Ухвала суду № 138881750, 10.08.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/5774/26

2/212/4850/26

У Х В А Л А

іменем України

10 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючого судді Шевченко Л.В., за участі секретаря судового засідання Чуприни Я.Е., позивача ОСОБА_1 , представників відповідача Кучерявою С.О., Жмайла Л.В., провівши судове засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

22.04.2026 до Покровського районного суду міста Кривого Рогу надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" про захист прав споживачів, у якій позивач вказує, що він є власником нежитлового приміщення № 44, загальною площею 115,6 м, вбудованого в підвальний поверх житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 25.05.2026 у справі № 212/5774/26 (провадженя 2/212/4850/26) прийнято заяву про зміну предмета позову та доповнення позовних вимог до розгляду; постановлено розглядати цивільну справу № 212/5774/26 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» з урахуванням додаткових позовних вимог, викладених у заяві, а саме: 1) визнати, що нежитлове приміщення № 44, загальною площею 115,6 м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , не є об`єктом надання послуги з постачання теплової енергії, оскільки не підключене до внутрішньобудинкової системи централізованого опалення, не обладнане опалювальними приладами та транзитними трубопроводами теплопостачання, і не може вважатися «опалюваним приміщенням» у розумінні Методики №315; 2) зобов`язати Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» (ЄДРПОУ 00130850) припинити нарахування плати за послугу з постачання теплової енергії та за розподіл витрат на опалення місць загального користування щодо нежитлового приміщення № 44 за адресою: АДРЕСА_1 ; 3) зобов`язати відповідача -Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» здійснити перерахунок та списати (анулювати) всі нараховані суми плати за послугу з постачання теплової енергії та розподіл витрат на опалення МЗК за весь період нарахувань з 01 листопада 2021 року по теперішній час щодо спірного приміщення, та надати позивачу оновлені розрахункові документи, що підтверджують відсутність заборгованості; 4) визнати, що дії Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» щодо нарахування плати за послуги з постачання теплової енергії та розподіл витрат на опалення місць загального користування стосовно нежитлового приміщення №44, яке не є опалюваним, порушують права позивача - ОСОБА_1 як споживача житлово-комунальних послуг; 5) стягнути з Акціонерного товариства «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» на користь позивача моральну шкоду у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн; стягнути з Акціонерного товариства «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» на користь позивача понесені судові витрати, з урахуванням витрат на правничу допомогу. Звільнити позивача від сплати судового збору на підставі статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Клопотання про долучення до матеріалів справи постанов апеляційної інстанції - задоволено.

Клопотання позивача про витребування у АТ "Криворізька теплоцентраль" доказів задоволено:

- витребувано у відповідача проектну документацію, виконавчу документацію, схеми теплопостачання, схеми внутрішньобудинкової системи опалення або інші технічні документи щодо житлового будинку АДРЕСА_1 , на підтвердження чи спростування факту первинного підключення нежитлового підвального приміщення № 44 до внутрішньобудинкової системи опалення будинку;

- витребувано у відповідача документи, що підтверджують склад внутрішньо-будинкової системи опалення цього будинку та проходження трубопроводів, стояків, транзитних мереж або інших елементів системи опалення через приміщення № 44; акт обстеження технічної можливості підключення приміщення до наявної системи опалення будинку.

27.05.2026 на виконання ухвали суду від 25.05.2026 (вх. № 29133 від 28.05.2026) відповідач, зокрема, зазначив, що згідно п.6 Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії, які затверджено Постановою КМУ № 830 від 21.08.2019 року, виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості, що забезпечує надання послуги встановленим нормативам до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку. Аналогічні норми закріплено і в п. 8 в Типовому індивідуальному договорі.

Відповідно до акту розмежування балансової належності теплових мереж, які знаходяться у Покровському районі за адресою: АДРЕСА_1 від джерела теплопостачання КТЦ/ТК-212 і експлуатаційної відповідальності сторін між АТ «Криворізька теплоцентраль» та ОСББ «Ракітіна-15», трубопроводи та устаткування теплоспоживання після зовнішнього зрізу будівельної несучої конструкції житлового будинку на вводі теплових мереж в житловий будинок знаходяться на балансі і обслуговуються ОСББ «Ракітіна-15».

Трубопроводи теплопостачання до зовнішнього зрізу будівельної несучої конструкції житлового будинку на вводі теплових мереж в житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , знаходяться на балансі і обслуговуються АТ «Криворізькатеплоцентраль» Тобто, Відповідач подає теплоносій до межі внутрішньобудинкової системи опалення, трубопроводи та устаткування теплоспоживання після зовнішнього зрізу будівельної несучої конструкції житлового будинку знаходяться на балансі і обслуговуються ОСББ «Ракітіна-15».

З огляду на усе вищевикладене, у АТ «КТЦ» відсутні витребувані судом документи (адже АТ «КТЦ» ніколи не володіло й не повинно було ними володіти).

АТ «КТЦ» намагалося обстежити приміщення Позивача, однак воно було зачинене (арк. с. 167-173).

27.05.2026 представник відповідача через систему «Електронний суд» подала ВІДЗИВ НА ЗАЯВУ ПРО ЗМІНУ ПРЕДМЕТА ПОЗОВУ ТА ДОПОВНЕННЯ ПОЗОВНИХ ВИМОГ (вх. № 29134 від 28.05.2026), у якому просить долучити її до матеріалів справи та відмовити в задоволенні позову, виклавши аргументи в обгрунтування даного відзиву, зокрема, вказуючи, що позовні вимоги про зобов`язання відповідача припинити нарахування плати за послуги з постачання теплової енергії та розподіл витрат на опалення місць загального користування стосовно нежитлового приміщення №44, яке не є опалюваним, у зв`язку з тим, що порушують права позивача - ОСОБА_1 як споживача житлово-комунальних послуг та зобов`язання АТ «Криворізька теплоцентраль» припинити нарахування плати за послугу з постачання теплової енергії та за розподіл витрат на опалення місць загального користування щодо нежитлового приміщення № 44 за адресою: АДРЕСА_1 , на думку представника відповідача не відповідають способу захисту, передбаченому ст. 16 ЦК України. Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 10 жовтня 2019 року по справі № 320/8618/15-ц та від 8 квітня 2020 року по справі № 462/5889/16-ц (арк. с. 174-189).

