Ухвала суду № 138880787, 20.07.2026, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 4-с/679/1/2026

Справа № 679/1690/13-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року місто Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Рябуха О.В.,

скаржника ОСОБА_1 ,

представника скаржника адвоката Новікової Н.І.,

державного виконавця Пеліха М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Нетішинського міського суду скаргу ОСОБА_1 на рішення та дії головного державного виконавця Нетішинського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) Данюка Максима Анатолійовича, заінтересовані особи: Нетішинський відділ державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ), ОСОБА_2 ,

встановив:

30 липня 2025 року до Нетішинського міського суду надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення та дії головного державного виконавця Нетішинського ВДВС у Шепетівському районі Хмельницької області ЦМУ МЮ (місто Київ) Данюка М. А., заінтересовані особи: Нетішинський ВДВС у Шепетівському районі Хмельницької області ЦМУ МЮ (місто Київ), ОСОБА_2 .

В обґрунтування викладених вимог скаржником ОСОБА_1 зазначено:

на виконанні у Нетішинському ВДВС у Шепетівському районі Хмельницької області ЦМУ МЮ (місто Київ) перебуває ВП №39415037 від 20 серпня 2013 року з примусового виконання виконавчого листа за рішенням Нетішинського міського суду, яким зі скаржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_3 , стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16 липня 2013 року, і до досягнення дитиною повноліття,

20 серпня 2013 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття ВП №39415037,

20 березня 2018 року та 05 червня 2018 року державним виконавцем, з метою забезпечення виконання рішення суду, відповідними постановами про арешт майна від 20 березня 2018 року та від 05 червня 2018 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника,

22 квітня 2025 року державним виконавцем Данюком М.А. повторно винесено постанову від 22 квітня 2025 року про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також, на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, що є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном,

20 травня 2025 року постановою про стягнення виконавчого збору від 20 травня 2025 року з боржника ОСОБА_1 постановлено стягнути виконавчий збір у розмірі 26936 гривень 44 копійки,

20 травня 2025 року постановами державного виконавця про арешт коштів боржника, накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_1 на суму виконавчого збору 26936 гривень 44 копійки та на суму штрафу 21676 гривень 80 копійок, у зв`язку з наявною заборгованістю зі сплати аліментів,

відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 01 серпня 2023 року, виданого, повторно, Нетішинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) стягувач ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить актовий запис за №252,

отримавши дані про смерть фізичної особи сторони виконавчого провадження, виконавець має отримати підтвердження чи спростування таких даних, звернувшись із запитом до органу державної реєстрації актів цивільного стану, про що скаржник ОСОБА_1 неодноразово наголошувала, звертаючись із заявами до державного виконавця Данюка М.А. з метою прийняття рішення про закінчення виконавчого провадження №39415037, у зв`язку зі смертю стягувача, що є підставою для закінчення виконавчого провадження, відповідно до ст.39 ч.1 п.3) ЗУ «Про виконавче провадження» (смерть стягувача або боржника),

однак, лише в червні 2025 року державний виконавець почав вчиняти дії на встановлення правонаступників у ВП, звернувшись із запитом до нотаріуса та повідомивши ОСОБА_2 , який зазначив, що не має наміру отримувати грошові кошти, стягнуті за ВП, та не має претензій матеріального характеру до боржника ОСОБА_1 ,

за інформацією приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Половка О.В. №35/01-16 від 08 червня 2025 року єдиним спадкоємцем після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , згідно спадкової справи №21/2021, є її онук ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інші спадкоємці спадщини не приймали,

ухвалою Нетішинського міськрайонного суду від 29 травня 2025 року заяву ОСОБА_2 про відмову від заяви про заміну сторони стягувача у ВП №39415037 задоволено, провадження у справі за заявою ОСОБА_2 закрито,

тим не менше, в межах ВП №39415037 від 20 серпня 2013 року, з рахунку скаржника (боржника у ВП) ОСОБА_1 НОМЕР_2 у АТ «Укрсиббанк» стягнуто грошові кошти в розмірі 318317 гривень 63 копійки, з яких 269364 гривні 39 копійок заборгованість зі сплати аліментів (списання коштів відбулося 20 травня 2025 року), 21676 гривень 80 копійок штраф за несплату аліментів, 26936 гривень 44 копійок виконавчий збір, 340 гривень витрати ВП (списання коштів відбулося 28 травня 2025 року),

