Рішення № 138881322, 11.08.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/2626/26

Єдиний унікальний № 742/3763/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді Павлова В.Г.,

при секретарі судових засідань Рубан Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду м. Прилуки цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

УСТАНОВИВ

І. Суть справи.

07.07.2026 представник ТОВ «ФК «Венера фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №142418 від 31.07.2025 р. у розмірі 9 526 грн, а також сплаченого судового збору у сумі 2 662,40 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 15 500 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 31.07.2025 р. між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №142418, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 5 000,00 грн строком на 90 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,72 % на добу.

В подальшому, 19.12.2025 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «ФК «Венера фінанс» укладено договір факторингу №19122025/2, за умовами якого ТОВ «ФК «Авіра Груп» передало ТОВ «ФК «Венера фінанс» право вимоги за кредитним договором №142418 від 31.07.2025 р.

Відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 20.02.2026 р. складає 9 526 грн, з яких: 5 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 3 276 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом; 1 250 грн заборгованість за комісією.

Відповідач відзиву на позов не подала.

ІІ. Процедура та позиція сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в поданих заявах просить справу розглядати без його участі.

Відповідач повідомлялася про розгляд справи шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця її проживання, який повернутий до суду із зазначенням причини невручення «адресат відсутній за вказаною адресою».

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08.07.2026 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи неявку у судове засідання відповідача, яка належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, ненадходження від неї відзиву на позовну заяву, суд на підставі ст.280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 31.07.2025 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 142418, за умовами якого товариство надало клієнту фінансовий кредит у розмірі 5000,00 грн на строк до 90 днів (тобто до 28.10.2025 р.) із встановленням процентної ставки за користування кредитом у розмірі 262,8 % річних в розрахунку 0,72 % на добу /а.с.15-17/.

Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника за допомогою одноразового ідентифікатора КL5123, який відправлений 31.07.2025 р. на вказаний в анкеті номер мобільного телефону, що підтверджується довідкою про ідентифікацію, яка здійснювалась в інформаційно-телекомунікаційній системі https://www.aviracredit.com.ua. /а.с. 13/.

Факт надання ОСОБА_1 кредитних коштів за договором №142418 від 31.07.2025 підтверджується платіжним дорученням ТОВ «ПрофітГід», щодо здійснення переказу грошових коштів, згідно з яким 31.07.2025 о 14 год. 52 хв. на картку № НОМЕР_1 перераховано грошові кошти в розмірі 5 000,00 грн. /а.с. 25/.

В подальшому, 19.12.2025 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «ФК «Венера фінанс» укладено договір факторингу №19122025/2, відповідно до якого фактор набув усіх прав вимоги Клієнта до Боржників за Кредитними договорами, включаючи право вимоги за кредитним договором № 142418 від 31.07.2025 р. укладеного із ОСОБА_1 /а.с.18-19/.

Факт переходу до позивача права вимоги за кредитним договором № 142418 від 19.12.2025 підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу №19122025/2 від 31.07.2025, згідно з яким загальний розмір заборгованості відповідача становить 9 526 грн. /а.с.11/.

Згідно випискою з особового рахунку за кредитним договором № 142418 від 31.07.2025, станом на 20.02.2026 р. за відповідачем утворилася заборгованість у загальному розмірі 9 526 грн, яка складається з: 5 000,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту; 3 276 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами; прострочена заборгованість за комісією 1250 грн /а.с.10/.

Позивачем на адресу відповідача було направлено письмову вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором, в якій повідомлено про перехід до ТОВ «ФК «Венера Фінанс» права вимоги, наявність заборгованості та необхідність її погашення у добровільному порядку протягом 30 днів з дня отримання вимоги.

Доказів виконання відповідачем зазначеної вимоги суду не надано /а.с.9/.

V. Норми права, що підлягають застосуванню:

Згідно із Законом України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

В силу ст.18 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Згідно ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

Згідно ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплати суму боргу кредитору.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.ст.1077,1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

VI.Оцінка Суду.

Судом установлено, що 31.07.2025 р. ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №142418 шляхом підписання його відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором KL5123, що відповідає вимогам статей 6, 627 Цивільного кодексу України та статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» щодо форми електронного правочину та порядку його укладення.

На виконання умов договору 31.07.2025 р. відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 5 000,00 грн шляхом перерахування на банківський рахунок відповідача № НОМЕР_1 через систему грошових переказів ТОВ «ПрофітГід», що підтверджується платіжним дорученням щодо здійснення переказу грошових коштів (номер транзакції 45396-27294-61204).

Суд зазначає, що номер платіжної картки отримувача, вказаний у цьому підтвердженні, повністю збігається з номером рахунку Клієнта, зазначеним у кредитному договорі №142418 від 31.07.2025 р., що є належним та допустимим доказом надання ТОВ «ФК «Авіра Груп» кредитних коштів саме ОСОБА_1 в обумовленому договором розмірі та в повному обсязі.

19.12.2025 р. між ТОВ «ФК «Авіра Груп» (Клієнт) та ТОВ «ФК «Венера фінанс» (Фактор) укладено договір факторингу №19122025/2, за умовами якого Клієнт передав Фактору право вимоги за кредитним договором № 142418 від 31.07.2025 р., у зв`язку з чим позивач набув статусу кредитора за вказаним договором відповідно до статей 512, 514 ЦК України.

Щодо вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 комісії розмірі 1 250 грн. є безпідставними, оскільки в кредитному договорі ТОВ «ФК «Авіра Груп» не зазначило та не надало докази наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Сама по собі процедура адміністрування кредиту є обов`язком кредитора і не є окремою послугою, що підлягає додатковій оплаті споживачем.

За таких обставин, зважаючи на те, що нарахування комісій за супутні послуги, які не є окремими послугами в розумінні законодавства про споживче кредитування, які є порушенням прав споживача та вимог закону, задоволенню підлягають лише 8 276,00 грн, що становить тіло кредиту та відсотки, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

VІ. Розподіл судових витрат.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн. /а.с.1/.

За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України, у зв`язку частковим задоволенням позовних вимог (87%) з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2 316,30 грн.

Згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Позивач ТОВ «ФК «Венера фінанс» просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500 грн.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано договір № 09/04/2026 про надання правової допомоги від 09.04.2026 р., акт про отримання правової допомоги від 27.07.2026 р., рахунок №27.07.2026-64 від 27.07.2026 р. та платіжну інструкцію №4727 від 27.07.2026 р. /а.с.14-15 зв., 37-38/.

Згідно з договором № 09/04/2026 про надання правової допомоги від 09.04.2026 року, його укладено між ТОВ «ФК «Венера Фінанс» та Адвокатським бюро «Пархомчук та Партнери» в особі адвоката Пархомчука С.В.

Відповідно до статей 133, 137, 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат та підлягають розподілу між сторонами з урахуванням їх реальності, необхідності, розумності та співмірності зі складністю справи, ціною позову і обсягом наданих послуг.

Суд враховує, що справа є малозначною, розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, предметом спору є стягнення заборгованості за типовим кредитним договором, участі у судовому засіданні представник позивача не брав, справа не містить складних фактичних чи правових питань, а заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15500 грн. є неспівмірним зі складністю справи, ціною позову, обсягом виконаної роботи та характером наданих послуг.

Водночас факт надання позивачу професійної правничої допомоги та її оплату підтверджено матеріалами справи. З огляду на характер спору, його складність, ціну позову, типовість заявлених вимог, обсяг виконаної представником роботи, розгляд справи без участі представника позивача у судовому засіданні, а також критерії реальності, необхідності, розумності та співмірності судових витрат, суд дійшов висновку, що із відповідача на користь позивача ТОВ «ФК «Венера фінанс» підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн.

Керуючись 2,5,10-13,18,141,258-259,263-265, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера фінанс» заборгованість за кредитним договором №142418 від 31.07.2025 року у розмірі 8 276 (вісім тисяч двісті сімдесят шість) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера фінанс» 2 316 (дві тисячі триста шістнадцять) грн. 30 коп. судового збору та 2 000 (дві тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера фінанс», код ЄДРПОУ 43561872(вул. Львівська, буд. 23, офіс 703, м. Київ, 03115)

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Суддя В.Г. Павлов