27.05.2026 через систему Електронний суд надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх.№ 29135 від 28.05.2026) , у яких АТ «Криворізька теплоцентраль» далі - АТ «КТЦ» не погодилося з позицією Позивача, викладеною у відповіді на відзив, просить при йняти заперечення на відповідь на відзив, долучити їх до матеріалів справи, відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з урахуванням такого:

1.Щодо проєктної документації системи опалення будинку представник відповідача

наполягає на тому, що згідно з вимогами пункту 6.1 ДСТУ Б А.2.4-20:2008 «Система проектної документації для будівництва. Правила обліку та зберігання оригіналів проектної документації» оригінали документів підлягають обліку і зберіганню в організації, що розробила їх, згідно з установленими термінами зберігання для даного виду продукції. У той же час стаття 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлює, що замовники, крім виконання обов`язків, зазначених у частині першій цієї статті, також зобов`язані передавати один комплект проектної документації, за якою збудовано об`єкт архітектури, власникові такого об`єкта для постійного зберігання. У свою чергу стаття 28 Закону України «Про архітектурну діяльність» зобов`язує власників та користувачів об`єктів архітектури зберігати комплект проектної документації, за якою збудовано об`єкт архітектури, та паспорт об`єкта, та передавати цю документацію новому власнику. АТ «КТЦ» не є організацією, що розробила проєктну документацію системи опалення житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , не є замовником будівництва зазначеного будинку та не є його власником. З огляду на усе вищевикладене, у АТ «КТЦ» відсутня проєктна документація системи опалення житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто АТ «КТЦ» і не може надати проєкт, яким ніколи не володіло й не повинно було володіти.

Представник відповідача Кучерява С.О. вважає, що власники будинку, зокрема ОСББ "РАКІТІНА 15" за адресою: АДРЕСА_1 , не скористалися своїм правом у судовому порядку витребувати належну їм проєктну документацію системи опалення зазначеного будинку у попереднього власника.

2.Щодо обстежень приміщень будинку представник відповідача повідомила, що між

АТ «КТЦ» та споживачами послуги з постачання теплової енергії у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , укладені та діють Типові індивідуальні договори про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022) без обслуговування внутрішньобудинкових систем (далі за текстом Типовий договір).

Між АТ «КТЦ» та Позивачем діє типовий індивідуальний договір № 4073/жб від 01.11.2021. Зауважила, що згідно з пунктом 8 Типового договору виконавець забезпечує постачання теплової енергії до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (індивідуального (садибного) будинку).

У той же час, згідно з положеннями пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з управління багатоквартирним будинком включає: - забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

-купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

- поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

-інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

Представник відповідача також зазначає, що за визначенням пункту 14 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель багатоквартирного будинку (далі за текстом - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Положеннями статті 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі за текстом ОСББ) через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку (далі за текстом асоціація ОСББ).

З огляду на зазначене, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо-будинкових систем (у тому числі внутрішньобудинкової системи опалення) у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , не належить до компетенції АТ «КТЦ», а належить до компетенції органу управління ОСББ "РАКІТІНА 15" або управителя чи асоціації ОСББ, у випадку, якщо функції з управління зазначеним багатоквартирним будинком були їм передані за рішенням загальних зборів.

Зазначає, що згідно з пунктом 33 Порядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1145, (далі за текстом - Порядок проведення перевірки) під час проведення перевірки відповідності якості надання послуги з постачання теплової енергії параметрам, передбаченим договором про надання такої послуги, виконавець комунальної послуги враховує:

1) своєчасність початку і закінчення опалювального сезону;

2) безперервність надання послуги з постачання теплової енергії;

3) дотримання нормативної температури повітря у приміщеннях споживача (для приміщень, не оснащених вузлами розподільного обліку теплової енергії/ приладами розподілювачами теплової енергії) у разі укладення індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем; 4) відповідність тиску теплоносія встановленим параметрам тиску;

5) відповідність температури теплоносія температурному графіку теплової мережі в частині температури подавального трубопроводу відповідно до умов договору.

З урахуванням наведеного, зазначає, що дотримання нормативної температури повітря у приміщеннях споживачів відноситься до компетенції виконавця послуги з постачання теплової енергії тільки у випадках, якщо приміщення, не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами розподілювачами теплової енергії та у разі укладення індивідуальних договорів про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем (арк. с. 190-206).

У Додаткових поясненнях у справі щодо заяви та заперечень відповідача від 27.05.2026, які позивач подав до суду 30.05.2026 (вх. № -29702 від 01.06.2026), останній звернув увагу суду на таке.

1.Відсутність нарахувань до 01.11.2021 як поведінка самого відповідача, що узгоджується з відсутністю доведеного підключення ОСОБА_1 є власником приміщення № 44 з 2017 року (Додаток 1). Однак АТ «КТЦ» не здійснювало жодних нарахувань за послугу постачання теплової енергії щодо цього приміщення аж до 01.11.2021 - тобто протягом майже п`яти років після набуття позивачем права власності. Нарахування розпочалися виключно у зв`язку із запровадженням публічної моделі договірних відносин відповідно до постанови КМУ №830 та укладенням договору № 4073/жб/1. Ця обставина набуває особливого значення у поєднанні з тим, що відповідач повідомив суд у заяві від 27.05.2026: АТ «КТЦ» не володіє і ніколи не володіло жодними технічними документами щодо внутрішньобудинкової системи опалення будинку АДРЕСА_1 . Тобто станом як на 2017 рік, так і на 01.11.2021, і на сьогоднішній день технічна інформація про приміщення № 44 у відповідача була відсутня. За таких обставин, на думку ОСОБА_1 , відповідачу належить надати суду відповідь на принципове питання: які саме технічні зміни відбулися у приміщенні № 44 станом на 01.11.2021, що стали підставою для початку нарахувань? Чи з`явилися нові трубопроводи? Чи було виявлено підключення до системи опалення? Чи було складено акт технічного обстеження? У заяві від 27.05.2026 відповідач не називає жодної такої зміни і не може назвати, оскільки сам визнає відсутність будь-якої технічної документації. Отже, єдиною причиною початку нарахувань є суто адміністративний перехід на модель публічного договору, який відповідач механічно поширив на приміщення позивача без будь-якої індивідуальної технічної перевірки його фактичного стану.

Нарахування розпочалися не тому, що було встановлено підключення приміщення до системи опалення, а тому що змінилася нормативна модель договірних відносин.

Багаторічна відсутність нарахувань з 2017 по 31.10.2021 не є автоматичним визнанням позову, однак є поведінкою сторони, яка підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами відповідно до статей 77, 79, 89 ЦПК України.

