Рішення № 138883272, 05.08.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/2187/26

Провадження № 2/645/2140/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Алтухової О.Ю.,

секретар судових засідань Півінська С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в спрощеному провадженні в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УНО КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УНО КАПІТАЛ», від імені та в інтересах якого діє представник директор ТОВ «ФК «УНО КАПІТАЛ» Овсейчук В.С., звернулось до суду, через систему «Електронний суд», з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором № 1332054 від 26.02.2024 року в загальному розмірі 19651,60 грн; суму судового збору у розмірі 2662,40 грн просять покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.02.2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_2 укладений Договір про надання споживчого кредиту № 1332054, а 28.02.2024 року Додаткова угода до нього щодо збільшення суми кредиту. Відповідно до умов договору ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» надало відповідачу кредитні кошти у розмірі 2 300,00 грн, які були зараховані на картку позичальника № НОМЕР_1 , а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти. ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі. Відповідач, у свою чергу, зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 19 651,60 грн, з яких: заборгованість по тілу 2 300,00 грн, заборгованість по відсотках 13 000,00 грн, штраф 4 351,60 грн. 10.10.2024 року ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «УНО КАПІТАЛ» уклали Договір факторингу № 10/10/24, за яким ТОВ «ФК «УНО КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 за договором № 1332054. У зв`язку з викладеним позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення заборгованості.

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 18.03.2026 провадження по справі відкрито, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та задоволено клопотання про витребування доказів з витребуванням у АТ КБ «ПриватБанк» належним чином засвідчену інформацію по банківській картці № НОМЕР_1 .

Відповідь АТ КБ «ПРИВАТБАНК», на виконання ухвали суду від 18.03.2026, з відомостями про банківську картку на ім`я ОСОБА_1 , надійшла до суду 06.04.2026.

У судове засідання представник позивача Овсейчук В.С. не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, у позові просив суд проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Представник третьої особи ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» у судове засідання не з`явився, , про дату, час та місце розгляду справи товариство було повідомлено своєчасно та належним чином, причини неявки суду невідомі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином. Причини неявки відповідач суду не повідомив, будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Відповідач в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подав до суду відзив на позовну заяву, у зв`язку із чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Враховуючи повторну неявку належним чином повідомленого відповідача в судове засідання, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до ст.280 ЦПК України суд, за згодою представника позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані докази в їх сукупності, доходить наступного висновку.

26.02.2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 був укладений Договір № 1332054 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort».

Відповідно до п.п. 1.1-1.4 Договору, Товариство надає споживачу кошти у кредит в національній валюті України гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 1 600,00 грн. Тип кредиту кредит. Строк кредиту - 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, первісна редакція якого наведена в Додатку №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.

Мета отримання кредиту, відповідно до п. 1.6 - споживчі (особисті) потреби.

У додатку №1 до Договору про надання споживчого кредиту № 1332054 від 26.02.2024 сторонами був узгоджений графік платежів (Додаток № 1 до Договору підписаний позичальником 26.02.2024 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором «C886»).

Цей Договір укладається за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт. Електронна ідентифікація Споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, що є електронним підписом Споживача та направлений Товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний споживачем при вході/протягом періоду обслуговування в Товаристві. Код доступу може також надсилатися з використанням месенджерів (Viber, Telegram, тощо), в тому числі з використанням роботизованого функціоналу таких месенджерів (ботів). При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту Товариства. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами Сторін та діє протягом строку, вказаного в п.1.3 Договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за Договором будуть наявні невиконані грошові зобов`язання, Договір продовжує діяти до повного виконання Споживачем зобов`язань за ним (п.п. 7.1, 7.3 Договору).

Також, 26.02.2024 ОСОБА_1 ознайомився із умовами кредитування ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та підписав електронним підписом з одноразовим ідентифікатором «C886» паспорт споживчого кредиту, в якому викладені умови надання кредитних коштів, який містить відомості про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача та інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, яка узгоджується з умовами, викладеними в Договорі № 1332054.

Окрім того, 28.02.2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 була укладена Додаткова угода до Договору № 1332054 від 26.02.2024 року, підписану електронним підписом з одноразовим ідентифікатором «X962», за умовами якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на 700,00 грн, у зв`язку з чим загальний розмір кредиту склав 2 300,00 грн, та викладено Додаток №1 до Договору (Графік платежів) у новій редакції.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 2.4 Розділу 2 Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_2 . Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 26.02.2024 року. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п. 2.1. Договору.