21 травня 2025 року та 29 травня 2025 року державним виконавцем Данюком М.А. винесено постанови про зняття арешту з коштів, якими знято арешт з усіх рахунків боржника ОСОБА_1 , оскільки, на рахунок відділу надійшли кошти, достатні для погашення заборгованості зі сплати аліментів, штрафів та виконавчого збору,

21 липня 2025 року головний державний виконавець Данюк М.А. повідомив, що «….державним виконавцем не прийнято рішення про закінчення виконавчого провадження, підстави для повернення стягнутих коштів в розмірі 318317 гривень 63 копійки боржнику у матеріалах ВП відсутні»,

заінтересовані особи не зверталися до суду із заявою про заміну сторони у ВП її правонаступником, заміна сторони виконавчого провадження не проводилась, тож, в межах ВП №39415037 не існує стягувача за аліментам, так як стягувач ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , і заміна сторони ВП не проводилась,

у зв`язку з чим, аліменти, які стягнуті на утримання ОСОБА_2 , утримуються не за цільовим призначенням, так як до стягувача не доходять і не можуть бути виплачені, у зв`язку зі смертю, а тому, наявні всі підстави для закінчення ВП №39415037, однак, всупереч вимогам чинного законодавства, державний виконавець відмовляється ухвалювати рішення про закінчення ВП, що свідчить про безпідставність здійснення виконавчих дій у даному ВП та підтверджує систематичне нехтування, як вимогами законодавства України в цілому, так і ЗУ «Про виконавче провадження», що полягає у систематичному порушенні строків вчинення виконавчих дій та штучному збільшенні витрат ВП державним виконавцем Данюком М.А.,

тож, означене спричиняє значну шкоду скаржнику ОСОБА_1 щодо стягнутих коштів: в сумі 269364 гривні 39 копійок, в сумі 26936 гривень 44 копійки, в сумі 21676 гривень 80 копійок, в сумі 340 гривень, які безпідставно перебувають на рахунках Нетішинського ВДВС у Шепетівському районі Хмельницької області ЦМУ МЮ (місто Київ), та слугувало підставою звернення до суду з вимогою визнати рішення та дії головного державного виконавця Нетішинського ВДВС у Шепетівському районі Хмельницької області ЦМУ МЮ (місто Київ) Данюка М.А. щодо відмови у закінченні ВП №39415037 від 20 серпня 2013 року неправомірними, а також, зобов`язати останнього винести постанову про закінчення ВП №39415037 від 20 серпня 2013 року, відкритого на підставі виконання виконавчого листа, виданого Нетішинським міським судом Хмельницької області, та постанову про повернення безпідставно стягнутих грошових коштів з банківського рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_2 в АТ «Укрсиббанк» в загальному розмірі 318317 гривень 63 копійок, з яких 269364 гривні 39 копійок заборгованість зі сплати аліментів (списано 20 травня 2025 року), 21676 гривень 80 копійок штраф за несплату аліментів, 26936, гривень 44 копійки виконавчий збір, 340 гривень витрати ВП (списано 28 травня 2025 року), в межах ВП №39415037 від 20 серпня 2013 року.

31 липня 2025 року, відповідно до ухвали Нетішинського міського суду від 31 липня 2025 року (том 1 а.с.61), скаргу ОСОБА_1 на рішення та дії головного державного виконавця Нетішинського ВДВС у Шепетівському районі Хмельницької області ЦМУ МЮ (місто Київ) Данюка М.А., заінтересовані особи: Нетішинський ВДВС у Шепетівському районі Хмельницької області ЦМУ МЮ (місто Київ), ОСОБА_2 , прийнято до розгляду з призначенням судового засідання.