Ця поведінка узгоджується з позицією позивача про відсутність підключення приміщення до системи опалення і жодним чином не узгоджується з позицією відповідача про правомірність нарахувань після 01.11.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які посилається.

АТ «КТЦ», нараховуючи плату за теплопостачання, зобов`язане довести, що послуга фактично надавалася тобто що приміщення підключено до системи опалення.

Жодного такого доказу відповідач не надав і, за власним визнанням у заяві від 27.05.2026, надати не може.

Також зазначає.

1.Щодо маршруту трубопроводів та системи розподілу тепла у будинку Відповідач у п. 5 Заперечень намагається переконати суд, що стояки системи опалення неодмінно проходять через приміщення позивача, оскільки в будинку є «подавальна» та «зворотна» труби, які утворюють замкнений контур.

Ця теза є загальною і не має відношення до конкретної схеми розводки будинку АДРЕСА_1 . Позивач пояснює суду конкретну схему цього будинку: Ввід теплових мереж у будинок здійснюється у другому під`їзді там розташована вузлова точка входу/виходу теплоносія.

Від вводу трубопровід подачі піднімається на горище, де розгалужується по стояках- як це прямо зафіксовано в довідці ОСББ № Р15-12.05.2026 від 12.05.2026.

Стояки спускаються вниз по під`їздах через поверхи до квартир, після чого зворотній трубопровід об`єднується і виходить з будинку також через точку у другому під`їзді.

Таким чином, схема розводки цього будинку є «верхньою» (подача зверху через горище), а не «нижньою» (подача через підвал).

За такої схеми транзитні труби через підвал всього будинку не проходять.

Єдина підвальна ділянка це місце вводу/виводу у другому під`їзді, а не підвал по всій площі будинку.

Отже, питання наявності чи відсутності труб у приміщенні № 44 (підвал першого під`їзду) не вирішується загальними міркуваннями про те, як «влаштована» система опалення.

Це питання вирішується лише конкретним обстеженням саме цього приміщення яке підтверджує відсутність будь-яких елементів системи опалення (довідка ОСББ № Р15-12.05.2026 та акт від 04.12.2025).

Висновки та «роздуми» відповідача про те, «якими шляхами» міг іти теплоносій, є гіпотетичними умозаключеннями, а не доказами.

Відповідач не надав жодного документа, який би підтверджував проходження труб саме через приміщення № 44.

1.Щодо гіпсокартону та неможливості нібито обстежити приміщення Відповідач у п.

7 Заперечень намагається нівелювати доказову силу довідки ОСББ та фотоматеріалів, посилаючись на те, що стіни приміщення «обшиті гіпсокартоном», і тому нібито не можна стверджувати про відсутність прихованих комунікацій. Ця теза є маніпуляцією з кількох причин.

По-перше, обшивка гіпсокартоном лише часткова. Відповідно до технічного паспорту нежитлового приміщення (інв. № 14565 від 24.04.2018), гіпсокартоном обшиті лише дві внутрішні кімнати: кімната № 5 площею 13,6 кв.м та кімната № 6 площею 9,5 кв.м, що разом становить 23,1 кв.м із загальних 115,6 кв.м приміщення тобто приблизно 20% загальної площі. (Сторінка 4 Додаток 1 )

Основна частина приміщення центральна зала і коридори не обшиті і доступні для безпосереднього огляду. На наявних у матеріалах справи фотографіях чітко видно відсутність будь-яких труб опалення або нагрівальних приладів у відкритій частині приміщення. Відсутність будь-яких елементів системи опалення на 80% відкритої площі приміщення є достатньою підставою для висновку про їх відсутність загалом; протилежне твердження відповідача є голослівним припущенням, не підкріпленим жодними доказами.

По-друге, гіпсокартон прикриває криві підвальні стіни, а не приховує комунікації. Підвальні внутрішні стіни важко вирівняти штукатуркою, тому при ремонті їх обшили гіпсокартоном. При цьому всі гіпсокартонні поверхні мають великі технічні отвори (вентиляційні та контрольні), що добре видно на фотографіях і що сам відповідач визнає в тексті Заперечень. Ці отвори є достатніми для огляду та перевірки наявності будь-яких труб за обшивкою. По-третє, позиція відповідача щодо гіпсокартону є внутрішньо суперечливою.

У п. 7 Заперечень АТ «КТЦ» стверджує, що неможливо встановити відсутність трубопроводів через гіпсокартонну обшивку тобто фактично визнає, що наявність труб є лише припущенням, а не встановленим фактом.

Водночас у п. 8 тих самих Заперечень відповідач посилається на те, що «тепло поширюється через стіни і перекриття», стверджуючи про опалення приміщення незалежно від наявності трубопроводів.

Ці два твердження є взаємовиключними: або підключення до трубопроводу має значення для нарахування і тоді відповідач зобов`язаний його довести; або воно не має значення- але тоді нарахування не може ґрунтуватися на підключенні до системи опалення. Відповідач не може одночасно стверджувати обидві позиції залежно від того, яка з них вигідніша в конкретному аргументі.

По-четверте, якщо відповідач має сумніви він може ініціювати експертизу. АТ «КТЦ» не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про призначення незалежної будівельно-технічної та/або теплотехнічної експертизи приміщення. Саме такий засіб і є належним способом перевірки його гіпотез а не голослівні твердження у процесуальних документах.

Позивач просить суд: 1. Прийняти до уваги та дати належну правову оцінку цим Поясненням позивача при розгляді справи по суті. 2. Врахувати, що АТ «Криворізька теплоцентраль» у заяві від 27.05.2026 визнало відсутність будь-яких технічних документів, які могли б підтвердити підключення приміщення № 44 до внутрішньобудинкової системи опалення, і оцінити цю обставину у сукупності з іншими доказами відповідно до ст. 89 ЦПК України. 3. Врахувати внутрішні суперечності у процесуальній позиції відповідача та його вибіркове ставлення до доказів як фактори, що підлягають оцінці у контексті добросовісності сторони у судовому процесі відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України.

4. Відхилити доводи відповідача щодо нерелевантності обраного позивачем способу захисту як такі, що суперечать правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 13.03.2025 у справі № 401/489/23, та нормам ст. 16 ЦК України і ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

5. Відхилити посилання відповідача на постанови Господарського суду у справах № 904/3181/24 та № 904/5735/25 як такі, що розглядалися у господарській юрисдикції щодо принципово інших фактичних обставин і не є релевантними для вирішення цивільного спору за захистом прав споживача.

6. Розглянути справу по суті та ухвалити рішення про задоволення позову ОСОБА_1 в повному обсязі (арк. с. 207-217).

