Ухвала суду № 138882881, 10.08.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/2982/26

провадження № 2-п/619/71/26

УХВАЛА

10 серпня 2026 року м. Дергачі

Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Пруднікова О.В., розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 адвоката Яковлєвої Людмили Іванівни про перегляд заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 9 липня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-

встановила:

Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 9 липня 2026 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором 71864947 від 14.06.2025 у розмірі 9 100 ( дев`ять тисяч сто) гривень 00 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в розмірі 1 086 (одна тисяча вісімдесят шість) гривень 69 копійок. В іншій частині відмовлено.

03.08.2026 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 9 липня 2026 року у справі № 619/2982/26.

Вивчивши заяву та додані до неї матеріали, суддя встановив, що її подано без додержання вимог, викладених у ст. 285 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 6 ст. 285 ЦПК України до заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.

У заяві представник заявника ОСОБА_1 адвокат Яковлєва Л.І. просить звільнити заявника від сплати судового збору, посилаючись п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Так, на учасників бойових дій розповсюджується дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ, який визначає статус, зокрема, і учасників бойових дій та гарантії їх соціального захисту.

Відповідно до частини другої статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветерани війни та особи, на яких поширюється чинність цього Закону, звільняються від плати за оформлення документів, юридичні консультації, а також від судових витрат, пов`язаних з розглядом питань щодо їх соціального захисту.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Вказана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19 (провадження №11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 (провадження №14-730цс19).

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до правового висновку, викладеного в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі №9901/70/20, пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав.

Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Цей висновок підтверджуються ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі №567/79/23.

Системний аналіз наведених норм закону з урахуванням правових висновків Верховного Суду свідчить про те, що у кожному випадку суди мають враховувати предмет та підстави позову, перевіряти, чи стосується така справа захисту прав особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до неї особи).

Також, у постанові Верховного Суду від 19 березня 2020 року в справі №372/2348/17 досліджувалося питання щодо розповсюдження вимог п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» на відповідача у справі за позовом про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором, і викладено правовий висновок, згідно з яким, оскільки предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором, кредитні кошти надавались відповідачу на поточні потреби, що не стосується соціальних прав і гарантій відповідача, як учасника бойових дій, апеляційний суд правильно стягнув з нього судовий збір.

Велика Палата Верховного Суду в своїй ухвалі від 07.05.2026 року по справі №752/3051/25 зазначила, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 вже висловила правову позицію щодо застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування наведеної вище норми суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Також Велика Палата Верховного Суду наголосила, що до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» з часу ухвалення наведеної вище постанови Великої Палати Верховного Суду зміни не вносилися, суспільний контекст також не змінився, тому підстав для відступлення чи уточнення викладеного в ній висновку немає.

Так, оскільки предметом позовних вимог в даній цивільній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором, то суд доходить висновку про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання заяви про перегляд заочного рішення у даній справі з підстав, передбачених, п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки матеріали справи не свідчать про те, що спір в даній справі пов`язаний з порушенням прав ОСОБА_1 саме як учасника бойових дій, отже, суд констатує обов`язок заявника сплатити судовий збір по вказаній справі.

Згідно з ч. 1 ст. 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про перегляд заочного рішення фізичною особою ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328 грн.

Отже, відповідачу при зверненні до суду із заявою про перегляд заочного рішення необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 532 грн 48 коп. на розрахунковий рахунок:

отримувач: ГУК Харків обл/МТГ Дергачі/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, номер рахунку (IBAN): UA878999980313161206000020599, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дергачівський районний суд Харківської області (назва суду, де розглядається справа) та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Згідно з ч. 8 ст. 285 ЦПК України до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України якщо позовна заява подана без додержання вимог, передбачених ст. 175, 177 ЦПК України та/або несплачено судовий збір, вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, заява представника заявника ОСОБА_1 адвоката Яковлєвої Людмили Іванівни про перегляд заочного рішення, підлягає залишенню без руху з наданням строку на усунення зазначених в ухвалі недоліків, шляхом подання до суду документів, що підтверджують сплату судового збору в розмірі 532 грн 48 коп.

Керуючись статтями 185, 284, 285 ЦПК України, суддя, -

постановила:

Заяву представника заявника ОСОБА_1 адвоката Яковлєвої Людмили Іванівни про перегляд заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 9 липня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення коштів- залишити без руху.

Повідомити заявника (представника) про необхідність виправити зазначені недоліки заяви та надати строк десять днів з дня отримання ухвали для їх усунення.

Якщо заявник (представник) відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 185 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

У разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О. В. Пруднікова