З листів ТОВ «ПЕЙТЕК» (діє на підставі укладеного з ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» Договору про організацію переказу грошових коштів №03052022-1 від 2022-05-03) вбачається, що було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», а саме:

26.02.2024 о 18.06 на суму 1600,00 грн; номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - 00454949-dbdf-41e0-908a-abd1b9c5b65b; номер транзакції в системі ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» c8192e8c2ab04808dd0397b3015f4748; Session ID 023287631464; код авторизації 338477; та 28.02.2024 о 22.37 на суму 700,00 грн; номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - ac5e458f-db68-4d89-a476-1e531f9013f7; номер транзакції в системі ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» 0280d09b35d4618e4fca500c7989c1e3, Session ID 023317085594; код авторизації 218499, з призначенням платежів: зарахування на картку 4149499162570723.

Окрім того, на виконання ухвали суду від 18.03.2026 від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надано відповідь (вих. № 20.1.0.0.0/7-260323/65726-БТ від 30.03.2026), відповідно до якої на ім`я відповідача ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ) та повідомлено, що за вказаним рахунком було здійснено зарахування коштів: 26.02.2024 на суму 1 600,00 грн та 28.02.2024 на суму 700,00 грн з призначенням платежу «FUIB MoneyTransfer, Visa Direct».

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Так, за змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом п.п. 10,11 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», споживче кредитування - правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).

Згідно п. 5 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.ч. 3-6,8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 вказаного Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 90 ч.1 ст.1 Закону України «Про платіжні послуги» унікальний ідентифікатор - комбінація літер, цифр, символів або знаків, що надається користувачу надавачем платіжних послуг та дає змогу однозначно ідентифікувати користувача та/або його рахунок для цілей виконання платіжної операції.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа. У разі створення електронного документа з використанням більш як одного електронного підпису та/або більш як однієї електронної печатки його створення завершується накладанням електронного підпису або електронної печатки останнім підписувачем чи створювачем електронної печатки відповідно до технології створення такого електронного документа.

Відповідно до ст. 8 вказаного Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Таким підписом за договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1332054 від 26.02.2024 року був одноразовий ідентифікатор «C886», а за Додатковою угодою від 28.02.2024 року до вказаного Договору одноразовий ідентифікатор «X962».

У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року (справа № 372/223/17, провадження № 61-10667св18) міститься правовий висновок, згідно з яким факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупність інших доказів, зокрема: кредитним договором, меморіальними ордерами на видачу коштів, виписками про рух коштів по рахунку, заявами на переказ готівки, тощо.

Аналогічної позиції висловлена в поставові КЦС ВС від 15.01.2025 року у справі №753/16762.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частинами 1-3 ст.1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Частиною 1 ст.1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1332054 від 26.02.2024 з додатковою угодою до нього, а ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов`язання перед відповідачем виконало.

10.10.2024 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УНО КАПІТАЛ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладений договір факторингу № 10/10/24, відповідно до умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» передало (відступило) ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УНО КАПІТАЛ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УНО КАПІТАЛ» прийняло належні ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Згідно з п.п. 1.1, 1.3 Договору факторингу № 10/10/24 фактор набуває права вимоги (у значенні як наведено нижче) від клієнта та сплачує клієнту за відступлсння прав вимог (у значенні як наведено нижче) фінансування (у значенні як наведено нижче) у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором, а клієнт відступає (передає) факторові права грошової вимоги (права вимоги (у значенні як наведено нижче)) до боржників (у значенні як наведено нижче) за кредитними договорами (у значенні як наведено нижче) (портфель заборгованості (у значенні як наведено нижче)). Внаслідок передачі (відступлсння) права вимоги (у значенні як наведено нижче) за цим договором. Фактор заміняє клієнта у кредитних договорах (у значенні як наведено нижче), що входять до поргфеля заборгованості (у значенні як наведено нижче), та набуває прав грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами (у значенні як наведено нижче), включаючи право вимагати від боржників (у значенні як наведено нижче) належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників (у значенні як наведено нижче) за кредитними договорами (у значенні як наведено нижче). Фактор має право здійснити наступне відступлення третім особам прав вимоги до Боржників (у значенні як наведено нижче), придбаних від Клієнта за цим Договором в порядку, визначеному чинним Законодавством (у значенні як наведено нижче).

Права Вимоги переходять до Фактора після підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників за формою Додатку 2 цього Договору та оплати Фактором суми Фінансування у строки, передбачені пунктом 7.2 Договору, після чого Фактор стає Кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх Заборгованостей за Кредитними договорами. Разом з Правами вимоги Фактору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав та передбачені цим Договором (п. 6.2.3 Договору факторингу № 10/10/24).