05.06.2026 відповідач надіслав на адресу суду додаткові пояснення (вх. № 30995) у яких, зокрема, вказує, що враховуючи що належне відповідачу нежитлове приміщення с невід`ємною частиною житлового будинку, що неспростовно відповідачем, відсутність документів на підтвердження відключення від мережі опалення у встановленому законом порядку, просить прийняти додаткові пояснення до їх матеріалів та відмовити в задоволенні позову.

Також відповідач вказує, що відповідно до положень пункту 6 Типового договору до якості послуги встановлені такі вимоги: 1) температура теплоносія повинна відповідати температурному графіку теплової мережі в частині температури подавального трубопроводу, який розміщується на сторінці офіційного веб-сайту органу місцевого самоврядування та/або веб-сайту виконавця; 2) тиск теплоносія повинен відповідати гідравлічному режиму теплової мережі, який розміщується на сторінці офіційного веб-сайту органу місцевого самоврядування та/або вебсайту виконавця послуги. Як видно з наведеного, до виконавця послуги з постачання теплової енергії не висуваються вимоги щодо підтримання температури повітря у приміщеннях споживачів. Твердження Позивача, що вимоги Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Методика 315 вимагають розподілу між споживачами з урахуванням фактичного стану підключення приміщення, є помилковими, адже теплова енергія подається в житловий будинок через приєднану мережу і розподіляється по всьому будинку по внутрішньобудинковій системі теплопостачання, що складається із стояків, нагрівальних елементів, а також іншого обладнання розташованого на цих мережах. Додатково зазначаємо, що АТ «КТЦ» звернулося до Покровського районного суду м. Кривого Рогу з позовною заявою про стягнення з Позивача боргу за спожиту теплову енергію за період з листопада 2021 по лютий 2025 (арк.с.218-252).

17.06.2026 від позивача через систему Електронний суд надійшла заява (вх.№ 33751 від 18.06.2026), у якій він просить «1.Прийняти часткову відмову від позовної вимоги №3 у частині слів «списати (анулювати) всі нараховані суми... та надати оновлені розрахункові документи, що підтверджують відсутність заборгованості». 2. Закрити провадження у справі №212/5774/26 виключно у зазначеній частині вимоги №3. 3. Продовжити розгляд справи у частині вимоги №3 (в частині перерахунку) та всіх інших позовних вимог (т.2 арк.с.8-10).

08.07.2026 позивач подав до суду клопотання про призначення експертизи (вх.№ 38057 від 09.07.2026), у якому вказує, що між сторонами існує спір саме щодо технічних характеристик приміщення № 44, а саме: щодо наявності або відсутності його підключення до внутрішньобудинкової системи опалення; щодо наявності або відсутності у ньому опалювальних приладів, стояків, транзитних трубопроводів чи інших елементів системи опалення; щодо можливості віднесення цього приміщення до опалювальних, неопалювальних, приміщень з транзитними мережами для цілей застосування Методики № 315.

Мотивуючи клопотання ст.103 ЦПК України, вважає, що у даній справі з`ясування наведених обставин потребує спеціальних знань у сфері будівництва, теплотехніки та експлуатації внутрішньобудинкових інженерних мереж, оскільки суду необхідно встановити не абстрактний факт подачі теплоносія до будинку в цілому, а саме факт технічної належності або неналежності приміщення № 44 до внутрішньобудинкової системи опалення.

Зазначає, що особливої ваги це клопотання набуває з огляду на те, що у судовому засіданні представник АТ «Криворізька теплоцентраль» фактично ставив під сумнів результати огляду приміщення, посилався на припущення про можливу наявність прихованих елементів системи опалення за обшивкою стін, а також пов`язував вирішення спору з наявністю спеціальної технічної документації. За таких умов саме судова експертиза є найбільш належним процесуальним засобом для остаточного усунення технічного спору між сторонами.

При цьому позивач вважає, що наявних у справі доказів достатньо для задоволення позову. Водночас, у разі якщо суд дійде висновку, що для встановлення зазначених обставин необхідне спеціальне дослідження, призначення експертизи є доцільним та відповідатиме завданню повного, всебічного й об`єктивного з`ясування обставин справи.

Просить призначити у цивільній справі № 212/5774/26 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Криворізька теплоцентраль» про захист прав споживачів судову будівельно-технічну (інженерно-технічну) експертизу.

На вирішення експерта просить поставити такі питання:

1. Чи підключене нежитлове приміщення АДРЕСА_2 до внутрішньобудинкової системи опалення будинку?

2. Чи наявні у нежитловому приміщенні № 44 опалювальні прилади, стояки, транзитні трубопроводи опалення або інші елементи внутрішньобудинкової системи опалення?

3. Чи підтверджується фактичними ознаками приміщення, що нежитлове приміщення № 44 було частиною внутрішньобудинкової системи опалення будинку та самовільно відключено ?

4. До якої категорії приміщень за своїми технічними ознаками може бути віднесене нежитлове приміщення № 44 для цілей застосування Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону № 315 від 22.11.2018?

З метою повного, всебічного та об`єктивного проведення експертизи прошу надати експерту для дослідження: технічний паспорт на приміщення № 44; акт огляду від 04.12.2025; акт/довідку ОСББ від 12.05.2026; довідку ОСББ від 01.07.2026; архівні матеріали щодо історії формування приміщення № 44 як окремого об`єкта нерухомого майна; інші документи, що стосуються внутрішньобудинкової системи опалення будинку.

У разі призначення експертизи також просить суд зобов`язати відповідача - АТ «Криворізька теплоцентраль» надати наявну у нього технічну, проектну, виконавчу, розрахункову та іншу документацію щодо системи теплопостачання будинку АДРЕСА_1 , а саме документи, на підставі яких товариство: визначило приміщення № 44 як таке, щодо якого можливе нарахування плати за теплову енергію; здійснило нарахування за спірний період; застосувало відповідний спосіб розрахунку за Методикою № 315 (арк.с.11,12 том 2).

