Рішення № 138881730, 11.08.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/4533/26

2/212/4294/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2026 року Покровський районний суд міста Кривого Рогу

в складі: головуючого, судді - Козлов Ю.В.

за участю секретаря судового засідання - Кучеренко Ю.С.

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Бахмутської міської ради, Бахмутської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області про встановлення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини -

ВСТАНОВИВ:

В провадження Покровського районного суду міста Кривого Рогу надійшла вказана позовна заява.

Позов обґрунтовано тим, що батько позивачки ОСОБА_3 , який проживав у м. Бахмуті Донецької області, у зв`язку зі збройною агресією російської федерації був змушений виїхати до Федеративної Республіки Німеччина, де помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Вінненден.

Свідоцтво про смерть було видано компетентними органами Федеративної Республіки Німеччина лише 17.10.2025. У зв`язку з тривалим оформленням документів заява позивачки про прийняття спадщини була оформлена 24.02.2026 та 05.03.2026 прийнята Третьою Львівською державною нотаріальною конторою, якою заведено спадкову справу.

Однак 10.03.2026 державним нотаріусом позивачці повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду.

Посилаючись на зазначені обставини, позивачка просить визначити їй додатковий тримісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 06.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено підготовче судове засідання на 05.05.2026 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 03.06.2026 продовжено строк підготовчого судового засідання, витребувано докази, та залучено співвідповідача -Бахмутську міську військову адміністрацію Бахмутського району Донецької області.

Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 07.08.2026 закрито підготовче судове засідання, призначено судове засідання на 07.08.2026.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні просив позов задовольнити.

Представник відповідача - Бахмутської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, подав клопотання про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

У судовому засіданні 07.08.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та повідомив присутніх, що проголошення повного судового рішення відбудеться у судовому засіданні 11.08.2026 о 10:15 годині.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом було встановлено, що ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про її народження (апостиль проставлено 14.03.2024) (а.с. 15). Згідно копії перекладу свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 від 17.10.2025, виданого Відділом ДРАЦС м. Вінненден, помер батько позивачки (а.с.17-18). Згідно перекладу квитанції позивачка 24.10.2025, сплатила збір за видачу свідоцтва про смерть та направила її поштою 25.10.2025 для легалізації та проставлення апостиля (а.с.19-20).

Апостилювання Свідоцтва про смерть ОСОБА_3 (згідно Гаазької конвенції від 05.10.1961р.) виконано 23.01.2026р. (а.с. 11-12,13-14).

Позивачка надала роздруківку її електронного листування з Відділом ДРАЦС м. Вінненден щодо оформлення свідоцтва про смерть та надання додаткових документів, з перекладом українською мовою (а.с. 21-31).

Заява про прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті її батька ОСОБА_3 із засвідченням її підпису віцеконсулом ОСОБА_4 .Корж, оформлена 24.02.2026р (а.с. 6).

05.03.2026р. Третьою Львівською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу за заявою Позивачки про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_3 , що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі додається (а.с. 7,8).

10.03.2026р. Листом Державного нотаріуса Третьої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області М.Стефанишин повідомлено Позивачку про неможливість видачі їй свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із пропуском строку на подання заяви про прийняття спадщини у зв`язку з чим рекомендовано звернутись до Суду (а.с. 9-10).

Оцінка суду.

Відповідно до ч. 1 ст.15 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з частиною першою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до частини першої статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом є фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Отже, право на прийняття спадщини реалізується спадкоємцем, який не проживав постійно зі спадкодавцем, шляхом подання відповідної заяви нотаріусу протягом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом зазначеної норми поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо своєчасного вчинення необхідних дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані за наявності двох умов: у спадкоємця існували перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк та такі обставини судом визнані поважними.

Подібний правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, з яким погодився Верховний Суд у постанові від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18).

Таким чином, вирішуючи питання про визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини, суд повинен встановити, чи існували об`єктивні, непереборні та істотні труднощі, які перешкоджали спадкоємцю своєчасно подати заяву про прийняття спадщини, та надати належну оцінку доказам, якими такі обставини підтверджуються.

При цьому сам по собі факт пропуску встановленого законом строку не є безумовною підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки частина третя статті 1272 ЦК України передбачає можливість його поновлення шляхом визначення судом додаткового строку за наявності поважних причин його пропуску.

Разом з тим юридична необізнаність спадкоємця щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність про наявність спадкового майна, похилий вік, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини та інші обставини, які не створювали об`єктивних перешкод для подання заяви, самі по собі не можуть визнаватися поважними причинами пропуску такого строку.

Подібна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц (провадження № 61-12844св18).

Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Установлюючи наявність або відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення сторін, суд повинен оцінити належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У цій справі позивачка пов`язує пропуск встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини з обставинами, які виникли у зв`язку зі смертю її батька за межами України та необхідністю оформлення документів компетентними органами Федеративної Республіки Німеччина.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Вінненден Федеративної Республіки Німеччина. Отже, відповідно до статті 1220 та частини першої статті 1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини розпочався 28.04.2025 та закінчився 28.10.2025.

З наданої позивачкою роздруківки електронного листування вбачається, що після смерті батька вона звернулася до Відділу ДРАЦС м. Вінненден з питання оформлення свідоцтва про смерть. У подальшому між позивачкою, працівником похоронного бюро та компетентним органом Федеративної Республіки Німеччина тривало листування з приводу надання та перевірки документів, необхідних для оформлення свідоцтва про смерть.

Свідоцтво про смерть ОСОБА_3 було видано лише 17.10.2025, тобто фактично за одинадцять днів до закінчення встановленого статтею 1270 ЦК України шестимісячного строку.

Суд бере до уваги, що позивачка протягом зазначеного періоду не була бездіяльною та вживала заходів для отримання документа, необхідного для подальшого оформлення спадкових прав. Після отримання свідоцтва про смерть позивачка 24.10.2025 сплатила відповідний збір, а 25.10.2025 направила документ для легалізації та проставлення апостиля. Апостиль на свідоцтві про смерть було проставлено 23.01.2026.

Після отримання апостильованого документа позивачка, яка перебувала за межами України, звернулася до Генерального консульства України у Франкфурті-на-Майні для оформлення заяви про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини із засвідченням підпису віцеконсулом ОСОБА_5 була оформлена 24.02.2026.

Вже 05.03.2026 Третьою Львівською державною нотаріальною конторою за заявою позивачки заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_3 , що підтверджується витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі.

Таким чином, оцінюючи наведені обставини у їх сукупності, суд встановив, що позивачка знала про смерть спадкодавця та мала намір прийняти спадщину, однак у межах встановленого законом строку була змушена вживати заходів щодо отримання документів, необхідних для оформлення спадкових прав, у зв`язку зі смертю спадкодавця на території іноземної держави.

Суд також враховує послідовність та безперервність дій позивачки, спрямованих на оформлення спадкових прав: звернення до органів Федеративної Республіки Німеччина після смерті батька, отримання свідоцтва про смерть, його направлення для легалізації та апостилювання, оформлення заяви про прийняття спадщини у консульській установі України та подальше заведення спадкової справи.

Отже, встановлені судом обставини свідчать про те, що пропуск позивачкою шестимісячного строку для прийняття спадщини був зумовлений не її юридичною необізнаністю, бездіяльністю чи відсутністю волевиявлення щодо прийняття спадщини, а об`єктивними обставинами, пов`язаними з оформленням документів після смерті спадкодавця за кордоном.

При цьому суд враховує, що після усунення відповідних перешкод позивачка без зволікань вчинила дії, спрямовані на прийняття спадщини, оформивши 24.02.2026 заяву про її прийняття та забезпечивши 05.03.2026 заведення спадкової справи.

За таких обставин суд приходить до висновку, що наведені позивачкою причини пропуску строку для прийняття спадщини у своїй сукупності є об`єктивними, істотними та такими, що створювали для неї реальні труднощі у своєчасному поданні заяви про прийняття спадщини, а тому є поважними у розумінні частини третьої статті 1272 ЦК України.

Вирішуючи питання про визначення додаткового строку, суд також виходить із принципу верховенства права та пов`язаного з ним принципу пропорційності, який вимагає забезпечення розумного співвідношення між метою застосування встановленого законом обмеження та наслідками такого обмеження для особи.

При цьому визначення позивачці додаткового строку не порушує прав та законних інтересів відповідача, який проти задоволення позову не заперечує, а матеріали справи не містять доказів того, що задоволення позову призведе до порушення прав інших осіб, які прийняли спадщину.

Таким чином, суд вважає, що визначення позивачці додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини забезпечуватиме розумний баланс між необхідністю дотримання встановленого законом порядку прийняття спадщини та правом позивачки на реалізацію своїх спадкових прав.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 1272 ЦК України підстав для визначення ОСОБА_2 додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_3 .

Враховуючи характер встановлених обставин та заявлені позивачкою вимоги, суд вважає достатнім визначити їй додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст.1268, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст.12, 77-81, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до Бахмутської міської ради, Бахмутської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області про встановлення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_2 , додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання цим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання рішення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 11.08.2026.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Бахмутська міська рада, Код ЄДРПОУ 04052732, місцезнаходження за адресою: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 44.

Відповідач: Бахмутська міська військова адміністрація Бахмутського району Донецької області, Код ЄДРПОУ 04052732, місцезнаходження за адресою: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 44.

Суддя: Ю. В. КОЗЛОВ