Згідно з платіжною інструкцією № 3045 від 25.02.2025 на виконання договору факторингу №10/10/24 вiд 10 жовтня 2024 ТОВ «ФК УНО КАПIТАЛ» перерахував на користь ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» грошові кошти у сумі 729 123,19 грн.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 10/10/24 від 10.10.2024, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УНО КАПІТАЛ» отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 (порядковий номер в Реєстрі № 24, РНОКПП НОМЕР_4 ) за кредитною угодою № 1332054 від 26.02.2024 року в загальній сумі 19651,60 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 2300,00 грн, заборгованість по відсотках 13000,00 грн, заборгованість по штрафах/пені 4351,60 грн.

Вказана сума заборгованості узгоджується з наданим суду розрахунком заборгованості за Договором № 1332054 від 26.02.2024 року, згідно з яким загальний розмір вимог становить 19651,60 грн та включає 2300,00 грн простроченого основного боргу, 13000,00 грн нарахованих відсотків та 4351,60 грн нарахованих штрафних санкцій (пені).

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УНО КАПІТАЛ» надіслало на поштову адресу відповідача письмову вимогу (повідомлення) (вих.б/н від 15.12.2025) про необхідність погашення заборгованості за Договором № № 1332054 в сумі 19651,60 грн.

Розрахунок заборгованості підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний опис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів боржником, кількість днів, за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), дати нарахування складових зазначеної заборгованості за кредитом.

Вказана позиція прослідковується у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц, а саме вказується на те, що наданий розрахунок заборгованості є належним та допустимим доказом.

Отже, розрахунок заборгованості є актуальним, а також належним доказом, що у сукупності з дослідженими судом доказами підтверджує наявність заборгованості наявність та розмір заборгованості відповідача перед ТОВ «ФК УНО КАПIТАЛ».

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

У ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідачем не надано доказів того, що ним належним чином виконувались зобов`язання з повернення кредитних коштів первісним кредиторам.

Відступленням права вимоги є договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до ст.ст.1077,1078 ЦК України (в редакції закону на час укладання договорів факторингу по даній справі) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1081 ЦК України (в редакції закону на час укладання договорів факторингу по даній справі) клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України (в редакції закону на час укладання договорів факторингу по даній справі), передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15№ «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Верховним Судом у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 910/10963/19 наголошено, що доказом переходу прав за зобов`язанням до нового кредитора є відповідний правочин щодо відступлення прав вимоги у зобов`язанні […], а не документи, що засвідчують права, які передаються. За таких обставин, у позивача, як нового кредитора, який набув право вимоги в межах сум зазначених у договорах, наявне право вимоги до відповідача щодо стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором.

Аналогічної правової позиції дотримується і КЦС ВС в постанові від 06 лютого 2018 року у справі № 278/1679/13-ц.

Зважаючи, що умови договору про відступлення права вимоги виконано сторонами, вартість, обумовлена договором, відомості, що вказаний правочин оскаржувався в судовому порядку відсутні, суд вважає, що позивач набув право вимоги до відповідача на законних підставах.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач свої зобов`язання за умовами Договору № 1332054 від 26.02.2024 (з урахуванням Додаткової угоди від 28.02.2024) не виконав, доказів про відсутність своєї заборгованості перед позивачем суду не надав, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за тілом кредиту в сумі 2 300,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд не погоджується з визначеним розрахунком та сумою заборгованості за Договором №1332054 від 26.02.2024 в частині заборгованості за сумою відсотків-13000,00 грн та заборгованості за неустойкою/штрафами - 4351,60 грн, з огляду на наступне.

За умовами п. 1.5 Договору передбачено, що тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом проценти нараховуються в наступному порядку та на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 2,5 % в день та застосовується у межах строку кредиту. відповідно до п. 1.5.2 Договору знижена процентна ставка становить 0,25 % в день та застосовується у випадку, якщо Споживач, як учасник Програми лояльності Товариства, до 27.03.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів. Знижка Споживачу від Товариства на стандартну процентну ставку є індивідуальною; у випадку її застосування сума процентів, що підлягає сплаті до вказаної вище дати, перераховується замість стандартної процентної ставки за зниженою процентною ставкою. Також Споживач може отримати індивідуальну знижку, якщо до вказаної дати здійснить повне дострокове повернення кредиту, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою, буде перераховано за зниженою процентною ставкою до дати повного дострокового повернення кредиту (включно). У випадку часткового дострокового повернення кредиту такий перерахунок здійснюється тільки до дати часткового дострокового повернення кредиту, надалі застосовується стандартна процентна ставка без знижки і перерахунку. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка без знижки, що не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача.