Також, 08.07.2026 позивач через систему «Електронний суд» подав письмові пояснення по суті спору (вх.№ 38058 від 09.07.2026), у яких просить: 1. Прийняти ці письмові пояснення та долучити їх до матеріалів справи. 2. Долучити подані разом із поясненнями письмові докази до матеріалів справи. 3. Визнати, що АТ «Криворізька теплоцентраль» не довело належними, допустимими та достатніми доказами: факт підключення приміщення № 44 до внутрішньобудинкової системи опалення; факт надання послуги з постачання теплової енергії цьому приміщенню; належне укладення договору з ОСОБА_1 ; правомірність і методологію спірних нарахувань. 4. Оцінити спірні нарахування виходячи з реального технічного стану приміщення № 44, підтвердженого технічним паспортом, актами огляду, довідками ОСББ та іншими доказами. 5. Врахувати, що відсутність проектної/технічної документації на будинок не створює презумпції опалюваності приміщення № 44 і не може тлумачитися на користь теплопостачальника. 6. У разі недостатності поданих доказів для встановлення технічного статусу приміщення призначити судову будівельно-технічну (інженернотехнічну) експертизу. 7. Позов ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі (арк. с. 14-63).

14.07.2026 представник відповідача ОСОБА_2 звернулася через систему «Електронний суд» із запереченнями до заяви про зміну предмету позову та доповнення до позовних вимог, поданої позивачем 17.06.2026 ( вх. № 39016 від 14.07.2026) та вказує, що позивачем по справі було подано заяву про часткову відмову від позовної вимоги №3, яка по своїй правовій природі є заявою про зміну предмета позову, на подання якої позивач пропустив процесуальний строк.

Посилається на ст. 49 ЦПК України, відповідно до п. 2 ч. якої, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

На підставі зазначеного, АТ «КТЦ» вважає, що заява про часткову відмову від позовної вимоги №3 по своїй правовій природі є заявою про зміну предмета позову та подана з пропуском процесуального строку на її подання (арк.с. 70-74).

14.07.2026 представник відповідача Кучерява С.О. через систему «Електронний суд» подала «Додаткові пояснення АТ «КТЦ» на пояснення Позивача (подані через Електронний суд 08.07.2026)» (вх.№ 39002 від 14.07.2026), у яких, представник відповідача, зокрема, вказує, що функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/ будинку відноситься до загальнобудинкових потреб на опалення та не відноситься до тепла, яке потрапляє безпосередньо до опалюваних приміщень, приміщень з індивідуальним опаленням чи до приміщень з комбінованою системою опалення. Обсяг теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення це теплові втрати трубопроводів, які прокладаються в підвалах, техпідпіллях, на горищі.

З огляду на зазначене, формула (23) розділу IV не може бути застосована окремо до приміщення 44, яке не є технічним підвалом, техпідпіллям, горищем, а є приміщенням із нормованою температурою повітря.

Також представник відповідача вказує, що ТОВ "КРИВОРІЖЦИВІЛЬПРОЕКТ" є проєктною організацією, яка розробила проєкт системи опалення будинку за адресою: АДРЕСА_3 . Відсутність у цієї проєктної організації проєкту системи опалення інших житлових будинків не означає, що ці проєкти не існують та не означає, що власник (співвласник) іншого будинку зробив все залежне від нього, щоб відшукати належну йому проєктну документацію. Адже у радянські часи існувала велика кількість проєктних організацій. КП "КРИВОРІЗЬКЕ РБТІ" ДОР" виконує роботи з технічної інвентаризації, при цьому воно не є проєктною організацією. Звісно ж, у КП "КРИВОРІЗЬКЕ РБТІ" ДОР» відсутні будь-які проєкти систем опалення. Зазначає, що ні АТ «КТЦ», ні КПТМ "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА", ні КП "КРИВОРІЗЬКЕ РБТІ" ДОР" не є замовниками будівництва будинку, не є його власниками чи користувачами та не є проєктними організаціями (арк. с.75-81 том 2).

15.07.2026 представник відповідача Кучерява С.О. подала до суду заперечення на проведення експертизи (вх.№ 39134 від 15.07.2026), у якій просить залишити клопотання позивача про призначення судової будівельно-технічної (інженерно-технічної) експертизи без розгляду, як таке, що подано з пропуском процесуального строку. 2. В разі поновлення строку на подання клопотання, відмовити в задоволенні.

Зокрема, відповідач по справі заперечує щодо призначення зазначеної експертизи з огляду на таке.

По-перше, згідно з ст. 83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.4 ст. 83 ЦПК України). Так, відповідно до ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Позивач не порушує питання про поновлення строку на заявлення відповідного клопотання та не обґрунтовує поважність причин пропуску процесуального строку на його подання.

Крім того, представник відповідача вказує, що призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 27.04.2021 р. у справі №927/685/20. В роз`ясненнях, викладених у пунктах 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», звернуто увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків. Вказано на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з`ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду. Безпідставне проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Враховуючи зазначене, АТ «КТЦ» вважає, що клопотання заявника про призначення експертизи задоволенню не підлягає (арк.с. 82-87 том 2).

14.07.2026 позивач звернувся до суду з клопотанням про долучення нових письмових доказів (вх.№ 39085 від 15.07.2026) та пояснив, що лише 14 липня 2026 року позивач фактично отримав відповіді КП «Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради від 23.06.2026 №665 та № 664. Тому подати ці докази разом із раніше поданими письмовими поясненнями об`єктивно не було можливості. Вказує, що відповідно до статей 43, 76, 77, 80, 81, 83, 95 ЦПК України учасник справи має право подавати докази, а суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу та достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Докази, отримані позивачем після подання процесуального документа з причин, що від нього не залежали, підлягають прийняттю судом за умови обґрунтування неможливості їх подання раніше. Твердження відповідача про те, що позивач нібито вибірково подав лише одну сторінку технічного паспорта від 05.11.2003, є безпідставним - позивач подав саме ту сторінку технічного паспорта, яка була фактично надана йому з архіву Криворізької міської ради. Інших сторінок технічного паспорта 2003 року позивач у своєму розпорядженні не має та не приховував.

Для отримання повної інвентаризаційної (архівної) справи щодо приміщення № 44 позивач звертався до КП «Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації» ДОР». Листом № 665 від 23.06.2026 БТІ повідомило, що архівна справа наявна, однак її вилучення або надання можливе лише на підставі судового рішення про витребування (Додаток 1).

Отже, подання однієї сторінки технічного паспорта стало наслідком об`єктивної неможливості отримати повний архівний матеріал позасудовим шляхом, а не вибіркового подання доказів позивачем.

Якщо суд вважатиме повну архівну справу необхідною для з`ясування обставин спору, позивач просить витребувати її у КП «Криворізьке РБТІ» ДОР» відповідно до статті 84 ЦПК України.