18 серпня 2025 року (вх. №4756/25 від 18 серпня 2025 року (том 1 а.с.66-68) до Нетішинського міського суду надано головним державним виконавцем Нетішинського ВДВС у Шепетівському районі Хмельницької області ЦМУ МЮ (місто Київ) Данюком М.А. надано заперечення на скаргу ОСОБА_1 , у яких зазначено:

у Нетішинського ВДВС у Шепетівському районі Хмельницької області ЦМУ МЮ (місто Київ) на виконанні дійсно перебуває ВП №39415037 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Нетішинським міським судом, про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_3 , аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 липня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття,

починаючи з 16 липня 2013 року, боржником ОСОБА_1 аліменти не сплачувалися, що потягло накопичення заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 269364 гривень 39 копійок, при цьому, будь яких пояснень про причини невиконання рішення суду боржником ОСОБА_1 , яка з`явилася до ВДВС лише 18 грудня 2024 року, у зв`язку з обтяженнями, надано не було, про що свідчить її заява вх. №5860 від 18 грудня 2024 року з проханням видалити з реєстру боржників,

21 квітня 2025 року, на звернення представника боржника ОСОБА_1 адвоката Бойка Є.В. від 18 квітня 2025 року, надано роз`яснення про відсутність підстав для закінчення ВП, у зв`язку з наявною заборгованістю зі сплати аліментів за весь період та наявністю факту правонаступництва, згідно ст.39 ч.1 п.3) Закону України «Про виконавче провадження»,

21 травня 2025 року та 29 травня 2025 року державним виконавцем з рахунку боржника ОСОБА_1 стягнуто кошти: 269364 гривні 39 копійок сума заборгованості зі сплати аліментів, 26936 гривень 44 копійка виконавчий збір, 21676 гривень 80 копійок сума штрафу, 340 гривень витрати ВП, і, відповідно, 21 травня 2025 року та 29 травня 2025 року державним виконавцем винесено постанови про зняття арешту з коштів боржника та про зняття арешту з майна боржника, які надіслано до банківських установ та у відповідні реєстри, з одночасним вилученням 29 травня 2025 року відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників,

відповідно до ухвали Нетішинського міського суду від 29 травня 2025 року заяву ОСОБА_2 про відмову від заяви про заміну сторони стягувача у ВП № 39415037 задоволено, провадження у справі про заміну стягувача у ВП №39415037 закрито,

29 травня 2025 року та 06 червня 2025 року боржником ОСОБА_1 до ВДВС подано заяву від ОСОБА_2 про відмову у заміні сторони у ВП №39415037 з вимогою закінчити ВП та виключити боржника ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників, на що було надано відповідні відповіді 12 червня 2025 року та 24 червня 2025 року,

згідно з інформацією приватного нотаріуса Половка О.В. на запит від 03 червня 2025 року з приводу наявності у стягувача ОСОБА_3 правонаступників, встановлено, що єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , є її онук ОСОБА_2 ,

відповідно до ст.18 ч.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії,

ст.39 ч.1 п.3) Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника,

згідно з ст.15 ч.1 та ч.2 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник, стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ,

ст.15 ч.5 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також, заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником, і для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив,

відповідно до ст.1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодування у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини,

ст.1272 ЦК України зазначає, що, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її, за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини,

ухвалою Нетішинського міського суду від 10 червня 2025 року у задоволені скарги про визнання неправомірними дій виконавця щодо накладення арешту на майно та кошти скаржника та скасування відповідних постанов від 20 травня 2025 року в межах ВП №39415037 відмовлено,

ухвалою Нетішинського міського суду від 11 червня 2025 року, яку постановою Хмельницького апеляційного суду від 05 серпня 2025 року залишено без змін, у задоволенні скарги про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця, в тому числі, щодо відмови у закінченні ВП №39415037, зобов`язанні державного виконавця зняти арешт та виключити ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників, відмовлено,

отже, скаржник ОСОБА_1 вже зверталася до суду із скаргою щодо не закінчення ВП, у зв`язку зі смертю стягувача, і судом першої та другої інстанції було роз`яснено, що, у зв`язку з тим, що провадження по стягненню аліментів передбачає правонаступництво, застосування ст.39 ч.1 п.3) Закону України «Про виконавче провадження» є неможливим,

також слід зазначити що ОСОБА_2 відмовився від заміни сторони ВП і не став учасником ВП, а отже, враховувати будь-які повідомлення про отримання ним коштів чи майна, в межах ВП є неможливим, у зв`язку з чим, дії державного виконавця є правомірними та відповідають закону, а тому, у задоволені скарги слід відмовити.

У судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 та представник останньої адвокат Новікова Н.І., підтримавши скаргу в повному обсязі та посилаючись на обставини, викладені в обґрунтування останньої, наполягали на задоволенні висунутих вимог та необхідності визнання рішення та дії головного державного виконавця Нетішинського ВДВС у Шепетівському районі Хмельницької області ЦМУ МЮ (місто Київ) Данюка М.А. щодо відмови у закінченні ВП №39415037 від 20 серпня 2013 року неправомірними та зобов`язанні винести рішення про закінчення ВП №39415037 від 20 серпня 2013 року, у зв`язку зі смертю стягувача ОСОБА_3 , з одночасним поверненням скаржнику ОСОБА_1 безпідставно стягнутих грошових коштів з банківського рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_2 в АТ «Укрсиббанк» у ВП №39415037.

У судовому засіданні представник Нетішинського ВДВС у Шепетівському районі Хмельницької області ЦМУ МЮ (місто Київ) Пеліх М.О., вважаючи дії головного державного виконавця Нетішинського ВДВС у Шепетівському районі Хмельницької області ЦМУ МЮ (місто Київ) Данюка М.А. щодо відмови у закінченні ВП №39415037 від 20 серпня 2013 року вчиненими відповідно до закону, оскільки останні відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», зазначив умови, за яких ВП підлягає закінченню, що саме і вказує на відсутність будь-яких законних підстав для задоволення скарги.

Заінтересована особа ОСОБА_2 , будучи своєчасно та належним чином повідомленим про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явився, надавши до суду письмові пояснення (вх. №4997/25 від 28 серпня 2025 року (том 1 а.с.103-105) щодо можливості розгляду скарги за його відсутності, підтримавши останню в повному обсязі.

У судовому засіданні встановлено:

відповідно до постанови про відкриття ВП №39415037 від 20 серпня 2013 року (том 1 а.с.25,203) державним виконавцем Нетішинського ВДВС у Шепетівському районі Хмельницької області ЦМУ МЮ (місто Київ) відкрито ВП з виконання виконавчого листа, виданого Нетішинським міським судом, про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_3 , аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 липня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття,

із інформації приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Половка О.В. за №35/01-16 від 08 червня 2025 року (том 1 а.с.28) вбачається, що, згідно відомостей спадкової справи №21/2021, єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , є її онук ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого, повторно, Нетішинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) 01 серпня 2023 року (том 1 а.с.29,202) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що складено відповідний актовий запис про смерть №252 від 06 жовтня 2021 року,

із копій платіжних інструкцій за №2125 від 28 травня 2025 року, №2123 від 28 травня 2025 року, №2124 від 28 травня 2025 року, №1917 від 20 травня 2025 року (том 1 а.с.30-34) вбачається стягнення грошових коштів з банківського рахунку платника ОСОБА_1 НОМЕР_2 в АТ «Укрсиббанк» в межах ВП №39415037 від 20 серпня 2013 року, з виконання виконавчого документу, зокрема, у розмірі 340 гривень, 26936 гривень 44 копійки, 21676 гривень 80 копійок, 269364 гривні 39 копійок, відповідно,

із інформації Нетішинського ВДВС у Шепетівському районі Хмельницької області ЦМУ МЮ (місто Київ) за №19809 від 17 липня 2025 року (том 1 а.с.39) вбачається, що 29 травня 2025 року у ВП №39415037 від 20 серпня 2013 року з боржника ОСОБА_1 знято всі обтяження, в тому числі, і видалено відомості з Єдиного реєстру боржників, з одночасним роз`ясненням про неможливість застосування ст.39 ч.1 п.3) Закону України «Про виконавче провадження» у ВП №39415037 від 20 серпня 2013 року та повідомленням щодо відсутності в матеріалах ВП №39415037 від 20 серпня 2013 року документів, що є підставою для повернення стягнутих грошових коштів у розмірі 318317 гривень 63 копійки боржнику,