Також, 28.02.2024 року між сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору № 1332054 від 26.02.2024 року, за умовами п. 1 якої сторони домовились збільшити суму кредиту на 700,00 грн, виклавши п. 1.2 Договору в наступній редакції: «Сума кредиту (загальний розмір) складає: 2300,00 грн». Відповідно до п. 5 Додаткової угоди інші умови Договору, в тому числі строк кредиту та процентна ставка, залишаються без змін.

22 листопада 2023 року був прийнятий Закон України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг». Закон набрав чинності 24 грудня 2023 року. Вказаним Законом було внесено зміни та доповнення, зокрема, до Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування».

Так, ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, пунктом 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Національним банком України у листі від 20 лютого 2024 року «Щодо дотримання законодавства у сфері споживчого кредитування» надано роз`яснення щодо застосування Закону № 3498-ІХ, а також п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» з метою недопущення порушення прав споживачів. Так, у пункті 2 вказаного листа щодо максимального розміру денної процентної ставки Національним банком України роз`яснено, що «відповідно до пункту 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про споживче кредитування тимчасово протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-ІХ, тобто до 20 серпня 2024 року включно, встановлено максимальний розмір денної процентної ставки, який не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22 квітня 2024 року включно); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року включно). Враховуючи, що Договір №1332054 укладений між сторонами 26.02.2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», то на спірні правовідносини поширюються вищезазначені обмеження щодо розміру процентної ставки.

У постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18), від 05 серпня 2020 року у справі № 712/9613/15-ц (провадження № 61-46733св18), 22 червня 2022 року № 296/7213/15 визначено, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Як встановлено судом, сума наданого відповідачеві кредиту (тіло кредиту) з урахуванням Додаткової угоди становить 2300,00 грн.

За період з 26.02.2024 року по 27.03.2024 року (31 день) проценти нараховувалися за договірною ставкою 0,25 % на день, що не перевищувало максимального розміру денної процентної ставки, визначеного Законом. Всього за вказаний період підлягає нарахуванню: 2300,00 грн * 0,25 % * 31 день = 178,25 грн.

З 28.03.2024 року по 22.04.2024 року (26 днів) проценти повинні нараховуватися за денною ставкою 2,5 %, що складає 2300,00 грн * 2,5 % * 26 днів = 1495,00 грн.

З 23.04.2024 року по 20.08.2024 року (120 днів) проценти повинні нараховуватися за денною ставкою 1,5 %, що складає 2300,00 грн * 1,5 % * 120 днів = 4140,00 грн.

З 21.08.2024 року по 10.10.2024 року (51 день) проценти повинні нараховуватися відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» за денною ставкою 1 %, що складає 2300,00 грн * 1 % * 51 день = 1173,00 грн.

Отже, за заявлений позивачем період стягненню з відповідача заборгованість за процентами підлягає в розмірі

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача відсотки в сумі 6986,25 грн (178,25 грн + 1495,00 грн + 4140,00 грн + 1173,00 грн), у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Що стосується вимог позову про стягнення з відповідача пені/нестойки в сумі 4351,60 грн, суд зазначає, що відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п.18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан був введений в Україні Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, неодноразово був продовжений і діє на час розгляду справи судом.

Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

За таких обставин, нарахування заборгованості за пенею позивачем є безпідставним та неправомірним, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача пені в розмірі 7500,00 грн задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене вище, оскільки відповідач свої зобов`язання за умовами Договору № 1332054 від 26.02.2024 (з урахуванням Додаткової угоди від 28.02.2024) у повному обсязі не виконав, доказів відсутності своєї заборгованості перед позивачем суду не надав, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УНО КАПІТАЛ» підлягають частковому задоволенню та з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1332054 від 26.02.2024 у розмірі 9 286,25 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 2 300,00 грн; заборгованість за відсотками 6 986,25 грн.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до платіжної інструкції №325 від 29.12.2025 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що суд задовольнив позовні вимоги частково, то витрати позивача зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача пропорційно розміру задоволених судом позовних вимог, що дорівнює 1258,10 грн (9286,25х2662,40/19651,60).

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 279, 280-283 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УНО КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УНО КАПІТАЛ» заборгованість за Кредитним договором № 1332054 у розмірі 9 286,25 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 2300,00 грн; заборгованість за відсотками 6986,25 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УНО КАПІТАЛ» витрати по сплаті судового збору в сумі 1258,10 грн.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно вимог ст.ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі проголошення в судовому засіданні скороченого судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УНО КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 39669296, адреса: 01042, м.Київ, вул.Маккейна Джона, буд. 39.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєсрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 11.08.2026 року.

Суддя О.Ю. Алтухова