У клопотанні просить: 1. Визнати поважними причини подання нових доказів після подання письмових пояснень, оскільки відповіді КП «Криворізьке РБТІ» ДОР» фактично отримані мною лише 14.07.2026. 2. Долучити до матеріалів цивільної справи № 212/5774/26 як письмовий доказ лист КП «Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації» ДОР» № 665 від 23.06.2026. 3. Долучити до матеріалів справи лист КП «Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації» ДОР» № 664 від 23.06.2026, якщо його копія додається до цього клопотання. 4. Долучити дані додаткові письмові пояснення до матеріалів справи та оцінити їх у сукупності з усіма іншими доказами. 5. Врахувати, що АТ «Криворізька теплоцентраль» не надало належних доказів підключення приміщення № 44 до внутрішньобудинкової системи опалення, факту надання мені послуги постачання теплової енергії та обґрунтованого розрахунку спірних нарахувань (арк.с. 98-105 т.2).

14.07.2026 позивач звернувся до суду з письмовими поясненнями щодо заяви АТ «Криворізька теплоцентраль» (заперечення проти тверджень про «зміну предмета позову») (вх.№ 39086 від 15.07.2026), у яких повідомляє, що він не замінив вимогу № 3 іншою вимогою; не додав жодних нових позовних вимог; а лише відмовився від частини формулювання вимоги, яка стосувалась способу відображення результату перерахунку (списання/анулювання, оновлені документи). Отже, вважає, що його заява від 17.06.2026 за своєю правовою природою є реалізацією права на часткову відмову від позовної вимоги, а не зміною предмета позову. Вказує, що такий підхід відповідає як букві, так і змісту ст. 49 ЦПК України. Також зверає увагу на те, що у цій справі він реалізував інше процесуальне право право на відмову від позову (всіх або частини позовних вимог), передбачене п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, яке може бути реалізоване на будь-якій стадії судового процесу без встановлення спеціальних строкових обмежень.

Просить суд: 1.Прийняти до відома ці письмові пояснення. 2. Визнати, що заява позивача від 17.06.2026 є реалізацією права на часткову відмову від позовної вимоги № 3, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, а не заявою про зміну предмета позову. 3. Відхилити доводи АТ «Криворізька теплоцентраль» про нібито пропуск мною процесуального строку для зміни предмета позову як такі, що ґрунтуються на неправильному розумінні природи часткової відмови від позову. 4. Продовжити розгляд справи з урахуванням поданої мною часткової відмови від вимоги № 3 та підтриманих мною в решті позовних вимог (арк.с.95-97 том 2).

17.07.2026 через систему Електронний суд позивач звернувся з клопотанням про долучення письмових доказів (вх.№ 39739), у якому просить: 1.Визнати поважними причини подання позивачем письмових доказів після встановленого судом строку. 2.Долучити до матеріалів цивільної справи № 212/5774/26 письмові докази згідно з переліком додатків, а саме: 1.Копія відповіді КП «Криворізьке РБТІ» ДОР № 665 від 23.06.2026 2.Копія відповіді КП «Криворізьке РБТІ» ДОР № 664 від 23.06.2026 3. Копія відповіді КПТМ «Криворіжтепломережа» № 433/13 від 15.07.2026 4. Копія відповіді ТОВ «КК Дом.Ком» № 78/1 від 16.07.2026, а також оцінити ці докази у сукупності з іншими матеріалами справи відповідно до статті 89 ЦПК України під час ухвалення рішення; врахувати їх під час встановлення фактичного стану приміщення № 44, перевірки доводів відповідача щодо правомірності нарахувань і вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про захист прав споживача.

В обгрунтування заяви зазначає, що необхідність одержання зазначених доказів виникла, зокрема, після судового засідання у цій справі, що відбулося 05.06.2026, під час якого сторони викладали позиції щодо технічного стану приміщення, можливого приєднання до внутрішньобудинкової системи опалення та документації на систему теплопостачання будинку. Для перевірки тверджень відповідача, з`ясування фактичних обставин щодо можливого підключення приміщення №44 до внутрішньобудинкової системи централізованого опалення, а також для пошуку первинної технічної та облікової документації, на яку посилається позивач, позивач звернувся із письмовими запитами до КП «Криворізьке районне БТІ» ДОР, КПТМ «Криворіжтепломережа» та ТОВ «КК «Дом.Ком».

Позивач вказує також, що відповіді були фактично отримані позивачем лише 1416 липня 2026 року: 14 липня 2026 року відповіді КП «Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації» ДОР за № 665 та № 664 від 23.06.2026; 15 липня 2026 року відповідь КПТМ «Криворіжтепломережа» за № 433/13 від 15.07.2026; 16 липня 2026 року відповідь ТОВ «Керуюча компанія «Дом.Ком»» за вих. № 78/1 від 16.07.2026. Це клопотання разом із відповідями подається до суду 17.07.2026, тобто в найкоротший можливий строк після одержання останньої з відповідей листа ТОВ «КК «Дом.Ком»» від 16.07.2026.

Таким чином, позивач вжив усіх залежних від нього заходів для отримання та своєчасного подання доказів, а несвоєчасність їх подання, якщо вона буде встановлена судом, зумовлена обставинами, що не залежали від позивача. До моменту фактичного одержання цих відповідей ОСОБА_3 не міг подати їх до суду, оскільки відповідні документи та відомості перебували у володінні інших юридичних осіб і були недоступні позивачу (арк.с. 112-120 том 2).

Відповідно до частини четвертої статті 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, не приймаються судом, крім випадку, коли особа обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

У даному випадку затримка у поданні доказів зумовлена виключно строками їх підготовки та направлення зазначеними установами, на що позивач не мав і не має жодного впливу.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює кожний доказ окремо з точки зору його належності, допустимості та достовірності, а також оцінює достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивач не стверджує, що кожен із наведених нижче документів окремо й самостійно встановлює відсутність приєднання нежитлового приміщення №44 до системи централізованого опалення. Водночас, на думку ОСОБА_4 , нові письмові докази у взаємозв`язку з доказами, поданими раніше, утворюють послідовну доказову картину, яка має істотне значення для вирішення спору.

На думку позивача, зібрані у справі технічні й архівні матеріали не містять належних доказів проєктування, наявності або підключення приміщення № 44 до системи централізованого опалення будинку АДРЕСА_1 . Натомість установлено, що до 2004 року воно обліковувалося як підвал, а всі особи та установи, які за характером своєї діяльності могли володіти відповідною документацією, підтвердили відсутність технічної документації, схем та документів щодо системи опалення будинку і приєднання до неї цього приміщення.

