Рішення № 138882541, 06.08.2026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1588/25

Номер провадження 2/350/107/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у селищі Рожнятів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

установив:

Стислий виклад позицій сторін:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідачки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4524686 від 02 квітня 2024 року у загальному розмірі 137 404,09 грн, яка складається із 19 989,99 грн заборгованості за тілом кредиту, 107 414,10 грн заборгованості за процентами та 10 000,00 грн штрафу, а також понесені судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 02 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4524686 в електронній формі. Відповідно до умов договору відповідачці було надано кредитні кошти у розмірі 20 000,00 грн, які вона зобов`язалася повернути, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші передбачені договором зобов`язання. Договір було укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. За умовами договору кредитні кошти підлягали перерахуванню у безготівковій формі на банківську картку, зазначену відповідачкою під час оформлення кредиту. Позивач зазначає, що первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав та надав відповідачці кредитні кошти у погодженому сторонами розмірі.

14 листопада 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу №14/11/2024, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №4524686 від 02 квітня 2024 року.

Оскільки відповідачка належним чином не виконала взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів, утворилася заборгованість у загальному розмірі 137 404,09 грн, яка складається із 19 989,99 грн заборгованості за тілом кредиту, 107 414,10 грн заборгованості за процентами та 10 000,00 грн штрафу. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою умов кредитного договору позивач просить стягнути зазначену заборгованість, а також понесені судові витрати.

05.03.2026 відповідачка ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій заперечила проти задоволення позовних вимог. Зазначила, що жодних договорів із позивачем чи первісним кредитором не укладала, кредитних коштів не отримувала та будь-яких зобов`язань перед позивачем не має. Вказала, що електронним підписом для укладення спірного кредитного договору не користувалася, а електронна адреса, зазначена у наданих позивачем документах, їй не належить. Вважає, що кредитний договір міг бути оформлений невідомими особами внаслідок шахрайських дій із використанням її персональних даних, у зв`язку з чим просила відмовити у задоволенні позову.

Заяви та клопотання сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 03.11.2025 відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

05.03.2026 відповідачка ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій заперечила проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що кредитного договору не укладала, кредитних коштів не отримувала, електронним підписом при укладенні договору не користувалася, а зазначена у документах електронна адреса їй не належить.

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 12.03.2026 явку представника позивача в судове засідання визнано обов`язковою.

15.05.2026 представник позивача подав до суду клопотання про долучення додаткових доказів, до якого долучив звіт щодо запиту до системи BankID Privat стосовно ОСОБА_1 , log-файл щодо підтвердження процедури укладення електронного договору та довідки, які підтверджують здійснення платежів за кредитним договором.

Представник позивача у судове засідання не з`явився.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомила.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 02 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4524686 в електронній формі, відповідно до умов якого кредитодавець надав відповідачці кредит у розмірі 20 000,00 грн, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у строки й на умовах, визначених договором.

Договір укладено шляхом використання інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця та підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Обставини укладення договору підтверджуються Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4524686 від 02 квітня 2024 року, паспортом споживчого кредиту, довідкою про ідентифікацію та іншими електронними документами, долученими до матеріалів справи.

На виконання умов кредитного договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» перерахувало кредитні кошти у сумі 20 000,00 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , зазначену під час оформлення кредиту, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами платіжної установи щодо здійснення відповідної операції.

Крім того, з наданих позивачем додаткових доказів судом встановлено, що під час оформлення кредиту здійснювалася електронна дистанційна ідентифікація позичальника з використанням системи BankID, за результатами якої кредитодавцю передано персональні дані ОСОБА_1 , у тому числі її реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Після отримання кредитних коштів за кредитним договором здійснювалися платежі на погашення заборгованості 04.04.2024, 13.04.2024, 08.05.2024 та 09.05.2024 на загальну суму 6 040,01 грн, що підтверджується долученими позивачем довідками про здійснення платежів та узгоджується з розрахунком заборгованості.

14 листопада 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу №14/11/2024, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідачки за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4524686 від 02 квітня 2024 року. Перехід права вимоги підтверджується договором факторингу, реєстром боржників, актом приймання-передачі реєстру боржників та документами щодо виконання договору факторингу.

Як убачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі виконані не були, унаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 137 404,09 грн, яка складається із 19 989,99 грн заборгованості за тілом кредиту, 107 414,10 грн заборгованості за процентами та 10 000,00 грн штрафу.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання кредитного зобов`язання, а саме непогашення заборгованості за кредитним договором, право вимоги за яким перейшло до позивача, що стало підставою для його звернення до суду з цим позовом.

Оцінка суду:

Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак ( ст.6 ЦПК України).

Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 627 ЦК України та з урахуванням положень статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною шостою статті 11 цього Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону, заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону, або вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного підпису одноразовим ідентифікатором у випадках, передбачених законом.

Таким чином, укладення договору в електронній формі із застосуванням передбачених законом засобів ідентифікації та підписання не суперечить вимогам щодо письмової форми правочину.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Умовами кредитного договору №4524686 від 02 квітня 2024 року визначено суму кредиту, строк кредитування, розмір процентної ставки, порядок нарахування та строки сплати процентів за користування кредитними коштами. Вказані умови відображені також у паспорті споживчого кредиту та інших документах, що є складовими кредитних правовідносин сторін.

Як встановлено судом, первісний кредитор виконав свій обов`язок за договором та перерахував кредитні кошти у розмірі 20 000,00 грн на банківську картку, зазначену під час оформлення кредиту. Після отримання кредитних коштів здійснювалися платежі на погашення заборгованості за цим договором.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наданими позивачем договором факторингу №14/11/2024 від 14 листопада 2024 року, реєстром боржників та актом приймання-передачі реєстру боржників підтверджено перехід до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №4524686 від 02 квітня 2024 року.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, належними сторонами та у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення вимог закону та умов кредитного договору відповідачка свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, здійснивши лише часткове погашення заборгованості.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що за кредитним договором №4524686 від 02 квітня 2024 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 137 404,09 грн, яка складається із 19 989,99 грн заборгованості за тілом кредиту, 107 414,10 грн заборгованості за процентами та 10 000,00 грн штрафу.

Матеріали справи не містять доказів повного виконання відповідачкою свого обов`язку щодо погашення заборгованості за кредитним договором, а також належних та допустимих доказів, які б спростовували поданий позивачем розрахунок заборгованості.

Заперечення відповідачки щодо неукладення нею кредитного договору суд оцінює критично, оскільки вони спростовуються сукупністю досліджених судом доказів, зокрема відомостями щодо її ідентифікації за допомогою системи BankID, даними log-файлу щодо процедури укладення електронного договору, доказами перерахування кредитних коштів у розмірі 20 000,00 грн на банківську картку, зазначену при оформленні кредиту, а також доказами здійснення платежів на погашення заборгованості за цим кредитним договором.

При цьому зазначені докази узгоджуються між собою щодо персональних даних позичальника, обставин та часу оформлення кредитного договору, перерахування кредитних коштів і подальшого часткового виконання кредитного зобов`язання.

Заперечення відповідачки про можливе використання її персональних даних сторонніми особами не підтверджені будь-якими доказами та самі по собі не спростовують сукупності наданих позивачем доказів щодо проходження електронної ідентифікації, перерахування кредитних коштів та подальшого часткового виконання кредитного зобов`язання.

За таких обставин, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності та взаємному зв`язку, суд доходить висновку про доведеність виникнення кредитних правовідносин, отримання відповідачкою кредитних коштів, переходу до позивача права вимоги за кредитним договором та невиконання відповідачкою взятих на себе зобов`язань у повному обсязі, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат:

Щодо вимоги про стягнення з відповідачки судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до пункту 1 частини першої та частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До таких витрат, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Із матеріалів справи вбачається, що між Адвокатським об`єднанням «Апологет» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір про надання правничої допомоги, а відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг вартість правничої допомоги у справі щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 становить 8 000,00 грн.

Враховуючи категорію та складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, їх необхідність для розгляду справи, співмірність заявленого розміру витрат та їх документальне підтвердження, а також те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Таким чином, з відповідачки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» підлягають стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Керуючись ст.ст.247, 259, 263 - 265, 268, 273, 274, 284 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, Львівська область, місто Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28) заборгованість за кредитним договором №4524686 від 02 квітня 2024 року у розмірі 137 404 (сто тридцять сім тисяч чотириста чотири) гривні 09 копійок, а також судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 10.08.2026.

Суддя: