Рішення № 138881864, 06.08.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/164/26

Провадження № 2/202/2278/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

06 серпня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпра в складі головуючого судді Дребот І.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Індустріального районного суду м. Дніпра перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

У обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що 28.01.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1302746589085. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання. 04.10.2023 року між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», укладений Договір факторингу № 04102023/2. Згідно даного Договору факторингу 04.10.2023 року відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 1302746589085 від 28.01.2023 року. Згідно Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою, яка становить 10 882,90 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 3 500,00 грн.; заборгованість за відсотками становить 7 382,90 грн. Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «Діджи Фінанс», ні на рахунки попереднього кредитора. Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «Діджи Фінанс». Тому, ТОВ «Діджи Фінанс» вимушено звернутися до суду для стягнення з відповідача вказаної вище суми заборгованості.

Ухвалою судді від 27.03.2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін і відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою було установлено сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив на позовну заяву, а також заперечень.

Сторони відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив на позовну заяву, а також заперечення суду не подавали, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що 28.01.2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 1302746589085.

Згідно з умовами Кредитного договору, сторони погодили: кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п.1.1.); кредитодавець надає Позичальнику кошти за Договором в сумі 3 500,00 грн. одразу після укладення Договору, які мають бути повернені до 12.02.2023 р. (п. 1.3.).

Таким чином, ОСОБА_1 уклав Кредитний договір №1 302746589085 від 28.01.2023 року із ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ та відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 3 500,00 грн.

04.10.2023 року між ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» та товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 04102023/2. Відповідно до Договору факторингу 04.12.2023 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 1302746589085 від 28.01.2023 року.

Згідно Договору факторингу сума заборгованості відповідача перед новим кредитором - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» складає 10 882,90 грн., з яких: 3 500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 7 382,90 грн. - заборгованість за відсотками.

Позивачем, який набув права грошової вимоги було вжито заходи досудового врегулювання спору, шляхом направлення Досудової вимоги на останню відому адресу реєстрації Відповідача від 15.08.2025 року.

Незважаючи на це, позичальник не виконав свого обов`язку щодо повернення грошових коштів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 16 ЦК України одною з форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Оцінюючі всі докази, досліджені судом у їх сукупності під час розгляду справи, приймаючи до уваги те, що відповідачем були порушені умови користування кредитними коштами, а саме не виконані зобов`язання стосовно повернення суми кредиту і сплати процентів за користування ним, а позивач на законних підставах набув право вимоги до відповідача за відповідним кредитним договором, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1302746589085 від 28.01.2023 року в сумі 10 882,90 грн., з яких: 3 500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 7 382,90 грн. - заборгованість за відсотками.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

З приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що представником позивача з метою документального підтвердження фактично понесених витрат на правову допомогу надано: договір про надання правничої допомоги № 42649746 від 01.01.2025 року; додаткову угоду № 1302746589085 до договору про надання правничої допомоги № 42649746; акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 17.11.2025 року на суму 6 000,00 грн.

Суд вважає зазначену справу такою що є невеликої складності тому що вона є типовою з усталеною судовою практикою. В справі заявлено одного позивача та відповідача. Справа розглянута в спрощеному провадженні без участі сторін.

Проаналізувавши обсяг наданих послуг, а також беручи до уваги невелику складність справи, яка є типовою, обсяг виконаної роботи адвокатом, дійшов висновку, що заявлений гонорар не відповідає принципу розумності, співмірності та пропорційності, враховуючи невелику складність справи, типовість заявлених позовних вимог , що не потребує великої кількості часу для складання позовної заяви, справа розглядалась в спрощеному провадженні без участі представника позивача, а тому гонорар в 6 000,00 грн. не є обґрунтованим та не відповідає принципу розумності та співмірності.

Тому, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, з урахуванням викладених обставин, суд вважає суму в розмірі 3 000,00 гривень співмірним відшкодуванням за надану правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно задоволеним вимогам, стягненню з відповідача на користь позивача також підлягає судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

.На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 76-78, 81, 89, 141, 259, 263- 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за кредитним договором № 1302746589085 від 28.01.2023 року в сумі 10 882,90 грн., з яких: 3 500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 7 382,90 грн. - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, ЄДРПОУ 42649746) судові витрати: судовий збір сплачений позивачем при поданні до суду позову 2 422,40 грн. та витрати на правничу допомогу 3 000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І.Я. Дребот