Крім того позивач зазначає, що відповідач не надав технічної документації щодо системи опалення будинку, письмово відмовився провести огляд приміщення № 44 та заперечує проти актів, довідок і фотофіксації ОСББ щодо фактичного стану внутрішньобудинкових мереж. Водночас відповідач заперечує проти призначення судової експертизи, заявленої позивачем для встановлення цих технічних обставин.

Позивач зазначає, що самі по собі заперечення проти експертизи є процесуальним правом відповідача. Проте зазначені обставини у сукупності підлягають оцінці судом під час вирішення питання про необхідність експертизи та перевірки обґрунтованості доводів відповідача. У зв`язку з цим позивач просить суд оцінити нові та раніше подані докази у їх сукупності й взаємному зв`язку, перевірити, чи довів відповідач належними та допустимими доказами факт підключення приміщення № 44 до системи централізованого опалення, факт надання послуги, а також правові підстави та правильність здійснення спірних нарахувань.

На переконання позивача, наведені докази не підміняють обов`язку позивача довести обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Водночас вони мають істотне значення для перевірки заперечень відповідача та правомірності його дій, оскільки у сукупності з іншими матеріалами справи не підтверджують наявності проєктної, технічної чи експлуатаційної документації щодо приєднання приміщення № 44 до внутрішньо-будинкової системи опалення.

27.07.2026 позивач звернувся до суду з клопотанням про долучення електронних доказів (41620/26-Вх вхідна дата: 28.07.26) та зазначає, що після судового засідання, що відбулося 05.06.2026, а також у зв`язку з подальшим розвитком аргументації АТ «Криворізька теплоцентраль» у пов`язаній цивільній справі № 212/8311/26 (додаткові пояснення та клопотання від 24.07.2026), де ним також оспорюються ті самі фактичні твердження щодо приміщення № 44, ним була підготовлена відеофіксація приміщення та прилеглої частини будинку.

Вказує, що подані відеофайли не є доказами нових обставин у справі, а є додатковою наочною фіксацією вже заявлених та підтверджених у справі обставин. Вони не підміняють письмові докази, акти та довідки ОСББ, технічний паспорт або фотоматеріали, а лише візуально відображають фактичне планування приміщення, розташування кімнат, ділянок із гіпсокартонною обшивкою, а також відсутність у межах приміщення видимих радіаторів, стояків, підводок і транзитних труб опалення.

Крім того, подана відеофіксація дає суду об`єктивну можливість безпосередньо ознайомитися з фізичним розташуванням приміщення № 44, його плануванням та зовнішнім співвідношенням із відповідною частиною будинку, що має значення для оцінки доводів сторін щодо можливого проходження внутрішньобудинкових мереж опалення.

Такі обставини є істотними для правильного вирішення спору, оскільки у поданих мною письмових поясненнях уже зазначалося, що предмет доказування у цій справі стосується насамперед фактичного підключення приміщення до системи опалення, фактичного надання послуги та наявності технічних підстав для спірних нарахувань.

Причини подання цих електронних доказів після попереднього судового засідання є поважними, оскільки необхідність саме у відеофіксації виникла лише після того, як заперечення відповідача і його аргументація у пов`язаній справі були зведені до сумнівів щодо фактичного стану приміщення та припущень про можливе приховування елементів системи опалення. До цього відповідні обставини вже підтверджувались письмовими доказами, а тому окрема відеофіксація об`єктивно не була необхідною. Відеофайли подаються одразу після їх підготовки, без невиправданого зволікання.

Відповідно до ч. 4 ст. 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений строк, можуть бути прийняті судом у разі обґрунтування неможливості їх подання у такий строк з причин, що не залежали від особи.

Просить суд: 1. Визнати поважними причини подання електронних доказів після встановленого процесуального строку. 2. Долучити до матеріалів цивільної справи № 212/5774/26 як електронні докази: Документ сформований в системі «Електронний суд» 27.07.2026 3 відеофайл «Відеофіксація 1.mp4»; відеофайл «Відеофіксація 2.mp4». 3. Дослідити подані відеофайли у судовому засіданні шляхом їх відтворення. 4. Оцінити подані відеофайли у сукупності з іншими доказами у справі, зокрема з актом огляду ОСББ від 04.12.2025, довідкою ОСББ від 12.05.2026, додатковою довідкою ОСББ щодо фактичного проходження труб системи опалення у будинку, технічним паспортом приміщення, фотоматеріалами та письмовими поясненнями позивача (арк. с.121-124).

10.08.2026 до суду надійшли додаткові пояснення АТ «КТЦ» на клопотання позивача про залучення додаткових доказів (електронних) та клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, у яких ставить питання про прийняття додаткових пояснень по справі щодо електронних доказів, а також вважає, що провадження підлягає закриттю на тій підставі, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем і використовує належне йому на праві власності нежитлове приміщення з комерційною метою для отримання прибутку в межах здійснення підприємницької діяльності, а тому на нього не поширюються норми Закону України «Про захист прав споживачів». В обгунтування такої позиції надає відомості щодо ФОП ОСОБА_4 , фото з сайту ОЛХ з пропозицією передачі майна в оренду, а також посилається на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.07.2025 у справі № 904/844/24 за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 , м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, про стягнення 266670 грн. за теплову енергію, у якій міститься висновок про те, що фізична особа, яка зареєстрована як підприємець, залишається єдиним суб`єктом цивільного права, а її статус ФОП лише засвідчує право вести господарську діяльність. Це не створює нового суб`єкта права власності, і нерухоме майно завжди реєструється за фізичною особою. У судовому процесі це означає, що визначення юрисдикції спору (цивільна чи господарська) має базуватись на з`ясуванні фактичного характеру використання майна, а не на формальній наявності статусу ФОП у особи. Такий підхід повністю відповідає як букві закону, так і практиці Верховного Суду України. Верховний Суд підтримав рішення суду першої інстанції та зазначив, що відповідач ОСОБА_5 є фізичною особою-підприємцем, зареєстрованим з видом діяльності «надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна» (КВЕД 68.20), а об`єкт спору - нежитлове приміщення у багатоквартирному будинку, що використовується для комерційних потреб. Отже, спір виник у межах господарських правовідносин і підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

В судовому засіданні позивач та представники відповідача пояснювали свої позиції та обгрунтування щодо клопотань, аргументи щодо призначення експертизи, зміни позовних вимог та закриття провадження у справі.

Суд при ухваленні даного судового рішення у виді ухвали виходить з такого.

Відповідно до статті 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Згідно частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані, зокрема: 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч.1, 2 ст.49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. 2. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження тощо.

Суд вважає, що представник відповідача помилково вважав, що звернення позивача із заявою про прийняття судом часткової відмови від позовної вимоги № 3 у частині слів «списати (анулювати) всі нараховані суми... та надати оновлені розрахункові документи, що підтверджують відсутність заборгованості» від 17.06.2026 як зміну предмету позову.

Суд вважає, що позивач скористався ст.49 ЦПК України та відмовився від частини позовної вимоги підставно, що є його правом, тому його заяву слід прийняти та продовжити розгляд справи у частині вимоги № 3 (в частині перерахунку) та всіх інших позовних вимог з урахуванням відмови в частині позовних вимог.

Відповідно до ч.1, 4, 8, 9 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Відповідно до ч.1- 4 ст. 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Суд, з урахуванням аргументів позивача та представників відповідача, вважає, що підлягають долученню як пояснення сторін (додаткові пояснення) з мотивуванням доводів та заперечень щодо позовних вимог, так і докази, у тому числі електронні, про які йдеться у заявах від 21.05.2026, 27.05.2026, 28.05.2026, 30.05.2026, 17.07.2026, 27.07.2026 для всебічного та об`єктивного розгляду справи, оцінку яким надати при ухваленні судового рішення.

Частинами 1,2 статті 102 ЦПК України передбачено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Згідно ч.1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Як правило, відповідно до пункту 8 ч.2 ст.197 під час підготовчого засідання, яке проводиться при розгляді справ в порядку загального провадження суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; та інші питання.

Ухвалою суду від 27.04.2026 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження. У встановлений законом строк відповідач не звернувся до суду із заявою про перехід на розгляд справи в порядку загального провадження.

Частина 3 статті 274 ЦПК України встановлює, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Сторони до першого судового засідання не зверталися до суду з заявами про необхідність розгляду справи в порядку загального провадження.

Згідно ст.121 ЦПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

Відповідно до ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 2 ст.127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Суд не вбачає підстав для призначення експертизи, зокрема тому, що у даній справі наразі відсутні архівні документи з БТІ, на які посилався позивач, а саме: матеріалів архівної справи, у якій зазначається про проведення первинної інвентаризації приміщення 05.11.2003, а також первинної інвентаризації будинку по АДРЕСА_1 , що проводилася у 1976 році.

Витребовування вказаних документів є наразі безпідставним з огляду на пропущення процесуального строку та фактично відсутності заяви про поновлення строку на розгляд такого клопотання, заявленого 10.08.2026 у судовому засіданні.

Щодо закриття провадження у справі.

Згідно з частиною першою статті 24 Цивільного кодексу України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

За змістом статті 25 Цивільного кодексу України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті (частини друга та четверта зазначеної статті).

Відповідно до статті 26 Цивільного кодексу України всі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Згідно з абзацом другим статті 30 Цивільного кодексу України цивільна дієздатність фізичної особи визначається як здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Згідно з частиною першою статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

У частинах першій та другій статті 50 Цивільного кодексу України передбачене право фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом.

Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно із частиною першою статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Фізична особа, яка в установленому законом порядку набула статусу підприємця, не втрачає свого статусу фізичної особи. Натомість згідно з частиною дев`ятою статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус ФОП сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.

Такий підхід Верховного Суду щодо співвідношення понять фізичної особи та фізичної особи-підприємця і їх правового статусу є усталеним, що підтверджено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц; від 24 квітня 2018 року у справі № 303/5186/15-ц; від 15 травня 2019 року у справі № 904/10132/17; від 21 вересня 2019 року у справі № 922/4239/16; від 03 липня 2019 року у справі № 916/1261/18; від 09 жовтня 2019 у справі № 209/1721/14-ц та інших.

Отже, з моменту державної реєстрації ФОП фізична особа фактично перебуває у двох правових статусах - як фізична особа, та як ФОП.

Відтак, підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Такий висновок Велика Палата Верховного Суду зробила у постановах від 13 березня 2018 року у справі № 306/2004/15-ц, від 15 травня 2019 року у справі № 904/10132/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 263/2359/19, від 25 лютого 2020 року у справі № 916/385/19 та інших.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 916/1261/18 зазначила про те, що вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб`єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських.

Саме про це міститься висновок у постановах Верховного Суду від 28.11.2024, 11.07.2025 у справі № 904/844/24.

Суду не надано належних доказів, що ОСОБА_1 займався підприємницькою діяльністю у період з 01.11.2021 по 2025 рік, отримував прибутки від здачі приміщення в оренду, доказів щодо наявності договорів оренди, укладеними між ФОП ОСОБА_1 та іншою особою.

Тому, в суду відсутні підстави для закриття провадження у справі на підставі ч.1 ст.255 ЦПК України.

Відповідно до ч.1, 2 ст.258 ЦПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Згідно ч.5 ст. 259 ЦПК України ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. 43, 44, 81, 83, 89, 102, 103, 197, 274, 259 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Вважати поважними причинами неподання доказів, які отримані позивачем: 14 липня 2026 року відповіді КП «Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації» ДОР за № 665 та № 664 від 23.06.2026; 15 липня 2026 року відповідь КПТМ «Криворіжтепломережа» за № 433/13 від 15.07.2026; 16 липня 2026 року відповідь ТОВ «Керуюча компанія «Дом.Ком»» за вих. № 78/1 від 16.07.2026, а також електронних доказів.

Для всебічного та об`єктивного розгляду справи долучити до матеріалів справи як пояснення сторін (додаткові пояснення) з мотивуванням доводів та заперечень щодо позовних вимог, а також прийняти до розгляду докази, у тому числі електронні, про які йдеться у заявах (клопотаннях) від 21.05.2026, 27.05.2026, 28.05.2026, 30.05.2026, 17.07.2026, 27.07.2026, оцінку яким надати при ухваленні судового рішення.

Заяву позивача щодо часткової відмови від позовної вимоги № 3 у частині слів «списати (анулювати) всі нараховані суми... та надати оновлені розрахункові документи, що підтверджують відсутність заборгованості» від 17.06.2026 прийняти.

Продовжити розгляд справи щодо позову у частині вимоги № 3 (в частині перерахунку) та всіх інших позовних вимог з урахуванням відмови позивача в частині позовних вимог.

Клопотання позивача про проведення будівельно-технічної (інженерно-технічної) експертизи, подане позивачем 08.07.2026, залишити без задоволення.

В задоволенні клопотання представника відповідача Кучерявої С.О. про закриття провадження у справі на підставі ч.1 ст.255 ЦПК України, поданого 10.08.2026, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 11.08.2026.

Суддя Л. В. Шевченко