відповідно до ухвали Нетішинського міського суду від 29 травня 2025 року (том 1 а.с.41-43,80,197-199,216-218) заяву ОСОБА_2 про відмову від заяви про заміну сторони стягувача у ВП №39415037 задоволено, і провадження у справі за заявою ОСОБА_2 про заміну сторони стягувача у ВП №39415037 закрито,

із копій постанов про зняття арешту з коштів від 29 травня 2025 року, від 21 травня 2025 року, від 29 травня 2025 року та постанови про зняття арешту з майна від 29 травня 2025 року (том 1 а.с.44-45,46-47,48-49,71,73,75,77) вбачається зняття арешту з усіх рахунків та майна боржника ОСОБА_1 в межах ВП №39415037 від 20 серпня 2013 року,

із копії постанови про скасування заходів примусового виконання від 29 травня 2025 року (том 1 а.с.79) вбачається виключення відомостей про боржника ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників в межах ВП №39415037 від 20 серпня 2013 року,

із інформації Нетішинського ВДВС у Шепетівському районі Хмельницької області ЦМУ МЮ (місто Київ) за №10763 від 21 квітня 2025 року (том 1 а.с.81) вбачається, що у Нетішинському ВДВС у Шепетівському районі Хмельницької області ЦМУ МЮ (місто Київ) на виконанні перебуває ВП №39415037 від 20 серпня 2013 року, з виконання виконавчого листа, виданого Нетішинським міським судом, про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_3 , аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 липня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття, за яким наявна заборгованість у розмірі 269364 гривні 39 копійок, та в межах якого допускається правонаступництво,

із копії заяви представника ОСОБА_2 адвоката Чернова В.В. від 07 травня 2025 року (том 1 а.с.82) вбачається звернення до Нетішинського ВДВС у Шепетівському районі Хмельницької області ЦМУ МЮ (місто Київ) з повідомленням щодо необхідності утримання від закриття ВП №39415037 від 20 серпня 2013 року з причин смерті стягувача ОСОБА_3 ,

із розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у ВП №39415037 від 20 серпня 2013 року, з виконання виконавчого листа, виданого Нетішинським міським судом, про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_3 , аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 липня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття (том 1 а.с.84-86), вбачається наявність заборгованості зі сплати аліментів за період з 16 липня 2013 року до 13 грудня 2020 року, яка, станом на 01 січня 2025 року, становить суму у розмірі 269364 гривні 39 копійок,

відповідно до постанови Хмельницького апеляційного суду від 05 серпня 2025 року (том 1 а.с.87-92) ухвалу Нетішинського міського суду від 11 червня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги представника скаржника ОСОБА_1 адвоката Бойка Є.В. про визнання бездіяльності державного виконавця Нетішинського ВДВС у Шепетівському районі Хмельницької області ЦМУ МЮ (місто Київ) неправомірною залишено без змін,

із копії розписки ОСОБА_2 від 09 травня 2025 року (том 1 а.с.201) вбачається, що останній отримав від ОСОБА_1 заборгованість в межах ВП №39415037 від 20 серпня 2013 року, і будь-яких претензій матеріального характеру, в тому числі, і щодо сплати аліментів, до ОСОБА_1 він не має,

із копії актового запису про смерть №252 від 06 жовтня 2021 року (том 2 а.с.8) вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка міста Конотоп Сумської області, проживаюча по АДРЕСА_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , у віці 75 років,

відповідно до ухвали Нетішинського міського суду від 05 листопада 2025 року (том 2 а.с.9-20) скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, а саме, визнано неправомірними дії головного державного виконавця Нетішинського ВДВС у Шепетівському районі Хмельницької області ХМУ МЮУ Данюка М.А. щодо проведення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у ВП №39415037 за період з 16 липня 2013 року до 13 грудня 2020 року, з одночасним зобов`язанням здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів у ВП №39415037 за період з 16 липня 2013 року до 13 грудня 2020 року, виходячи із помісячних показників середньої заробітної плати працівника у Хмельницькій області за вказаний період,

із розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у ВП №39415037 від 20 серпня 2013 року, з виконання виконавчого листа, виданого Нетішинським міським судом, про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_3 , аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 липня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття (том 2 а.с.25-27), вбачається розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за період з 16 липня 2013 року до 13 грудня 2020 року, на виконання ухвали Нетішинського міського суду від 05 листопада 2025 року, яка, станом на 01 листопада 2025 року, відсутня,

із розпорядження №39415037 від 24 листопада 2025 року (том 2 а.с.29) вбачається, що державним виконавцем Нетішинського ВДВС у Шепетівському районі Хмельницької області ЦМУ МЮ (місто Київ) Данюком М.А. на рахунок ОСОБА_1 , відкритий в АТ «Укрсиббанк», повернуто кошти в сумі 176743 гривні 96 копійок, яка складається з різниці по заборгованості зі сплати по аліментам, по виконавчому збору та суми штрафу за несвоєчасну сплату аліментів.

Так, суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом, дотримуючись завдань та основних засад цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, і судовий захист є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників судового процесу.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ст.4 ЦПК України), що, окрім того, закріплено у ст.16 ЦК України, за приписами якої кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тож, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваними судом у передбачених ЦПК України випадках, і учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст.13 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, при цьому, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України, при цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, і доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст.ст. 12, 81 ЦПК України).

Разом з тим, згідно з положеннями ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, і обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

До того ж, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ст.82 ч.4 ЦПК України).

Водночас, суд вирішуючи справи, застосовує при розгляді проваджень Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі Конвенція) і Протоколи до останньої, згоду на обов`язковість яких надано ВР України, та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ (ст.10 ч.4 ЦПК України).

Крім того, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах ВС (ст.263 ч.4 ЦПК України).

Обов`язковість виконання судових рішень по всій території України державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами, та настання подальшої юридичної відповідальності у випадку порушення зазначених норм, безпосередньо закріплено у Конституції України, оскільки, суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання (ст.129-1 Конституції України), і обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства у країні і держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Вказані конституційні норми знаходять своє відтворення у ст.259 ЦПК України, відповідно до положень якої суди ухвалюють рішення, постанови іменем України, і судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян, і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВР України, і за її межами, і невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (ст.18 ЦПК України).

Крім того, у відповідності до положень ст.6, ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу, суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права, і, втручання у здійснення правосуддя, в тому числі, і заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом, і, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, і, відповідно, невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій, визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», а також, рішеннями, які відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», підлягають примусовому виконанню (ст.1 Закону України №1404-VIII «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року (далі Закон України «Про виконавче провадження»).

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених Законом України «Про виконавче провадження» випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються відповідними нормативно-правовими актами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ст.431 ЦПК України).

За приписами ст.26 ч.1 п.1) Закону України «Про виконавче провадження», що регулює початок примусового виконання рішення, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст.3 вказаного Закону, зокрема, … виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Крім того, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ виконання судових рішень розглядається як невід`ємна частина судового розгляду, в розумінні ст.6 Конвенції, і правова система держави не має допускати, щоб остаточне судове рішення залишилось не виконаним.

Отже, для цілей ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, що закріплює право на справедливий суд, виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «суду» і «судового розгляду» (рішення ЄСПЛ від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» (заява №60750/00), і це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін, і важко собі навіть уявити, щоб ст.6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас, не передбачала виконання судових рішень, тож, якщо вбачати у ст.6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію (рішення ЄСПЛ від 27 липня 2004 року у справі «Ромашов проти України» (заява №67534/01).

За приписами ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», що передбачає оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Крім того, відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їхні права чи свободи, за результатами розгляду якої суд постановляє ухвалу (ст.451 ч.1 ЦПК України).

При цьому, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника (ст.451 ч.2 ЦПК України), і, водночас, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ст.451 ч.3 ЦПК України).

Тож, виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ст.18 ч.1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач (фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ) і боржник (визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення).

І, у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також, заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником, і для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив (ст.15 ч.5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Тож, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником, і заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець, про що зазначено у ст.442 ЦПК України.

Закінчення виконавчого провадження унормовано у ст.39 Закону України №1404-VIII «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року, відповідно до ч.1 якої виконавче провадження підлягає закінченню у разі: … п.3) припинення юридичної особи сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

З огляду на норми чинного законодавства правонаступництво у виконавчому провадженні означає перехід прав і обов`язків сторони виконавчого провадження (стягувача або боржника) від однієї особи (правопопередника) до іншої особи (правонаступника), у зв`язку з правонаступництвом у матеріальних правовідносинах.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто, процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони із спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула з таких правовідносин.

ВС у постанові від 11 жовтня 2023 року (справа №523/2357/20) вказав, що смерть фізичної особи (сторони виконавчого провадження) слід розглядати як вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження, вважаючи, що нормами права, виходячи з їх системного тлумачення, передбачено заміну сторони виконавчого провадження (у разі її смерті) правонаступником, відтак процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні у разі смерті сторони (фізичної особи) є цілком можливим.

Сімейним законодавством визначено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини (ст.179 СК України), і той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Відповідно до ст.1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини,

Отже, судом встановлено, що здійснення права стягувача на отримання аліментів на дитину за рішенням суду у правовідносинах щодо стягнення аліментів допускає правонаступництво.

Так, за нормами ст.179 СК України, особа, на утримання якої стягнуто аліменти, відповідно до ВП №39415037 від 20 серпня 2013 року, з виконання виконавчого листа, виданого Нетішинським міським судом, про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_3 , аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 липня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття, в даному випадку ОСОБА_2 , по досягненню повноліття, є правонаступником стягувача ОСОБА_3 , яка або ж після досягнення дитиною повноліття, або, як в даному випадку зазначено у скарзі, своєї смерті вибула із встановлених правовідносин і право на отримання боргу по аліментах перейшло до ОСОБА_2 , як власника аліментів, що підлягають сплаті на виконання рішення суду.

Суд вважає необхідним наголосити, що внаслідок смерті стягувача у ВП №39415037 від 20 серпня 2013 року ОСОБА_3 , на ім`я якої стягувалися аліменти, на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов`язок боржника ОСОБА_1 сплатити заборгованість по аліментам, яка виникла у зв`язку з несплатою аліментів на дитину, та який випливає з рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист про стягнення аліментів та відкрито ВП №39415037, не припинився.

Крім того, за інформацією приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Половка О.В. за №35/01-16 від 08 червня 2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно відомостей спадкової справи №21/2021, є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 .

Тож, на думку суду, враховуючи, що правовідносини щодо стягнення аліментів допускають правонаступництво, дії державного виконавця щодо відмови у прийнятті рішення про закінчення виконавчого провадження у ВП №39415037 від 20 серпня 2013 року, з виконання виконавчого листа, виданого Нетішинським міським судом, про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_3 , аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 липня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття, перебувають у площині вимог ст.39 ч.1 п.3) Закону України «Про виконавче провадження», і, відповідно, підстави для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, згідно ст.39 ч.1 п.3) Закону України «Про виконавче провадження», відсутні.

Слід зазначити, що наявність судового рішення, а саме, ухвали Нетішинського міського суду від 29 травня 2025 року, відповідно до якої задоволено заяву ОСОБА_2 про відмову від заяви про заміну сторони стягувача у ВП №39415037, а також, наявність розписки ОСОБА_2 від 09 травня 2025 року, згідно якої ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 заборгованість в межах ВП №39415037 від 20 серпня 2013 року, і будь-яких претензій матеріального характеру до ОСОБА_1 , в тому числі, і щодо сплати аліментів, не має, не спростовує факту правонаступництва у ВП №39415037 від 20 серпня 2013 року.

З огляду на викладене, оскаржувані дії головного державного виконавця Нетішинського ВДВС у Шепетівському районі Хмельницької області ЦМУ МЮ (місто Київ) Данюка М.А. щодо відмови у закінченні ВП №39415037 від 20 серпня 2013 року, на підставі ст.39 ч.1 п.3) Закону України «Про виконавче провадження», є законними, так як є вчиненими з дотриманням норм Закону України «Про виконавче провадження».

Інші твердження скаржника ОСОБА_1 щодо неправомірності рішень державного виконавця та зобов`язання останнього вчинити певні дії, а саме, винести постанову про закінчення ВП №39415037 від 20 серпня 2013 року, відкритого на підставі виконання виконавчого листа, виданого Нетішинським міським судом, викладені у скарзі, зводяться до тих же обґрунтувань, пов`язаних з відсутністю стягувача в межах ВП №39415037, з посиланням, що особа, на ім`я якої видано виконавчий лист, в даному випадку стягувач ОСОБА_3 померла, заміна сторони ВП не проводилась і аліменти не можуть бути виплачені, у зв`язку з смертю стягувача, а тому, наявні всі підстави для закінчення виконавчого провадження, слід відхилити, так як останнім вже надана оцінка.

Суд вважає необхідним зазначити, що у висунута за змістом скарги вимога зобов`язати державного виконавця винести постанову про повернення безпідставно стягнутих грошових коштів з банківського рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_2 в АТ «Укрсиббанк» в загальному розмірі 318317 гривень 63 копійок, з яких 269364 гривні 39 копійок (заборгованість зі сплати аліментів), 21676 гривень 80 копійок (штраф за несплату аліментів), 26936, гривень 44 копійки (виконавчий збір), 340 гривень (витрати ВП), в межах ВП №39415037 від 20 серпня 2013 року, перебуває поза межами Закону України «Про виконавче провадження», і, відповідно, не підлягає вирішенню під час розгляду скарги на дії/бездіяльність державного виконавця, в порядку ст.447 ЦПК України.

Також, слід зазначити, що суд надає оцінку рішенням та діям головного державного виконавця Нетішинського ВДВС у Шепетівському районі Хмельницької області ЦМУ МЮ (місто Київ) Данюка М.А. лише в межах заявлених скаржником вимог, викладених у скарзі, і не приймає до уваги пояснення скаржника ОСОБА_1 та представника останньої адвоката Новікової Н.І., наданих у судовому засіданні, що стосуються інших дій чи бездіяльності державного виконавця, оскільки, у скерованій до суду скарзі, що розглядається, відсутні вимоги щодо визнання їх неправомірними, а отже, вони не стосуються предмета доказування.

Таким чином, суд, приймаючи до уваги вищевикладене, вважає, що оскаржувані рішення та дії головного державного виконавця Нетішинського ВДВС у Шепетівському районі Хмельницької області ЦМУ МЮ (місто Київ) Данюка М.А. в частині відмови у закінченні ВП №39415037 від 20 серпня 2013 року, на підставі ст.39 ч.1 п.3) Закону України «Про виконавче провадження», прийняті та вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і право заявника не було порушено, у зв`язку з чим, у задоволенні скарги ОСОБА_1 слід відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.

Водночас, за змістом ст.39 ч.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню, серед іншого, у разі: п.1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення, п.2) затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення, тощо.

Тож, виконавче провадження у ВП №39415037 від 20 серпня 2013 року, з виконання виконавчого листа, виданого Нетішинським міським судом, про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_3 , аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 липня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття, може бути закінчено на підставі ст.39 ч.1 п.п.1),2) Закону України «Про виконавче провадження», після заміни стягувача на його правонаступника, згідно ст.442 ЦПК України та ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», і сторони виконавчого провадження, державний виконавець не позбавлені можливості здійснити дії по заміні стягувача та відповідно, в подальшому, після заміні стягувача, вирішити питання про закінчення виконавчого провадження.

На підставі наведеного, враховуючи ст.179 СК України, ст.ст.1, 15, 39, 40, 74 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст.2, 12, 13, 81, 77, 78, 258, 261, 263, 268, 442, 447-451 ЦПК України, , суд

постановив:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення та дії головного державного виконавця Нетішинського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) Данюка Максима Анатолійовича, заінтересовані особи: Нетішинський відділ державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ), ОСОБА_2 , відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: