорожньому русі на вулично-дорожній мережі загального користування на території України.
При цьому вказаним Законом передбачені випадки виплати відшкодування шкоди потерпілим у разі використання транспортного засобу власником, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до частини першої статті 43 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює регламентну виплату на умовах, визначених цим Законом, у разі заподіяння шкоди на території України , зокрема, транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, та майну, яке перебувало в ньому.
Як зазначено у частині другій статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ після здійснення регламентної виплати має право зворотної вимоги до особи, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, керуючи транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду.
Отже, законом встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди особі потерпілій у дорожньо-транспортній пригоді, саме в порядку регресу, якщо така шкода спричинена власником транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача на момент настання дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована у передбаченому законом порядку, Моторне (транспортне) страхове бюро України здійснило виплату страхового відшкодування потерпілій ОСОБА_4 , суд дійшов висновку про наявність передбаченої пунктом 1) частини другої статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підстави для стягнення такої виплати у порядку регресу з винної особи, ОСОБА_1 , на користь позивача.
Отже, ураховуючи наведене вище, оцінивши надані позивачем докази та встановлені відповідно ним обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд доходить висновку, що позовна заява Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу є обгрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частин першої та другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ураховуючи, що позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України задоволено в повному обсязі, суд уважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача сплачений ним судовий збір у сумі 3 028,00 гривень.
Керуючись статтями 2, 76, 89, 141, 259, 263-265, 352, 354 та 355 Цивільного процесуального кодексу України, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України у порядку регресу матеріальну шкоду у розмірі 162 280 (сто шістдесят дві тисячі двісті вісімдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 06 серпня 2026 року.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Учасники справи:
Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, ЄДРПОУ: 21647131, місцезнаходження: бульвар Русанівський, будинок 8, місто Київ, 02653;
Представник позивача: Мисюкевич Катерина Володимирівна, РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: вулиця Кіото, будинок 25, офіс 203, місто Київ, 02156; номер телефона: НОМЕР_4 , email: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; номер телефона: НОМЕР_6 ;
Представник відповідача: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_2 ; номер телефона: НОМЕР_8 .
Суддя О. В. Іщенко
Судове рішення № 138883388, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова) було прийнято 06.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 646/7191/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: